Норріс – чемпіон, супер-Макс, провал Феррарі та прощання з DRS: підсумки сезону Формули-1
24 гонки, 6 спринтів та безліч подій відбулись протягом останніх 265 днів під час чергового сезону Формули-1.
2025 рік подарував історії "королеви автоспорту" нового чемпіона, чимало рекордів та неприємних досягнень, звільнень, злетів, та тотальних розчарувань.
Саме цього року ми побачили сходження відразу 6 новачків, падіння легенд та уперше з 2010 року боротьбу трьох пілотів за титул чемпіона до останньої гонки.
Про це все та більше поговоримо в підсумках сезону Формули-1 2025 року.
Потрійна битва за титул
Формула-1 не бачила боротьбу трьох пілотів за звання чемпіона вже 15 років, а битви за титул в останній гонці сезону аж 4, що й робить цей сезон таким особливим. Після впевненої перемоги Ферстаппена над Леклером, його домінації у 2023-му та невдалій спробі Норріса поборотися за першу сходинку особистого заліку, ми прийшли до того, що в трьох гонщиків була теоретична можливість стати чемпіоном.
Так, Гран-прі Абу-Дабі не подарував цього року сюрпризів, як це було у 2021-му або 2010-му, але наявність чемпіонської боротьби підвищує градус кожної гонки, а кожне рішення може стати ключовим.
Ми розбирали шлях претендентів протягом цього року, тому зупинятися на окремих помилках або контроверсійних рішеннях не будемо, можливо лише в окремих розділах, де це потребуватиме окремої розмови.
За підсумком сезону-2025 ми маємо нового чемпіона світу – Ландо Норріса. Британець не без труднощів, але все ж довів статус фаворита, який йому надавали ще перед початком кампанії. Сльози після фінішу та на подіумі лише підкреслюють, наскільки складною та важливою ця перемога для нього була.
Норріс заслужив на свій титул і навіть змазана фінальна частина сезону не перекреслюють тих перемог, які дозволили йому стати чемпіоном Формули-1 цього року.
"Папая рулс" не працюють
Якщо продовжувати тему Макларен, то не обійдемось без того, щоб обговорити як команда, що виграла Кубок Конструкторів за 6 етапів до кінця чемпіонату, ледь не програла своїм гонщикам особистий титул.
Усі пам'ятають епізод в Угорщині-2024, коли Ландо Норріса, що боровся за титул, попросили пропустити напарника заради його першої перемоги? Так ось, все стало ще гірше.
За підсумком тієї кампанії Ландо й близько не наблизився до Ферстаппена у чемпіонаті і можна сказати, що те рішення команди з Вокінга не було таким жахливим, однак судячи з результатів цього року "папая рулс" напряму повпливали на чемпіонську гонку.
Звичайно мова про Монцу, де команда провела невдалий піт-стоп Норрісу і попросила через це Піастрі пропустити напарника вперед. Оскар хоч і не охоче, але дійсно віддав партнеру позицію і подарував зайві три очки конкуренту за титул, позбавивши їх принагідно й себе.
А що далі? Австралієць ніби зламався. Для контексту: після першої гонки сезону, де Піастрі через помилку приїхав дев'ятим, лише один раз він НЕ заїжджав на подіум! За 16 етапів – 14 подіумів, 7 з яких на найвищій сходинці. Схоже, що консультації Марка Веббера після наказу в Італії не допомогли, бо в Азербайджані Піастрі двічі в'їхав у стіну – спочатку у кваліфікації, а потім і на першому колі гонки.
На наступному Гран-прі в Сінгапурі грубий маневр проти Оскара здійснив Ландо і команда його фактично проігнорувала, пообіцявши розібратись після заїзду.
До кінця сезону австралієць значно здав, став більше помилятись і лише за два етапи до кінця зумів продемонструвати хороший темп, завоювавши поул і будучи тривалий час лідером у Катарі, однак стратегія команди підвела і до фіналу чемпіонату в Піастрі майже не було шансів.
Ферстаппен увійшов до когорти найкращих в історії
Багато хейтерів нідерландця протягом багатьох років доводили, що той переоцінений або замало зробив, щоб увійти до списку найкращих за всю історію Ф-1, однак цього сезону Макс Ферстаппен довів, що може потрапляти у суперечки щодо GOATа "королеви автоспорту".
