Збірна України – в боротьбі за чемпіонство? Як "синьо-жовті" винесли Бразилію, Італію та Канаду в Лізі націй
Схоже, ми завчасно дізналися відповідь на головне питання нашого анонсу Ліги націй 2026: як на збірну України вплине повернення без сумніву майстерного, але й проблемного Олега Плотницького.
Варіантів було два: або грандіозний успіх, або шалений провал. Думаю, всім вистачило однієї гри для висновків.
***
Волею долі підопічним Рауля Лосано відверто не пощастило із суперниками у Лізі націй. Перша гра – проти Японії – світового гранда, лідера поточного сезону. Далі – Китай і Куба – прохідні команди, але учасники плейоф ЛН у 2025-му. А наостанок… перше місце світового рейтингу та чинний чемпіон Ліги націй – збірна Польщі.
Таким був перший ігровий тиждень. Україна виграла 2 матчі, забрала очко у грі з поляками. І лише японцям поступилися 0:3 (хоча за грою мали шанси).
Перед другим ігровим тижнем до збірної України нарешті повернувся Олег Плотницький. Але на команду очікував пекельний графік. Третя команда світу – Бразилія. Наступного дня чинний чемпіон світу та друга команда рейтингу – Італія.
Одразу ж після них, без часу на відпочинок, міцна Канада. Лише після того день перерви та срібний призер чемпіонату світу – команда Болгарії.
"Спробуємо виграти якомога більше матчів. У нас був план виграти три гри", – говорив асистент головного тренера збірної України Агустін Брісколі.
Що ж, план був виконаний, хоча в це вірилося складно. Як це було?
Ви заб'єте – скільки зможете, ми заб'ємо – скільки схочемо
Україна – Бразилія 3:1 (29:27, 22:25, 25:22, 25:21)
Це був уже знайомий нам суперник. Торік ми також зустрічалися в Лізі націй, у Бразилії. То був третій матч за три дні – бразильці поставили розклад таким чином, що вже за 15 годин після гри з Кубою (важкі 5 сетів) Україні довелося виходити проти господарів.
Перші два сети стали шоком, адже Бразилія двічі не вийшла з 20 очок. Але далі зіграла втома. Бразильці банально були свіжішими, легшими, швидшими. У підсумку "синьо-жовті" програли на тайбрейку (2:3). Заробили 1 очко проти гранда, але сприймалося це як невдача.
Цікаво, що в тій грі просто провалилася головна зірка Бразилії Дарлан. Цього разу він вийшов за реваншем. 26 очок (!) за гру – це шалені цифри, понад чверть всіх очок бразильців. Атаки Дарлана було не зупинити.
І не треба було…
Для перемоги над Бразилією у волейболі Україна використала тактику самої Бразилії, щоправда, у футболі. У вас є Дарлан, який забиває космічну кількість атак? У нас є Тупчій, Плотницький та Ковальов.
Перший сет – феноменальна гра від Янчука та Тупчія, а ще й Плотницький, який реалізував сетбол ефектним блоком саме проти Дарлана!
Другий сет – програний, але лише через невдалий прийом на старті. Бразилія вийшла вперед та втримала перевагу. У складі "синьо-жовтих" виділявся Ковальов, що вийшов на заміну.
Третій сет – теж рівна гра до рахунку 22:22, коли на сцені з'явився славнозвісний блок України. Три розіграші поспіль (!) та перемога.
Вирішальну партію повністю вивіз зірковий догравальник. Майже кожен розіграш завершувався передачею на Олега, а той не підводив!
Реванш за попередній сезон, одна з найрейтинговіших перемог (минулого року теж обіграли 3 команду світу – США, але ті грали другим складом). А тут була основа, яка не зуміла нічого протиставити Україні!
Легка перемога над… чинним чемпіоном світу
Україна – Італія 3:0 (25:23, 25:19, 25:16)
Не минуло й доби, як на Україну очікував ще один грізний суперник. Радувало, що Італія була не в оптимальному складі (без трьох основних гравців), але попри все – це чинний чемпіон світу.
Що ж...
3:0! Розгром! Найбільш рейтингова перемога в історії! Такого не очікував ніхто, навіть українські вболівальники.
І знову сяяв Плотницький. Звісно, він уже тривалий час грає в Італії, знайомий з цими суперниками як ніхто. Його атаки були надзвичайно ефективними, а прийоми – на рівні з ліберо.
Олег набрав 15 очок за три сети. Це багато, але не найбільше. Нарівні з ним наколотив Василь Тупчій. І зробив це настільки якісно, що саме його варто називати найкращим у зустрічі. Тупчій більше набрав атаками та блоками. Плотницький же був кращим на подачі.
Але серця фанатів завоював юний Олександр Бойко – проти італійців він дебютував, вийшовши на кілька хвилин, і зробив це максимально ефектно. Спершу – гарматна атака, після чого – скидка – 100% успішності у дебютній грі проти гранда!
Як виявилося, це була найлегша перемога України на тижні.
Тупчій найкращий, але гру врятував Плотницький
Україна – Канада 3:1 (25:19, 25:23, 18:25, 25:23)
Збірна Канади на папері була найлегшим опонентом для підопічних Рауля Лосано, хоча й недооцінювати суперника не можна було. Зрештою, саме канадці не пустили Україну у плейоф попереднього сезону, вигравши у вирішальному матчі.
