Жахливі травми на Стельвіо, історична перемога для Хорватії. Підсумки гірськолижного вікенду
Гірські лижі
Старти тижня:
Субота, 28 грудня
Борміо (Італія), швидкісний спуск, чоловіки
Земмерінг (Австрія), гігантський слалом, жінки
Неділя, 29 грудня
Борміо (Італія), супергігант, чоловіки
Земмерінг (Австрія), слалом, жінки
Швейцарський бенефіс на жорстокому Стельвіо
Одразу після Різдва чоловічий Кубок світу завітав на традиційний етап у Борміо. Знаменита місцева траса Стельвіо вважається не найскладнішою швидкісною в календарі Кубку світу з точки зору техніки, проте найбільш фізично виснажливою. І цього року вікенд у Борміо виявився жорстоким до гонщиків.
Вже у п’ятничному тренуванні важко впав один із двох найкращих швидкісників минулого сезону, Сіпрієн Сарразен. Нерідко буває так, що падіння, яке виглядає страшним, насправді не призводить до якихось серйозних травм, проте, на жаль, це був не той випадок. У француза численні гематоми в області живота, його негайно доправили до лікарні на вертольоті, а вже у п’ятницю ввечері лікарі ухвалили рішення робити операцію. Схоже, нинішній сезон для Сарразена завершений.
У суботньому швидкісному спуску в тому ж місці та майже ідентично впав швейцарець Ларс Рьості, проте він серйозних травм зумів уникнути, і наступного дня вийшов на старт супергіганта. Де, втім, також не зумів дістатися фінішу – щоправда, цього разу без падіння.
Його партнер по команді Джино Кавіцель у супергіганті впав у іншому місці (перед трампліном Сан П’єтро), проте, як і Сарразен, дуже неприємно. Швейцарця також евакуювали з траси на вертольоті. У Кавіцеля виявили вивих плеча та складну травму коліна, яка робить неможливим його повернення у гонки у поточному сезоні.
Партнер Сарразена по збірній Франції Нільс Аллегр одразу ж різко розкритикував організаторів, заявивши, що траса була погано підготовленою та надто небезпечною, підкреслюючи, що саме на цій трасі у 2026 році розігруватимуться медалі Олімпіади в швидкісних видах серед чоловіків. Безумовно, емоції Аллегра зрозуміти можна, проте це не означає, що критика організаторів справедлива. На жаль, гірські лижі, особливо швидкісні види – заняття дуже небезпечне, і без таких інцидентів не обійтися. Особливо коли мова йде про одну із найскладніших трас у світу.
Зазначимо, що травмою Сарразена проблеми збірної Франції у Борміо не обмежилися: через хворобу не зумів вийти на старт Алексі Пінтуро. Своїх лідерів зумів гідно підстрахувати той же Аллегр, який двічі фінішував у топ-10. У недільному супергіганті несподівано компанію у топ-10 Нільсу склав Флоріан Лоріо. Для 26-річного француза це найкращий результат у кар’єрі на Кубку світу.
Етап у Борміо перетворився на бенефіс збірної Швейцарії, яка делегувала одразу по 4 представника у топ-6 в обидвох гонках. Швидкісний спуск сенсаційно виграв Алексіс Монне, який до цього у своїй кар’єрі жодного разу не піднімався вище за восьме місце на Кубку світу. Несподіваний успіх? Безумовно. Незаслужений? Точно ні, і Монне довів це у неділю, ставши третім у супергіганті.
У суботу Алексіс відібрав першу перемогу у свого партнера по команді Франьо Фон Алльмена. На такій фізично виснажливій трасі Франьо дуже грамотно розклав зусилля по дистанції, обережно розпочавши та помітно додавши під кінець. Проте саме тієї четверті секунди, втраченої наверху, йому в підсумку не вистачило для першої перемоги в кар’єрі. Так чи інакше, Фон Алльмен після слабкого старту сезону вдруге поспіль фінішує другим у швидкісному успіху та підтверджує статус одного з головних талантів молодого покоління.
Міг Франьо поборотися за перемогу і в супергіганті, проте припустився доволі грубої помилки на верхній ділянці траси та показав у підсумку шостий результат. Хоча у його заїзді був навіть переможний потенціал.
