Фіаско Шиффрін, сімейний тріумф Превців. Підсумки лижного дня на Олімпіаді-2026
Стрибки з трампліна
Старт дня:
Змішаний командний турнір, нормальний трамплін HS 107
Першу частину стрибкової програми Олімпіади-2026, яка розігрувалася на нормальному трампліні, завершував змішаний командний турнір. Перед стартом Ігор беззаперечним фаворитом у цьому виді програми вважалася збірна Словенії. Проте з кожним наступним днем Олімпіади статус словенців як топ-фаворитів ставав дедалі більш сумнівним.
Спершу Ніка Превц не зуміла завоювати золото в особистому турнірі, а слідом за сестрою розчарував і Домен, який напередодні взагалі залишився без медалей. На додачу до цього – розчаровував у Предаццо Анже Ланішек, якого таки вибрали до складу замість Тімі Зайца.
Проте в день Х для словенців усе склалося як слід, і вони здобули золото. Ніка Превц у трайл-раунді перед змаганнями стрибнула просто фантастично, проте повторити такий видатний стрибок у змагальних умовах не змогла. Але і того рівня, який вона продемонструвала, виявилося достатньо.
Перш за все тому, що додали чоловіки. Особливо – Ланішек. Із попередніх 6 його стрибків на нормальному трампліні в Предаццо на топовому рівні був лише один. Тут – два з двох. Напередодні в особистому турнірі Анже посів 26 місце, у міксті – виграв неофіційну особисту першість за сумою балів. Феноменальний якісний скачок за один день.
Таким чином, другий в олімпійській історії стрибковий мікст, як і перший 4 роки тому в Пекіні, завершився перемогою Словенії. Утім, із золотої команди 2022 року в складі залишилася лише Ніка Водан, яка тоді перемогла ще під дівочим прізвищем Кріжнар.
Домен і Ніка Превци таки здійснили свою мрію – стали олімпійськими чемпіонами в один день, в одному турнірі. 4 роки тому в пекінському міксті ідентичне досягнення підкорилося їхнім старшим братам – Петеру та Цене. Таким чином, на ось цьому легендарному фото тепер 4 олімпійських чемпіони. Феноменальна сім'я.
А ось у боротьбі за срібло та бронзу все було досить напружено – на дві нагороди претендували 4 команди. Другими в підсумку стали норвежці, які безпосередньо перед стартом здавалися навіть головними фаворитами. Проте не все пішло за планом. Чемпіонка особистого турніру Анна Одін Стрьом провалила свій перший стрибок, а Крістоффер Еріксен Сундал і Маріус Ліндвік не зуміли позбутися тих проблем, які були в них напередодні.
Сундал знову після класної першої спроби провалив другу, а Ліндвік двічі виступив нижче свого тренувального рівня – як і вчора. Бачити таке у виконанні Маріуса дуже незвично: він якраз завжди славився своїм вмінням додавати у вирішальний момент. І після таких виступів Сундала та Ліндвіка виникають питання до тренерського штабу збірної Норвегії – чому не заявили Йоханна Андре Форфанга, який у понеділок став найкращим у команді?
Дуже напруженою виявилася битва за бронзу. У Японії була більш-менш комфортна перевага у 8 балів над Німеччиною, проте азіати ледь не подарували медаль Бундестіму. Під кінець другої спроби тренери пішли ва-банк. Спершу Андреас Відхьольцль запросив пониження стартової лавки для Штефана Ембахера, тим же австрійцям відповів і наставник збірної Німеччини Штефан Хорнгахер перед спробою Філіппа Раймунда.
Їхні рішення можна було зрозуміти – німцям і австрійцям треба було контратакувати, рватися на подіум. Японці ж захищали місце в топ-3, маючи комфортний запас. Жодної необхідності копіювати дії своїх колег у наставника японців Кенто Сакуями не було, але він це зробив. І ледь не догрався: Рен Нікайдо не долетів до необхідних 101,5 метра та не отримав 4,5 бала компенсації. Проте запасу все ж вистачило: Японія випередила Німеччину на 1,2 бала.
Попри другу бронзу за два дні, причини для тривоги у японців є. Відверто погано виглядає Рьою Кобаясі, який був найслабкішою ланкою в четвірці. До Олімпіади легендарний японець підійшов на явному спаді форми.
