Зіркові італійки травмовані, повернення Кілде та Влхової. Прев’ю Кубку світу з гірських лиж
В останній вікенд жовтня на Реттенбахському льодовику в австрійському Зольдені за традицією стартує новий сезон Кубку світу з гірських лиж. Цей сезон буде особливим: по-перше, він буде ювілейним, 60-м у історії Кубку світу, по-друге – це сезон олімпійський. Гірськолижні змагання Олімпіади-2026 відбудуться на класичних трасах Кубку світу: чоловіки змагатимуться на легендарній "Стельвіо" в Борміо, жінки – на "Олімпія делле Тофане" в Кортіна д’Ампеццо.
І це призвело до певних змін у календарі Кубку світу – етапи у Борміо та у Кортіні на один сезон із програми "білого цирку" випали. Борміо в календарі Кубку світу замінить інша італійська локація, Лівіньо. Щоправда, якщо на "Стельвіо" у період між Різдвом і Новим роком відбувалися супергігант і швидкісний спуск, то у Лівіньо відбудеться лише супергігант.
Враховуючи, що перед супергігантом не потрібно проводити контрольні тренування, різдвяно-новорічний період у чоловіків буде значно менш напруженим, ніж зазвичай. Класичний вечірній слалом у Мадонна ді Кампільо вдруге поспіль буде закривати програму італійського турне у чоловіків: його знову перенесли з кінця грудня на початок січня.
В Північну Америку чоловіки, як і жінки, цього сезону полетять лише одного разу – на початку сезону. При чому, в рамках північноамериканського турне відбудеться повернення в календар Кубку світу підзабутої локації – Коппер Маунтін, на якій жінки раніше змагалися в 1976, 1999 і 2001 роках, а чоловіки – лише одного разу, в тому ж 1976 році. Цього разу, як і у далекому 1976 році, етап у Коппер Маунтін буде спільним для чоловіків і жінок. Чоловіки проведуть два гіганти у четвер і п’ятницю (27 і 28 листопада), після чого відправляться на швидкісні гонки в Бівер Крік, а у суботу та неділю на тій же трасі жінки проведуть гігант і слалом.
Тритижневої осінньої паузи в календарі уникнути знову не вдалося: після етапу в Зольдені Кубок світу відновиться лише 15-16 листопада слаломами в Леві. Після цього "Білий цирк" відправиться у Гургль, де вдруге поспіль змагатимуться не лише чоловіки, а й жінки. У березні, напередодні фіналу сезону, у чоловіків відбудеться швидкісний етап на традиційно жіночій трасі "Екліпс" у Куршевелі.
Що стосується жінок, то після Різдва представники прекрасної половини людства вдруге поспіль змагатимуться на технічному етапі в Земмерінгу. Раніше у цей часовий слот він чергувався у календарі з іншою австрійською локацією, Лінцом. Проте Лінц із програми Кубку світу вибув, і тепер Земмерінг прийматиме змагання у святковий період щорічно, а не лише у парні роки.
Кортіну д’Ампеццо в календарі жіночого Кубку світу також замінить інша італійська локація, Тарвізіо. Уже після Олімпіади-2026 жінки ще раз завітають до Італії – на швидкісний етап у Валь ді Фасса. Місцева траса "ВолатА" приймала юнацький чемпіонат світу-2019, проте на Кубку світу ще не з’являлася жодного року. Прем’єра повинна була відбутися ще два роки тому, проте тоді етап був скасований через сильний снігопад.
Фінал Кубку світу відбудеться у норвезьких Квітф’єллі (швидкісні види) та Хаф’єллі (технічні), на трасах Олімпіади-1994 у Ліллехаммері. При чому, фінал знову буде розтягнутий на два тижні та завершиться у середу, 25 березня.
В календарі знову ми бачимо дисбаланс дисциплін із ухилом у бік технічних видів. У чоловіків із 38 запланованих стартів 18 будуть у швидкісних дисциплінах (по 9 швидкісних спусків і супергігантів) та 20 – у технічних (9 гігантів і 11 слаломів). У жінок – 37 стартів, і технічних також більше: 20 (по 10 слаломів і гігантів) проти 17 (9 швидкісних спусків і 8 супергігантів). Враховуючи і той факт, що швидкісні види більш чутливі до погодних проблем, по ходу сезону цей дисбаланс, імовірно, стане ще помітнішим.
Дійові особи
Чоловіки
Чемпіон
У статусі беззаперечного фаворита №1 до старту нового сезону Кубку світу підходить його чинний і чотириразовий володар, Марко Одерматт. Сезон-2023/24 був вершиною домінування швейцарця, у минулій кампанії він уже виглядав не настільки всесильним. Особливо це стосується гіганта, де серія з 12 перемог змінилася 3 сходами з дистанції поспіль на початку минулого сезону.
