Брат в ЗСУ, батько – ветеран АТО: українська санкарка Смага підтримала Гераскевича
Українська санкарка Олена Смага 10 лютого красномовним жестом підтримала скелетоніста Владислава Гераскевича. Після третього заїзду на одномісних санях вона показала на своїй рукавиці напис Remembrance is not a violation – "Пам'ять не є порушенням".
11 лютого історія мала цікава продовження. 73 морський центр ССО України запустив справжній флеш-моб в своїх соцмережах, де йде відсилка до напису Олени.
Варто підкреслити, що ще на початку повномасштабної війни Смага виходила на старти на санях з надписом Ukraine will win (Україна переможе). Її рідний брат Ярослав в ЗСУ з початку повномасштабного вторгнення, батько Андрій – ветеран АТО.
Чемпіон розпитав переможницю юнацького Кубку світу 2016 року про її вчинок, рідню та обговорив дивне рішення МОК.
– Пані Олено, коли до вас прийшла ідея зробити напис на рукавичці й чи довго думали над змістом меседжу?
– Ідея прийшла, коли Владиславу Гераскевичу МОК заборонив використовувати шолом з фото загиблих спортсменів. У цей день у нас були змагання, тож я вирішила таким чином підтримати Влада. Це була суто моя ініціатива. Чи були ще варіанти з текстом месседжу? Ні, це був єдиний варіант.
– Ви вже не вперше демонструєте свою активну громадську позицію на спортивних стартах, чи не так?
– У перший рік повномасштабного вторгнення на моїх санях був напис Ukraine will win – Україна переможе. Виступала з ним протягом всього сезону. Жодних заборон від Міжнародної федерації санного спорту за цю ініціативу не мала.
Завжди стараюсь нагадувати в своїх соціальних мережах про війну, активно долучаюсь до зборів для наших військових підрозділів.
– Як взагалі можете прокоментувати історію з шлемом Гераскевича з фото загиблих українських спортсменів?
– І досі не розумію рішення МОК, в чому саме полягає їх ідея. Історія отримала великий розголос і, по суті, МОК зіграли проти самих себе. Можна сказати, вистрелили собі в ногу. Вважаю, що цим жестом Міжнародний олімпійський комітет лише продемонстрував, що підтримує Україну зовсім не так, як міг би це робити.
– Чи багато в українській олімпійський делегації спортсменів, які погоджуються з теперішнім курсом МОК, у якому спортсмени повинні акцентувати свою увагу лише на підготовці до змагань?
– Я таких не знаю. У нас на 100 відсотків однакова позиція з цього приводу. Майже в кожного з нашої делегації рідні чи близькі на війні. Ми всі залучені у війну так чи інакше.
Мій тато Андрій Смага – учасник бойових дій в АТО з 2014 року. Мій брат Ярослав Смага разом з татом був на Майдані в 2014-му, потім брав участь в АТО. З початком повномасштабного вторгнення брат добровольцем вступив до лав ЗСУ і зараз захищає нашу Батьківщину. Тато теж робив спроби записатися добровольцем під час війни, оббивав пороги багатьох військкоматів, але отримав відмові через вік – ймоу 64 роки.
– Для вас це був дебютний виступ на Олімпіаді. Спробуєте покращити результат в наступному олімпійському циклі чи, можливо збираєтеся в декретну відпустку?
– В декрет наразі не збираюся. Можливо, дійсно вдастся виступити і на Олімпіаді-2030, але поки про це говорити зарано. Знаю одне: будь якому випадку навіть після завершення активної кар'єри хочу лишитися в спорті.
