Домінації Магучіх і Дюплантіса, Тамбері "грабує" Дорощука: підсумки ЧЄ-2026 з легкої атлетики
З 10 по 16 серпня в англійському Бірмінгемі найкращі легкоатлети Європи розігрували медалі континентальної першості.
Хтось підтвердив статус суперзірки, хтось приємно здивував, а хтось, навпаки, виступив нижче очікувань.
Про ці деталі, результати українців та головних героїв чемпіонату Європи – у підсумках турніру.
Досягнення українців
Два роки тому Україна завершила чемпіонат Європи з шістьма медалями. Чотири роки тому їх було п'ять. Приблизно на такий результат розраховували й цього разу – на третьому для України чемпіонаті Європи в умовах повномасштабної війни.
Не варто забувати, в яких умовах українські атлети готуються до головних стартів. Більшість із них продовжує тренуватися саме в Україні, де звичною частиною підготовчого процесу стали повітряні тривоги, безсонні ночі та постійні переживання за близьких. Удар може припасти й на тренувальну базу, і на готель, де перебувають члени збірної.
Цього разу українська команда здобула чотири медалі. Очікуване "золото" принесла Ярослава Магучіх у секторі для стрибків у висоту. У чоловіків на найвищий щабель до останнього претендував Олег Дорощук, але Джанмарко Тамбері – це Джанмарко Тамбері.
Бронзові нагороди здобули Михайло Кохан у метанні молота та Людмила Оляновська у спортивній ходьбі.
Решта українських атлетів на п'єдестал не піднімалися, але варто відзначити п'яті місця Ірини Геращенко (стрибки у вистоту) та Олександр Онуфрієв (стрибки з жердиною). Останній, до речі, повторив персональний рекорд – 5,70 м.
Європейська домінація Магучіх
"Спляча королева" одразу показала, що налаштована на серйозні висоти. Ярослава стала єдиною учасницею фіналу, яка пропустила стартові планки 1,83 та 1,88 м, а висоту 1,92 м взяла з першої спроби, одразу вийшовши в одноосібні лідери.
На 1,95 м українка припустилася неприємної помилки, не зумівши подолати задану ціль із першої спроби. Однак уже на 1,97 м Магучіх відповіла ідеально – чистий стрибок із першої спроби гарантував їй золоту медаль.
Після цього Ярослава замахнулася ще й на 2,01 м. Уже в статусі чемпіонки Європи вона намагалася порадувати бірмінгемську публіку гросмейстерською висотою, але цього разу не вдалося.
Перемога дозволила Магучіх повторити історичне досягнення іспанки Рут Бейтьї, яка до цього залишалася єдиною триразовою чемпіонкою Європи у стрибках у висоту. Бейтья здобувала континентальні титули поспіль у 2012, 2014 та 2016 роках.
Ярослава дебютувала на чемпіонаті Європи у 2022 році й відтоді виграла всі три розіграші континентальної першості, в яких брала участь. Також українка має три поспіль європейські титули в приміщенні – у 2021, 2023 та 2025 роках.
Хіба це не домінація?
Все було ідеально, але…
Здавалося, що Олег Дорощук також принесе Україні золоту медаль. Українець підійшов до чемпіонату Європи у чудовій формі – цього сезону він підкорив висоту 2,33 м, яка й після Бірмінгема залишається найкращим результатом сезону у світі.
У фіналі Дорощук безпомилково подолав 2,18, 2,23, 2,27 та 2,30 м. Здавалося, ще один стрибок – і українець стане чемпіоном.
Але 2,32 м цього вечора стали непідкореною висотою. Дорощук тричі невдало атакував планку й завершив змагання зі срібною медаллю.
Зате весь свій характер проявив Джанмарко Тамбері. Яскравий італієць, який із 2011 року голить бороду лише наполовину – це його своєрідний талісман – знову додав саме тоді, коли було потрібно.
Висоту 2,32 м Тамбері подолав із другої спроби та втримав перше місце.
Для Джанмарко це вже третя поспіль і четверта за кар'єру перемога на чемпіонатах Європи просто неба. Перше континентальне "золото" він здобув ще у 2016 році.
Ренесанс Тамбері
Ще три тижні тому мало хто міг упевнено сказати, що Тамбері продовжить свою європейську переможну серію. На чемпіонаті Італії він показав лише 2,20 м і посів шосте місце.
Минулого року ситуація була ще складнішою. Тамбері взяв участь лише у п'яти змаганнях, а його найкращим результатом став стрибок на 2,16 м на чемпіонаті світу в Токіо. До фіналу італієць тоді не пробився.
Але у найважливіший момент Тамбері знову згадав, чому протягом останнього десятиліття залишається одним із символів стрибків у висоту.
Мотивація була особливою – перший день народження його доньки.
Після перемоги Тамбері взяв її на руки та звернувся до глядачів на стадіоні.
"Я хотів би вас дещо запитати. Чи знаєте ви пісню "Happy Birthday"? Давайте всі її заспіваємо, будь ласка. Це мій подарунок для неї", – сказав італієць, показуючи на золоту медаль.
Складно придумати красивіший сценарій для повернення на вершину.
Нестримна Батоклетті
Два роки тому італійка Надя Батоклетті стала найкращою на дистанціях 5000 та 10 000 метрів.
У Бірмінгемі вона зробила це знову – і таким чином повторила свій тріумф на довгих дистанціях. Ба більше, Батоклетті стала першою спортсменкою в історії чемпіонатів Європи, якій вдалося виграти і 5000, і 10 000 метрів на двох поспіль континентальних першостях.
До неї лише трьом легкоатлеткам вдавалося оформити золотий дубль на цих дистанціях у межах одного чемпіонату Європи. У 1998 році це зробила ірландка Соня О'Салліван, а згодом – туркені Елван Абейлегессе у 2010-му та Ясмін Джан у 2016 році.
