Шокуюче падіння Вонн, відхилений протест росіянина. Підсумки лижного дня на Олімпіаді-2026
Гірські лижі
Старт дня:
Історія Ліндсі Вонн була центральною сюжетною лінією другого змагального дня а, можливо, і всієї Олімпіади. Легендарна американка за тиждень до Ігор порвала (чи, принаймні, просто пошкодила) хрестоподібну зв'язку коліна під час швидкісного спуску на Кубку світу в Кранс Монтані, проте наважилася на безумство – виступити з такою травмою на Олімпіаді.
Ліндсі двічі успішно подолала повну довжину легендарної траси "Олімпія делле Тофане" в контрольних тренуваннях, і виглядала цілком реальним претендентом на медалі. У 41 рік, після 5-річної перерви в кар'єрі, з важкою травмою коліна. Неймовірна історія, до якої була прикута увага всього світу.
В неділю наступила її кульмінація. На жаль, хепі-енду не трапилося. Більше того – розв'язка виявилася шокуючою. Вонн провела на трасі менше 15 секунд і… знову впала. Впала дуже важко. На стадіоні запанувала мертва тиша – всі бачили, настільки важким було падіння, і розуміли, наскільки жахливими будуть наслідки.
Жаху наганяли й телевізійники. Вони давали інтершум з місця, де лежала важко травмована Вонн, і було прекрасно чути крики від болю американки. Як би жахливо не виглядало падіння – звук був ще страшнішим. Ліндсі евакуювали з траси на вертольоті, і всі глядачі на трибунах супроводжували його оплесками. Так, Вонн не здійснила свою мрію та не завоювала медаль, але продемонструвала неймовірні бійцівські якості. Звісно, можна покритикувати американку за безрозсудливість, проте не поважати її жагу до перемоги неможливо.
Тим паче, що чим більше разів переглядаєш епізод із її падінням, тим сильніше переконуєшся в тому, що не травма коліна стала його причиною. Вонн занадто агресивно атакувала сліпий поворот вправо, який був розташований на невеличкому трампліні, і в момент відштовхування від землі на високій швидкості зачепила правою рукою прапорець. Ліндсі розвернуло в польоті, і далі катастрофи уже неможливо було уникнути.
Так, можливо, якби обидва коліна американки були здоровими, падіння було би м'якішим, а його наслідки – не такими серйозними та болісними. Проте причиною самого падіння стала виключно технічна помилка Вонн.
Через драму Ліндсі самі спортивні перипетії боротьби за золото відійшли на другий план. Хоча там усе було дуже цікаво. Перемогу здобула партнерка Вонн по збірній США, Брізі Джонсон. Вона припустилася двох помарок – наверху та на найбільш технічно складній ділянці траси, траверсі після "Дельти".
Проте Брізі прекрасно пройшла найбільш мальовничу ділянку траси, "Тофана Шусс", і просто геніально відковзала внизу, у Скарпадоні та Румерло. Безумовно, ці сектори траси в Кортіні завжди були важливими з точки зору боротьби за перемогу, проте, мабуть, ще ніколи там не робилася настільки велика різниця, як сьогодні – вочевидь, снігові умови були доволі специфічними.
І через те, що ковзання на нижній ділянці траси було настільки важливим, стає ще більш образливо за Ліндсі Вонн. Вона прекрасно вміє проходити такі прямі, швидкісні ділянки, і цілком могла би поборотися за перемогу.
Ну а вмінню Джонсон вистрілювати у важливі моменти можна лише поаплодувати. Після перемоги на минулорічному чемпіонаті світу вона додала до свого послужного списку ще й олімпійське золото. І це при тому, що на Кубку світу в неї досі немає жодної перемоги! Тепер же Брізі має чудові шанси на те, щоби стати мультичемпіонкою Кортіни-2026. Враховуючи травму Вонн, вочевидь, саме Джонсон стане напарницею Мікаели Шиффрін у комбінації у вівторок. Та й у супергіганті шанси є – напередодні Олімпіади в Кранс Монтані вона вперше в кар'єрі піднялася на подіум у цій дисципліні.
Сильно виступила не лише Джонсон, а й ще одна американка, Жаклін Вайлз, яка розділила четверте місце з Корнелією Хюттер. При чому, австрійка, яка також полюбляє прямі, швидкісні ділянки, несподівано добре пройшла найбільш технічно складну середину траси, проте погано відковзала на "Скарпадоні".
