Півфінали Світоліної, титул Кіченок: найбільші досягнення українців на Вімблдоні
29 червня у передмісті Лондона стартував 139-й за ліком розіграш найстарішого тенісного турніру світу – Вімблдона. Головне трав'яне змагання сезону зібрало всіх найкращих гравців, серед яких виступають і семеро українок.
Поки відбувається лише другий ігровий день, пропонуємо згадати найбільші досягнення представників України на вімблдонських кортах.
Вперше після проголошення незалежності наші тенісисти виступили на британському мейджорі у 1992 році. Точніше, тенісистки. Тоді, як і зараз, на Вімблдоні від України грали лише представниці прекрасної статі. Їх було лише двоє.
В одиночному розряді Наталія Медведєва дісталася до другого кола, а Олена Брюховець програла вже на старті. У парі українки виступали разом і завершили боротьбу в другому раунді.
Молодший брат Наталії, на той момент 17-річний Андрій Медведєв, попри вихід у 1992 році в четверте коло Ролан Гаррос, у Вімблдоні участі не брав, адже був сфокусований на ґрунтових турнірах.
Тут варто зробити невеликий відступ у часі й згадати знамениту уродженку України Ларису Савченко, яка стала першою з двох наших землячок, кому вдалося підняти над головою трофей за перемогу у Вімблдонському турнірі.
Здобутки Лариси Савченко
Савченко народилася у Львові у 1966 році й на початку кар'єри представляла збірну СРСР. У 1989-му вийшла заміж за латвійського тенісного тренера Александра Нейланда та переїхала з ним до Юрмали й надалі виступала під подвійним прізвищем Савченко-Нейланд.
Після розпаду Союзу Лариса отримала латвійське громадянство, однак про Україну не забувала. Кілька років вона працювала із Дар'єю Снігур, згадка про яку в цьому матеріалу ще попереду.
Вже у віці 16 років Савченко разом із москвичкою Чернєвою дійшли до чвертьфіналу Вімблдона в парі, а в 1987-му дісталися до півфіналу, обігравши на шляху до нього зіркових перших сіяних, Мартіну Навратілову та Пем Шрайвер.
Одразу після цього успіху Савченко змінила напарницю на юну білоруску Наталю Звєрєву. І вже наступного сезону їхній дует вийшов у фінал Вімблдона, де в запеклій боротьбі поступився знаменитим Штеффі Граф і Габріелі Сабатіні. У 1989-му Савченко і Звєрєва знову зіграли у вирішальному матчі британського мейджору, однак нічого не змогли протиставити чешкам Яні Новотній та Гелені Суковій.
З третьої спроби, у 1991 році, тенісисткам таки відалося підкорити Вімблдон. У фіналі в трьох сетах були обіграні Новотна з американкою Джіджі Фернандес.
У кінці того ж року червона імперія розпалася. Завершилася і співпраця Савченко зі Звєрєвою. Лариса наступні декілька сезонів провела в парі з Новотною, і в 1992-му та 1993-му роках вони поступалися в фіналі Вімблдона… дуету Звєрєвої та Фернандес.
У 1996-му Савченко вшосте і востаннє в кар'єрі дісталася до вирішального матчу парного розряду трав'яного мейджору. Проте другий титул здобути не вдалося. Дует етнічної українки з американкою Мередіт Макграт поступився тій-таки Новотній, яка виступала з 15-річною майбутньою швейцарською зіркою Мартіною Хінгіс.
Від 90-х до Світоліної
Протягом багатьох років успіхи українців на Вімблдоні були пов'язані з юніорським турніром та парними розрядами.
1999-й рік ознаменувався сенсаційним виходом у фінал змагань жіночих дуетів Олени Татаркової. 22-річна українка разом із південноамериканкою Маріан де Швардт пробилися до вирішального поєдинку, обігравши на шляху до нього зіркові пари Моніка Селеш/Мері Джо Фернандес та – кого б ви думали – Яну Новотну та Наталю Звєрєву.
Здолати у фіналі американок Ліндсей Девенпорт та Коріну Мораріу не вдалося (4:6, 4:6), зате цей успіх приніс Татарковій дебют у топ-10 парного рейтингу. Та дев'ята позиція так і залишилася найкращою в кар'єрі Олени.
У тому ж 1999-му 16-річна Тетяна Перебийніс разом із представницею Узбекистану Іродою Тулягановою дійшли до фіналу змагань дуетів серед дівчат. А вже наступного сезону з Іоаною Гаспар Перебийніс стала чемпіонкою Вімблдона серед юніорок у парах. Того ж року в одиночному розряді Тетяна дісталася до фіналу.
На піку юніорської кар'єри молода тенісистка посідала першу сходинку в парному розряді та четверту позицію в одиночках.
До вершин дорослих рейтингів Перебийніс дістатися не вдалося. Трав'яне покриття Тетяна вважала улюбленим, і у 2005 році на Вімблдоні у міксті разом із австралійцем Полом Генлі українка зіграла у фінальному матчі.
