Це превентивні кроки: Бідний розповів, як Україна бореться з поверненням Росії та Білорусі після рекомендації МОК
7 травня 2026 року Міжнародний олімпійський комітет (МОК) випустив рекомендацію повернути Білорусь до участі у міжнародних змаганнях під власним прапором.
Це викликало хвилю рішень від міжнародних спортивних федерацій, багато з яких додатково вирішили повертати ще й росіян (вже у 10 видах спорту Росія може виступати під власним прапором).
У зв'язку з цим Чемпіон звернувся до Матвія Бідного. Міністр молоді та спорту розповів, яким чином Україна бореться з поверненням представників країн-агресорок після цієї рекомендації.
Також Бідний пояснив, що загрожує тим країнам, які відмовляються приймати росіян та білорусів, чи варто очікувати прапор Росії на Олімпійських іграх 2028 та чи можуть росіяни повернутися у міжнародний футбол.
– Після рекомендації МОК росіяни та білоруси повертаються до більшості видів спорту. Як Україна бореться з цим?
– Повернення представників РФ та Білорусі на міжнародні арени після рекомендації МОК – це прояв слабкості міжнародних інституцій. Міністерство молоді та спорту забезпечує загальну координацію наших дій.
Наша стратегія чітка: утверджувати силу України перемогами наших атлетів і одночасно надавати міжнародним федераціям беззаперечні докази того, що російські спортсмени є інструментом воєнної пропаганди.
Ефективність цього процесу залежить від того, як під державним керівництвом синхронізують свої зусилля НОК України та національні федерації. Ми розраховуємо, що всі внутрішні суб'єкти та міжнародні партнери залишатимуться послідовними разом з нами у цій позиції.
Паралельно ми ведемо безперервну роботу на зовнішньому треку, координуючи зусилля з урядами дружніх країн для посилення юридичного тиску. Ми аналізуємо дані щодо представників РФ та Білорусі на предмет підтримки війни, служби в силових структурах чи участі в пропаганді. Це стає основою для блокування їхнього допуску до змагань.
Спільно з національними федераціями ми ініціювали зміну етичних протоколів, вимагаючи офіційно закріпити право українців уникати будь-яких контактів із представниками країни-агресорки, зокрема й залишати п'єдестали без жодних санкцій.
Росія вже вбила понад 680 українських спортсменів та тренерів і пошкодила чи зруйнувала більш ніж 880 спортивних обʼєктів. Ми документуємо кожен факт і збиратимемо цю доказову базу поки ворог не понесе повну юридичну відповідальність.
– Деякі солідарні з нами країни не пускають росіян на турніри, що вони приймають. Що загрожує цим країнам? Чи може бути таке, що їх просто позбавлять права проводити змагання, як це було з Естонією у фехтуванні? Чи можуть бути додаткові наслідки?
– Подібний ризик дійсно існує. Прецедент з Естонією, яку Міжнародна федерація фехтування позбавила права проводити чемпіонат Європи через відмову у візах росіянам та білорусам, наочно продемонстрував позицію організацій, які ставлять удавану "нейтральність" вище за міжнародну безпеку.
Водночас ми бачимо й інші, більш позитивні приклади. Зокрема, кейс Канади, яка не видала візи на заходи з керлінгу, але не зазнала за це жодних санкцій. Це доводить, що універсального правила немає, а остаточні рішення ухвалюють виключно міжнародні чи європейські профільні федерації.
У кожному конкретному випадку ситуація залежить від стійкості самої організації та нашого спільного дипломатичного тиску. Україна високо цінує послідовну та принципову позицію всіх країн-партнерів, які, попри потенційні ризики, продовжують підтримувати нас і блокувати представників країни-агресорки на міжнародній арені.
– Ви сказали, що Україна намагається домовитися, щоб наші спортсмени мали право не слухати гімн Росії та не фотографуватися з росіянами на п'єдесталі. Яка ситуація з цим? Чи вдалося просунутися в цьому питанні?
– Базовий підхід Міністерства полягає в тому, що українські національні спортивні федерації мають детально пропрацювати з відповідними міжнародними федераціями технічні документи та безпекові протоколи змагань.
Ми наполягаємо на внесенні змін, які чітко регламентують дії у кризових ситуаціях. Зокрема, вимагаємо офіційно закріпити, що у разі перемоги російського чи білоруського спортсмена, українські атлети мають законне право залишати п'єдестал пошани, не слухати гімн країни-агресорки та уникати спільних фотосесій.
Нині триває складний процес перемовин на рівні окремих видів спорту. Наша мета – домогтися, щоб такі дії українців сприймалися міжнародною спільнотою як чітка громадянська позиція та захист власної гідності, а не як порушення регламенту, "неспортивна" поведінка і, відповідно, унеможливлювали будь-які дискваліфікації чи санкції проти наших спортсменів та України.
– МОК повернув білорусів, але росіяни в МОК ще залишаються "нейтральними". Чи надовго? Тобто чи варто очікувати, що на наступних Іграх вже доведеться бачити російські прапори?
– Міжнародний олімпійський комітет та міжнародні федерації є автономними структурами, тому робити довгострокові прогнози чи стверджувати, що саме буде на наступних Іграх, зараз неможливо.
Будь-які рішення щодо повернення голосу росіянам та білорусам на міжнародних спортивних майданчиках ми вважаємо капітуляцією перед пропагандою. Проте наше завдання – діяти в тих реаліях, які є: збирати докази підтримки війни конкретними представниками РФ та РБ, вимагати перевірок, всебічно підтримувати наших спортсменів та доводити силу України на аренах.
Найкраща наша відповідь – це перемоги наших атлетів та український прапор на найвищих сходинках п'єдесталів.
– Чи є зараз загроза повернення Росії у футболі, з огляду на нещодавнє звернення Мінмолодьспорту, НОК і УАФ до ФІФА та УЄФА?
– Загроза гібридного повернення існує завжди, тому ми діємо на випередження. Спільне звернення Мінмолодьспорту, НОК та УАФ – це превентивні кроки на тлі повернення росіян та Білорусі в інших видах спорту.
ФІФА та УЄФА свого часу ухвалили правильні, сильні рішення щодо повного відсторонення російських клубів та збірних. Ця позиція має залишатися незмінною.