Срібло завоювала Емма Айхер, яка програла Джонсон всього 0,04 секунди. Заїзд молодої німкені вразив тим, що він був максимально збалансованим: жодної помарки, жодного сектора за межами топ-10 за чистим часом. Айхер, схоже, підійшла до Олімпіади в чудовій формі, а, враховуючи її універсалізм, матиме ще не один медальний шанс.
А ось інша німкеня, Кіра Вайлде, розчарувала. Її найсильнішою стороною завжди було саме вміння ковзати на прямих, умови в день гонки давали їй всі шанси по максимуму реалізувати свої навики, проте не вдалося – лише 9 місце.
Одна із головних передстартових фавориток, Соф'я Годжа, була вимушена задовольнитися лише бронзою. Виходячи з контрольних тренувань, найбільше побоювань було щодо її проходження верхнього сектору. В першому тренуванні вона там показала слабкий графік, а в другому – ще й ледь не впала в тому ж місці, що і Вонн.
Проте в гонці Годжа пройшла верхній сектор блискуче – другий графік із відставанням усього в 0,01 секунди від Кайси Вікхофф Лі. Проте після цього Соф'я припустилася доволі помітної помилки за траєкторією в "Тофана Шусс", і саме цей збій вирішив долю гонки не на її користь. У підсумку Годжа програла Джонсон 0,59 секунди, на другому секторі з "Тофана Шусс" і "Дельтою" вона спіймала 0,69 відставання від американки.
Втім, Годжа блискуче пройшла найбільш технічно складну ділянку траси. І це робить її чи не головним фаворитом супергіганту. Тим більше, що і на Кубку світу в поточному сезоні в цій дисципліні вона виступає значно успішніше.
Що стосується інших італійок, то Лаура Піровано замкнула топ-6, а Федеріка Бріньоне стала десятою. Було видно, що Феде бракувало змагальної практики в швидкісному спуску після травми. Вона не надто комфортно почувалася на швидкісних ділянках, аеродинаміка її стійки була далекою від оптимальної. Схоже, що її єдиним реальним шансом на медалі буде гігант.
Доволі прогнозовано провалилася знекровлена травмами Лари Гут-Бехрамі та Мішель Гізін збірна Швейцарії. Найкращою стала Корінн Сутер, яка сама щойно вийшла з лазарету – лише 14 місце. Більшого можна було чекати від Малорі Блан, яка перед Олімпіадою виграла супергігант у Кранс Монтані. Але в Кортіні молода швейцарка стала лише 20-ю.
Що завтра?
11:30/15:00 – командна комбінація, чоловіки
У понеділок буде розіграний другий комплект нагород у чоловіків – вперше в історії Олімпіад відбудеться командна комбінація. Попри перемогу в швидкісному спуску, Франьо Фон Алльмен отримав у нападники другого номера слаломної збірної Швейцарії, Тангі Нефа. Лоїк Мейяр же поїде з Марко Одерматтом, і саме цей дует можна вважати головними фаворитами. Нікого не здивує і подвійний швейцарський подіум.
Також за золото може поборотися австрійський дует Вінсент Кріхмайр/Мануель Феллер – особливо, якщо останній уникне помилок у слаломі. У італійців класних слаломістів обмаль, головна надія – на дует Джованні Францоні/Алекс Вінатцер.
Зворотна ситуація у Франції та Норвегії – там, навпаки, зараз брак сильних швидкісників. Утім, дует Нільс Аллегр/Клеман Ноель як претендентів на медалі точно слід розглядати.
Лижні гонки
Старт дня:
Чоловічий скіатлон завершився максимально прогнозовано – перемогою Йоханнеса Клебо. Норвежець впевнено висидів у групі лідерів і видав свою формову атаку в передостанній підйом. Шосте олімпійське золото для Клебо. Враховуючи, що попереду в Йоханнеса три його майже залізобетонні золоті шанси (особистий і командний спринти, а також естафета), можна майже не сумніватися в тому, що він стане рекордсменом зимових Олімпіад за кількістю золотих медалей.
Попри те, що у боротьбі за перемогу все завершилося дуже банально, несподіванок у скіатлоні було чимало. Наприклад, розчарував Маттіс Стенсхаген, який підміняв Еміля Іверсена. Стенсхаген, який завжди вважався фахівцем, перш за все, вільного стилю, впевнено втримався в групі лідерів на класиці, проте на самому початку конькової половини дистанції його просто вимкнуло – 21 місце з відставанням у майже 2 хвилини у підсумку. Після такого провалу є великі сумніви в участі Маттіса в подальших гонках.
