Встояти на ногах під час "Урагану". Летючий українець Дмитро Котовський – головна медальна надія України
24-річний лижний акробат Дмитро Котовський – українська олімпійська надія у фрістайлі. Звичайно, так можна сказати ледь не про кожного атлета, який представляє країну на Іграх. Але якщо про когось – з ввічливості, то про нього – з огляду на міжнародні здобутки.
7 дисциплін в одному виді та українці серед лідерів: що потрібно знати про фрістайл
Котовського називали відкриттям року у світі, він на вершинах міжнародних рейтингів, має перемоги та призові місця на статусних змаганнях. Він є представником виду, який для зимового вітчизняного спорту вже став брендовим. Дві єдині олімпійські медалі на Іграх 2018 та 2022, золото та срібло, були завойовані представником лижної акробатики Олександром Абраменком. І це саме той випадок, коли здобутки легенд надихають на боротьбу молодих, ще вчора нікому не відомих, але амбітних колег по цеху.
Дмитро Котовський один з тих українських атлетів чиє становлення прийшлось на роки великої війни. І, можливо, це одна з причин, яка дійсно багатьох загартовує.
Снарядів достатньо, але для інших цілей
"Мої батьки хотіли, щоб я займався спортивною гімнастикою, щоб з дитинства був фізично сильним та був зайнятим чимось корисним. У Рівному, у залі, куди мене привели були гімнастичні снаряди, але вони були призначені для лижного спорту. Цього не знали ні я, ні батьки й лише через деякий час нам тренери сказали, що цей спорт буде пов'язаний з лижами. Усі елементи, які ми виконуємо на трамплінах, спочатку їх вивчаємо і тренуємо на батуті", – розповідав Дмитро Суспільному у 2023-му після першого успішного міжнародного сезону.
Минуло майже три роки, але цікаво подивитися на атлета саме в той час, коли в його кар'єрі відбувся один з перших моментів істини.
Лижна акробатика, навіть попри олімпійські здобутки все ще унікальний вид спорту в Україні. Брак тренувальної інфраструктури, невелика медійність та "розкрутка", відсутність черг з охочих опанувати екстремальний вид фрістайлу. Усе це змушує тренерів бути в постійному не лише творчому, а й кадровому пошуку. І саме завдяки цьому в команді з'явився юний Котовський.
"Ми шукали спортсменів. У Рівному сказали, що в нас є один хлопчик, нібито щось пробує, щось стрибає. Я взяв його на перші збори у 2015-му, став за ним спостерігати й побачив, що він дуже хоче перемагати", – згадує багаторічний головний тренер національної збірної України та колишній спортсмен Енвер Аблаєв.
Дмитро Котовський ззовні виважений, занадто чіткий у висловлюваннях, не багатослівний. Якось ніби й беземоційно, але твердо розмірковує над тренувальним процесом та баченням себе у великому спорті. Здається, він чітко знає чого хоче і як цього досягнути. Далеко не всі спортсмени, навіть олімпійського рівня, видаються такими.
"На першому зборі, коли мене запитували чого я хочу досягнути, на кого орієнтуватися, я казав про Олександра Абраменка. Сказав, що хочу піднятися на найбільшу вершину в цьому виді спорту – Олімпійський п'єдестал. Під час одного з тренувальних зборів я дивився Олімпіаду, саме коли переміг Абраменко. Я і Володя Кушнір (земляк Дмитра та партнер по збірній) тоді дивилися, за нього вболівали. І коли він переміг, то запал всередині з'явився ще більший, це мотивувало ще більше тренуватися та тягнутися до його рівня", – згадує Дмитро Котовський.
Гучне серцебиття на холодних безлюдних олімпійських схилах Пекіна
В олімпійському Пекіні 21-річному атлету випала нагода змагатись поруч з тим, на кого він так рівнявся. З тим, хто і мотивував його продовжувати займатися акробатикою. Життя хоч і немає сценарію, проте завжди є найкращим режисером. Навіть якщо це кіно без гепі-енду. Передвоєнні Ігри відверто не вдалися. Загалом – через пандемію коронавірусу, і для рівнянина зокрема. Карантин, неможливість звикнути до змагального треку – все це разом позбавило можливості підібратись до еліти раніше. Але кожен життєвий стусан, це – передусім досвід.
