Другий шанс Лівого Берега: чи зможуть "лелеки" закріпитися в УПЛ
Лівий Берег після річної перерви повернувся до Української Прем'єр-ліги. Якщо дебют в еліті став історичним досягненням, то тепер перед "лелеками" стоїть значно складніше завдання – довести, що вони здатні закріпитися серед найкращих клубів країни.
"Чемпіон" підготував матеріал про одного з найсамобутніших учасників нового сезону УПЛ.
Від аматорського клубу до Прем'єр-ліги
Лівий Берег – один із наймолодших професійних клубів України. За дев'ять років існування команда пройшла шлях від аматорського футболу до Прем'єр-ліги.
Історія створення Лівого Берега суттєво відрізняється від багатьох футбольних проєктів, які швидко виходили до елітного дивізіону, а потім зникали з футбольної мапи України. За останні десятиліття український футбол бачив чимало клубів, які виходили до УПЛ, не маючи власної бази, стадіону чи академії.
Керівництво клубу пішло іншим шляхом, не форсуючи подій, а послідовно закладаючи міцний фундамент на майбутнє. Лівий Берег не був спадкоємцем жодної команди чи футбольної школи. Проєкт будувався з нуля навколо створення сучасної інфраструктури, власної академії та чіткої стратегії розвитку.
Клуб було засновано у 2017 році колишнім президентом Олександрії Миколою Лавренком та відомим тренером Миколою Павловим. Його назва та розташування тісно пов'язані з лівобережною частиною столиці України.
У тому ж році клуб відкрив перше мініфутбольне поле та оголосив набір дітей до футбольної академії. До речі, у дитячій школі "лелек" свого часу займався і старший син Олександра Усика – Кирило. Прославлений боксер теж неодноразово відвідував тренування та базу Лівого Берега.
Майже щороку клуб відкривав нові спортивні об'єкти – футбольні поля, манежі та стадіони. Тож логічним наступним кроком стало створення дорослої команди, яка мала бути вершиною футбольної піраміди. Її очолив Анатолій Бузник – екстренер університетської збірної України.
У листопаді 2020 року Лівий Берег дебютував в аматорському чемпіонаті, а у червні 2021 року отримав атестат на участь у Другій лізі.
Навіть після початку повномасштабної війни клуб продовжив реалізацію своєї стратегії розвитку. У жовтні 2022 року було відкрито сучасний комфортний стадіон на 4700 місць, який відповідає всім міжнародним вимогам.
Влітку 2023 року була заново зібрана доросла команда для участі в Першій лізі, яка з першої спроби стала бронзовим призером чемпіонату.
У стикових матчах за право грати в УПЛ "лелеки" поступилися Оболоні, але того ж літа отримали другий шанс. Після зняття Дніпра-1 чотири клуби розіграли єдину путівку в УПЛ, яку здобув Лівий Берег.
В історичному сезоні-2024/25 УПЛ Лівий Берег посів 14-те місце та в перехідних матчах поступився Металісту 1925. У клубі не стали кардинально змінювати вектор розвитку. Вже через рік команда повернулася до Прем'єр-ліги.
Хто стоїть за проєктом Лівого Берега?
Президентом і засновником клубу є Микола Лавренко. До Лівого Берега він мав успішний досвід роботи з Олександрією, яку свого часу з аматорів вивів до Вищої ліги України.
Після передачі Олександрії новим власникам у 2014 році Лавренко відійшов від активної роботи у футболі та зосередився на бізнесі. Однак пропозиція Миколи Павлова повернула його до гри мільйонів. Легендарний український тренер запропонував Лавренку підтримати розвиток дитячого футболу на лівобережжі Києва. З цього почалася їхня співпраця, яка призвела до створення нового клубу.
Влітку 2026 року співзасновник та почесний президент Лівого Берега Микола Павлов залишив клуб та приєднався до ФК Харків, де обіймає посаду головного радника президента зі спортивних питань.
Наразі президентом Лівого Берега залишається Микола Лавренко, а одним із ключових управлінців клубу – віцепрезидент Ігор Матаков, який відповідає за операційну діяльність і розвиток проєкту.
Як команда повернулася до УПЛ
Після вильоту з Прем'єр-ліги Лівий Берег оновив склад команди та тренерський штаб. Після відставки Первака команду очолив Андрій Гаврюшов, який до цього працював з юнацькою командою. Проте у стартових семи турах "лелеки" зазнали трьох поразок, поставивши під сумнів турнірні перспективи.
Після нетривалого періоду, коли обов'язки головного тренера виконував В'ячеслав Нивінський, команду очолив Олександр Рябоконь.
Лівий Берег до останнього туру вів боротьбу за друге місце, яке давало пряму путівку до еліти. Проте в лобовому поєдинку "лелеки" не змогли обіграти Чорноморець та посіли третє місце, здобувши "бронзу".
У перехідних матчах за право грати в еліті команда Олександра Рябоконя зустрілася з Олександрією – срібним призером УПЛ сезону-2024/25. У двоматчевому протистоянні "лелеки" перемогли "містян" із загальним рахунком 2:1.
Тренер-рекордсмен, який захищав Україну на фронті
У своєму другому сезоні в УПЛ Лівий Берег тренуватиме Олександр Рябоконь. 62-річний фахівець тричі виводив свої команди до елітного дивізіону та є рекордсменом серед тренерів за цим показником.
Найуспішнішими періодами його кар'єри були робота в Борисфені та Десні, яку спочатку вивів в УПЛ, а в наступному сезоні пробився в єврокубки. У 2019 році його визнали найкращим тренером УПЛ.
Початок війни Рябоконь зустрів на зборах в Туреччині, де перебував разом із Десною. Він без вагань повернувся на Батьківщину та вступив до лав територіальної оборони. Тренер брав участь у визволенні Київщини від російських загарбників.