Люди, здатні боротися з Одерматтом у окремий день у окремих дисциплінах, є. Проте на довгій дистанції боротися з 28-річним швейцарцем, який на топовому рівні ходить одразу три види, практично неможливо. Схоже, на нас чекає черговий сезон, у якому зупинити Марко на шляху до Великого кришталевого глобуса (ВКГ) може лише форс-мажор. Головною інтригою, ймовірно, буде боротьба за Малі Кубки світу в профільних для Одерматта дисциплінах – чи зможе хтось відібрати у домінатора бодай один із трьох?
Інші швейцарці
Збірна Швейцарії наразі – беззаперечно найсильніша збірна світу в чоловіків, і головною загрозою домінуванню Одерматта, ймовірно, будуть його ж партнери по команді. Головний з них – Лоїк Мейяр. Чи зможе блискучий фахівець технічних дисциплін нав’язати боротьбу за ВКГ? Це буде вкрай важко. Для цього Мейяру потрібно суттєво додати в супергіганті та сильно провести старт сезону – Лоїк славиться тим, що набирає пікову форму лише в другій половині зимової кампанії. Це допоможе йому на Олімпіаді-2026, проте для боротьби за загальний залік Кубку світу потрібно уникати просідання форми на старті сезону.
Франьо Фон Алльмен став, напевно, головним відкриттям минулого сезону: талановитий швидкісник дуже різко перестрибнув із категорії "молодих і перспективних" до розряду зірок екстра-класу. Два золота чемпіонату світу, четверте місце в загальному заліку – просто блискучий результат. Фон Алльмену всього 24 роки, для швидкісника – дитячий вік, тому простір для прогресу – величезний. Завдання на новий кубковий сезон – якщо не нав’язати Одерматту боротьбу за ВКГ (зробити це, не ходячи жодну з технічних дисциплін, майже нереально), то, принаймні, відібрати у Марко один із Кубків світу в швидкісних видах.
Вистрелив у минулому сезоні ще один швейцарський швидкісник – Алексіс Монне, який фінішував третім у заліку швидкісного спуску, а також завоював срібло та бронзу на чемпіонаті світу. При цьому, 25-річний Алексіс зарекомендував себе саме як фахівець найскладніших трас: перемога та третє місце у Борміо, другий результат у Кітцбюелі. Враховуючи, що чоловічі змагання Олімпіади-2026 відбуватимуться саме у Борміо, олімпійські перспективи Монне виглядають дуже цікаво.
Боротися за найвищі місця у швидкісних видах також можуть фахівець супергіганту Стефан Рогентен і Джастін Мурізьє, який, навпаки, тяжіє до швидкісного спуску. Останній влітку переніс операцію з видалення грижі.
Все гаразд у збірної Швейцарії і з технічними видами. Пізно дозрів до великих успіхів гігантист Томас Тумлер, який у 35-річному віці дотягнувся до першої в кар’єрі перемоги на Кубку світу та завоював срібло чемпіонату світу в Заальбаху.
Схожі процеси – нехай і у молодшому віці – відбуваються і зі слаломістом Тангі Нефом, для якого минулий сезон став найкращим у кар’єрі. 28-річний швейцарець, який завжди був простим середняком, в останніх 7 слаломах минулого сезону 6 разів фінішував у топ-10 і ще одного разу посів 11 місце. Стабільність, якій можуть позаздрити навіть більшість топових слаломістів сучасності. Завдання Нефа на новий сезон – дотягнутися до першого в кар’єрі подіуму на Кубку світу.
Не забуваємо і про стару гвардію швейцарців – досвідчених слаломістів Даніеля Юле, Луку Ерні та Рамона Ценхойхзерна. Незрозумілими залишаються перспективи Джино Кавіцеля, який у грудні минулого року зазнав важкої травми на олімпійській трасі в Борміо. У вересні він переніс ще одну операцію та, ймовірно, пропустить старт сезону.
Норвегія: повернення Кілде та зіркові слаломісти
Головна новина міжсезоння у чоловіків – це повернення Александера Омодта Кілде. Зірковий норвежець пропустив півтора року після травми плеча, отриманої в січні 2024 року в Венгені, проте влітку нарешті відновив повноцінні тренування. Відновлення було настільки довгим і проблемним, що багато хто побоювався, що норвежець у спорт так і не повернеться. Проте Кілде тут, і обіцяє продовжувати виступи до 2030 року. А сезон-2025/26 норвежець планує відкрити в Бівер Кріку. Кондиції зіркового норвежця після травми залишаються загадкою, тому розглядати його як претендента на загальний залік зараз не варто.