Ну а німці, як уже було сказано вище, залишилися без медалі. Перш за все, через невдачі дівчат – Селіна Фрайтаг провалила свою першу спробу, а Агнес Райш – другу. Утім, небездоганним був і свіжоспечений чемпіон Філіпп Раймунд: перша спроба була, напевно, його найгіршим стрибком у Предаццо.
Міні-сенсацію створив Китай, який зумів пробитися в другу спробу та фінішувати восьмим. При чому, все могло бути ще краще. Китайці перед останньою групою другої спроби взагалі йшли шостими, проте Цзіавень Чжао втратив дві позиції.
Гірські лижі
Старт дня:
Жіноча командна комбінація могла стати чи не найхайповішою подією всієї Олімпіади-2026 – очікувалося, що її в парі поїдуть зіркові Ліндсі Вонн і Мікаела Шиффрін. З відомих усім причин їхній дует розпався, проте шанси США на золото від цього нижчими не ставали: в парі з Мікаелою їхала чемпіонка швидкісного спуску, Брізі Джонсон.
І вона зробила все залежне від себе для перемоги, вигравши спробу в даунхіллі. Небезпечних суперниць для зіркового американського дуету і так було небагато, та ще й усі вони виступили нижче свого рівня можливостей. Здавалося, що довести справу до перемоги – справа техніки для Шиффрін.
Проте Мікаела провалилася. Вона не зійшла з дистанції, не припускалася грубих і очевидних помилок – вона просто пройшла слалом дуже повільно: 15-й чистий час із 18 спортсменок, що дісталися фінішу. Можливо, Шиффрін просто йшла занадто обережно, будучи впевненою в перемозі? Хтозна. Як би там не було, такий виступ Мікаели залишив її та Джонсон без медалі – четверте місце. Знову запахнуло вайбами провалу Шиффрін на пекінській Олімпіаді. Втім, зараз шансів реабілітуватися ще достатньо.
Ну а золото абсолютно несподівано завоював другий дует збірної Австрії – Аріане Редлер і Катаріна Хубер. Учора після срібла Вінсента Кріхмайра та Мануеля Феллера в чоловічій комбінації ми говорили про те, що такий результат може зняти тиск зі збірної Австрії. І ось які плоди це принесло вже наступного дня.
Срібло завоювали німкені Кіра Вайлде-Вінкельманн і Емма Айхер. Перед стартом точилося багато дискусій стосовно того, чи правильним був вибір складу збірної Німеччини – слаломістка Лена Дюрр як напарниця Айхер виглядала не менш обгрунтованим вибором, ніж Вайдле-Вінкельман.
Можна лише здогадуватися, як виступили би німкені в іншій конфігурації складу. А поки що залишається лише констатувати, що Айхер претендує на звання найбільш невезучої спортсменки Олімпіади-2026: у швидкісному спуску вона програла першому місцю 0,04 секунди, у комбінації – 0,05. Невдача Шиффрін принесла бронзу іншому американському дуету – Жаклін Вайлз/Пола Мольцан.
Провалилися і господарі, збірна Італії. З чотирьох дуетів фінішу дістався лише один, третій за силою – Ніколь Делаго та Анна Трокер, які замкнули топ-10. Номінально найсильніший дует припинив боротьбу ще у першій спробі – Соф'я Годжа зійшла у швидкісному спуску, і Лара Делла Меа на старт так і не вийшла.
На щастя, Годжа обійшлася без травм, проте причини для занепокоєння є. До сходу її графік був далеко не кращим – у тому числі й на технічно складному середньому відрізку, який є лакмусовим папірцем з точки зору оцінки шансів у супергіганті. І якщо після недільного швидкісного спуску Соф'я здавалася фаворитом №1 супергіганту, то тепер у цьому є великі сумніви.
Ще однією інтригою комбінації було повернення до змагань після дворічної перерви Петри Влхової. Звісно, в дуеті з Катаріною Сробовою шансів на високе місце у неї не було, проте цікаво було оцінити форму зіркової словачки. Повною мірою зробити цього не вдалося: Петра зійшла в середині дистанції. Утім, вкрай слабкі графіки на першій половині говорять про те, що подвигів у чистому слаломі наступного тижня від неї чекати також не варто.
