Трилогія з Ф’юрі, шанс Паркеру чи можливість для Кабаєла: що робити Усику після перемоги над Дюбуа
Трохи більше тижня тому Олександр Усик яскраво відправив у нокаут Даніеля Дюбуа – боксера, який за два поєдинки з українцем запам’ятався більше розмовами, ніж діями на ринзі.
Цією перемогою Усик ще більше закріпив своє legacy. На Reddit, у спортивних пабліках по всьому світу, та навіть імениті легенди боксу заявляють: представник України – цілком реальний претендент на звання найкращого важковаговика в історії.
Сам Олександр кілька місяців тому говорив, що планує провести ще 1–2 бої. Але після перемоги над Дюбуа несподівано заявив: "38 років – це лише початок!".
"Чемпіон" вирішив розібратись, з ким і чому Усик може провести свій наступний поєдинок.
Варіант 1. Найбільш грошовитий
Тайсон Ф’юрі – людина-оркестр. І мова не лише про його вміння співати, перевтілюватися в образи. "Циганський король" – справжній майстер хайпу, як у ринзі, так і поза ним.
Бій проти нього – це ажіотаж, хвиля новин, шалений інтерес. Так, він – як і всі інші – програв Усику й навіть побував у нокдауні. Але будьмо чесними: Ф’юрі став найскладнішим суперником Олександра за всю кар’єру в хевівейті.
Його заяви типу "я виграв, а судді – сліпі" звучать приблизно на одному рівні з його "Happy New Year!" після першої зустрічі у травні – повна маячня. Та це не відміняє напруги до бою та під час ігор розуму в коробці 6 на 6 метрів.
Продати поєдинок – взагалі не проблема. Усе це з легкістю зацікавить Туркі Аль-Шейха, щоб подія відбулася в Саудівській Аравії, або лондонський "Вемблі" буде заповнений без жодних труднощів.
Хевівейт не бачив справжніх трилогій-титанів з часів протистояння Евандера Холіфілда та Ріддіка Боу. Ну серйозно – Деонтей Вайлдер? У серії з Ф’юрі, та й надалі, він взагалі не виглядав як God чи хоча б Legend. Скоріше Good. У кращому випадку – Great. Якщо брати ієрархію, яку люблять будувати журналісти.
А от трилогія Усик – Ф’юрі має зовсім інший масштаб.
- Непереможний чемпіон vs найнепередбачуваніший суперник.
- Шоумен vs шоумен.
- Brit Basher vs британець.
І ще десятки вивісок до цієї події можна придумати – було б бажання.
Варіант 2. Найбільш закономірний
Джозеф Паркер – типова "темна конячка". Може злетіти на вершину, а може легко зникнути з радарів історії. Леймон Брюстер, Тоні Томпсон, Кріс Бьорд – усі вони були чемпіонами або билися за титул. Але навіть багато фанатів боксу без допомоги Google не факт, що зможуть згадати, як вони виглядали. І це попри те, що їхній прайм був лише 15-20 років тому.
Та часи змінилися. Соцмережі, якість трансляцій, доступність боїв – усе це дозволяє сучасним топам залишатися в пам’яті значно довше.
Паркер уже у п’ятому бою здолав Франсуа Боту – екссуперника Майка Тайсона, Леннокса Льюїса та Володимира Кличка. Щоправда, на той момент південноафриканцю залишалося кілька місяців до свого 45-річчя, а на рахунку – три поспіль поразки. Цей факт суттєво знижує вагу тієї перемоги.
Новозеландець продовжував збирати перемоги й на рекорді 24-0 вийшов проти Ентоні Джошуа. Британець не зумів його нокаутувати, але впевнено домінував – про це свідчать і записки суддів (118:110, 119:109, 118:110). Вже через пів року Паркер програв Ділліану Вайту (113:111, 115:110, 114:111).
Проте за останні 13 поєдинків у нього лише одна поразка – нокаут від Джо Джойса. І от зараз – він знову в топі. Такі виступи дозволили Паркеру ще в жовтні 2023 року стати володарем тимчасового пояса WBO. І не дивно, що саме ця організація вимагає поєдинку Усика проти новозеландця.
Паркер здається логічним суперником: у нього серія перемог, респектабельне ім’я, цікавий стиль і ще жодного бою з Усиком.
Чому Паркер стане черговим "клієнтом" для українця?
Паркер не вміє тримати суперників джебом. А Усик не раз доводив – проти габаритніших суперважковаговиків інакше й не вийде – що в ближньому бою він має швидші руки, а його футворк дозволяє "танцювати" рингом і тікати з найнебезпечніших ситуацій без шкоди.
Він не нокаутер. Так, з удару "вибив" Мартіна Баколе – але конголезець прийняв бій на короткому повідомленні й швидко піднявся. Зупинити зустріч вирішив кут боксера – не рефері.
Чжан Чжілей, Деонтей Вайлдер, Дерек Чісора (двічі), Енді Руїс, Карлос Такам – це топові суперники, над якими Паркер святкував перемогу. Але жодного з них він не нокаутував. Якщо навіть панчери кшталту Чісори чи Дюбуа не змогли "посадити" Усика – то навряд чи це вдасться Паркеру.