Тому досягнення Батоклетті має особливу вагу – вона не просто повторила рідкісний дубль, а зробила це на двох поспіль чемпіонатах.
Символічно, що на своєму першому Євро, ще у 2022 році, Батоклетті фінішувала лише сьомою на 5000 метрів, а на дистанції 10 000 метрів взагалі не стартувала.
Дюплантіс без світового, але не без рекорду
Арман Дюплантіс підкорив висоту 6,15 м – результат, який далеко від його особистого та водночас світового рекорду, що становить 6,31 м.
Втім, для історії чемпіонатів Європи цього виявилося більш ніж достатньо. 6,15 м – новий рекорд континентальної першості у стрибках із жердиною. Тож швед точно мав підстави бути задоволеним своїм виступом.
Ще до кваліфікації Дюплантіс говорив, що на бірмінгемському стадіоні складно замахуватися на світовий рекорд. Арена відкрита з обох коротких боків, а це створює додаткові ризики через вітер.
"У мене були хороші тренування, і кілька днів тому я стрибав із жердиною. Почувався добре, тому мені просто потрібно продовжувати.
Я насправді не знав цього факту про стадіон. Але прикро це чути, бо, звісно, стрибки з жердиною можуть бути дуже складними, якщо надто вітряно або, навпаки, зовсім немає вітру.
Звісно, це не найкращий варіант для світового рекорду. Але умови однакові для всіх. Головне – пройти через це. Перемога – це найважливіше".
У підсумку Дюплантіс знову зробив те, що робить найкраще, – переміг.
Важливий шведський тріумф
Окрім Дюплантіса, ще одне "золото" до скарбнички Швеції приніс Андреас Альмгрен на дистанції 10 000 метрів.
За кар'єру він чотири (один раз на ЧЄ у приміщенні) рази фінішував четвертим на чемпіонатах Європи. Цього разу швед нарешті піднявся на найвищий щабель – і зробив це більш ніж переконливо.
Альмгрен випередив найближчого переслідувача майже на 19 секунд, показавши результат 27:23,44.
Відрив у понад 19 секунд став найбільшим між переможцем і срібним призером чоловічого забігу на 10 000 метрів на чемпіонатах Європи з 1990 року. Тоді італієць Сальваторе Антібо випередив норвежця Арне Наккіма на 22,77 секунди.
Альмгрен також оновив рекорд чемпіонатів Європи. Його 27:23,44 перевершили попереднє досягнення фіна Мартті Вайніо – 27:30,99, встановлене ще на Євро-1978.
Фінляндія та прізвище Вайніо залишилися серед рекордсменів
Втім, прізвище Вайніо все одно залишилося в історії чемпіонатів Європи.
Аліса Вайніо виграла жіночий марафон із результатом 2:22:26 – це новий рекорд континентальної першості.
Символічно, що Аліса та Мартті Вайніо не є родичами.
Для спортсменки ця медаль стала першою нагородою міжнародного рівня в легкій атлетиці з 2015 року. Тоді вона здобула бронзу на чемпіонаті Європи серед юніорів.
Втім, Вайніо вже мала досвід великих міжнародних стартів – щоправда, в іншому виді спорту. У 2012 та 2014 роках у складі збірної Фінляндії вона ставала бронзовою призеркою чемпіонатів світу з бенді – хокею з м'ячем.
"Я не знаю, де моя медаль"
Четверте золото чемпіонатів Європи здобув і грецький стрибун у довжину Мілтіадіс Тентоглу.
Але після тріумфу стався епізод, який точно запам'ятається не менше за сам результат.
Під час післяматчевого інтерв'ю журналіст запитав Тентоглу, де його медаль. Грек зупинився, озирнувся навколо та з подивом зізнався, що десь її залишив.
Замість традиційного святкування на кілька секунд запанувала справжня паніка. Відео інтерв'ю миттєво почало розлітатися соціальними мережами, а вболівальники особливо оцінили спонтанну та абсолютно людську реакцію чемпіона.
Звісно, 27-річний грек дорогоцінну нагороду не втратив. Медаль швидко знайшли, після чого Тентоглу зміг повернутися до святкування чергового великого успіху.
Дворазовий олімпійський чемпіон і чемпіон світу після змагань зізнався, що це був один із найскладніших турнірів у його кар'єрі.
Провал чемпіона світу
Португалець Ісак Надер у вересні минулого року став чемпіоном світу на дистанції 1500 метрів. Звичайно, такий статус автоматично робив португальця одним із головних фаворитів у Бірмінгемі.
У фінальному забігу Надер ще претендував на п'єдестал перед виходом на останню пряму. Але вирішальна фаза склалася для нього катастрофічно.
Португалець не знайшов потрібного прискорення, тоді як суперники додали на фініші. У підсумку Надер опинився на останньому, 12-му місці з результатом 3:39,69.
Перемогу здобув нідерландець Стефан Нілессен – 3:35,70.
23-річний бігун підтвердив свій статус одного з найперспективніших спортсменів Європи. До цього Нілессен двічі ставав чемпіоном Європи у молодіжних категоріях, а тепер нарешті переніс цей успіх на дорослий рівень.
Медальний залік ЧЄ-2026
Чотири медалі української збірної дозволили їй посісти 11-те місце в загальному медальному заліку.
Перемогу в командному заліку здобула Італія – 22 нагороди, з яких 11 золотих. Загалом медалі чемпіонату Європи здобули представники 28 із 49 країн-учасниць.
Окремо варто відзначити Францію. Французькі атлети вибороли 11 медалей, але жодної золотої. Через це команда опинилася лише на 19-й позиції медального заліку.