Вонн наближається до подіуму, Одерматт знову підкорив Адельбоден. Підсумки гірськолижного вікенду

Гірські лижі

Старти вікенду:

Субота, 11 січня

Адельбоден (Швейцарія), слалом, чоловіки

Санкт-Антон (Австрія), швидкісний спуск, жінки

Неділя, 12 січня

Адельбоден (Швейцарія), гігантський слалом, чоловіки

Санкт-Антон (Австрія), супергігант, жінки

Вонн все ближче до подіуму, провал Годжі

Після тритижневої перерви до змагань у жіночому Кубку світу повернулися спеціалістки швидкісних дисциплін, на яких чекав етап у Санкт-Антоні. Суботній швидкісний спуск через снігопад було проведено по скороченій трасі, проте навіть у такому вигляді він, як і недільний супергігант, був дуже непростим. У швидкісному спуску після першої контрольної позначки був дуже різкий віраж вліво, і для того, щоби не помилитися в ньому, спортсменкам слід було переторможувати на наприкінці прямої. Перші стартові номери не мали можливості зробити висновків з помилок суперниць та втрачали у тому віражі досить багато. У супергіганті однієї настільки яскраво вираженої ловушки не було, проте траса в цілому була дуже непроста і аритмічна, з чергуванням дуже швидкісних і технічних ділянок.

Однією з головних інтриг етапу в Санкт-Антоні був виступ легендарної Ліндсі Вонн. Відверто кажучи, її повернення у великий спорт сприймалося доволі скептично, і 14 місце в супергіганті у Санкт-Моріці наприкінці грудня було приємною несподіванкою. Проте, як виявилося, то була лише розминка, і вже у Санкт-Антоні 40-річна американка в обох гонках була в реальній боротьбі за призові місця, показавши у підсумку шостий і четвертий результати у суботу та неділю відповідно.

Безумовно, варто відзначити, що сприяли таким результатам Ліндсі й погодні умови. Особливо це стосується суботнього швидкісного спуску, де по ходу гонки умови ковзання покращувалися, і скористалася цим не лише сама Вонн. Що кидається в очі у виступах американки в Санкт-Антоні – так це слабкі фінішні відрізки в обох гонках, що свідчить про далеко не оптимальну фізичну форму ветеранки. Проте фізпідготовка – справа наживна, і тому можна лише уявити, на що буде здатна Ліндсі, коли вийде у цьому компоненті на оптимальний рівень. В цілому ж такі успіхи Вонн одразу після повернення – це свідчення не лише величі американки, але й далеко не захмарного рівня конкуренції в жіночих гірських лижах на даний момент.

Успіхи Ліндсі – не єдина підстава для радості у американських уболівальників. Недільний супергігант у розкішному стилі виграла Лорен Масуга, яка привезла найближчій переслідувачці 0,68 секунди. Перша перемога для 22-річної американку на Кубку світу. Несподіванка? Так, але не більше того: на гучну сенсацію цей успіх Лорен не тягне. Вона по-справжньому вистрелила ще наприкінці минулого сезону, посівши сьоме та п’яте місця у двох супергігантах у Квітф’єллі. У поточній зимовій кампанії вона вже повноцінно стала одним із головних відкриттів: із п’яти швидкісних гонок на Кубку світу вона у чотирьох фінішувала у топ-10, при чому, на домашньому швидкісному спуску в Бівер Кріку зупинилася за крок від подіуму – четверте місце. Схоже, у складі збірної США загорілася нова зірочка швидкісних видів, при чому, саме тоді, коли у спорт повернулася жива легенда, яка Масузі ледь не в матері годиться.

З точки зору боротьби за загальний залік Кубку світу головним переможцем етапу в Санкт-Антоні стала Федеріка Бріньоне. Розгромна перемога в четверговому тренуванні натякала на те, що австрійський вікенд може перетворитися на бенефіс італійки, і це таки трапилося. У суботу Бріньоне здобула свою першу в кар’єрі перемогу в швидкісному спуску на Кубку світу, а в неділю стала третьою в супергіганті. Так, можна поговорити про те, що на другій половині дистанції Федеріка припустилася відчутної помилки, проте той збій призвів до втрати лише однієї позиції – Масуга в будь-якому випадку була недосяжною.

Втім, 160 очок за два старти – чудовий підсумок етапу в Санкт-Антоні для Бріньоне. Італійка повернула собі лідерство у загальному заліку Кубку світу та наразі здається головною фавориткою в боротьбі за Великий кришталевий глобус (ВКГ).

А ось для її зіркової партнерки по команді, Соф’ї Годжі, етап в Санкт-Антоні перетворився на справжнє фіаско: два сходи з дистанції. Дякувати Богу, що обійшлося хоча би без травм, хоча у суботньому швидкісному спуску до цього було дуже близько. Такі невдачі – невід’ємна частина сутності Годжі та її агресивного стилю їзди. Поки що остаточно викреслювати Соф’ю з числа претенденток на ВКГ не поспішатимемо, проте тепер у італійки права на помилку більше не залишилося, та й потрібно чекати на аналогічні невдачі прямих конкуренток.

