Даяна Ястремська: Запалила від душі
Даяна Ястремська після своєї сенсаційної перемоги над другою ракеткою світу з США Коко Гофф у першому колі Вімблдону знайшла час поспілкуватися з українськими журналістами, які тепло привітали її з цим досягненням. І поставили декілька запитань.
– Перша половина сезону проходила для вас із перемінним успіхом. А після святкування дня народження ви виступаєте значно впевненіше. Чи є тут зв’язок?
– Думаю, що певний зв’язок все ж є, я відпочила, відновилася (сміється). На Ролан Гаррос я захворіла, після нього я не тренувалася днів 9. У Парижі в мене взагалі була температура 40 градусів, і я грала взагалі з температурою. А коли я повернулася з Франції, в мене температура була 34-35.
– А чому не знялися з матчу?
– Я хотіла знятися. Я відмінила розминку, взагалі не могла встати. Але мені тренер сказав: "спробуй подолати себе". Я намагалася спробувати. Плюс, я розуміла, що Самсонова (суперниця по третьому колу Ролан Гаррос – прим.) не дуже гарно себе почуває, і думала – а раптом трохи пощастить.
Я приїхала до Монако, думала взагалі скасовувати день народження, але оскільки уже все було організовано, то вирішила все-таки відсвяткувати, просто трохи змінила дату. Відновилася, погуляла з друзями, з родиною – і такий приплив енергії відчула!
– Ви якось по-особливому готувалися до цього матчу? Чи були якісь тактичні напрацювання?
– Ні, нічого особливого не було. Сьогодні, правда, було трохи незвично починати грати під закритим дахом, але я адаптувалася. У матчі я намагалася грати агресивно, задавати темп, Гофф під моїм тиском було складно.
– Під час якого ігрового епізоду ви зрозуміли, що перемога вже нікуди не подінеться?
– В мене не було таких думок під час матчу. Але до матчу я вірила, що перемога буде за мною. Намагалася вийти на корт і бути самою собою, дозволити своїм емоціям вийти назовні. Я не намагалася бути обережною, щось видумувати. Як відчувала, так і робила. Зрозуміло, що до цього додається багато і фізичних, і тактичних моментів, але саме такою була моя основна мета.
– Що відбулося за рахунку 5:3 у першій партії, коли ви не подали на сет, які думки при цьому були?
– От взагалі не було жодних думок. Просто так вийшло, що подала подвійні помилки. Не було мандражу, переживань сильних. Я намагалася тиснути на Гофф на прийомі, особливо другої подачі.
– У вас було дуже мало помилок на прийомі другої подачі.
– Так, я намагалася входити в корт, підтискати. Влучила – не влучила, це вже не так важливо, головним було тиснути на неї. І Гофф цього тиску не витримала. Та й я теж не ликом шита (сміється).
– Що потрібно, щоб так і далі продовжувати грати на куражі?
– Так, запалила я трохи сьогодні, від душі.
– Це ваша найбільша перемога у кар’єрі?
– Навіть не знаю. Я раніше не обігравала другу ракетку світу? Значить, найбільша (посміхається). Я ніколи не думаю про рейтинг.
– Що думаєте про наступну суперницю, Захарову?
– Росіянка? Я не пам’ятаю її, треба буде подивитись. Хоча мені це не дуже цікаво, я буду концентруватись на своїй грі.
– Підчас підготовки до гри з Захаровою ви будете передивлятися її попередні матчі чи тренер?
– І він, і я подивимось, потім просто будемо розмовляти.
– Пару будете грати, нічого не скасовуєте?
– Так, буду грати, тільки не знаю, коли перший матч. Завтра? У будь-якому випадку, зіграти пару непогано, це буде як тренування.
– А не складно грати кожен день?
– Я вже звикла за останній час. З 9 червня до поразки у чвертьфіналі в Істборні (26 червня) я грала кожен день. У будь-якому випадку, я б завтра тренувалася. Якщо матч затягнеться, буду відновлюватися, я до цього звикла.
– Хто за вас уболіває на трибунах?
– Мама, тренер, Вікторія – мій тренер з йоги. Вікторія мені допомагає з правильним диханням, з розтяжкою. Мені подобається.
Максим РОЗЕНКО, спеціально для Чемпіона з Лондона
