Розгром у фіналі, провал зірок і тривожна заява Аллена: підсумки Northern Ireland Open
На початку жовтня Shenzhen Open подарував чимало несподіваних результатів. Чого вартий лише півфінал між Джиммі Робертсоном та Юанем Сицзюнем, який іменами учасників більше нагадував останній раунд кваліфікації, ніж передостанню стадію рейтингового турніру.
Але ювілейний, десятий Northern Ireland Open здивував ще більше. Щоправда, як і в Шеньчжені, титул здобув представник еліти світового снукеру. У Китаї тріумфував У Іцзе, а в Північній Ірландії – Кайрен Вілсон.
Про розгром у фіналі, провали снукерних зірок, курйоз за участю Марка Вільямса та непросте повернення Марка Аллена – у матеріалі.
Односторонній фінал
У вирішальному матчі зійшлися Кайрен Вілсон і Джек Джонс. Англієць, нагадаємо, став чемпіоном світу у 2024 році, здолавши у фіналі саме валлійця – 18:14.
Для Джонса той матч був особливим: він уперше в кар'єрі дістався фіналу рейтингового турніру. Згодом валлієць закріпився серед міцних середняків мейн-туру, а на певному етапі навіть входив до топ-16 світового рейтингу. Цього сезону він уже встиг виграти Championship League та British Open.
Однак перед фіналом у Белфасті статистика особистих зустрічей свідчила не на його користь: Вілсон перемагав у восьми матчах із дев'яти. На столі у "Waterfront Hall" ця перевага лише підтвердилася.
Після денної сесії здавалося, що долю титулу фактично вирішено, – 6:2 на користь "Воїна". Вілсон діяв агресивно, сміливо йшов в атаку та регулярно реалізовував свої шанси. Три сенчурі-брейки стали промовистим підтвердженням його переваги.
Вечірня сесія тривала лише 45 хвилин. Схоже, Джек Джонс не зміг відновитися після виснажливого півфіналу проти Марка Вільямса. Вілсон без зайвих труднощів довів матч до перемоги – 9:2.
Це був найменш конкурентний фінал сезону: в усіх попередніх вирішальних матчах переможені вигравали щонайменше п'ять фреймів.
"Я задоволений тим, що мені вдалося продемонструвати стабільну гру та робити високі серії. Це хороший імпульс на майбутнє.
Для мене велика честь знову виграти трофей Алекса Хіггінса. Він був легендою снукеру, на яку я рівнявся, переглядаючи архівні матчі. Здобути цей трофей удруге – неймовірне відчуття. Перемога також допоможе мені піднятися в рейтингу, тож я дуже радий", – поділився емоціями 34-річний Вілсон.
Джонс визнав перевагу суперника:
"Кайрен увесь тиждень грав дуже добре й цілком заслужив на перемогу. Сьогодні я зовсім не почувався комфортно за столом. Сподівався, що зможу додати, але цього не сталося.
Я постійно неправильно виконував удари. Що більше промахуєшся, то складніше повернутися в гру. Кайрен карав мене за кожну помилку", – зазначив валлієць, який на два роки молодший за свого колегу.
Сенсації почалися відразу
Можливо, фінал був би напруженішим, якби провідні гравці не залишили турнір уже на ранніх стадіях. До Белфаста не приїхали представники топ-16 У Іцзе та Дін Джуньху.
Серед учасників, які все ж виступили на турнірі, гідно проявили себе лише Вілсон і Марк Вільямс. Більшість інших фаворитів не виправдали очікувань.
Уже після першого раунду боротьбу припинили Шон Мерфі, Марк Селбі, Алі Картер, Кріс Вейклін, Ніл Робертсон, Чжао Сіньтун, Ронні О'Салліван, Баррі Гокінс, Чан Бінью, Джадд Трамп і Марк Аллен.
Шон Мерфі відреагував на ранній виліт із самоіронією. У соцмережах він опублікував відео, на якому їсть бургер із картоплею фрі в автомобілі, та сказав: "Макдональдс. Белфаст. Сніданок чемпіонів. Або тих, хто вилітає в першому раунді".
У коментарях відгукнувся Ніл Робертсон. Австралієць пожартував: "Коли я вже залишив Белфаст, Макдональдс іще був зачинений".
Після другого раунду до списку вибулих фаворитів додалися Джек Лісовскі – переможець Northern Ireland Open 2025 року, – Чжан Аньда, Стюарт Бінгем, Лука Бресель і Джон Хіггінс.
