Друге золото Фон Алльмена, Превц без медалі. Підсумки лижного дня Олімпіаді-2026
Стрибки з трампліна
Старт дня:
Особистий турнір, нормальний трамплін HS 107, чоловіки
Слідом за жінками комплект нагород у стрибках на нормальному трампліні розіграли й чоловіки. Передолімпійський етап Кубку світу в Віллінгені у виконанні Євгена Марусяка та загальна динаміка його форми в січні давали приводи для оптимізму українським шанувальникам цього виду спорту.
Проте на Олімпіаді все одразу пішло не за позитивним сценарієм. Починаючи з четверга, коли відбулися перші тренування, на трампліні в Предаццо панував відчутний і стійкий попутний вітер. А Марусяк – один із тих стрибунів, які дуже чутливі до вітру та видають найкращі результати при зустрічному.
Попутний вітер панував у Предаццо весь вікенд і аж до понеділка включно. Перша, четвергова тренувальна сесія, була більш-менш оптимістичною. Марусяк постійно балансував у районі 30 місця, хоча тут варто враховувати, що у четвер не стрибали словенці, італійці, а також японець Наокі Накамура. Другий номер збірної України, Віталій Калініченко, виступав проти гірше, проте помріяти про потрапляння у топ-30 також можна було.
Проте в другій тренувальній сесії в неділю все стало значно гірше – обидва українці перетворилися на аутсайдерів. І причина тут не лише в появі тих стрибунів, які відпочивали у четвер – Марусяк і Калініченко почали програвати й тим спортсменам, яких обігрували у першій сесії. На жаль, в змагальний день повернутися бодай до четвергового рівня не вдалося. Марусяк і Калініченко посіли 42 та 47 місця відповідно – шансів на потрапляння в другу спробу не було.
Тепер залишається сподіватися на те, що до змагань на великому трампліні вітрові умови у Предаццо зміняться на більш сприятливі для наших стрибунів. Та й великий трамплін польотчику Марусяку повинен підійти краще.
Що стосується боротьби за медалі, то тут багато хто очікував продовження шоу одного актора по імені Домен Превц. Проте в підсумку словенець посів лише 6 місце. Результат, який може здивувати, проте лише тих, хто не слідкував за тренувальними сесіями. Першу, як уже було зазначено, словенці пропускали, а в другій Превц не вражав. При чому, показово те, що з кожним наступним стрибком він виглядав дедалі гірше – 4, 10 та 21 місця.
В трайл-раунді в понеділок Домен став 11-м. Звичайно, у поточному сезоні словенець привчив до того, що у змаганнях він вміє додавати, проте надто вже великий крок уперед потрібно було зробити для боротьби за золото. Тому загалом 6 місце – очікуваний результат: виходячи з тренувального рівня, могло бути й гірше.
Що стало причиною таких результатів Превца – нелюбов до малих трамплінів чи спад форми? Цілком імовірно, що і те, й інше. У будь-якому випадку, довго чекати відповіді не доведеться – змагання на великому трампліні вже не за горами.
Не вразили й партнери Превца по збірній Словенії. Тімі Зайц виглядав просто міцним середняком і посів у підсумку лише 21 місце. У Анже Ланішека з 4 тренувальних стрибків на медальному рівні був лише один. Додати в змаганнях також не вдалося – лише 26 місце.
Ну а золото завоював Філіпп Раймунд. Перед стартом Олімпіади він був серед претендентів на медалі, проте далеко не фаворитом №1. У першій тренувальній сесії все було непогано – 2, 15 і 6 місця. А уже в неділю, під час другої серії тренувальних стрибків, Раймунд заявив про себе як про фаворита №1. Він виграв першу та другу недільні спроби та став другим у заключній. Другим він був і в трайл-раунді в понеділок.
Тому, золото "Хілле" в жодному разі не можна називати несподіванкою. Так, жодної перемоги на Кубку світу в нього досі немає, проте на подіумах Раймунд став регулярним гостем – у поточному сезоні від розкрився як повноцінний стрибун топ-рівня.