За відсутності Кілде лідером збірної Норвегії був інший іменитий ветеран, Хенрік Крістофферсен, який за останні 4 сезони тричі фінішував у топ-3 загального заліку, а також двічі брав Малий кришталевий глобус (МКГ) у слаломі. У минулому сезоні Хенріку, схоже, нарешті вдалося знайти правильні налаштування для своїх лиж Van Deer, і у нинішній кампанії у нього є всі шанси виступити не гірше, ніж у минулій: 31-річний вік ще не можна називати критичним.
Сам Крістофферсен у міжсезоння запевнив, що його кар’єра триватиме ще як мінімум два роки. Проте Ігри-2026, напевно, будуть його останнім шансом завоювати олімпійське золото, тому пріоритет на нову зимову кампанію очевидний.
Найкращим був минулий сезон у кар’єрі Тімона Хаугана – саме у кампанії 2024-25 років він здобув 3 із 4 своїх перемог на Кубку світу. Втім, стабільності 28-річному норвезькому слаломісту не вистачало, як і більш молодому Атле Лі Макграту. Александер Стеен Ольсен, навпаки, тяжіє до гіганта, де у минулому сезоні здобув дві перемоги. Напередодні старту сезону в нього виникли болі в коліні. Через них він змушений пропустити відкриття сезону в Зольдені, де переміг минулого року.
Дуже цікавою темною конячкою виглядає Фредрік Мьоллер, який раптово вийшов на топовий рівень у супергіганті. Поки що його кар’єра розвивається практично так само, як у минулому десятиріччі у Кілде – вони навіть вистрелили в одному і тому ж віці. Питання лише в тому, чи зможе Мьоллер продовжити рухатися за тією ж висхідною траєкторією.
Найкращу форму в кар’єрі в другій половині минулого сезону набрав Адріан Смізет Сеєрштед. Такий прогрес 31-річного норвежця увінчався бронзою чемпіонату світу в супергіганті. Якщо він зможе бодай втримати такий рівень, то, з урахуванням повернення Кілде та перспективами Мьоллера, збірна Норвегії може знову стати дуже грізною силою в швидкісних видах.
Проблемна Австрія
А ось збірна Австрії переживає не найкращі свої часи. Проблемним виявився минулий сезон для Вінсента Кріхмайра. Результати зіркового швидкісника залишали бажати кращого, а в середині сезону сталася ще й травма, яка ледь не змусила його пропустити домашній чемпіонат світу. У міжсезоння Кріхмайр оголосив про те, що сезон-2025/26 стане останнім у його кар’єрі, і Вінсу явно захочеться гучно грюкнути дверима. Австрієць виступить і у гіганті на відкритті сезону в Зольдені, що свідчить про його амбіції в загальному заліку.
Марко Шварц до розриву "хрестів" наприкінці грудня 2023 року нав’язував реальну боротьбу Одерматту в загальному заліку Кубку світу. Повернення у спорт австрійцеві далося непросто – минулий сезон успішним не назвеш. Марко навіть у технічних дисциплінах був далеким від пікового рівня – а про колишній універсалізм годі було навіть мріяти. Сам Шварц у міжсезоння стверджував, що біль у коліні нарешті залишився у минулому, і почав тренувати супергігант. Втім, про швидкісний спуск поки що мова не йде, тому говорити про перспективи австрійця у загальному заліку ще зарано.
Найкращим у кар’єрі був сезон-2023/24 для Мануеля Феллера, який завоював МКГ у слаломі. Проте у минулій кампанії до австрійця повернулася звична для нього нестабільність і часті сходи з дистанції. Падіння рівня результатів було дуже помітним, і важко повірити, що у 33 роки Мануель повернеться на піковий рівень. Тим більше, коли йдеться про фахівця технічних дисциплін, які прийнято вважати більш "молодими", ніж швидкісні.
Йоханнес Штрольц несподівано вистрелив у попередньому олімпійському сезоні-2021/22, проте з того часу повернутися до того рівня результатів не може. Лідером збірної Австрії у слаломі у минулому сезоні був Фабіо Гштрайн, який двічі потрапив на подіум у другій половині сезону.
Одним із героїв чемпіонату світу-2025 несподівано став Рафаель Хаазер, який завоював золото в гіганті та срібло в супергіганті. Втім, його здатність демонструвати схожий рівень результатів на довгих дистанціях досі викликає величезні запитання. Синхронно додали в минулому сезоні брати Патрік і Лукас Фойрштайни. І якщо 28-річний Патрік не виглядає спортсменом потенційно топового рівня, то на 24-річного Лукаса, який свого часу виблискував на юніорських чемпіонатах світу, в Австрії покладають великі надії.
Франція: Ноель, травми та молоді таланти
У минулому сезоні після спаду в кар’єрі повернувся на свій звичний рівень Клеман Ноель, який здобув чотири перемоги на Кубку світу. Так, зірковому французу не вистачає стабільності, проте за потенціалом він знову є найсильнішим слаломістом світу, і в ті дні, коли він уникає помилок, боротися з ним дуже важко.