Може занести собі в актив етап у Санкт-Антоні Лаура Піровано, яка стала четвертою в суботньому швидкісному спуску. Це повторення її найкращого результату в кар’єрі на Кубку світу. При чому, італійка фінішує за крок від подіуму вже втретє, а зробити вирішального кроку на п’єдестал пошани все ніяк не може.

Що стосується прямих конкуренток Бріньоне чи тієї ж Годжі в загальному заліку, то вони у Санкт-Антоні не вразили. Корнелія Хюттер стала сьомою в швидкісному спуску та лише 23-ю в супергіганті. В неділю її зуміла підстрахувати Стефані Венір, яка показала другий результат. 31-річна австрійка була близька до своєї четвертої перемоги на Кубку світу, проте раптово геніальний заїзд видала Масуга.

Не може занести собі в актив етап у Санкт-Антоні й Лара Гут-Бехрамі. Так, у супергіганті вона стала п’ятою, проте в суботньому швидкісному спуску відверто розчарувала. Попри те, що швейцарці дістався відносно пізній стартовий номер (11-й), вона не зробила висновків з помилок суперниць, які стартували до неї, і також помилилася у підступному віражі на першій половині дистанції. В супергіганті Лара мала всі шанси обійти Бріньоне, проте доволі відчутко помилилася про траєкторії на нижній частині траси.

А ось її партнерка по команді, 21-річна Малорі Блан, стала однією із головний сенсацій етапу. Скориставшись хорошими умовами ковзання для пізніх стартових номерів, швейцарка ледь не відібрала перемогу в Бріньоне: друге місце із відставанням всього у 0,07 секунди. Неймовірний результат як для другої гонки в кар’єрі на Кубку світу!

Невипадковість свого успіху Блан підтвердила і в неділю, розділивши дев’яте місце з австрійкою Рікардою Хаазер. Чи можна назвати Малорі людиною нізвідки? Точно ні. Наприкінці січня минулого року вона завоювала золоті медалі юніорського чемпіонату світу в обох швидкісних дисциплінах. Її дебют на Кубку світу мав відбутися ще на фіналі минулого сезону в Заальбаху за додатковою особистою квотою, проте швейцарка отримала травму, і дебют відклався до домашнього етапу в Санкт-Моріці наприкінці грудня минулого року. Там вона зійшла з дистанції в супергіганті, проте вже у другій для себе гонці досягла такого гучного успіху. Минулий вікенд у Санкт-Антоні ми можемо запам’ятати надовго: схоже, тут одночасно і дуже яскраво спалахнули одразу дві молоді зірочки швидкісних дисциплін. Дуже потрібний ковток свіжого повітря для жіночих гірських лиж, де на передових позиціях в основному ветеранки. Особливо, якщо говорити про швидкісний спуск і супергігант.

Восьмою в неділю стала ще одна зіркова швейцарка, Корінн Сутер. Для неї це найкращий результат на Кубку світу після розриву хрестоподібних зв’язок коліна. Можливо, олімпійська чемпіонка Пекіну ще встигне набрати оптимальну форму до мундіалю в Заальбаху?

Домашній бенефіс Швейцарії у гіганті

Чоловічий Кубок світу відправився на перший у зв’язці чотирьох найпрестижніших січневих австро-швейцарських етапів – у Адельбоден. Особлива увага, звісно ж, була прикована до господарів, збірної Швейцарії. Проте суботній слалом для них став розчаруванням. Лідер команди, Лоїк Мейяр, зійшов уже у першій спробі. У поточному сезоні швейцарець у слаломі був неймовірно стабільним: чотири подіуми та п’ята місце у п’яти стартах на Кубку світу. І треба ж було, щоб перший збій у сезоні припав саме на домашній старт перед десятками тисяч своїх фанатів! Вдвічі образливо, що через цей схід Мейяр втратив червоний біб лідера слаломного заліку.

Так, другий ешелон швейцарських слаломістів зумів досить гідно підстрахувати лідера команди: Тангі Неф у другій спробі з 20 місця прорвався на восьме, а Марк Роша – з 23-го на десяте. Проте такий рівень результатів все одно не задовольняв амбіції вимогливої швейцарської публіки.

І в недільному гіганті зуміла реабілітуватися і вся команда загалом, і особисто Мейяр: три місця у топ-4 плюс сьома позиція Луки Ерні! Свою четверту перемогу поспіль в гіганті в Адельбодені здобув Марко Одерматт. Проте вже вкотре у поточному сезоні доводиться констатувати, що Марко в гіганті не виглядає настільки ж феноменально, як у минулому, коли він був схожим на комп’ютер, який взагалі не помиляється. Після першої спроби Одерматт ішов лише третім, і у підсумку здобув перемогу багато в чому завдяки помилкам суперників.

