Мрії збуваються і не збуваються. Як Мікаела Шиффрін все ж таки закрила олімпійський гештальт
На Олімпіадах завжди є подія, яку чекають найбільше. Не стали виключенням і Зимові Ігри 2026 року.
10 лютого у багатьох фанатів гірськолижного спорту було виділено червоним. Саме цього дня на Олімпіаді була запланована жіноча комбінація зі швидкісного спуску та слалому. Усі чекали на мегаподію – виступ двох легенд гірськолижного спорту, Ліндсі Вонн і Мікаели Шиффрін. Ще б пак, у суперзірок на двох майже двісті перемог на етапах Кубку світу.
Перформанс був би неймовірним. І не тільки для збірної США, які вони представляють.
Але не склалося. Жахливе падіння Ліндсі буквально за тиждень до Ігор поставило жирне запитання під участю Вонн на італійському схилі. Попри важку травму (розрив передньої хрестоподібної зв'язки коліна) легендарна американка не відмовилася від олімпійської мрії, а експерти й уболівальники розділилися в думках щодо такого рішення. Одні відзначали мужність Ліндсі, інші були переконані, що з таким діагнозом просто нереально виходити на гору, і навіть підозрювали в піарі.
Як часто буває, гонка, на жаль, розставила все по місцях. Вонн таки вийшла на змагання зі швидкісного спуску, але на одному з перших же поворотів невдало вилетіла з траси й знову моторошно впала. Крик болі Ліндсі доносився аж до трибун внизу схилу, на яких запанувала гробова тиша.
Розмови про піар-хід, певно, припиняться, однак дискусії довкола необхідності самого виходу на трасу будуть тривати ще довго.
Повстати з олімпійського попелу
Спорт – часто дуже жорстокий, але одна американська мрія, що не збулася, не означає, що не настав час для іншої… А, значить, варто поговорити про справжню королеву гірськолижного спорту, Мікаелу Шиффрін.
Ця, не менш легендарна ніж Ліндсі американка, побила усі мислимі й немислимі рекорди. Вигравала етапи у всіх дисциплінах ледь не на усіх етапах Кубку світу, ставала чемпіонкою світу, виграла п'ять титулів Кубку світу в загальному заліку і здобувала золоті медалі на двох Олімпіадах.
Здавалося б, що ще треба доводити?
Проте є один момент в кар'єрі (звісно, крім травм, що завжди супроводжують спортсменів), про який Мікаела ніяк не може забути – минулі зимові Олімпійські ігри в Пекіні 2022 року. Тоді Мікаела не здобула жодної медалі, що стало справжнім шоком.
Але для того, щоб зрозуміти, чому цей момент був настільки болючим, повернімось на самий початок кар'єри Шиффрін.
Вундеркінд слалому
Мікаела народилася у Вейлі, гірському американському штаті Колорадо у сім'ї Ейлін і Джеффа Шиффрін. Її мама – відома лижниця, а батько, хоч і виріс у Нью-Джерсі, вихідними катався з сім'єю у Вермонті. Погодьтесь, у такій ситуації у дівчини було досить мало шансів не стати лижницею)
На самому старті кар'єри її почали називати "вундеркіндом слалому". Вона брала призи ледь не в усіх змаганнях у своїй віковій категорії, а згодом почала впевнено перемагати й у стартах за участю старших суперниць.
2011 року, коли їй було лише 16, американка дебютувала в дорослому Кубку світу в чеському Шпиндлерув-Млині, а згодом перемогла на чемпіонаті США у слаломі, ставши наймолодшою в історії чемпіонкою США в гірськолижному спорті.
Перша перемога на дорослому рівні прийшла у 2012-му. 17-річна Шиффрін виграла у коронному слаломі етап у шведському Оре. І понеслося. Вже 2013-го стала наймолодшою чемпіонкою світу у гірських лижах і володаркою Малого кришталевого глобуса. Звісно ж, у тому ж таки слаломі.
Кар'єра розвивалась дуже стрімко – у 2014-му 18-річна Шиффрін їхала на Олімпіаду в Сочі вже в статусі однієї з фавориток. І цей статус виправдала, ставши наймолодшою олімпійською чемпіонкою у гірських лижах.