У четверговій тренувальній сесії навіть краще за Раймунда виглядав його партнер по команді, Фелікс Хоффманн. В неділю він також виступав на потенційно призовому рівні, проте того блиску, що у четвер, вже не було.
А вже у першій спробі особистого турніру він викреслив себе з числа претендентів на медалі. За дальністю стрибок Хоффманна був досить непоганим, проте Фелікса дуже помітно завалило на праву сторону на приземленні, і оцінки за стиль він отримав низькі. За такої щільності результатів, як на нормальному трампліні, це вирок. У другій спробі рейду також не вийшло – Хоффманн залишився на 13 місці.
Сподівалися в Німеччині й на те, що помітно додасть на Олімпіаді чемпіон 2018 року Андреас Веллінгер. Анді проводить відверто слабкий сезон, проте є великим майстром саме 90-метрових трамплінів. Але дива у Предаццо не сталося. У тренуваннях Веллінгер був претендентом хіба що на топ-10, в основному турнірі став 17-м.
Не можна назвати аж надто несподіваним і срібло Кацпера Томасяка. Так, у тренуваннях він не виблискував настільки яскраво, як Раймунд, проте в двох спробах у неділю та у трайл-раунді в понеділок він не опускався нижче за 5 місце.
Фантастичний дебютний сезон для 19-річного поляка. Його легендарний співвітчизник Каміль Стох, який проводить свій прощальний сезон, на нормальному трампліні навіть не потрапив у топ-30, проте в цей же день Томасяк завоював срібло. Красивий символ зміни поколінь та ілюстрація того, що, попри всі проблеми з молоддю, у польських стрибків є майбутнє.
А ось бронзу Грегора Дешвандена дійсно можна назвати сенсацією. У двох тренувальних сесіях швейцарський ветеран жодного разу не піднімався вище за 14 місце. Проте у понеділок йому таки вдалося підібрати ключі до трампліну в Предаццо – це стало очевидно вже у трайл-раунді, де він став четвертим.
Дуже важливий успіх для головного тренера збірної Швейцарії, Біне Норчіча. Минулого літа попереднього наставника швейцарців, Руне Велту, переманила до себе Норвегію, і призначення Норчіча на заміну йому багато хто вважав суттєвим даунгрейдом. І ось тепер словенському фахівцеві вдалося осоромити скептиків.
До слова, з усіх чотирьох призерів особистого турніру Дешванден – єдиний, для кого Олімпіада-2026 не є дебютною. Чому чотирьох? Бо третє місце швейцарець розділив із Реном Нікайдо. Японець у тренувальних спробах жодного разу не фінішував у чільній трійці, проте практично не випадав із топ-10. І, знаючи його вміння додавати у змаганнях, такого рівня було достатньо для того, щоби вважати Рена претендентом на медалі.
Вміє додавати у потрібні моменти і багаторічний лідер збірної Японії, Рьою Кобаясі. Проте цього разу його тренувальний рівень був надто далеким від боротьби за медалі. Тому, 8 місце у підсумку – результат закономірний. Захистити титул олімпійського чемпіона на нормальному трампліні досі не вдавалося жодному стрибуну в історії – не зумів це зробити і Рьою.
За результатами тренувань головним суперником Раймунда здавався чинний чемпіон світу на нормальному трампліні, Маріус Ліндвік. Тим більше, що норвежець – із тих стрибунів, які у вирішальний момент уміють додавати. Проте цього разу все було рівно навпаки – Маріус посів лише 12 місце, ставши найгіршим у складі своєї команди.
Після першої спроби третім ішов інший норвежець, Крістоффер Еріксен Сундал. Проте, в другій спробі для нього все пішло не так: недостатня дистанція, погане приземлення – все це відкинуло Крістоффера аж на 10 місце. А найкращим із норвежців став Йоханн Андре Форфанг, який за тиждень до Олімпіади втратив батька – 9-й результат.