У затяжних боях новозеландець має властивість "зникати" у чемпіонських раундах. А Усик саме тоді, навпаки, набирає темп, підтискає, починає виводити суперника на помилки. Вік нібито проти Олександра – та на практиці він поки що лише грає на нього.
Так, Паркер – мобільніший за Дюбуа чи Чісору. Не такий самовпевнений як Ф'юрі. Він уміє комбінувати, не забуває працювати по "першому поверсі". Але навіть із цим, якби бій був завтра – Усик був би фаворитом із солідним запасом.
Можливо, не найсильніший опонент. Але кращого на зараз – по "легальних" причинах – просто немає. Усик уже "зачистив" усіх, кого можна.
Варіант 3. Непередбачуваний, але логічний
Агіт Кабаєл також може претендувати на бій з Усиком – із тієї ж причини, що й Паркер. Він є тимчасовим чемпіоном за версією WBC. До речі, цей пояс Олександр йому вручав особисто.
Німець заявив про себе ще в 2017 році, коли в Монако здолав Дерека Чісору рішенням більшості суддів. З того часу – 9 перемог поспіль. Проте суперники? Мільян Ровчанин, Олександр Дмитренко, Євгеніос Лазарідіс, Кевін Джонсон, Павел Соур, Агрон Смакицкі, Арсланбек Махмудов, Франк Санчес...
Погодься – з такими опонентами поєдинок не примусить вас відкласти всі справи, аби ввімкнути трансляцію.
Так, у лютому він нокаутував Чжана Чжилея. Але тут є ремарка. Багато хто вважає, що 38-річний Усик уже старий боксер. Але китаєць на момент поразки знаходився в трьох місяцях від свого 42 дня народженням.
Чи був би бій Усик – Кабаєл цікавим? Ну, загалом – так. Не менше, ніж поєдинок з Паркером. Проте говорити про реальну конкуренцію тут поки що рано.
Варіант 4. Старі друзі завжди готові
Після перемоги над Дюбуа Усик несподівано згадав Дерека Чісору серед потенційних опонентів.
Чісора – справжній джаггернаут. І зовнішністю, і тим, як "не ламається" під тиском суперників, не тонучи у складних боях. У нього 13 поразок, але він усе ще претендує на гучні бої. До того ж, саме про нього говорять як про того, хто зумів дати найжорсткішу опозицію Усику у хевівейті.
Дерек настільки бажає реваншу, що готовий вийти на ринг навіть в Україні. Так, він може влаштувати справжню бійку, йти вперед і "душити" суперника на ближній. Але важко повірити, що така тактика, яка спрацювала проти повільного Джо Джойса чи "дубового" Отто Валліна, раптом стане ключем до перемоги над Усиком.
До того ж, у першому бою Усик ще адаптувався до вагової категорії – та й Чісора був молодшим. Зараз вони вже зовсім інші версії. І якщо Усик апгрейднувся до кращої версії, то про Дерека таке сказати складно.
Варіант 5. Після суперстарів – бити зірок, що сходять
Мозес Ітаума – нове ім’я в хевівейті, яке набирає шуму. Молодий, агресивний, вибуховий, добре працює руками й уміє "рвати" дистанцію.
Та досвід – річ, яку не купиш. Це як у футболі: Мессі, Роналду чи Ямал могли ставати геймченджерами у студентському віці. У тенісі – Надаль, Федерер, Алькарас сходили на вершину ще тінейджерами.
А от єдиноборства – це зовсім інша історія. Тут важливий не лише біологічний вік, а й ментальність. І тому на вершині – переважно зрілий бійцівський розум, а не юнацький талант.
Можна згадати Ксандера Заяса (22 роки), Браяна Нормана (24 роки) – але й у них конкуренція м’якша, ніж у хевівейті.
У Ітауми стійка лівші – але це не рятівне комбо проти такого майстра, як Усик. Якщо чесно, саме факт згадки про Ітауму як потенційного суперника Усика – більше нагадує спробу Туркі Аль-Шейха знову опинитися в центрі уваги. Він просто згадав, що в своїй колоді боксерів має майбутнього короля. Проте, цей король наразі, будемо об'єктивні, лише валет. А Усик – козирний туз.
Чи може Ітаума стати зіркою надважкої ваги? Так, потенціал є. Чи переможе він Усика, якщо бій буде в найближчий рік? Дуже сумнівно.
Також сумнівно виглядає і зустріч із Джейком Полом. Олександр ще має сили аби боротися з топами, а не фріками. Не виключено, що вони колись зійдуться, але, ймовірно, це буде за правилами MMA десь так наприкінці 2026-го.
...
Усик довів уже все, що тільки можна. Він зараз – у позиції легенди. Йому можуть нав’язувати поєдинки, але він сам може вирішувати, з ким виходити на ринг. Так само робили свого часу Флойд Мейвезер, Сауль Альварес.
Чек і спадок – ось що на кону. А не обов’язкові претенденти, від різних організацій. Проте, за лаштунками боксу все як і в ринзі – один вдалий рух і вже у фаворитах хтось інший.
