Шовковського недооцінюють, а дарма: чому Ліга Європи не була показником рівня Динамо
Останнім часом дуже багато розмов про неймовірну роботу Руслана Ротаня в Олександрії, Сергія Шищенка в Оболоні чи Владислава Лупашка в Карпатах, проте чомусь в цих розмовах не фігурує Олександр Шовковський та його Динамо.
Я цього не розумію. Невже на вашу думку СаШо не заслужив своїми досягненнями на бодай місце в топі найкращих? Хоча, на мою думку, він має повне право вважатися найкращим просто зараз.
Згадайте, в якому стані була команда до нього?
Сезон-2022/23 просто хочеться забути – четверте місце в Українській Прем’єр-лізі, в одній з найслабших за всю історію. Далі жахливий старт наступного сезону, виліт з Кубку на ранній стадії та поразка Бешикташу у кваліфікації Ліги конференцій. Саме таку команду очолив Шовковський: розібрану, зламану, не готову до боротьби за титули.
А що сталося після його приходу?
Динамо миттєво почало перемагати. Команда була на 5 місці в турнірній таблиці, але у підсумку до останнього претендувала на чемпіонство. За весь сезон-2023/24 команда Шовковського програла лише 1 матч, чемпіонський, Шахтарю.
Окей, це ще можна списати на "букетний період", як часто буває після зміни тренера, але... Пам’ятаєте кваліфікацію в Лігу чемпіонів? Динамо майже не посиливши свій склад просто декласувало Партизан (9:2 за сумою двох зустрічей), пройшло Рейнджерс (3:1) і поступилося лише Зальцбургу (1:3).
Що сталося з Динамо в Лізі Європи?
Основна проблема в оцінці роботи Шовковського – Динамо провалило Лігу Європи. Що ж, у мене є два аргументи, чому ЛЄ не є показником конкретно в цій ситуації. Перший – той, про який говорили всі: жахлива помилка у виборі стадіону. Серйозні логістичні проблеми, мінімальна підтримка і поганий газон – це все наслідки вибору арени в Гамбурзі.
На логістику жалілися буквально всі: від самого Шовковського до гравців. Та й президент Динамо Ігор Суркіс пізніше визнав, що це була помилка.
Другий – жереб.
І я тут не про суперників, Динамо могло проходити в додатковий етап навіть з цими клубами. Я про послідовність.
У перших трьох турах на киян чекали представники топ-5 ліг Європи, і будьмо чесними, ніхто не ставив на те, що Динамо щось тут набере. Впевнений, що розрахунок був на матчі проти відносно рівних за силою Ференцвароша, Вікторії Пльзень та РФШ.
Але сталася червона картка Владислава Дубінчака на старті гри проти Ференцвароша. Все, весь план зруйнований, Динамо не набрало очок там, де повинно було. Вже в той момент у команді зрозуміли – шансів вийти в плейоф майже немає. А їх і справді майже не було: чотири гри, дві з яких проти дуже сильних Галатасарая та Реала Сосьєдад.
При тому я вважаю, що цим планом на Лігу Європи Шовковський навпаки довів свою майстерність як тренера. У нього стояла конкретна задача: виграти УПЛ. Єврокубки не були першим пріоритетом, а обмежена кількість якісних гравців не дозволяла боротися на два фронти.
І тренерський штаб, на мою думку, прийняв найкраще рішення: пожертвувати матчами, в яких шансів було вкрай мало, на користь чемпіонату, та зробити ставку на останні чотири тури. Ех, якби ж не червона Дубінчака…
Непереможні в УПЛ
Цей сезон в чемпіонаті України Динамо завершило на першому місці, жодного разу не програвши. І попри це, Шовковського мало хто називає найкращим тренером сезону в УПЛ. Так, я згоден, що робота інших наставників, про яких я згадував на початку, теж заслуговує похвали, але це не означає, що потрібно забувати про Шовковського.
Я розумію, чому так може бути. Все ж Динамо не показує яскравий футбол, а грає прагматично, в режимі економії сил. Інколи це призводило до проблем, як у грі з Ворсклою (1:1) чи Зорею (2:2). Інколи до нудного з обох сторін матчу: Полісся (0:0), Чорноморець (1:1). Але в більшості випадків Динамо перемагало, і часто з комфортним рахунком.
Гляньмо на цифри: Динамо пропустило найменше голів (19). У другої Олександрії – 22. Динамо лише трохи відстало від Шахтаря за забитими (61 проти 69) і за різницею (42 проти 43). Владислав Ванат із запасом став найкращим бомбардиром, Буяльський та Шапаренко – одні з найкращих асистентів. Цей сезон Динамо виграло закономірно.
Шовковський дає грати всім
І при всій цій боротьбі за трофеї Шовковський дозволяв грати всім. Кожен футболіст Динамо знав, що рано чи пізно отримає свій шанс вийти на поле. У сезоні-2024/25 за Динамо зіграли 32 футболісти, з них 19 зіграли понад 1000 хвилин. Для порівняння, в Олександрії лише 12 гравців провели стільки часу на полі, у Шахтаря таких 16.
І за цей період у команді розкрилося кілька молодих талантів: Тарас Михавко став залізобетонно основним, Володимир Бражко у першій половині сезону грав навіть за збірну (при всій конкуренції в центрі поля), а Микола Михайленко після зими без втрати в якості замінив Володимира. А як роззабивався Ванат? Це ж теж заслуга і Шовковського зокрема.
***
Я вже багато років слідкую за Динамо, і з часів Реброва не відчував упевненості в перемозі над андердогами та середняками чемпіонату. Шовковський нагадав мені, яке це відчуття. Навіть якщо перший тайм не складається, я розумію, що після розмови з Шовковським Динамо заграє. Він вже багато разів ламав гру, як, наприклад, у матчі проти Шахтаря (2:2) або Оболоні (3:0).
Прямо зараз я не можу ні за що критикувати наставника. Особисто для мене показовим буде наступний єврокубковий сезон, коли чемпіонат вже не матиме такого пріоритету. Тоді ми й побачимо справжній рівень сучасного Динамо. І я сподіваюся, що не помилився у своїй довірі до Олександра Шовковського.