Не може занести собі в актив турнір на нормальному трампліні збірна Австрії. В тренуваннях для підопічних Андреаса Відхьольцля все виглядало не надто оптимістично, в основних змаганнях стало ще гірше. Штефан Крафт не виблискував у тренуваннях (за виключенням п'ятого результату в першій спробі), проте в медальному старті взагалі провалився – 27 місце.
Був помітний потенціал у Яна Хьорля, проте вже далеко не вперше він його в змагальний день не реалізував – 11-та позиція. Від Даніеля Чофеніга також не було підстав чекати чогось більшого, ніж 15 місце, яке він посів у підсумку.
А ось Штефан Ембахер дійсно міг поборотися за медалі. Проте у першій спробі він, як і Хьорль, погано приземлився та втратив на цьому дорогоцінні бали за стиль. У другій спробі Штефан зумів здійснити рейд з 19-го місця на сьоме, видавши третій результат чисто по другій спробі. Таке ж місце міг Штефан посісти і в підсумку, якби не помилка на приземленні у першій спробі. Чисто на оцінках він у першій спробі програв Дешвандену та Нікайдо 6 і 5 балів відповідно, а у підсумку відстав від них на 4,8 бала.
Топ-5 сенсаційно замкнув Валентен Фубер. Після класних результатів француза на старті сезону здавалося, що його форма безнадійно пішла на спад, проте до Олімпіади він підвівся дуже класно. Наступні Ігри будуть для Фубера домашніми, і у збірної Франції там можуть бути цілком реальні медальні надії – простір для прогресу у Валентена великий.
У тренуваннях дуже небезпечною темною конячкою видавався Вілхо Палосаарі. У четвер від у другій спробі розділив перше місце Хоффманном і замкнув топ-3 у третій. Проте до понеділка "тонкі налаштування" у фіна збилися, і він став лише 14-м. Прекрасний результат для спортсмена без жодного очка на Кубку світу в поточному сезоні, проте були підстави помріяти і про більше. Відзначимо і потрапляння у топ-30 Хектора Капустіка – схоже, талановитому словаку йдуть на користь тренування з легендарним Васею Байцем.
Що завтра?
19:45 – нормальний трамплін HS 109, змішаний командний турнір
У вівторок, 10 лютого, у стрибунів відбудеться останній медальний старт на 90-метровому трампліні – змішаний командний турнір. Головними фаворитами виглядають норвежці – жіноча команда скандинавів підготувалася до Олімпіади блискуче. А на жіночих етапах розриви зазвичай більші, тому дівчата у підсумку мають більший вплив на підсумковий результат. Утім, ту ж Словенію списувати з рахунків не варто. Особливо, якщо Домен Превц таки зуміє підібрати ключики до нормального трампліна. Та й у Анже Ланішека в окремих спробах топ-рівень прорізався.
Гірські лижі
Старт дня:
Перша в історії чоловіча командна комбінація на Олімпіаді завершилася прогнозовано – бенефісом збірної Швейцарії, яка завоювала золото та срібло. Втім, перемогу доволі несподівано завоював не дует Марко Одерматт/Лоїк Мейяр. Попри золото Франьо Фон Алльмена у швидкісному спуску в суботу, чинного чемпіона світу в слаломі відправили саме до Одерматта.
Як виявилося, цим тренерський штаб збірної Австрії не допоміг Марко, а, навпаки, завадив. Одерматт зробив для перемоги достатньо, показавши третій час у швидкісному спуску. Проте Мейяр несподівано провалився – лише 15-й чистий час із 20 учасників. З таким заїздом можна було взагалі залишитися без медалі, проте швейцарці розділили срібло з австрійським дуетом Вінсент Кріхмайр/Мануель Феллер.