Перемоги посипались одна за одною, тож зупинятись на всіх звитягах не вистачить місця навіть в "гумовому інтернеті". Мікаела брала етап за етапом, вигравала чемпіонати світу і на наступних Олімпійських іграх в південнокорейському Пхьончхані взяла вже дві медалі – срібло в комбінації й золото в не дуже профільному для себе гігантському слаломі.
Від рекорду до провалів і болючих падінь
2023-го Шиффрін виграла свій 87-й етап Кубка світу, переверши рекорд легендарного шведа Інгемара Стенмарка. І це лише у 27 років (!).
Але за всіма тріумфами заховались кілька неприємних подій, що дуже сильно вплинули на Мікаелу.
Перша – вже згадані Олімпійські ігри 2022 року в китайському Пекіні. Той сезон, як і кілька попередніх, загалом були дуже скомканими через світову епідемію COVID. Виступи без глядачів, нескінченні протоколи змагань. Усе це дуже вибивало з колії.
Не оминула хвороба і Шиффрін. Як на зло, заразилася коронавірусом Мікаела за кілька тижнів до Ігор. Вона намагалася тримати себе в тонусі, але все ж не змогла нормально тренуватися і зрештою "перегоріла".
Мікаела заявилась на шість дисциплін у Пекіні, але у своїх коронних через загальну виснаженість організму не змогла навіть фінішувати. Це був шок.
Інший неприємний епізод стався 2024 року. До етапу в рідному для неї Кіллінгтоні Шиффрін підходила з бажанням досягти неймовірної 100-ї перемоги на Кубку світу. Попри дуже складну погодну ситуацію, крижану трасу і сильний вітер, Мікаела ідеально провела першу спробу, випередивши найближчу конкурентку на 0,32 секунди. Але потім сталося те, що не могло наснитися й у страшному сні.
У другій спробі Шиффрін впевнено стартувала, але під час проходження найкрутішої ділянки американка раптом злетіла з траси, і, на швидкості збивши двоє воріт, в'їхала у сітку безпеки, вдарившись у неї ногою. Мікаела не піднялась одразу, а падіння виглядало настільки моторошно, що у прямій трансляції навіть не показали повтору її падіння.
За кілька годин американка сама записала відео з лікарні, яке навряд виглядало оптимістично.
"Привіт, Друзі! Наразі, не надто багато причин для занепокоєння. Я просто не можу рухатися. У мене досить "хороші" садні й мене щось коле під пальцями, тож я просто не можу рухатися. Вибачте, що налякала усіх, і здається, що всі скани наразі чіткі й не показують ушкоджень", – намагалася триматись Мікаела.
Але травма виявилася серйозною і Шиффрін змогла повернутись на схили лише через 2 місяці.
****
Після таких розчарувань Мікаела все ж таки оговталась.
Однак тепер вона значно обережніше почала підходити як до змагань, так і до свого психологічного стану. Запустила подкаст, де розмовляє зі своїми колегами-спортсменами про радощі та переживання.
На змаганнях теж діє акуратніше, хоча в її списку й нараховуються рекордні 108 перемог на етапах Кубку світу.
Проте олімпійська недосконалість Пекіну все ще "муляла". І закрити цей гештальт було для неї надважливо. Звісно, з Ліндсі в парі завоювання олімпійського золота виглядало б епічно. Але, погодьтесь, якби мрії не здійснились одразу у двох легенд, було б геть несправедливо.
Здавалося, що олімпійське прокляття вдасться зняти у комбінації. Її напарницею замість Вонн стала Брізі Джонсон, уже в статусі чемпіонки у швидкісному спуску. Вона свою частину проїхала на відмінно, і Шиффрін наче й лишалося тільки чисто проїхати. Не вийшло. Прикре четверте місце і знову розмови про прокляття.
Однак в останній день гірськолижних змагань Мікаела таки закрила гештальт, з величезною перевагою вигравши свій коронний слалом. Так наче й не було нервів. Камінь впав, і тепер питання лише у тому, чи буде у королеви гірських лиж мотивація рухатись далі.
Звісно, як уболівальник скажу: "Не треба зупинятись! Нам потрібна легенда!".