Завоювати титул на боліді, який виграє 21 гонку з 22 це просто, на думку чималої кількості фан-бази Ф-1, а ось нав'язати боротьбу домінатору та до останнього боротися попри всі труднощі – те що і робить просто чемпіона на найшвидшій машині, дійсно великим гонщиком.
Цього сезону інколи здавалось, що перевага Макларен просто космічна, але все одно саме нідерландець став пілотом з найбільшою кількістю перемог за підсумком року та всього 2 очки відділили його від п'ятого поспіль титулу, який, мабуть, став би найважчим з усіх, що були до цього.
Слова Ферстаппена команді після завершення гонки якнайкраще підкреслили увесь шлях, який Ред Булл пройшли цього року для того, щоб залишитися в чемпіонській боротьбі.
"Ми можемо бути гордими за те, що зробили в другій половині сезону, щоб повернутися. Не будьте надто розчарованими, я точно не розчарований, я дійсно пишаюсь кожним. Ми ніколи не здаємось".
Історична зміна Крістіана Хорнера
Однією з причин успіху "биків" стала заміна начебто незмінного керівника команди Крістіана Хорнера, який керував РБ з моменту заснування у 2005-му. Однак поділ влади всередині колективу, скандал з домаганнями та втрата домінантної позиції в чемпіонаті все ж переважили важливість персони Хорнера для австрійського колективу.
У підсумку з молодшої команди Рейсін Буллз на посаду керівника прийшов французький інженер Лоран Мекіс.
І хоч перші гонки в Бельгії та Угорщині були не надто вдалими (4 та 9 місця Ферстаппена відповідно), новий підхід щодо налаштування боліда (під керівництвом Мекіса інженери почали спиратися більше на відгук пілотів, а не результати симулятора) приніс свої успіхи і Ферстаппен опинився там, де він у підсумку опинився – в боротьбі за титул після відставання в 104 очки від лідера.
Прокляття другого боліду та дебют Аджара
Далеко від стайні "биків" відходити не будемо і поговоримо про всіх, окрім того, хто приніс 421 очко з 543 на дві команди. Юкі Цунода у попередніх сезонах набирав приблизно вдвічі більше залікових балів за своїх напарників, однак уже на 3 етапі японця відправили в м'ясорубку під назвою Ред Булл, де він не впорався ні з болідом, ні з тиском, ні з нервами.
Попри всі старання Хонди зберегти земляка, через украй поганий сезон (японець фінішував у особистому заліку лише 17-м) наступного року радше за все ми його не побачимо в боліді Формули-1. А ось кому пощастило так це Ліаму Лоусону, який міг опинитися на місці Цуноди.
Новозеландець після сходу в Австралії та 12 місця в Китаїі відправився у Рейсін Буллз, де зумів реабілітувати свою кар'єру в "королеві автоспорту". Радше за все, залишся Цунода в молодшій команді, то мав би місце в Ф-1 на наступний сезон, однак прокляття напарника Макса нікуди не ділось.
І великої інтригою вже на наступний рік стане виступ Ісака Аджара поруч із нідерландцем. Дебютант Ф-1 чудово провів цей сезон, випередив напарника, завоював перший у кар'єрі подіум та був доволі стабільний у своїх виступах, чого часто бракує новачкам, а тепер перевірить свої сили у швидшому боліді, проте зі значно більшим тиском за плечима.
Мерседес готуються до 2026-го
Попри те, що за чемпіонство боровся Макс Ферстаппен саме Мереседес фінішували другими в Кубку конструкторів. "Срібні стріли" не були стабільними протягом року, жахливе Монако розмінювалося перемогою в Канаді і так протягом сезону.
Джордж Расселл на правах першого номера в команді став четвертим найкращим цього року, випередивши і напарника Ферстаппена і обох пілотів Феррарі, проте чогось нового від британця ми не побачили, він провів нормальний для себе сезон, завоювавши дві перемоги.