Вчора після чоловічої командної комбінації ми відзначали низьку кількість сходів у слаломі – всього два. У жінок їх було аж 8. Дівчата більше ризикували чи просто не здатні обходитися без помилок навіть коли йдуть обережно? Важко сказати. Проте назвати слаломну трасу в Кортіні д'Ампеццо значно важчою, ніж у Борміо, язик не повернеться.
Що завтра?
12:30 – супергігант, чоловіки
Уже в середу до змагань повертаються чоловіки – на них чекає супергігант. Коло претендентів приблизно те саме, що й у швидкісному спуску. Хіба що шанси Домініка Паріса суттєво нижчі, а Вінсента Кріхмайра – навпаки, вищі. З тих, кого не було серед пулу претендентів на медалі в даунхілі, варто виділити двох австрійців – Штефана Бабінскі та Рафаеля Хаазера. Також може здивувати швейцарець Стефан Рогентен.
Лижні гонки
Старти дня:
Особистий спринт, класика, жінки
В лижних гонках було розіграно два комплекти нагород – в особистому спринті. У жінок все завершилося максимально банально та прогнозовано – бенефісом збірної Швеції, яка забрала всі три медалі. Очікувалося, що боротьбу за перемогу вестимуть Лінн Сван і Йонна Сундлінг. Так і трапилося.
Сван обіграла свою партнерку по команді в кваліфікації, після чого вони розійшлися по різних чвертьфінальних забігах. У півфіналі, вже у контактній боротьбі, Сундлінг взяла реванш. Проте у фіналі Сван вдруге обіграла свою партнерку по команді та стала олімпійською чемпіонкою. Гегемонію Йонни перервано – вона вигравала особисті спринти на всіх титульних турнірах (чемпіонатах світу та Олімпіадах) починаючи з ЧС-2021.
Для Сван же це перша медаль на дорослому рівні. В молодості Лінн називали однією з найталановитіших лижниць у історії, проте через численні травми її шлях до цієї перемоги виявився дуже довгим і важким. І ось – настільки довгоочікуваний і заслужений тріумф. А нам залишається лише гадати, чи вплинула на виступ Сундлінг можлива втома після суботнього скіатлона.
Третьою стала Майя Дальквіст. До особистого золота на чемпіонатах світу чи Олімпіадах їй так поки що і не вдається дотягнутися, проте медалі шведка бере регулярно.
Такий тотальний тріумф збірної Швеції обумовлений, зокрема, і тим, що більшість найнебезпечніших конкуренток випали з боротьби ще до фіналу. В чвертьфіналі вилетіли Надін Фендріх і Ясмі Йонсу. Особливо образливим був виліт швейцарки – вироком для Надін став той самий специфічний спуск до фінішу, про який стільки говорилося.
Фендріх ішла на хорошій позиції, проте суперниці, скориставшись аеродинамічним мішком, вийшли у неї з-за спини та не дали шансу навіть помріяти про статус лакі-лузера. До цього ж, склалося враження, що у швейцарки не найкращим чином працювали лижі.
У чвертьфіналі вилетіла і Ясмі Йонсу. Не зуміла підстрахувати її й партнерка по збірній Фінляндії Йоханна Матінтало, яка припинила боротьбу в півфіналі. Зазначимо, що у чвертьфіналі вилетіла і Йоханна Хагстрьом. Таким чином, уже на першій стадії плейоф боротьбу припинили всі три призерки січневого спринта на цій же трасі та цим же, класичним стилем пересування в рамках Тур де Скі.
Про що це говорить? Перш за все – про те, що стратегія пропуску етапів Кубку світу задля підготовки до титульних турнірів залишається ефективною. Особливо, у жінок. Доказом цьому був і скіатлон, у якому перші два місця посіли Фріда Карлссон і Ебба Андерссон.
Головною ж суперницею шведок багатьма вважалася Крістін Шістад. Так, на папері норвежка – дійсно спринтерка, яка за своїм потенціалом здатна регулярно обігрувати шведську дрім-тім у спринті, особливо класикою. Проте Шістад – "чистокровна" спринтерка, у велосипедному сенсі цього слова: габаритна, з класним фінішним ривком, проте поганим вмінням терпіти довгі дистанції та важкий рельєф. А ще – з поганим відновленням.
Тому дуже важка за рельєфом траса спринта (у півфіналах і фіналі ніхто з дівчат не вибіг із 4 хвилин) Крістін категорично не підходила. Так, у фінал вона з горем навпіл таки протиснулася, проте на вирішальний забіг сил їй уже не вистачило – лише 5 місце, позаду ще й партнерки по команді Юлі Дрівенес.
