Українська правда

Кадрова революція від Шахтаря, карго-культ від Динамо. Українські клуби завершили євросезон

ФК "Динамо"
Кадрова революція від Шахтаря, карго-культ від Динамо. Українські клуби завершили євросезон

Всі сподівалися на диво, дива не сталося. Перемога Шахтаря над Брестом у передостанньому турі групового етапу дала змогу піднятися в нескінченній таблиці ЛЧ на кілька рядків вище, але не вийти в плейоф. На Динамо перед останніми матчами сезону і надій не було: успіхи в матчах з Галатасараєм і РФШ лише підсолодили пігулку.

Які тренди подарував нам цей європейський сезон у виконанні грандів?

Нас усіх обманювали, коли говорили про важливість передсезонки

Так буває: буття визначає свідомість. Люди так звикають до буднів, що стають упевненими в абсолютній необхідності, наприклад, поїздок на роботу, сприймають "віддалену роботу" як кару господню. А потім, коли доводиться працювати з дому, з подивом виявляємо, що так набагато зручніше.

Динамо і Шахтар багато десятиліть (Шахтар – ніколи, Динамо – з шістдесятих років) не грали в січні офіційні матчі. Природно, це сформувало принципи підготовки й роботи по ходу кожного сезону, коли влітку перерви могло майже не бути, зате в січні-лютому команди "готувалися до сезону". Беру в лапки, тому що "підготовка" ніяк не заважала регулярно вилітати в плейоф від першого ж суперника: Динамо, наприклад, навіть із найзірковішим складом у Кубку УЄФА грати не вміло.

У 2025 році гранди зіграли єврокубкові матчі в час, коли звикли, у кращому разі, проводити другий тренувальний збір. І вийшло краще, ніж в умовний розпал сезону. Шахтар здобув найвпевненішу перемогу в єврокубковому сезоні: Брест, за всіх його сенсацій, переграли набагато ближче до визначення "на класі", ніж Янг Бойз. Про Динамо і говорити нічого: чотири очки з чотирьох, з якими кияни закінчили групу Ліги Європи, були набрані в січні..

Відсутність необхідності їздити то в Німеччину, то назад стала чинником, який із запасом переважив незвичність часу ігор. У обох команд, врешті-решт, знайшлися люди, які звикли грати в січні: у Динамо вирішальну роль у потрібний момент зіграв Ярмоленко, який не з чуток знає про Boxing Day, у Шахтаря половина стартового складу раніше регулярно грала в січні різні чемпіонати штатів.

До речі, у січні блиснули й інші клуби, які раніше не грали взимку. Норвезький Буде-Глімт, який у січні грав уперше в історії, взяв чотири очки з традиційно "зимовими" Маккабі та Ніццою. Хлопці із Заполяр'я тільки за різницею м'ячів не пройшли до першої вісімки. Данський Мітьюлланн теж набрав чотири очки, причому нічию взяв із зірковим Фенербахче (щоправда, переміг Лудогорець, який теж звик у цей час відпочивати) – і саме завдяки цим пунктам заскочив до 1/16 фіналу. Навіть шведи, які на такому рівні в принципі не дуже конкурентоспроможні, у січні щось набрали: Ельфсборг обіграв Ніццу, Мальме взяло нічию на полі Славії.

Шахтар змінюється, але все одно падає вниз

Вони билися в кожній грі, у них залишилося багато красивих хайлайтів, і якби календар був простішим, вони могли б поборотися – це все частковості, які не скасовують головного: Шахтар знову не вийшов до плейоф Ліги чемпіонів.

Факт боротьби до кінця маскується розширенням самого формату Ліги чемпіонів. Цього сезону, як і в багатьох попередніх, у плейоф вийшли 24 команди з групового етапу – просто раніше цей "плейоф" на третину означав вихід у плейоф Ліги Європи. У сезонах-2022/23 і 23/24 Шахтар ставав третім у групі, тобто, фактично, пробивався до третьої вісімки з чотирьох, на місця з 17-го до 24-го. Зараз усе простіше: можна поглянути в таблицю, що в європейському табелі про ранги "гірники" 27-мі.

Не дивно, що у воєнні часи українським грандам складно конкурувати на рівних із найкращими командами Європи. Було б дивно, якби це було інакше. Навіть закупівля бразильцями не допомогла "гірникам" вийти до плейоф – усі ж розуміють, що і бразильці зараз в Україну їдуть не найкращі.