А ось Андреа Кімі Антонеллі, який був наймолодшим цього року пілотом у пелотоні, не відразу зумів адаптуватися до боліда, маючи значні проблеми в середині сезону. Проте італієць на мажорній ноті завершив кампанію, здобувши два поспіль подіуми в Бразилії та Вегасі, що дає надію, що колись італійський гонщик знову стане чемпіоном світу.
Звичайно Мерседес міг би продовжувати вливати ресурси в боротьбу за вищі місця цього року, але й так стабільні подіуми Расселла та високі місця Антонеллі принесли команді друге місце, а вже у 2026 "срібні стріли" спробують повернутися на вершину.
Катастрофа Феррарі
Рік тому, в Абу-Дабі, Скудерія боролася за перемогу в Кубку Конструкторів із Макларен і з невеликим відставанням програла титул, а вже у 2025-му Льюїс Гамільтон не може кілька гонок подолати перший етап кваліфікації!
Можна багато жартувати про стратегії команди та дивні рішення, але Фредерік Вассер та інше керівництво італійської команди здійснило катастрофічну помилку, коли вирішили змінити концепцію боліда на останній сезон регламенту. У підсумку в Маранелло побудували одну з найгірших машин за останні роки. Феррарі не могла боротися ні на прямих, ні в поворотах, на жодній ділянці траси.
Шарль Леклер намагався створити диво в Монако та Угорщині, але якщо на домашній землі перемогу відібрав Ландо Норріс, який провів фантастичну кваліфікацію, то на Хунгароринзі підвів болід, який без зменшення темпу міг зійти, тому довелось мінімізувати втрати і поступатися в боротьбі за перше місце.
Проте якщо Леклер у складному сезоні показав, хоча б якийсь результат, то ось Льюїс Гамільтон може вважати цей сезон найгіршим у своїй кар'єрі. Так у 2024-му британець опинився сьомим у заліку пілотів, але це було сьоме місце з двома перемогами та трьома подіумами – перехід у Феррарі став куди боліснішим.
Не одноразові провали у кваліфікації та перший сезон у кар'єрі без жодного подіуму, Льюїс навіть побив вічний рекорд Дідє Перроні за кількістю гонок без фінішу в топ-3 за італійську команду. У ЗМІ вже з'явилися чутки, що надалі контракт британцю пропонувати не будуть.
Якщо у 2026 році Скудерія не боротиметься за титул, то така ж доля може чекати й Вассера, який не може записати цей сезон собі у скарбничку.
Відродження Вільямс
Поговорили про падіння, час перейти до злетів. Вільямс повернулися в топ, поки що не регулярно і ще без перемог, але прогрес очевидний. Ще з початку сезону колектив з Грову виглядав, як п'ята сила в чемпіонаті, у такому статусі вони й завершили виступи.
Так званий ефект Карлоса Сайнса спрацював і іспанець укотре в кар'єрі вгадав, яка команда спрогресує, щоб здійснити правильний перехід.
Звичайно новий регламент частково нівелює ті напрацювання, які допомогли Вільямс двічі заїхати на подіум, однак склад пілотів та колектив британської команди вселяє надії фанатів на те, що ще трішки і підопічні Джеймса Воулза зможуть боротися й за титул.
Символічно, що лише в Хаас пілоти були настільки близькими в особистому заліку. Алекс Албон класно розпочав сезон, стабільно здобуваючи очки до власної та командної скарбнички, а ось Карлос Сайнс попри всі труднощі на старті кампанії зумів видати фантастичну другу половину, двічі заїхавши на подіум. Успіхи обох пілотів повернули Вільямс у першу п'ятірку Кубку Конструктора вперше з 2017 року.
Ньюї готує чемпіонський болід на 2026-й?
Удруге ми вже згадуємо про команду, яка більше сил віддає підготовці на наступний рік, ніж на цей. Воно й не дивно, новий регламент це завжди шанс для тих хто відстає вийти відразу в лідери.
Особливо на реалізацію цих шансів впливає факт, що у твоїй команді працює легендарний Едріан Ньюї. Ще з моменту приєднання культового інженера до команди було відомо, що він працюватиме саме над наступною машиною Астон Мартін.
Фернандо Алонсо завершуватиме наступну кампанію у віці 45 років, немає куди відтягувати – потрібна чемпіонська машина тут і зараз. Іспанець знову обійшов свого напарника у заліку, попри чимало невдач, які його спіткали на початку року.