Ну а золото завоювали Фон Алльмен і Тангі Неф. Франьо виступив у швидкісному спуску трохи гірше, ніж у суботу – четвертий результат. Але Неф видав щось неймовірне, вигравши слаломну спробу та принісши Фон Алльмену друге золото нинішньої Олімпіади. Ну а Тангі тепер варто розглядати і як небезпечну темну конячку в особистому слаломі.
Для Кріхмайра та Феллера їхнє срібло було дуже важливим. Збірна Австрії приїхала на Олімпіаду не в найкращому стані, і було чимало побоювань, що команда може покинути Італію без жодної медалі. І це срібло зняло як із самих Кріхмайра та Феллера, так і з їхніх партнерів по команді, тиск можливого провалу. Вінсент же завоював свою першу олімпійську медаль – на щастя, така блискуча кар'єра вже точно не завершиться без подіуму на Іграх. За крок від топ-3 зупинився ще один австрійський дует – Рафаель Хаазер і Міхаель Матт, які програли срібним призерам усього 0,03 секунди.
Спробу в швидкісному спуску виграв Джованні Францоні, проте його напарник, Алекс Вінатцер, відверто провалився, показавши 18-й результат. Зазначимо, що провалили свої слаломні спроби всі три останні гонщики у стартовому протоколі другого раунду. Можливо, тут слід говорити про погіршення стану снігового покриття, тим більше, що до другої спроби в Борміо помітно потепліло. Та й траса як для слалому доволі полога – фактор ковзання тут був дуже вагомим.
Також варто відзначити невдалий виступ Клемана Ноеля. Він стартував лише шостим з кінця, проте не зумів здійснити прорив на подіум, якого від зіркового француза багато хто чекав. Загалом же кинулося в очі те, що у слаломі не було жодного сходу – ситуація, яка для звичайного, особистого старту в слаломі дуже рідкісна. Звісно, серед причин цього можна назвати і відносну простоту траси.
Проте справа і в тому, що в командній комбінації слаломісти намагаються менше ризикувати, аби не підвести свого напарника. Ще один доказ того, що велика кількість сходів у слаломі в сучасну епоху – це свідчення не низького рівня майстерності зіркових гонщиків, а, навпаки, шаленої конкуренції, яка змушує йти на межі ризику та часто навіть за нею.
Що завтра?
11:30/15:00 – командна комбінація, жінки
У вівторок, 10 лютого, в командній комбінації змагатимуться вже жінки. У Брізі Джонсон є чудові шанси слідом за Фон Алльменом також стати дворазовою олімпійською чемпіонкою – вона поїде в парі з Мікаелою Шиффрін. Доволі перспективно з точки зору медалей виглядає і другий американський дует – Жаклін Вайлз/Пола Мольцан.
Реальних конкурентів у боротьбі за перемогу в них небагато. Перспективно виглядає австрійський дует Корнелія Хюттер/Катаріна Труппе. На папері дуже сильна швейцарська пара Корінн Сутер/Каміль Раст, проте Сутер щойно відновилася після травми і, як показав швидкісний спуск, ще далека від оптимальної форми.
Збірна Німеччини вирішила заявити дует Кіра Вайлде-Вінкельман/Емма Айхер. Хоча не менш логічним виглядав потенційний виступ у слаломі Лени Дюрр і проїзд Еммою швидкісного спуску. Головний італійський дует, Соф'я Годжа/Дала Делла Меа, чимось схожий на чоловічий Францоні/Вінатцер: топовий гонщик у даунхіллі та доволі ризикована ставка на слалом. Як і Вінатцер, Делла Меа зараз значно краще виступає у гіганті, у той час як у слаломі вкрай нестабільна. У чоловіків італійці в цю лотерею в слаломі програли – можливо, у жінок буде навпаки.
Збірна Словаччини, звісно, на високі місця претендувати не буде, проте уваги до цієї команди буде прикуто чимало. А все тому, що після дворічної перерви та важкої травми повертається до змагань зіркова Петра Влхова – для неї ця комбінація буде розминкою перед особистим стартом у слаломі.