У минулому сезоні Ноель пробував свої сили в гіганті, проте все, до чого це призвело – травма на домашньому етапі у Валь д’Ізері. Клеман визнав експеримент невдалим, і заявив, що у новому сезоні планує зосередитися на слаломі. У Зольдені ми його не побачимо.
Ще одна зірка збірної Франції, Алексі Пінтуро, повертається в гонки після важкого перелому ноги, отриманого в січні у Венгені. Тренування він відновив ще на початку травня, а восени зізнався, що більше не відчуває болю в нозі. Пінтуро виступить в Зольдені, проте його форма після травми залишається під питанням.
На тому ж етапі у Венгені порвав "хрести" ще один досвідчений француз, швидкісник Блез Гізенданнер. Він відновив тренування значно пізніше за Пінтуро, тому успішність його повернення викликає ще більше сумнівів.
А ось головна зірка швидкісних видів у складі збірної Франції, Сіпрієн Сарразен, буде змушений пропустити весь сезон – занадто вже серйозну травму він отримав наприкінці грудня в Борміо. Втім, завершувати кар’єру француз не планує – вагомою мотивацією для нього є домашня Олімпіада 2030 року. За відсутності Сарразена головною надією Франції у швидкісних видах буде Нільс Аллегр.
У слаломі, окрім Ноеля, французи розраховують на Стівена Ам’єза. У минулому сезоні він вийшов на топовий рівень у плані своєї техніки та фізики, проте з психологією біда: Стівен безліч разів перегорав у других спробах, коли на кону стояла перемога чи призове місце. Не списуємо з рахунків і ветерана Віктора Муффа-Жанде, який додав після кількох провальних сезонів.
Попри завершення кар’єри Матьє Фавра та проблеми Пінтуро, можна не турбуватися про довгострокові перспективи збірної Франції в гіганті. У минулому сезоні у 26-річному віці помітно додав Лео Ангено, вже дебютували – і непогано – на Кубку світу і чемпіони світу серед юніорів, Альбан Елеза Каннаферіна та Флавіо Вітале.
Інші
Збірна Італії до сезону домашньої Олімпіади підходить не в найкращому стані. Для зіркового швидкісника Домініка Паріса траса в Борміо є улюбленою: з 24 своїх перемог на Кубку світу 7 він здобув саме на "Стельвіо". Проте, схоже, найкращі часи у кар’єрі 36-річного ветерана вже позаду, і в попередні два сезони він етап у Борміо провалював. Так, під кінець минулої кампанії Паріс оформив переможний дубль у Квітф’єллі, проте в цілому очевидно, що його кар’єра перебуває на спаді.
На фоні спаду Паріса розкрився Маттіа Кассе, який у минулому сезоні здобув свою першу перемогу на Кубку світу. Практично весь минулий сезон перелом малогомілкової кістки пропустив Гульєльмо Боска. Травма серйозна, тому перспективи 32-річного італійця у новому сезоні під питанням.
У технічних видах головні сподівання "Скуадри адзурри" пов’язані з Алексом Вінатцером, який починав як чистий слаломіст, проте зараз у гіганті виступає навіть краще, ніж у своїй базовій дисципліні. У тому ж гіганті може здивувати і Лука Де Аліпрандіні. Італієць сповідує дуже агресивний стиль ведення гонки, і в ті рідкісні дні, коли йому вдається уникати помилок, Лука здатен поборотися за подіум. Помітно додав у супергіганті ексзірка юніорських чемпіонатів світу Джованні Францоні. Йому всього 24 роки – дитячий вік для швидкісника, тому в Італії на нього розраховують як на потенційну заміну Парісу.
Сенсаційний чемпіон світу 2023 року в супергіганті Джеймс Кроуфорд у минулому сезоні здобув свою першу перемогу на Кубку світу – і одразу на найпрестижнішому старті сезону, швидкісному спуску в Кітцбюелі. Канадець явно вміє вистрілити у важливий момент, і сподівається знову провернути цей трюк на Олімпіаді.
Інший іменитий канадський швидкісник, Кемерон Александер, під час ЧС-2025 порвав "хрести", тому його перспективи у новому сезоні вельми туманні: тренування на лижах він відновив лише на початку жовтня. Лідер збірної США, Раян Кокран-Зігле, все ніяк не може повернутися до свого рівня зразка попереднього олімпійського сезону-2021/22.
У технічних видах боротиметься за найвищі місця зірковий норвежець Лукас Бротен, який у минулому сезоні успішно повернувся у спорт після річної паузи під бразильським прапором. На початку сезону у нього були проблеми з першою спробою, що значною мірою було пов’язано з невигідними, пізніми стартовими номерами. Проте Бротен уже повернув собі місце в червоній групі, тому в новому сезоні можна чекати на першу в історії Бразилії перемогу на Кубку світу.