Про Ленса Стролла нема й чого сказати, канадець їде в команді свого батька, раз на рік видає прекрасну гонку і знову зникає. Якщо Ньюї побудує дійсно "самовоз", то буде цікаво побачити боротьбу сина власника колективу та легендарного чемпіона за титул, а якщо щось піде не так, то Стрлолл зможе стати новим керівником команди, замінивши на пості все того ж легендарного Едріана, який у 2026 році вперше спробує себе в цій ролі.
Берман – найкращий з новачків
Насправді усі новачки, окрім тих, що їздили за Альпін, провели чудовий дебютний рік. Аджар здобув подіум і переміг напарника, Антонеллі кілька разів був у першій трійці та навіть завоював поул у Маямі, Лоусон реабілітувався в Рейсін Буллз, а Бортолетто зумів стати кращим за напарника у кваліфікаціях, але брак досвіду завадив набрати більше очок.
Але окремо хочеться відзначити Олівера Бермана. Його напарником не був інший новачок, однак йому вдалося за підсумком чемпіонату випередити Естебана Окона в особистому заліку, а 4 місце в Мексиці можна занести до списку найкращих перформансів цього сезону.
Британець з академії Феррарі явно мітить на місце Льюїса Гамільтона і є відчуття, що цього року Берман міг би впоратись краще за 7-разового чемпіона.
Хюлькенберг завоював подіум, однак програв кваліфікаційну битву Бортолетто
Заубер, як і деякі інші команди, з початку сезону були в очікуванні вже наступної кампанії. У 2026-му на стартову решітку вже виходитиме Ауді, якій вдалося переманити чимало провідних інженерів та механіків, а отже німецька команда планує серйозно вриватися в боротьбу за найвищі місця відразу.
Саме тому в їх команді один з найстабільніших ветеранів та найталановитіших новачків (Габріель Бортолетто два роки поспіль вигравав молодіжні формульні серії Ф-3 та Ф-2).
Однак свого моменту цього сезону в Заубері все ж дочекались. Дощовий Сільверстоун нагородив Ніко Хюлькенберга за всі його страждання і 239 гонки без подіумів, що стало головною подією для майбутньої Ауді.
Так працює Бріаторе – Альпін останні
Команда Рено колись зазіхала на потрапляння в когорту до Феррарі, Мерседес і Ред Булл, підписувала один з найбільших контрактів із Даніелем Ріккардо та підбиралась упритул до перемог, але сезон-2025 французи, вже з назвою Альпін, завершили останніми і без двигунів на наступний рік. У машинах звичайно буде силова установка, але вже не заводська, а від Мерседес.
Єдиною світлою плямою в цьому сезоні в Альпін став П'єр Гаслі, який усіма силами намагався завозити команду в очки і цілих 22 йому вдалось накопичити, але цього замало. Наприкінці цього сезону французи безальтернативно найгірші.
Прощавай DRS, вітаємо новий регламент
І хоча певні правки у регламент продовжують входити і, мабуть, остаточну версію правил ми побачимо ближче до початку сезону, можна сказати точно, що ера граунд-ефекту, а що найважливіше DRS завершилась.
Останній механізм протягом 15 років був важливим аспектом, а інколи єдиною можливістю пілотів проводити обгони. Як працюватиме новий регламент невідомо нікому, у 2022 році нинішні зміни також впроваджувались під гаслами про боротьбу в поворотах, однак Гран-прі Катару показало наскільки це твердження далеке від правди.
На нас очікує нова ера, можливо нові фаворити та точно чимало сенсацій, поки команди не адаптуються та не знайдуть оптимальні рішення для покращення швидкості.
Але точно можна запевнити, що наступний рік не визначить епоху і як приклад згадайте Макларен у дебюті 2022-го – один з найповільніших болідів, що не справляється з новинками. Завершує команда з Вокінга цю еру на вершині, з упевненою перемогою в Кубку Конструкторів та менш домінантною, але звитягою в особистому заліку Ландо Норріса.
А ми з нетерпінням очікуватимемо сезон-2026. Уже через 90 днів стартуватиме чергова кампанія Формули-1, яка точно не залишить нікого байдужим.