А ось Марко Одерматт занести собі в актив етап у Борміо не може: два п’ятих місця. У супергіганті він міг поборотися щонайменше за подіум, проте допустився доволі грубої помилки у Карчентіні. В цілому, певні підсумки щодо стартової частини сезону у виконанні зіркового швейцарця можна робити. Поки що він виглядає далеко не бездоганно та точно слабкіше, ніж у минулому сезоні. Проте навіть у такого Одерматта поки що не виникає проблем у загальному заліку: Марко щастить, що зараз у нього немає такого сильного суперника, яким міг би бути, наприклад, здоровий і оптимально готовий Александер Омодт Кілде.
У збірної Норвегії були побоювання щодо того, що травма Кілде призведе до різкого падіння результатів команди у швидкісному спуску, проте саме в цей момент раптово вистрілив Фредрік Мьоллер. У перших двох супергігантах сезону він фінішував четвертим, а в Борміо здобув першу перемогу в кар’єрі. Невже у збірної Норвегії знайшлася гідна заміна Кілде? Цілком може бути. Паралелей справді дуже багато: Кілде свого часу вистрелив настільки ж раптово та приблизно у такому ж віці. Як і Мьоллер, Александер також спершу видавав топові результати лише в супергіганті. Швидкісний спуск – все ж дисципліна, в якій дуже важливу роль грає досвід, і Мьоллер у свої 24 роки для цього виду є ще дитиною.
А ось Домінік Паріс розчарував. Для італійця траса в Борміо є улюбленою, тут він перемагав цілих 7 разів за кар’єру, зокрема 6 – саме у швидкісному спуску. Проте вже другий рік поспіль Домінік на своїй коронній трасі провалюється. У супергіганті він показав 16-й результат, а у швидкісному спуску взагалі залишився без очків: 31 місце.
Склалося повне враження, що Паріс просто перебуває в неоптимальній фізичній готовності – на такій виснажливій трасі, як Стельвіо, цей фактор дуже кидається в очі. Під кінець дистанції Домінік вже навіть не закривався у аеродинамічну стійку, що говорить про величезну втому в ногах та збите дихання. Обидва рази найкращим у складі збірної Італії став Маттіа Кассе: четверте місце в швидкісному спуску та 11-те в супергіганті. Маттіа все більш очевидно стає лідером "Скуадри Адзурри" у швидкісних видах.
Після непоганих виступів у Валь Гардені виграв одне з контрольних тренувань у Борміо Кемерон Александер. У швидкісному спуску він свій рівень підтвердив, посівши третє місце, а ось у супергіганті дещо розчарував – лише 12-й результат. Після невдалого старту сезону Вінсент Кріхмайр у супергіганті нарешті дотягнувся до першого подіуму в сезоні – друге місце.
Вкотре відзначаємо прогрес у поточному сезоні швидкісної збірної Словенії. В Борміо у швидкісному спуску сьомим став Міха Хробат, який у Бівер Кріку вже навіть побував на подіумі. Окрім цього, не забуваємо про п’яте місце Мартіна Цатера у швидкісному спуску у Валь Гардені. Такого успішного періоду у збірної Словенії не було вже дуже давно.
Раст втримує лідерство у загальному заліку, перша перемога Лютіч
Жіночий Кубок світу завітав на технічний етап до Земмерінга, який чергується в календарі з іншою австрійською локацією, Лінцом: одна траса приймає змагання у слаломі та гіганті в ці дати у парні роки, інша – в непарні. Суботній гігант приніс переконливу перемогу Федеріці Бріньоне. Ця перемога могла би тягнути навіть на епітет "розгромна", якби не невеличкий збій під кінець другої спроби: у підсумку італійка виграла "всього" 0,57 секунди. Черговий успіх італійки та чергове оновлення рекорду як найбільш вікового переможця гіганту на жіночому Кубку світу.
Її партнерка по команді, Марта Бассіно, у гіганті стала лише сьомою. Результат наче б то зовсім не видатний за мірками Марти, проте на фоні її провалів у колись коронній дисципліні в останні півтора року це вже непогано. Ну а недільний слалом збірна Італії вже вкотре провалила: у цій дисципліні у "Скуадри адзурри" вже багато років справи кепські. В Земмерінгу італійки не набрали жодного очка. Врятувати команду могла Мартіна Петерліні, проте вона після 11-го результату в першій спробі в другому заїзді зійшла з дистанції.