Окремої уваги заслуговує виступ китайських снукеристів. Із 15 представників Китаю до 1/8 фіналу пробився лише Пан Цзюньсюй, який поступився Вілсону з рахунком 3:4. Уперше за тривалий час усі чвертьфіналісти турніру представляли Велику Британію.
Гумор Марка Вільямса
Марк Вільямс має протанопію – форму дальтонізму, за якої людина має труднощі з розрізненням червоного та зеленого кольорів.
Для снукериста це серйозна проблема: на столі одночасно перебувають 15 червоних куль, а також по одній жовтій, зеленій, коричневій, синій, рожевій і чорній. Вільямсу буває складно розрізнити червону кулю та зелену або коричневу, особливо якщо вони розташовані поруч.
Тому гравець часом змушений уточнювати в рефері колір кулі, щоб уникнути помилки. До того ж із віком його зір погіршується. Попри це, Вільямс роками відкладає лазерну корекцію зору через власні побоювання та інші причини.
У чвертьфінальному матчі стався кумедний епізод. Ветеран довго оцінював розташування куль на столі, після чого рефері жартома запропонував йому окуляри. Вільямс підтримав жарт, викликавши сміх на трибунах.
Ронні та Джоне, що відбувається?
Поки Марк Вільямс дістався півфіналу Northern Ireland Open і раніше зіграв у фіналі English Open, його колеги з легендарного "Класу 92" продовжують розчаровувати.
Останні два турніри Ронні О'Салліван завершив поразками вже в першому матчі. У Шеньчжені його обіграв Цзян Цзюнь, а в Белфасті – Чун Ка Вай. Обидва суперники посідають значно нижчі позиції у світовому рейтингу.
Загалом у поточному сезоні О'Салліван здобув шість перемог за п'яти поразок. Для гравця його рівня така статистика навряд чи може бути приводом для задоволення.
Не найкраще складається осінь і для Джона Хіггінса. Шотландець нещодавно сам визнавав, що незадоволений своїми результатами. За перших 11 матчів сезону він здобув шість перемог.
Чи означає це, що легендам час замислитися над завершенням кар'єри?
Довгоочікуване повернення Аллена
Про завершення кар'єри останнім часом замислювався й Марк Аллен. Північноірландський снукерист не виступав після шокуючого для себе півфіналу чемпіонату світу.
До домашнього турніру він все-таки знайшов сили зіграти, однак повернення виявилося невдалим. Аллен поступився земляку та другу Джордану Брауну, і за підсумками матчу його виліт виглядав закономірним.
Проте найбільше занепокоєння викликали не результати, а слова самого гравця. У післяматчевому коментарі Аллен відверто розповів про психологічні труднощі й припустив, що може завершити професійну кар'єру. Його заява стала тривожним сигналом для його вболівальників та шанувальників цього виду спорту.
Наступного дня снукерист опублікував розгорнуте повідомлення в соцмережі X. Він розповів, що проходив лікування в клініці психічного здоров'я, а виписався заради виступу перед рідною публікою та своєї доньки.
Аллену лише 40 років. Для професійного снукеру це вже не початок кар'єри, але й далеко не обов'язково її завершальний етап. Приклади О'Саллівана, Вільямса та Хіггінса доводять, що навіть після сорока можна боротися за найвищі титули. Селбі, Робертсон і Мерфі також продовжують здобувати значущі трофеї в цьому віці.
У день фіналу Northern Ireland Open Аллен опублікував ще одну заяву. У ній він повідомив про намір повернутися до змагань на UK Championship, який стартує 27 листопада.
Що далі?
Перед UK Championship у світі снукеру заплановані ще два великі турніри. Перший із них – International Championship, який розпочнеться 1 листопада в китайському Нанкіні.
Для українських шанувальників ця подія матиме особливе значення: до основної стадії пробився Антон Казаков, який у кваліфікації здолав досвідченого Алі Картера. Його суперником стане ірландець Аарон Гілл.
Інші українці, Юліан Бойко та Михайло Ларков, не змогли подолати кваліфікацію. Бойко поступився Лею Пейфаню з рахунком 1:6, а Ларков програв Крісу Вейкліну – 0:6.
Після несподіванок у Шеньчжені та ще більших апсетів у Белфасті залишається лише одне запитання: чи зможуть фаворити реабілітуватися в Нанкіні, чи сезон продовжить дивувати новими сенсаціями?