Помітно додала в минулому сезоні збірна Хорватії. Тепер команда може розраховувати не лише на зіркового гігантиста Філіпа Зубчіча, а й на слаломістів Самуеля Колегу та Істока Родеса. Колега в минулому сезоні вже вперше піднявся на подіум на Кубку світу, та ще й на одному із класичних етапів, у Мадонна ді Кампільо. Сенсаційну перемогу того дня здобув Альберт Попов. Безумовно, для болгарина то був стрибок вище голови, проте періодично заїжджати в топ-10 у слаломі він цілком здатен.
Сильний сезон видала і збірна Словенії, яка раніше також могла розраховувати лише на свого зіркового гігантиста, Жана Краньєца. Проте в минулій зимовій кампанії дуже помітно додав Міха Хробат, який тричі піднявся на подіум і завершив сезон на четвертому місці в заліку швидкісного спуску.
Найслабшим за останні 5 років був минулий сезон для Лінуса Штрассера. Головна проблема німецького слаломіста – те, що 80% його топових результатів припадають лише на один місяць – січень. Грек американського походження Ей Джей Гінніс раптово прорвався на елітний рівень у сезоні-2022/23, проте нічого схожого на ті успіхи повторити не може. Практично весь минулий сезон він пропустив – у грудні довелося робити операцію на коліні.
Попри 38-річний вік, здатен здивувати у вдалий для себе день досвідчений британський слаломіст Дейв Райдінг. Те саме стосується і Крістоффера Якобсена, проте через свою ультраагресивну манеру їзди швед катастрофічно нестабільний. Сподіваються в Швеції й на прогрес 21-річного таланта Фабіана Акс Шварца, який на Кубку світу ходить здебільшого слалом, хоча серед юніорів не менш успішно виступав і в гіганті.
Помітно спрогресував у минулому сезоні Торвіс Лайне. Естонець дебютував на Кубку світу ще у 2020 році, проте набирати очки – і доволі регулярно – почав лише у попередній кампанії. Сумарно він у минулому сезоні цілих 9 разів потрапляв у топ-30 у слаломі та гіганті – солідний показник як для представника екзотичної для гірських лиж збірної. Великим потенціалом володіє експризер юніорських чемпіонатів світу, Едуард Халльберг. 22-річному фіну дуже не вистачає стабільності, проте потенціал у нього великий: у вдалі для себе дні він здатен потрапляти в топ-10.
Повернення легендарного Марселя Хіршера у великий спорт виявилося невдалим: він лише одного разу набрав очки на Кубку світу, після чого ще й порвав хрестоподібні зв’язки. Наперекір очікуванням, 8-разовий володар ВКГ вирішив здійснити ще одну спробу повернутися в спорт. Проте у Зольдені ми Хіршера не побачимо: він відновив тренування лише на початку вересня, а напередодні старту сезону ще й переніс грип.
Жінки
Чемпіон
У статусі чинного чемпіона Кубку світу підходить до старту нового сезону Федеріка Бріньоне. Проте захистити свій титул у італійки шансів немає. Уже після фіналу минулого Кубку світу на чемпіонаті Італії Федеріка впала в гіганті та зазнала серйозних травм: вона зламала плато гомілки та головки малогомілкової кістки лівої ноги. Згодом у неї виявили травму хрестоподібної зв’язки коліна.
Бріньоне не впевнена, чи зможе взяти участь у домашній Олімпіаді-2026 та тим більше підійти до Ігор у оптимальній формі. Про загальний залік Кубку світу мова навіть не йде: Федеріка точно не з’явиться на старті змагань раніше календарного 2026 року.
Фаворит
Головним фаворитом букмекери вважають головну зірку сучасних гірських лиж – Мікаелу Шиффрін. Значну частину минулого сезону вона пропустила через травму, отриману на домашньому етапі в Кіллінгтоні. Наприкінці сезону американка таки здобула свою соту перемогу на Кубку світу, проте виглядала неконкурентоздатною в гіганті (можливо, через погані спогади – колоту рану в боку в Кіллінгтоні вона отримала саме в гіганті) та навіть не пробувала свої сили в швидкісних дисциплінах.
Такого рівня точно буде недостатньо для ВКГ у новому сезоні, проте Шиффрін влітку активно працювала над гігантом і навіть тренувала супергігант разом із партнерками по команді. Що з цього вийде – покаже лише час. За своїм класом і потенціалом Мікаела, безумовно, залишається №1 жіночих гірських лиж, проте цього року фаворит вона не такий беззаперечний, як зазвичай.