"Для мене Олімпійські ігри стали переломним моментом у житті. Я думав, що є життя до Олімпіади та після. Їхав у Пекін вмотивованим, з надіями. Надії, очевидно, повинні бути, без них нікуди. Згадую як до нас прийшла "корона". Ми сиділи на карантині в іншому готелі, командні змагання пропустили.
Перед моїми особистими стартами була можливість на одне тренування. Розумів, важкувато буде. Виходжу на старт, а там не так, як на Кубках світу, коли глядачі стоять на схилі. Ні душі, лише я і тренер… А потім ще й чую як фоном організатори увімкнули звук серцебиття", – розповідає Дмитро про свій гіркуватий китайський олімпійський досвід.
У Пекіні-2022, "на досвіді" срібну нагороду виборов його кумир – Олександр Абраменко. Дмитро Котовський не зміг пройти кваліфікацію та посів 15 місце...
Викрутити гвинти – акробатична механіка вищого пілотажу
І попри те, що Дмитру не вдалося гідно виступити разом зі своїм кумиром у 2022-му, саме наш герой підхопив естафету в Абраменка та став одним із найкращих лижних акробатів у світі.
Сатисфакція прийшла ближче до наступних Ігор. На початку січня 2026-го Котовський очолив загальний залік Кубку світу. Позаду хлопця, який прийшов на лижі, а думав, що на гімнастику, залишилися потужні Лі Тяньма з Китаю та Кевін Делінге зі США.
Здається, Олександр Абраменко точно усвідомив – естафету він передав у надійні руки та ноги.
"Йому постійно було мало, він завжди казав "давайте ще щось зробимо", ще пострибаємо", його постійно треба було зупиняти", – згадує Енвер Аблаєв про колись настирного, а тепер вже зіркового підопічного.
Дмитро зосереджено та приховано щасливо розглядає відео свого неймовірного переможного стрибка в пам'ятному 2023 році. Назва цього надскладного акробатичного шедевра "Ураган". За його виконання в американському Дір-Веллі Котовський отримав рекордні для України 136.76 бали.
Цей елемент почали називати "Ураганом" після стрибка американського акробата Спіді Петерсена у 2010-му. Той виконав його першим, українець – другим. "Ураган" – тому що в стрибку є багато обертів в одному сальто. Через його складність чимало конкурентів не ризикують за нього навіть братися. Але коли українців лякали складнощі. Вони лише надихають та гартують…
"У суперфіналі Кубка світу-2023 виконую стрибок "гвинт – три гвинти – гвинт" – це мій коронний. У першому сальто один гвинт, в другому сальто потрібно скрутити три гвинти навколо своєї осі, а в третьому сальто ще один. Після виходу (з трампліна) потрібно з першого сальто дуже точно зайти в друге, де я роблю вже три оберти, потім треба правильно зайти в третє сальто і правильно з нього вийти, а ще й правильно підготуватися до приземлення", – детально пояснює технічні нюанси акробат.
І додає:
"Я тоді лише приземлився і розумів, що бал буде високий тому, що там коефіцієнт складності високий, я зрозумів що це перемога…"
"I am so happy", вже каже якісною англійською Дмитро в коментарі іноземним телевізійникам після тієї звитяги.
"Я не знаю як передати мої почуття, це дуже класно, не маю слів. Я хвилювався, але я знав, що я маю робити і я зробив це…"
Позаду Дмитра залишилися китайські снігові акробати. А це ще один вагомий показник сили. Атлет каже, нарешті зрозумів, що може перемагати і є конкурентом для суперників з інших країн.
"Він на тренуваннях робив дуже класні стрибки, але в нього не виходило на змаганнях, а той сезон показав йому самому – він може. Думаю, в майбутньому це буде йому допомагати. Дмитро повірив у власні сили" – констатує тренер Енвер Аблаєв.
З надією
На початку січня 2026 року Котовський знову вразив світ своїм Ураганом, вигравши етап Кубку світу в канадському Лак-Бопорті. Сталося це за півтора місяця до його старту в Мілані-Кортіні.
На Олімпійських Іграх-2026 лижна акробатика розпочнеться 17 лютого в Лівіньйо. Згідно з прогнозом погоди, вітру на арені для лижних акробатів не очікується. А ось "Ураган", можливо, й задує. Якщо його принесе потужний український циклон.
Snow must go on…
Детальний розклад виступу українських спортсменів на Олімпійських іграх-2026
Дивіться пряму трансляцію змагань з лижної акробатики та інших видів на Суспільному та телеканалах Євроспорт. Детальніше – за посиланням.