Ще однією потенційною загрозою була Колетта Ридцек, яка у чвертьфіналі довела, що топовий фінішний ривок у неї є не лише вільним стилем. Проте для німкені рельєф спринта на "Лаго ді Тезеро" також виявився надто важким – вона вилетіла у півфіналі.
Особистий спринт, класика, чоловіки
У чоловіків усе також завершилося банально та прогнозовано – впевненою перемогою Йоханнеса Клебо, який не дозволив засумніватися у своїй силі на жодній зі стадій. Сьоме олімпійське золото в кар'єрі норвежця. Він уже за крок від повторення рекорду зимових Олімпіад, хоча немає сумнівів у тому, що на Іграх-2026 він стане одноосібних рекордсменом. Головна інтрига в іншому – чи повторить Клебо своє ж досягнення зразка чемпіонату світу 2025 року, де він виграв 6 золотих медалей із 6 можливих?
А ось боротьба за срібло та бронзу в чоловіків була непередбачуваною. Вже у кваліфікації заявку на медаль зробив Бен Огден. Так, американець програв 2,51 секунди Клебо, проте в решти виграв ще більше. Свої претензії на подіум він підтвердив і в чвертьфіналі, впевнено вигравши свій забіг. Здавалося навіть, що Огден витратив у чвертьфіналі значно більше сил, ніж можна було. А вміння розподіляти сили по забігах на такій важкій траси було дуже важливим навиком.
За своє геройство Бен ледь не поплатився у півфіналі – до фіналу він пробився лише як лакі-лузер. Проте до вирішального забігу чи то Огден краще відновився, чи то суперники також підсіли. Американець впевнено фінішував другим. Його срібло – перша особиста олімпійська медаль для збірної США в чоловічих лижних гонках за останні 50 років, з часів легендарного Білла Коха.
Бронзу завоював Оскар Опстад Віке. Йому вдалося змусити замовчати усіх скептиків – перед Олімпіадою багато хто сумнівався у справедливості його потрапляння до складу команди. Тепер же у Віке з'явилися шанси навіть на золото Ігор-2026 – не виключено, що в пару до Клебо в командному спринті поставлять саме його.
Харальд Остберг Амундсен, який і був фаворитом на місце в командному спринті, розпочав із 5 місця в кваліфікації, проте вилетів уже у чвертьфіналі. Не можна сказати, що ця невдача позбавила Амундсена шансів на командний спринт, але точно їх понизила. Ще одним претендентом залишається Айнар Хедегарт, якого ми на нинішній Олімпіаді в ділі ще не бачили. Він своє право виступити в командному спринті повинен буде доводити у п'ятницю, в розділці вільним стилем.
А ось зірковий Ерік Вальнеш посів лише 6 місце, безнадійно відставши від суперників по фіналу. Безумовно, далися взнаки наслідки хвороби, яку Ерік переніс перед Олімпіадою. Хоча слід визнати і той факт, що він в цілому проводить доволі слабкий за своїми мірками сезон.
Четвертим став Лаурі Вуорінен. Утім, говорити, що фін був близьким до медалі, не варто – Віке він у фіналі програв майже 5 секунд. Топ-5 доволі несподівано замкнув Іржі Туз. Проте не можна сказати, що такий результат чеха взявся нізвідки. По-перше, у кваліфікації він став четвертим, по-друге – минулого року він уже гучно заявив про себе на етапі Кубку світу в Фалуні, де також фінішував п'ятим.
Провалила спринт збірна Франції – і Рішар Жув, і Люка Шанава вилетіли вже на стадії чвертьфіналу. Без фіналу залишилися також шведи та господарі, італійці. У шведів до півфіналу дійшли Антон Гран і Альвар Мюльбак, який навіть на такій важкій трасі зробив ставку на лижі для даблполінгу. Головна ж надія "Тре Крунур", Едвін Ангер, припинив боротьбу вже на першій стадії плейоф.
Що стосується італійців, то до півфіналу дійшли Сімоне Мочелліні та Федеріко Пеллегріно. Першому пройти далі завадив, перш, за все, складний рельєф, а Пеллегріно – те, що він, все-таки, більше полюбляє вільний стиль.