На шляху до вирішального поєдинку їм вдалося вибити з боротьби три сіяні пари, проте в фіналі сильнішими виявилися Марі П'єрс і Махеш Бхупаті.
Не менш сенсаційним став виступ Перебийніс на Вімблдоні наступного сезону. Разом з іншою українкою Юліаною Федак Тетяна дійшла до півфіналу жіночого парного розряду.
На жаль, фактично завершила свою кар'єру Перебийніс дуже рано. У віці 26 років після народження донька та перенесеної важкої хвороби спортсменка була змушена повісити ракетку на цвях.
Другою і останньою тенісисткою в історії незалежної України, яка вважає траву своїм улюбленим покриттям, стала Дар'я Снігур. Її тренеркою певний час була згадана вище Лариса Савченко-Нейланд.
В 2019-му у віці 17 років Снігур стала єдиною переможницею Вімблдонського турніру серед українок в одиночному розряді. У фіналі Дар'я обіграла американку Алексу Ноель, а її не надто сильні, але ідеально направлені плоскі удари викликали захоплення у глядачів.
Як і у Перебийніс, перехід у дорослий теніс став проблемним для Снігур, тільки поточного року з новим тренером Давидом Цельтом їй вдалося дебютувати в топ-100 світового рейтингу. У першому колі Вімблдона-2026 їй доведеться протистояти першій ракетці України Еліні Світоліній.
До одиночного фіналу Вімблдона серед дівчат дісталася у 2016-му інша чинна тенісистка з України Даяна Ястремська. У віці 16 років одеситка поступилася у драматичному вирішальному матчі росіянці Анастасії Потаповій.
І, звичайно, не можна обійти увагою одну з найпам'ятніших перемог українців в історії Вімблдона. Сталася вона лише на стадії другого кола, але від того не стає менш знаковою.
У 2013 році Сергій Стаховський створив суперсенсацію, обігравши семиразового на той момент чемпіона трав'яного мейджора, легендарного Роджера Федерера. Програвши першу партію на тай-брейку, наступні три Стаховський виграв у блискучому стилі й перервав фантастичну серію Федерера з 36 поспіль виходів у чвертьфінали турнірів Grand Slam.
У наступному колі Сергій поступився австрійцю Мельцеру, а Роджер після того ще одного разу зумів виграти улюблений Вімблдон і є на ньому рекордсменом серед чоловіків за кількістю титулів – 8.
Парадокс імені Світоліної
Протягом усієї кар'єри виступи Еліни на Вімблдоні не перестають дивувати. Трава є найменш улюбленим покриттям тенісистки, при цьому з юніорських років на британському мейджорі одеситка досягла найбільших успіхів.
В 2010-му у віці 15 років Світоліна стала фіналісткою парного розряду дівочого Вімблдона. А у 2012-му зіграла у вирішальному матчі вже в одиночці. В обох перемогти, щоправда, не вдалося.
У дорослому тенісі до поточного сезону двома найкращими роками Еліни стали 2017-й та 2018-й. Саме тоді Світоліна стала переможницею чотирьох турнірів WTA 1000 та Підсумкового.
У 2019-му в кар'єрі найкращої української тенісистки розпочався спад. І саме тоді вона вперше дійшла до півфіналу Вімблдона. Не без частки везіння, адже у другому колі росіянка Гаспарян виграла перший сет, отримала травму в кінці другої партії та знялася.
Загалом на тому турнірі Світоліна здобула п'ять перемог, а зупинила її давня суперниця Симона Халеп, яка впевнено виграла і півфінал, і фінал у самої Серени Вільямс.
За чотири роки все було інакше. Навесні 2023-го Еліна повернулася до тенісу після народження доньки Скай голодною до перемог. Вона одразу дійшла до чвертьфіналу Ролан Гаррос, а на Вімблдоні у статусі володарки вайлд-кард обіграла цілу низку сильних суперниць на чолі з лідеркою світового рейтингу Ігою Швьонтек у чвертьфіналі.
Після цього інша спеціалістка по ґрунту, чешка Вондроушова, не вважалася непереборною перешкодою, однак Маркету Світоліній пройти не вдалося. В підсумку Вондроушова стала найбільш низькорейтинговою чемпіонкою Вімблдона в історії – 42 позиція на момент перемоги.
Зате в тому ж 2023-му друга українка в історії й перша за часів незалежності стала чемпіонкою дорослого Вімблдона. Людмила Кіченок разом із хорватом Мате Павичем здолали у фіналі змішаного парного розряду дует бельгійця Йорана Флігена та китаянки Сюй Іфань, підсолодивши гіркоту поразки Світоліної в одиночці.
На Еліну покладаються головні сподівання українських уболівальників і зараз. Світоліна входить до десятки головних фавориток Вімблдона й, зважаючи на проблеми перших ракеток світу, може їх добряче здивувати.
Не забуваємо також про Марту Костюк, яка місяць тому вийшла у свій перший півфінал турнірів Grand Slam на Ролан Гаррос і спробує як мінімум повторити свій успіх на Вімблдоні.