Лідирував після першого заїзду Мейяр, проте у підсумку Лоїк відступив на друге місце. Звинувачувати у цьому він може виключно самого себе. Траса в Адельбодені відома своїм надзвичайно крутим фінішним спадом, і багатьом спортсменам перехід на нього дається непросто: поворот плюс різка зміна крутизни схилу. Особливо підступним цей перепад є в гіганті, де швидкості значно вищі, ніж у слаломі. І в неділю на цьому перепаді помилялися дуже багато спортсменів. Мейяр вирішив підстрахуватися, проте занадто різко затормозив перед виходом на круту ділянку і саме на цьому втратив ті самі 0,2 секунди, яких на фініші не вистачило для перемоги.

Четвертим став ще один швейцарець, Томас Тумлер. На початку грудня в Бівер Кріку він нарешті дістався до довгоочікуваної першої перемоги в кар’єрі на Кубку світу, проте після цього провалив два гіганти поспіль: 25 місце у Валь д’Ізері та схід у другій спробі в Альта Бадії. Вдома Томасу вдалося перервати цю чорну серію та повернутися на свій звичний рівень зразка останніх двох сезонів.

Другим у гіганті став Лука Де Аліпрандіні, який видав найкращий чистий час другого заїзду і прорвався у топ-3 з 12 місця після першої спроби. Лише другий подіум на Кубку світу для срібного призера чемпіонату світу 2021 року. Де Аліпрандіні часто ходить гіганти максимально ризиковано, через що багато помиляється – так було, зокрема, і в першій спробі в неділю. Проте в другому заїзді Лука показав, на що здатен у ті рідкісні випадки, коли помилок вдається уникнути.

А ось для збірної Норвегії недільний гігант перетворився на справжнє фіаско. У другій спробі зійшли з дистанції Хенрік Крістофферсен, Атле Лі Макгрант і Александер Стеен Ольсен, які після першої спроби посідали друге, четверте та восьме місця відповідно. В підсумку найкращим із норвежців став Тімон Хауган, який замкнув топ-6. Модна лише заздрити глибині складу скандинавів: навіть попри невдачі трьох спортсменів такого рівня, у них все одно є кому видавати топові результати.

Для Макграта цей тиждень став по-справжньому чорним. У середу він зійшов у другій спробі слалому в Мадонні ді Кампільо, де з величезним запасом лідирував після першого заїзду. Після цього – ще два сходи з дистанції в Адельбодені. Шанс подолати цю чорну серію буде вже у Венгені. А ось Крістофферсен перед недільним фіаско в суботу став третім у слаломі. Хенрік скористався невдачею Мейяра та повернув собі червоний біб лідера слаломного заліку Кубку світу.

Якщо Макграту ще належить перервати свою чорну серію, то Клеман Ноель це вже зробив, вигравши суботній слалом. Француз лише на 0,02 секунди випередив Лукаса Бротена, не дозволивши йому здобути першу перемогу після повернення у спорт і переходу під бразильський прапор. Втім, стабільності Бротену досі не вистачає, і в неділю він зійшов уже в першій спробі гіганту. Зазначимо, що суботній успіх Лукаса був пов’язаний багато в чому з несподівано високим (п’ятим) результатом у першій спробі. Через пізні стартові номери Лукасу на старті нового сезону було важко видавати топові результати у перших заїздах, і щоразу доводилося робити рейди в других спробах. Суботній подіум у слаломі дозволив йому повернутися в червону групу (топ-15 рейтингу) слалому, і тепер проблем у першій спробі стане значно менше.

Замкнув топ-6 недільного слалома партнер Ноеля по збірній Франції, Стівен Ам’єз. Видавати дві стабільні спроби без збоїв йому поки що вдається тільки в ситуаціях, коли на нього немає сильного морального тиску. Який був, наприклад, на домашньому етапі у Валь д’Ізері, коли Стівен лідирував після першої спроби. Ветеран збірної Франції, Віктор Муффа-Жанде, несподівано видав найкращий чистий час другої спроби, що дозволило йому прорватися з 29 місця на підсумкове 11-те. Востаннє більш високий результат Віктор показав ще у грудні 2021 року в Мадонна ді Кампільо.

А ось Альберт Попов, який сенсаційно виграв слалом на трасі "Каналоне Мірамонті" минулої середи, підтвердити свій рівень не зміг, і показав у Адельбодені лише 16-й результат. Самуель Колега, який у Мадонна ді Кампільо став третім, взагалі зійшов із дистанції у першій спробі.

Як і зазвичай у січні, починає оживати Лінус Штрассер. Після шостого місця в середу німець в Адельбодені зупинився за крок від подіуму. А ось талановитий фін Едуард Халльберг, який так яскраво проявив себе у листопаді, досі не може перервати свою чорну серію: уже четвертий схід з дистанції у слаломі поспіль.

Загальний залік Кубку світу (чоловіки):

Загальний залік Кубку світу (жінки):