Тут могла бути схожа ситуація. Третя гра за три дні – ще й після поєдинків проти топових суперників. Гравці були втомлені не лише фізично, але й морально.
Перші два сети – бенефіс Василя Тупчія, який бив з усіх позицій, подавав ейси, робив два поспіль скидання в одну точку. Ще й на блоках відіграв топово! Він був із запасом найкращим. Але…
Вже з кінця другого сету Україна дуже сильно просіла. Перевагу наприкінці партії вдалося зберегти завдяки вчорашньому дебютанту Бойку та Тупчію, який і забив вирішальний удар.
Але вже третій сет був провалом. З цього моменту Канада повернулася у гру та почала систематично блокувати наші випади – а блок є головною зброєю "кленових". 18:25 – і це з невеликим камбеком наприкінці. І фізика лише погіршувалася.
І тут на сцену вийшов Плотницький, який фактично власноруч витягнув для України вирішальний четвертий сет. Він же зробив вирішальний блок-аут гри. У підсумку у Тупчія було 20 очок за 4 сети, Олег же набив 17.
Тоді чому Україна програла Болгарії?
Здавалося, що в України все чудово – головних суперників перемогли, Канаду дотиснули, а перед болгарами взагалі отримали день відпочинку, коли суперники навпаки провели 5 важких сетів.
На практиці ситуація була протилежна. Так, суперники були втомлені, але не настільки, щоб просісти в середині поєдинку. Навпаки, Болгарія була максимально розіграною, тому доволі просто забрала перший сет.
Друга партія була за Україною – знову врятував Плотницький. Але це була єдина перемога нашої збірної в грі.
Головна причина поразки – проблеми на прийомі. Через невдалий прийом наш зв'язуючий віддавав невдалі передачі. Ні, вони були точні, але і прості. Їх читали, тож перед м'ячем систематично виростала болгарська стіна з блоку.
Парадокс звісно, Україна більше зробила ейсів, помилилася ідентично на подачі, але програла у цьому компоненті. Подачі Болгарії було складно приймати, а отже і вигравати розіграші.
Друга і головна причина – Ніколов. Молодий болгарин прямо зараз є одним з найкращих гравців у світі – що і довів сьогодні. 26 очок за 4 сети! В "синьо-жовтих" лідерами були Плотницький (16) та Янчук (20).
Власне, це перший матч, де серед лідерів не було Василя Тупчія – у діагонального гра взагалі не йшла, і замінити його не було ким. Його і не вистачило…
Чому повернення Плотницького так змінило команду?
Ну, в першу чергу – через якість гравця. Він не просто топовий, він один з найкращих у світі на своїй позиції. На рахунку Олега 2 трофеї Ліги чемпіонів, і обидва рази він потрапляв у символічну збірну.
Плотницький особливо підсилив прийом команди, з яким були найбільші проблеми. А ще додав якості подачі збірної. Так і виходить – блок в України і так був одним з найкращих, атаки (Тупчій, Ковальов, Янчук) – були одні з найкращих – А Олег став тим останнім пазлом, щоб зробити нашу збірну загалом однією з найкращих.
Про ще одну важливу причину говорили самі волейболісти, зокрема Василь Тупчій. Повернення Плотницького дозволило тренеру краще тасувати склад та робити ротації. Це і стало ключовим у перемозі над Канадою.
Найкращий гравець збірної України?
Якщо забути гру з болгарами, то, без сумніву, таких двоє – Олег Плотницький та Василь Тупчій. Обидва були найкращими у кожній грі, кожен виручав у вирішальні моменти. Не можна виділити когось одного.
Але Болгарія теж була. І матч проти неї потрібно враховувати – там лідером став Янчук. І якщо Плотницький бодай був другим у складі збірної, то Тупчій…
Також похвали заслуговує головний тренер збірної Рауль Лосано. Це його робота дозволила Україні взагалі вийти у Лігу націй. І його робота безболісно інтегрувала у склад Плотницького після 3-річної перерви.
Що далі?
З такими результатами вихід України у плейоф вже виглядає як завдання-мінімум. Перемога ж на турнірі не є чимось нездійсненним.
"Синьо-жовті" вже обіграли третю та другу команди світу, і дали бій найкращим – Польщі – без Плотницького. Болгарія, звісно, зупинила цей "український локомотив", але може то й на краще.
Третій ігровий тиждень:
Місце проведення: Белград, Сербія
- 15 липня: Україна – Іран
- 16 липня: Сербія – Україна
- 17 липня: Туреччина – Україна
- 19 липня: Україна – Німеччина
Минулого року в Лізі націй Іран обіграв Україну на тайбрейку, Сербія розгромила нас 0:3. Туреччину вже ми не відчули (3:0). І лише з німцями не грали у попередньому сезоні – але обійшли їх в турнірній таблиці.
Суперники прохідні, для плейоф минулого року вистачило 20 очок. Зараз же в "синьо-жовтих" 16. Але головне здобути ті бали – у 2025-му ми теж були в кроці.