Цікаво, що під час групового етапу Пушич зважився на кадрову революцію. На початку групового етапу Шахтар вийшов на матч лише з двома бразильцями – і дев'ятьма українцями. До кінця календарного року кістяк команди Пушича складався з українців – бразильців було 2-3, і жодному з них навіть не було гарантовано місце в стартовому складі. Кевін почав на лавці матчі з Аталантою та Арсеналом, Марлон – з Болоньєю та Арсеналом, Егіналду – з ПСВ і Баварією.

Брест же розбирав на запчастини склад, у стартовому складі якого було вже п'ять бразильців. Проти Боруссії вийшло чотири, але тільки через травму Егіналду. Шахтар закупився такою кількістю латиноамериканців, що було б дивно, якби його склад залишався мононаціональним. Срна і Палкін зробили дуже багато, щоб легіонерів було більше. Інше питання, що це б'є по старій команді, яка виграла два чемпіонства. Бондаренко, наприклад, бореться за титул найкращого бомбардира УПЛ, але після цієї кадрової революції він став запасним.

Динамо: все за українську корону

На стику дев'яностих і нульових Динамо було європейським топклубом. Потім усі сподівалися, що кияни ним стануть. Зараз за одним критерієм Динамо зрівнялося з європейськими грандами: воно теж "зливає" другорядний єврокубок заради чемпіонату.

Минулого сезону дубль на Лігу Європи ставив Ліверпуль, цього року так роблять Ніцца, Челсі та Динамо. Кияни тому й обійшли в таблиці французький клуб, що "орли" не соромляться відправляти молодіжний склад на міжнародні матчі. Ніцці та Челсі потрібна Ліга чемпіонів, в яку пробитися стало простіше завдяки розширенню турніру – ну а Динамо забило на Лігу Європи заради чемпіонства.

Як мінімум, у матчах з Ромою і Сосьєдадом склад Динамо був дуже далеким від оптимального. Програвши кілька разів на старті Ліги Європи, Шовковський почав ставити неоптимальний склад на міжнародні матчі, щоб зберегти сили на чемпіонат. Це, судячи з усього, дуже допомогло в "класичному" (нічию з Шахтарем врятували саме завдяки ігровій свіжості в кінцівці), і Динамо просто за фактом впевнено лідирує в чемпіонаті, але також це сформувало для Динамо багато нових рекордів.

Саме кияни стали першою командою розіграшу Ліги Європи, яка втратила навіть математичні шанси на плейоф. Двадцять пропущених, п'ять забитих – передостанні показники, та й просто в таблиці кияни стали 34-ми з 36 учасників. Фактично, Динамо погодилося на ганьбу заради чемпіонського титулу – частково погодився Шовковський, частково Суркіс, який уже визнав, що обирати місцем ігор Німеччину було помилкою.

З Ромою і Сосьєдадом спочатку не було шансів? Не згоден; Рома тієї осені Ельфсборгу програвала, перебуваючи в прострації. Уже той факт, що напівдубль отримав скромні 0:1, змушує думати, що було б з основним складом. Та й узагалі: коли бачиш, на скільки позицій вище за Динамо фінішував той самий Рейнджерс, який вони обіграли у кваліфікації Ліги чемпіонів (для довідки: на 26; шотландці навіть безпосередньо до 1/8 пробилися, до першої вісімки), то відразу з'являються думки про пріоритети.

Все це нагадує карго-культ. За часів Другої світової американські льотчики розміщували свої бази на зовсім уже забутих богом островах, тубільці на яких уперше бачили літаки. Мешканці інколи отримували від льотчиків консерви, пов'язували їх із божим промислом – і думали, що блага приносять залізні птахи. Так от, подобу літаків вони будують і досі – з підручних матеріалів. Дерев'яні літаки, звісно, нікуди не злітають, але тубільці вірять, що рано чи пізно побачать, чи то нових американських льотчиків і консерви, чи то просто консерви, напряму – залежно від вірувань.

Таку культурну традицію назвали карго-культом – і кияни своїм косплеєм суперклубів нагадують саме таких тубільців. Що дасть чемпіонство, якщо команда тільки відвикає грати двічі на тиждень? Чемпіон України стартує в другому кваліфікаційному раунді – і, найімовірніше, програє якомусь новому Зальцбургу. Українські гранди все глибше занурюються в болото, яке було абсолютно очікуваним. Але за яким все одно неприємно спостерігати...

Динамо Київ Ліга Європи Ліга чемпіонів Шахтар