У 2024 році Рябоконь повернувся до тренерської діяльності. Спочатку він очолив Діназ, а згодом Лісне. Проте ці два клуби мали фінансові та організаційні проблеми, через що не могли вирішувати великі завдання. А Лісне взагалі припинило існування через кілька турів після дебюту в Другій лізі. Тож запрошення Лівого Берега стало для Рябоконя новим професійним викликом.
Команди Рябоконя завжди відрізняються дисципліною та самовіддачею. Особливу увагу тренерський штаб приділяє стандартам. У попередніх клубах він надавав перевагу гравцям з досвідом, але вмів працювати із молоддю. Зокрема, в Десні під його керівництвом грали Мудрик, Конопля, Гуцуляк.
Саме на поєднанні досвіду та молоді сьогодні будується склад Лівого Берега.
Бразильці, підсилення з Динамо та зіркові ветерани
Влітку Лівий Берег провів точкову трансферну кампанію. Клуб залишили футболісти, які не мали достатньої ігрової практики. Лише форвард Єгор Гунічев зіграв 19 матчів, але його результативність бажала бути кращою – два голи.
Півзахисник Назарій Воробчак та бразилець Сідней привертали увагу інших клубів, однак наразі обидва залишаються в команді.
Натомість до команди приєднався ексголкіпер Динамо Денис Ігнатенко. Його можливості добре відомі легендарному Михайлу Михайлову, який приєднався до Лівого Берега у березні 2026 року. У клубі він виконує функції консультанта по роботі з голкіперами.
Захист повинен зміцнити Валерій Бондаренко – колишній гравець Шахтаря, Колоса та Олександрії. Також цікавою видається оренда вінгера Карпат Іллі Квасниці.
З попереднього складу в Лівому Березі є кілька гравців, які варті уваги. Лідером півзахисту залишається 34-річний Євген Банада. Саме його гол у ворота Олександрії став переможним та повернув "лелек" до УПЛ.
Півзахисник Вікентій Волошин свого часу вважався чи не найбільшим талантом академії Динамо свого віку. Проте в дорослому футболі через постійні травми він ще не показав свого максимуму. Можливості Вікентія добре відомі Рябоконю по спільній роботі в Десні та Лісне, тож варто очікувати на подальший прогрес у грі креативного півзахисника.
Одним із ключових гравців "лелек" є Дмитро Шастал, який відомий за виступами у Поліссі та Олександрії. У минулому сезоні 30-річний вінгер зіграв за Лівий Берег найбільше матчів (30) та зробив найбільше результативних дій – 13 (7 голів + 6 асистів).
У своїй трансферній політиці Лівий Берег не відмовляється від роботи з легіонерами. Наразі у команді є троє бразильців та один гравець із Гани. Поки що ганець Бонсу програє конкуренцію Сіднею, а тому переважно виходить на заміни. Натомість форвард Венделл та атакувальний півзахисник Дієго Енріке є гравцями основного складу.
До завершення літнього трансферного вікна залишається понад місяць, тож Лівий Берег ще може посилити склад.
Головна зірка команди
У Лівому Березі є достатньо яскравих футболістів, про яких згадувалося вище. Втім, після приходу до команди Іллі Квасниці саме до нього буде прикута найбільша увага.
Вихованець львівського футболу певний час вважався одним із найперспективніших гравців Руху. Наприкінці 2023 року українські ЗМІ повідомляли, що Квасницею цікавилися Жирона та Валенсія. Втім, до офіційних переговорів чи трансферу справа не дійшла.
Через постійні травми Квасниця не зміг завоювати місце в основі Карпат. Наразі Іллі вже 23 роки і йому потрібно мати стабільну ігрову практику, адже в іншому випадку він так і залишиться футболістом із ярликом "перспективний".
На правому фланзі у Лівого Берега переважно грає Назарій Воробчак. Цілком можливо, що підписанням Квасниці "лелеки" підстрахувалися на випадок можливого відходу 26-річного півзахисника.
На що може претендувати Лівий Берег?
За даними порталу Transfermarkt, Лівий Берег посідає передостаннє місце серед учасників сезону УПЛ за вартістю складу. Втім, це лише цифри, які можуть різко змінитися у разі успішного виступу команди.
Під час підготовки до сезону Лівий Берег провів п'ять спарингів, в тому числі три проти представників УПЛ. Підопічні Рябоконя розгромили Кудрівку (4:0) та двічі зіграли внічию з Оболонню (2:2) та Кривбасом (0:0).
"Лелекам" цілком до снаги завершити чемпіонат у середині таблиці, уникнувши перехідних матчів. Команда практично нічим не поступається середнякам ліги.
Присутність Олександра Рябоконя на тренерському містку додасть впевненості команді. Старт чемпіонату Лівий Берег пропустить через перенесення гри з київським Динамо. У другому турі "лелеки" зустрінуться з Кудрівкою, яка зберегла місце в еліті та значно змінила склад.
З огляду на стабільне фінансування, сучасну інфраструктуру та системний підхід до розвитку, Лівий Берег має всі передумови, щоб закріпитися в УПЛ. А в перспективі – і поборотися за вихід до єврокубків.
Візитівка Лівого Берега
- Рік заснування: 2017
- Президент: Микола Лавренко
- Головний тренер: Олександр Рябоконь
- Стадіон: "Арена Лівий Берег" (Млиново, Київська область)
- Найвище досягнення в УПЛ: 14 місце у сезоні-2024/25
- Найбільше досягнення: бронзовий призер Першої ліги (2023/24, 2025/26)
- Найдорожчий гравець: Ілля Квасниця (800 тисяч євро)