Зіркове повернення
Сподіваємося, що у поточному сезоні ми станемо свідками довгоочікуваного повернення в спорт багаторічної суперниці Шиффрін, Петри Влхової. У неї ситуація схожа з Кілде: у січні 2024 року вона порвала хрестоподібні зв’язки коліна, після чого повернення в спорт виявилося надзвичайно проблемним. Настільки, що завершення кар’єри у певний момент видавалося більш імовірним, ніж повернення на траси Кубку світу.
Влхова досі далека він оптимальних кондицій, і відкриття сезону в Зольдені пропустить. Важко сказати, чим завершиться її повернення у спорт, проте налаштована Петра, вочевидь, серйозно. У міжсезоння вона змінила особистого тренера: Матей Гемза замінив іменитого Мауро Піні, який працюватиме з представниками технічних дисциплін збірної Італії.
Швейцарія: останній танець Гут-Бехрамі
Головною загрозою Шиффрін у новому сезоні, ймовірно, стане Лара-Гут Бехрамі. Ще влітку зіркова швейцарка оголосила про те, що сезон-2025/26 стане для неї прощальним у кар’єрі. І Лара має непогані шанси зробити свій останній танець тріумфальним: травма Бріньоне, незрозумілі кондиції Шиффрін цьому лише сприяють. Головне, щоби не підвела сама швейцарка. Хоч вона і здатна ходити на топовому рівні одразу три дисципліни, часто у неї одна випадає: найчастіше страждає швидкісний спуск.
Каміль Раст ще у юніорські роки вважалася великим талантом, проте лише у минулому сезоні почала повною мірою виправдовувати видані їй аванси: 6 місце в загальному заліку Кубку світу та золото чемпіонату світу в слаломі. Якщо Раст зуміє здійснити ще один вагомий крок вперед у результатах (особливо у гіганті, який у неї відстає від слалома), то також зможе втрутитися у боротьбу за ВКГ.
Не меншим талантом колись вважалася Мелані Мейяр, проте невдала операція на коліні надовго вивела швейцарку з гри. Проте в минулому сезоні Мелані почала стабільно потрапляти в топ-10 у слаломі – схожі результати роком раніше демонструвала та ж Раст. Для Каміль це стало прологом до справжнього прориву на топ-рівень, можливо, і Мейяр повторить цей шлях?
Не списуємо з рахунків і старше покоління швейцарок на чолі з Венді Холденер, яка залишається слаломісткою елітного рівня. А ось Мішель Гізін ще по ходу минулого сезону вирішила відмовитися від швидкісних дисциплін, та притримувалася цього курсу й у підготовці до нового сезону.
У швидкісних видах головною надією Швейцарії, поряд із Гут-Бехрамі, буде Корінн Сутер. Швейцарка напередодні старту сезону заявила, що наслідки розриву "хрестів" залишилися позаду, і вона почувається настільки ж добре, як до травми. Багато сподівань покладається і на дворазову чемпіонку світу серед юніорок 2024 року Малорі Блан. У минулому сезоні вона з ноги увірвалася на Кубок світу, вже у другій для себе гонці піднявшись на подіум у швидкісному спуску в Санкт-Антоні.
Зіркові італійки
Господарі Олімпіади-2026, збірна Італії, підходить до сезону з жахливою кадровою ситуацією. Окрім Бріньоне, буквально за кілька днів до відкриття Кубку світу в Зольдені травму отримала ще одна зірка "Скуадри адзурри", Марта Бассіно. Вона зламала бічне тибіальне плато лівого коліна під час тренування у Валь Сеналес і терміново перенесла операцію. Терміни відновлення – 4-6 місяців. Лікарі збірної Італії заявляють, що виступити на Олімпіаді-2026 їй дозволить лише диво.
За відсутності Бріньоне та Бассіно беззаперечною головною надією збірної Італії буде Соф’я Годжа, для якої цей сезон може стати найкращим у кар’єрі шансом на ВКГ. У минулій кампанії вона фінішувала третьою, навіть попри те, що підготовка до сезону була неоптимальною через наслідки травми. Зараз же Соф’я підходить до сезону в повній бойовій готовності.
Останніми роками Годжа згадала молодість і знову почала ходити гігант, де у неї вже помітний подіумний потенціал. Щоправда, це трохи вдарило по її можливостях у швидкісному спуску: колишня формула "якщо Годжа не припуститься грубої помилки – то точно виграє" працювала вже далеко не завжди.
Як би там не було, Годжа здатна боротися за перемоги чи, принаймні, подіуми, одразу в трьох дисциплінах, і якщо їй вдасться уникнути травм і великої кількості характерних для неї помилок по ходу сезону, то Соф’ї цілком під силу завоювати ВКГ.
