Подарунок перед Різдвом чи вирок долі? Що треба розуміти про жереб кваліфікації ЧС-2026 для збірної України
Збірна України з футболу дізналася суперників у відборі до фінальної частини чемпіонату світу-2026. Змагання приймуть одразу три країни, а це США, Мексика й Канада, а для того, щоб потрапити на турнір, належить пройти непростий і точно тернистий шлях кваліфікації.
Чемпіон по гарячих слідах розбирався у вірогідних хитросплетіннях долі команди Сергія Реброва в майбутніх баталіях за право виступити на престижному з'їзді найкращих збірних світу. Й поспішає поділитися думками з читачами.
Потрапити на мундіаль буде складніше
"Синьо-жовті" могли потрапити в групу з 5 командами, а могли – з 4. Випав другий варіант, і це радше погано, ніж добре. Звісно, не в нашому нинішньому становищі дивитися звисока на будь-якого суперника, однак можливостей для права на помилку в України буде ще менше. Враховуючи історичне "вміння" наступати на граблі недооцінки та "особливості" гри за Реброва, що полягає в патологічному невмінні проводити на однаковому рівні викладки та бажання усі 90 хвилин, таке звуження маневру може мати для української дружини вагомі наслідки.
Початок відбору для України у вересні, а не в березні, як це було б у випадку з 5 збірними за нашої компанії, виглядає вдалим розвитком подій. Україна не буде перевантажена необхідністю грати матчі підвищеної відповідальності вже навесні – не варто забувати, що нас іще чекає надскладне протистояння з Бельгією за право голосніше заявити про себе в Лізі націй. До початку осені "синьо-жовті" за бажання головного тренера встигнуть провести ряд товариських ігор з переглядом потенційного підсилення основи та репетиції тих чи інших підходів у "небойових" умовах, а саме цього Ребров був позбавлений по ходу відбору до ЧЄ-2024 та й багато в чому й до старту самого турніру.
Хорватія чи Франція – різниця кардинальна
Один із суперників України визначиться знову ж таки в парадигмі згаданої вище Ліги націй, яка не відпускає й тут. Франція та Хорватія зійдуться у чвертьфіналі плейоф турніру. Саме переможець цієї дуелі й стане третім "затвердженим" опонентом "синьо-жовтих" у квартеті. Й було б вельми непогано, щоб це були балканські старі знайомі України, і от чому.
Незважаючи на порівняно недавню зустріч у фіналі ЧС, нинішні Франція та Хорватія – абсолютно різні за можливостями, і навіть, хай вибачають автора шанувальники "картатих", за класом команди. "Ле бльо" залишаються збірною екстракласу з тим підбором виконавців, якому заздрять навіть ті тренери, які працюють із іншими командами з табору топів. Дідьє Дешам оперує конвеєром найкращих на своїх позиціях футболістів, який, як те джерело гірської води, виглядає невичерпним. Златко Далич у зовсім іншій ситуації. Золоте покоління на чолі з Лукою Модричем потрохи стає живою історією, й або відходить у минуле в буквальному сенсі, або з об'єктивних причин не здатне давати колишніх надвисоких результатів. Хорватія перебуває у перманентному стані разючої перебудови й пошуку нових рішень задля навіть бодай стійкого малюнку гри. В таких умовах про колишні висоти можна лише мріяти, а Україні, у випадку отримання в суперники земляків Огнена Вукоєвича – ставити перед собою амбітну мету позмагатися за першу сходинку.
Група помірно оптимістичних перспектив та перевірки реального рівня амбіцій
Франція/Хорватія, Ісландія та Азербайджан – той мікс суперників у кваліфікації до мундіаля, який варто віднести до жеребу "середньої складності". "Синьо-жовті" могли отримати, як відчутно важчий підбір опонентів, так і набагато легший, за іменами, перелік суперників. Втім, вкотре доведеться звертатися до свіжих історій. Пам'ятаючи настрій громадськості як перед вересневим стартом у нинішній Лізі націй, так і, особливо, перед початком баталій на першості континенту в Німеччині, варто сказати, що у випадку України інколи здається, що гірше – навіть краще.
В теорії виглядає так, що нам до снаги впоратися як з недавнім суперником у плейоф відбору до ЧЄ-2024 Ісландією, так і з нібито слабшим Азербайджаном. Як і поборотися за 1 сходинку у випадку оформлення у вигляді суперника Хорватії. Та якою буде практика, особливо у випадку перемоги над балканцями французів – сказати важче. Саме тому треба робити, й не оглядатися на інших.