Хорошою новиною для Бріньоне стала невдача в гіганті її, ймовірно, головної конкурентки в загальному заліку, Лари Гут-Бехрамі. Вона йшла другою після першої спроби, проте на другій трасі грубо помилилася та відступила аж на дев’яте місце.
Дуже сильний етап провела Сара Хектор, яка стала другою в гіганті та п’ятою в слаломі. Якби шведка виступала в слаломі на такому рівні стабільно – її можна було б навіть розглядати як серйозну претендентку на загальний залік Кубку світу. Недільний слалом виявився успішним не лише для неї, а й для молодих Корнелії Елунд і Ханни Аронссон Елфман: 16 та 17 місця відповідно. Непоганий результат для талановитих шведок, які, складалося враження, останнім часом зупинилися в розвитку. А ось досвідчена Анна Свенн Ларссон слалом провалила: вона припустилася грубої помилки в першій спробі на навіть не пробилася до другого заїзду: лише 39-й результат.
Відзначимо четверте місце в гіганті Валері Греньє – для неї це найкращий результат після розриву хрестоподібних зв’язок у січні. Канадка явно набрала хорошу форму, а попереду ще й її улюблений етап у Краньскій Горі, де вона здобула обидві свої перемоги на Кубку світу.
Збірна Австрії в гіганті не домашній трасі виступила дуже слабко. Від провалу команду врятувала Юлія Шайб, яка завдяки найкращому результату другої спроби прорвалася з 13 місця на шосте. У слаломі загальний командний рівень австрійок був вищим, а Катаріна Лінсбергер взагалі піднялась на подіум. Завдяки прекрасній другій спробі вона прорвалася з сьомого місця на третє. Суботній гігант Катаріна провалила – лише 40 місце, яке свідчить про те, що лідерка збірної Австрії знову стала вузькоспеціалізованою слаломісткою.
Ну а виграла недільний слалом Зрінка Лютіч. Її перша в кар’єрі перемога на Кубку світу вже давно назрівала, і трапилася саме у Земмерінгу. Зазначимо, що це перша перемога для Хорватії на жіночому Кубку світу з часів легендарної Яніци Костеліч, яка востаннє вигравала 18 березня 2006 року в Оре.
Можна було б поговорити про те, що свою дебютну перемогу Лютіч здобула за відсутності Мікаели Шиффрін і Петри Влхової, проте перемога ця була просто розгромною – 1,75 секунди над найближчою переслідувачкою, Леною Дюрр! За такого виступу Зрінки в неділю вона цілком могла би перемогти ту ж Шиффрін і в очній боротьбі, проте очевидно, що присутність Мікаели в гонці впливає і на психологічне налаштування її суперниць, тому міряти такі речі виключно сухими цифрами не варто.
До речі, другим місцем Дюрр успіхи Німеччини в недільному слаломі не обмежилися: восьмою стала Емма Айхер, яка здійснила рейд з 13 місця після першої спроби. Гігант для талановитої німкені залишається проблемною дисципліною: в суботу вона йшла 26-ю після першої спроби, проте у другому раунді зійшла з дистанції.
Збірна США за відсутності Шиффрін виступила не надто вдало. Пола Мольцан після п’ятого місця в гіганті в слаломі вже у першій спробі зійшла з дистанції. Не надто успішним вийшло повернення після травми спини Ай Джей Харт – лише 27 та 18 місця.
Четвертою в слаломі стала Каміль Раст, що дозволило швейцарці повернути собі лідерство в загальному заліку Кубку світу. Втім, у суботньому гіганті вона стала лише 17-ю – зовсім не той результат, який потрібен претендентці на Великий кришталевий глобус. Сьомою в неділю стала Мелані Мейяр – для неї це вже четверте поспіль потрапляння топ-10 слалома: такої успішної серії в кар’єрі багатостраждальної швейцарки ще не було. А ось у гіганті вона у поточному сезоні досі не набрала жодного очка, у Земмерінгу зійшовши у першій спробі. Сенсацією стало 12 місце в слаломі Еліани Крістен. Для 25-річної швейцарки це була лише третя в кар’єрі гонка на Кубку світу і перше потрапляння в очки.
Дев’ятою в слаломі стала Андрея Слокар. Недільний старт взагалі міг виявитися дуже вдалим для збірної Словенії, проте Нея Дворнік після п’ятого місця у першій спробі в другому заїзді зійшла з дистанції.