Кучер у Львові, Олександрія форсує Лівий Берег, гранди намагаються вийти на шлях перемог. Що готує 22 тур УПЛ
Після епічного провалу збірної України на наші поля повертається українська Прем’єр-ліга. До фінішу чемпіонату залишилося дев’ять турів – і хоча у таблиці лідирує київське Динамо, говорити про перемогу команди Шовковського дуже рано, оскільки очки втрачають усі. "Чемпіон" вирішив розповісти про головні інтриги 22-го туру.
Чи зможуть аутсайдери продовжити осічки грандів?
Саме аутсайдерИ, тому що у 2025-му Рух не дає жодного приводу оцінювати себе вище. Якби не успіх на останніх секундах з Інгульцем, львів’яни зараз серйозно ходили б по лезу щодо порятунку. Команда, по-перше, програла три матчі з чотирьох, а по-друге, грає дуже нудно та сіро. Сумарна різниця забитих і пропущених за чотири гри – всього 1:4. Хочеться звичкою сказати, що в Україні так заведено, але взагалі в сучасній УПЛ мало команд, які грають настільки закрито.
У такій ситуації Рух має прийняти Динамо, яке, як всі вже побачили, далеке від досконалості. Чотири матчі чемпіонату цього року принесли дві осічки, та й з ЛНЗ кияни дивом не втратили очки. Оборона Динамо припускається помилок – але для цього, звичайно, потрібно її перевіряти. Рух у цьому компоненті викликає сумніви… З іншого боку, на початку року багато проблем львів’ян пояснювалися наслідками грипу – і за ці кілька тижнів вони мали пройти.
Якщо щодо Руху треба щось пояснювати, то щодо Оболоні, думаю, одразу ясно, чому вона аутсайдер. Стабільно найменш результативна, найнудніша команда ліги прийме чемпіона. І Шахтар у тому положенні, коли очки втрачати вже категорично не можна. Команда закуповується, як у найкращі часи, на десятки мільйонів, а результати такі, що доводиться згадувати сезон 1995/96. Саме тоді гірники востаннє фінішували нижче за друге місце.
А зараз до цього вже дуже, дуже близько. Олександрія навіть за втраченими очками випереджає Шахтар на три пункти – і вона далі не має матчів не те що з Шахтарем, а навіть з Динамо. Хто сказав, що вона втрачатиме очки? Тій же Оболоні у попередньому турі вона закинула чотири. І гірникам доводиться сподіватися на те, що Олександрія втратить очки не з ними, навіть не з вічним конкурентом – а з кимось слабшим. Що ж, подивимося, що за ці два тижні придумав Пушич: для Еліаса, Алісона та компанії про виклики до збірної Бразилії й мови не йде, тож тренер під час паузи ФІФА міг працювати з багатьма важливими гравцями.
Чи зможе Кривбас вибити Полісся із єврокубкової зони?
За втраченими очками ситуація для команди Вернидуба все краща і краща: Полісся вже, можна сказати, не конкурент. Проблема тільки в тому, що володарі будь-яких місць визначаються не за втраченими, а за набраними очками – а в цій гонці Кривбас взагалі отримує лише ускладнення календаря через нові й нові перенесення матчів.
Матч у Ворсклі навряд чи кудись перенесуть – а це означає, що ми зможемо побачити дуель Вернидуба проти Максимова. За мірками УПЛ, це просто топова гра, в якій обидва суперники мають і бекграунд, і солідний послужний список. При цьому обидва тренери, як мінімум у нинішніх командах, люблять контратакуючий стиль гри, так що м’яч має бути частіше у повітрі, ніж на землі.
А Полісся тим часом цікаве саме собою, незалежно від суперника. Останній матч перед збірними програв Вересу 1:5. Дуже багато босів після такого звільнили б тренера – тим більше коли є два тижні паузи, коли клуб не грає. Буткевич залишив Ашура – і ці два тижні він мав присвятити тому, щоб терміново покращити гру команди.