Гучною сенсацією стало срібло Матеса Деложа. 23-річний француз уже давно вважався чи не головним молодим талантом збірної Франції, проте навряд чи хтось очікував, що він настільки класно підведеться до Олімпіади. До слова, у прекрасній формі підійшла вся збірна Франції. Претендував на медалі й Уго Лапалю, проте він виявився найповільнішим із групи лідерів у фінішному спринті – 5 місце. У топ-10 також потрапив Жюль Лап'єр.
До слова, Деложу гонка всього його життя цілком могла не принести ніякого результату – француз перебував під загрозою дискваліфікації. Перед виходом на передостаннє коло дистанції на стадіоні він помилково звернув не туди, після чого не повернувся до місця, де з'їхав з правильної дороги, а пройшов між загороджувальними фішками, по суті, трохи зрізавши дистанцію.
Безумовно, це зрізання не принесло йому ніякої реальної переваги в боротьбі за срібло, проте порушення правил було очевидне. І Матесу дуже пощастило відбутися лише жовтою карткою – в лижних гонках часто карали дискваліфікацією і анулюванням результату навіть за значно менш очевидні та більш виправдані виїзди за межі розмітки, які не приносили гонщикам ніякої реальної вигоди. Чого вартує одна тільки дискваліфікація Калле Халварссона в переслідуванні в Руці в 2022 році!
Після гонки "нейтральний" Савелій Коростельов, який фінішував четвертим, подав протест, проте його відхилили. Хоча, відверто кажучи, були великі побоювання, після розгляду протесту Деложа таки дискваліфікують, і росіянин отримає бронзу – підстав для дискваліфікації було достатньо.
Думаю, у легендарного двоборця Ярла Магнуса Ріібера після такого рішення журі виникнуло одне запитання: "А що, так можна було?". Справа в тому, що на Олімпіаді-2022 норвежець також заблукав на стадіоні та звернув не туди. І, усвідомивши це, не переступив через розмітку, як Делож, а слухняно повернувся до місця, де з'їхав з правильного шляху, втративши на цьому чимало дорогоцінних секунд Та помилка в підсумку вартувала Рііберу єдиного в кар'єрі олімпійського золота, а тепер виявилося, що повертатися було не обов'язково.
Ну а бронзу завоював ще один норвежець, Мартін Льовстрьом Ньєнгет. Схоже, саме він буде головною загрозою Клебо в марафоні класикою.
До слова, сам Коростельов, чий протест не задовольнили, теж під час гонки потрапив у суперечливий інцидент. На другій половині дистанції він збив Харальда Остберга Амундсена, проте жодного покарання так і не отримав. Найімовірніше, ніякого злого умислу в діях "нейтрала" не було, проте при бажанні придертися можна. І, в разі, якби його протест щодо Деложа задовольнили, можна було би очікувати зворотного протесту від Франції – першим на черзі на бронзу ставав би Лапалю. Відкривати цю скриньку Пандори журі не захотіло.
Сам Амундсен через те падіння втратив контакт із групою лідерів, та більше в неї не повернувся, фінішувавши в підсумку шостим на 30-секундному відставанні. На що був здатен Харальд у цій гонці – ми можемо лише гадати.
Поза боротьбою за медалі опинилися шведи. Розчарував Вільям Поромя, який посів лише 12 місце. Едвін Ангер на першому колі дистанції впав на тому ж небезпечному спуску, що і Джессіка Діггінс днем раніше, і назавжди втратив контакт із групою лідерів. Як і у випадку з Амундсеном, реальних можливостей шведа в цій гонці ми вже ніколи не зможемо перевірити. У підсумку ж найкращим зі шведів абсолютно несподівано став Трульс Гіссельман – 7 місце.
Дещо розчарували господарі, збірна Італії – більшого чекали від Елії Барпа та Федеріко Пеллегріно. Проте вони посіли лише 14 і 20 місця відповідно. А найкращим із італійців став Давіде Грац – восьмий результат.
Гучними розчаруваннями стали Міка Вермюлен та Іво Нісканен. Австрієць посів лише 41 місце. Нісканен очікувано багато працював попереду пелотону на початку класичної частини гонки. Проте сил йому не вистачило, і ще до перевзування він з групи лідерів випав. Напередодні ми говорили про те, що перша половина скіатлону стане перевіркою готовності Нісканена з точки зору можливої боротьби за перемогу в марафоні. І відповідь ми отримали: Іво приїхав у Італію в далеко не оптимальній формі.