Також у швидкісних видах італійці розраховують на Лауру Піровано та сестер Надю та Ніколь Делаго. Не списуємо з рахунків і досвідчену Елену Куртоні, для якої минулий сезон був не надто вдалим через наслідки складного перелому ноги. Вже багато років усе погано в італійок у слаломі. Тут усі сподівання пов’язані з прогресом юних Беатріче Соли та Джорджії Колломб.
Австрія вибирається з кризи
Повна перебудова тренерського штабу збірної Австрії перед стартом минулого сезону дала свої плоди, і команда таки почала вибиратися з глибокої кризи. Втім, чинної чемпіонки світу в супергіганті, Стефані Венір, команді бракуватиме – вона влітку несподівано оголосила про завершення кар’єри, вирішивши зосередитися на сімейному житті.
Натомість, повертається після травми інша сильна швидкісниця, Ніна Ортліб. Вона відновила тренування лише на початку жовтня, тому на старті сезону вимагати від неї високих результатів не варто. Головною надією Австрії у швидкісних видах буде усе та ж Корнелія Хюттер. Минулий сезон для неї виявився трохи слабкішим за попередній через просідання форми в січні, проте в її здатності боротися за перемоги та подіуми сумнівів не виникає.
Пропустить відкриття сезону в Зольдені Рікарда Хаазер. Вона ще не відновилася після перелому ноги, отриманого на домашньому чемпіонаті світу-2025. Також у швидкісних видах австрійці розраховують на Аріану Редлер та срібного призера ЧС-2025 у даунхіллі, Мір’ям Пухнер.
У технічних дисциплінах ставка №1 команди – звісно ж, Катаріна Лінсбергер, яка повернулася на топовий рівень у слаломі та у минулому сезоні до останнього боролася за МКГ. Щоправда, у загальному заліку особливих сподівань на неї немає – там її результати уже декілька років як дуже помітно просіли.
У гіганті головною бойовою одиницею стала Юлія Шайб, яка неодноразово рятувала австрійок від провалу в складні для команди моменти. Не списуємо з рахунків також багатостраждальну Стефані Бруннер, яка так і не може повернутися на свій піковий рівень через чотири розриви "хрестів" за кар’єру. Здатна періодично боротися за високі місця в слаломі також Катаріна Труппе, яка наприкінці минулого сезону несподівано здобула першу в кар’єрі перемогу на Кубку світу.
США: Вонн, Джонсон і молоді таланти
До збірної США у новому сезоні буде приковано чимало уваги не лише через Шиффрін, а й через іншу суперзірку – Ліндсі Вонн, яка минулого року несподівано повернулася в спорт після 5-річної перерви. Не зважаючи на скепсис навколо камбеку Ліндсі, вона виявилася доволі конкурентоздатною: регулярно набирала очки, періодично потрапляла в топ-10, а на фіналі сезону в Сан Веллі в супергіганті навіть піднялася на подіум. У новому сезоні від Вонн чекають ще більшого, особливо враховуючи, що олімпійська траса в Кортіна д’Ампеццо – одна з її улюблених. До нового сезону вона готувалася під керівництвом легендарного норвежця Акселя Лунда Свіндала.
Втім, навіть без Вонн у збірної США все досить непогано. Брізі Джонсон стала однією з героїнь чемпіонату світу, завоювавши два золота – в швидкісному спуску та командній комбінації в парі з Шиффрін. Американка нарешті подолала затяжну чорну смугу в кар’єрі та повернулася на свій рівень зразка попереднього олімпійського сезону-2021/22.
Одним із відкриттів минулого сезону стала Лорен Масуга, яка встигла здобути свою першу перемогу на Кубку світу та завоювати бронзу ЧС-2025 у супергіганті. Усі ці успіхи 23-річної американки виглядали абсолютно невипадковими: Лорен цілком може стати справжньою зіркою гірських лиж.
За відсутності Шиффрін у минулому сезоні помітно додали молоді Елізабет Бокок і Кеті Хенсін. Стабільності їм бракувало, проте потенціал у дівчат великий. Залишається спортсменкою елітного рівня багаторічна слаломістка №2 США, Пола Мольцан, яка здатна періодично боротися за подіуми. Не списуємо з рахунків і швидкісницю Кілі Кешмен, а також вкрай нестабільну гігантистку Ніну О’Браєн, яка через надзвичайно агресивну манеру їзди дуже часто сходить із дистанції.
Інші
У минулому сезоні нарешті виросла в повноцінну слаломістку топ-рівня талановита Зрінка Лютіч, яка, ймовірно, на найближчі роки замінить Влхову в якості головної суперниці Шиффрін у слаломі: у минулому сезоні саме хорватка завоювала МКГ у цій дисципліні. Враховуючи ще й прогрес Зрінки в гіганті, її не варто списувати з рахунків і з точки зору перспектив у загальному заліку – вже у минулому сезоні вона посіла в генеральній класифікації 4 місце.