ЛНЗ – м’яко кажучи, непростий суперник. Хоча Поліссю, яке двічі обіграло Шахтар, а з Рухом взяло одне очко у двох матчах, простіше грати з суперником, який не закривається. У цьому контексті призначення Григорчука для житомирського клубу – плюс.
Що покаже Кучер після повернення до Львова?
Асоціюється, звичайно, ця людина із зовсім іншою командою, але закінчував Олександр саме у Карпатах. До того ж і Карпати з ним "закінчили": відхід захисника у 2019 році ознаменував розформування попередньої стадії львівського клубу.
Втім, за ці шість років для всіх причетних пройшло ніби шість життів. Кучер – вже не просто тренер, а тренер із досвідом, досягненнями та репутацією. Репутація, при цьому, далеко не бездоганна, є думка, що Дніпро-1 із таким Довбиком будь-хто витяг би до другого місця – і, зокрема, тому призначення Кучера до Чорноморця подобається не всім. Проте Бабича на посаді головного тренера він замінив – при тому, що і сам Бабич недалеко пішов, ставши спортдиром одеситів.
Ось що сказав із цього приводу Кучер: "З Олександром багато років товаришуємо, знаємо один одного. У нас була розмова перед моїм призначенням. Він з розумінням поставився до того, що керівництво вирішило змінити тренера. Ми знайшли спільну мову і спільними зусиллями спробуємо виправити ситуацію, в якій опинився Чорноморець. Дай боже, наш тандем зможе все розрулити".
Що ж, побачимо, що тандем двох Олександрів зможе виправити в команді, яка плавно перетворилася на найслабшу у всій лізі.
А для кого порівняно з 2019-м змінилося абсолютно все, то це для Карпат. Ніколи за всю історію львівського футболу клуб не був таким важкоатлетом у гонці бюджетів, ніколи не міг будувати плани так далеко. Бронзові сезони Маркевича – дуже круто, але це були голодні часи; про часи Кононова чи, тим більше перемоги у Кубку СРСР навіть згадувати смішно – тоді Карпати були відверто "бідними родичами".
Нині ж вони й з Руху найкращих переманюють, і легіонерами закуповуються. У Львові жити зараз у мільйон разів комфортніше, ніж, наприклад, у Кривому Розі, і це теж козир у боротьбі за гравців того самого Стецькова.
Загалом цікаво буде простежити, як новий тренер впорається зі складним випробуванням вже в дебютному матчі. Тиск Кучер відчуватиме і на полі, і на трибунах.
На чому зупиниться Лівий Берег?
Головне диво 2025-го – це, звичайно, команда Первака. Колектив, який потрапив до УПЛ лише через зняття Дніпра-1, у першій частині сезону виглядав найбезпораднішим аутсайдером: девʼять матчів поспіль без жодного забитого гола – про це просто кричала статистика. Але кияни, по-перше, непогано завершили 2024-й, а по-друге – чудово розпочали новий рік. У пʼяти останніх турах вони здобули чотири перемоги, а єдина поразка – 0:1 від Шахтаря.
Цього не чекав ніхто. Одна справа – ми, вболівальники та журналісти, а зовсім інша – Колос, який з усіма своїми жирними бюджетами ризикує вилетіти напряму, або Ворскла – опинитися в перехідних матчах. А все тому, що Лівий Берег увімкнув форсаж: команда надійно захищається, попереду ловить свої шанси (Шастал значно підсилив), – і тепер дуже цікаво, як із нею впорається Олександрія.
Команда Ротаня вже повноцінно в боротьбі за чемпіонство. Її ігровий малюнок цікавіший за шахтарський, в обороні вона виглядає переконливіше за Динамо – а головне, більше не грає ні з одними, ні з другими. Оболонь у попередньому турі Олександрія просто не помітила – але новий київський суперник раптово став набагато серйознішим.