Другий номер збірної Хорватії, Леона Попович, пропустила майже весь минулий сезон через операцію на коліні. Враховуючи те, що до операції Попович розчаровувала, її перспективи після повернення виглядають доволі туманними.
Беззаперечним №2 у гіганті в минулому сезоні була Еліс Робінсон. Попри те, що новозеландка все активніше пробує свої сили в швидкісних дисциплінах, для серйозної боротьби за загальний залік цього замало. А ось завоювати МКГ у гіганті за відсутності Бріньоне їй цілком під силу.
Однією з головних суперниць для Робінсон у гіганті буде досвідчена Сара Хектор, яка завдяки солідним результатам у слаломі двічі поспіль потрапляла у топ-5 загального заліку. Здатна регулярно боротися за подіуми у слаломі Анна Свенн-Ларссон. Є у Швеції й талановите молоде покоління – Ханна Аронссон-Елфман і Корнелія Елунд. Утім, після вражаючих успіхів обох на юніорському рівні, серед дорослих вони поки що прогресують не настільки швидко, як того хотілося б шведам.
Натомість, Лара Кольтурі у минулому сезоні вже перетворилась на повноцінну гірськолижницю топрівня. Проте повернення під італійський прапор вона вирішила відкласти ще як мінімум на рік – у сезону-2025/26 вона й надалі представлятиме Албанію. Хоча, враховуючи травму Бріньоне, "Скуадрі адзуррі" вона би точно знадобилася тут і зараз. У новому сезоні Кольтурі хоче розширити свою спеціалізацію та планує пробувати сили в супергіганті, що свідчить і про її амбіції в загальному заліку.
У кого з шириною спеціалізації проблем немає – так це у ще одного молодого таланта, Емми Айхер. Головною проблемою німкені було те, що в жодній дисципліні вона не була здатна регулярно видавати топові результати. Проте наприкінці минулого сезону в неї трапився справжній прорив у швидкісних видах: дві перемоги плюс ще один подіум. Якщо це було не короткотерміновим явищем, то Емма виглядає навіть як небезпечна темна конячка в загальному заліку.
В слаломі здатна боротися за найвищі місця багаторічна спаринг-партнерка Влхової, Лена Дюрр. Проте у неї є хронічна проблема з другими спробами, через що вона помітно недобрала у перемогах – чого вартує тільки Олімпіада в Пекіні. У минулому сезоні вона почала додавати в гіганті, хоча в 34-річному віці такі експерименти видаються вже недоречними.
Все активніше ходить гігант Кайса Вікхофф Лі, проте її результати в швидкісних видах усе ще недостатні для боротьби за щось серйозне у загальному заліку. Постійно якоїсь дещиці не вистачає для серйозних досягнень Теа Луїзі Стьєрнесунд.
Доволі успішно в минулому сезоні повернулася в Кубок світу титулована гігантистка Валері Греньє. А ось її партнерка по збірній Канади, Лоранс Сен-Жермен, після сенсаційного золота ЧС-2023 у слаломі довести невипадковість того успіху не може.
Знаменита словенська швидкісниця Ілка Штухец після двох поспіль слабких сезонів вирішила повністю змінити тренувальну команду. Співпрацю з Алешем Горзою припинено, до нового сезону дворазова чемпіонка світу в швидкісному спуску готувалася з Бостьяном Кліне та Денісом Стехарніком. Досі не може повернутися на свій колишній рівень після розриву "хрестів" талановита слаломістка Андрея Слокар.
Естер Ледецка вміє вистрілювати у важливі моменти, і вкотре довела це у минулому сезоні, завоювавши бронзу чемпіонату світу в швидкісному спуску. Втім, повторити щось схоже на Олімпіаді-2026 вона не зможе: гірськолижні змагання в розкладі Ігор накладатимуться на сноуборд, і чешка уже заявила, що вибере свій "рідний" вид спорту. Її співвітчизниця Мартіна Дубовска останніми роками здала в слаломі – не допомогла навіть співпраця з таким іменитим фахівцем як Лівіо Магоні.
Доволі яскраво у другій половині сезону-2023/24 вистрелила Ельведіна Музаферія, проте у минулому сезоні боснійка повернулася на свій звичний рівень середняка швидкісних видів. Через травму меніска майже весь минулий сезон пропустила талановита латвійка Дженіфера Германе. Проте тренування чемпіонка світу-2024 серед юніорів у слаломі відновила ще у травні, тому, сподіваємося, до нового сезону вона підійде в бойовій готовності. А ось фінка Роза Похйолайнен, про яку 4-5 років тому говорили як про нову Таню Поутяйнен, після розриву "хрестів" у 2022 році досі не набрала жодного очка на Кубку світу.