Людмила Кіченок: Тренерам на Вімблдоні не вистачає грошей
Людмила Кіченок залишилася єдиною представницею України на Вімблдоні. Після виходу нашої досвідченої парниці у третє коло британського мейджору Людмила поспілкувалася з українськими журналістами. Обговорили далеко не тільки тенісні моменти, торкнулися й питання фінансів. Однак спочатку все ж про спорт.
– Візуально здалося, що перемога далася легко. Чи так було насправді?
– В першому сеті не сказала б, що легко. А далі – так, у нас дійсно пішла гра, а в них, навпаки, все посипалося.
– Ви залишаєтеся останньою представницею України на турнірі. Чи відчуваєте з цього приводу додаткову відповідальність?
– Можливо, але я намагаюся на себе додатковий тягар не вішати. Прикро, що наші дівчата програли, бо я за всіх вболівала.
– Можливо, ходили на матчі наших дівчат, сестри?
– Ні, якось не було часу, і там завжди дуже багато людей, тому не вдалося.
– Ваші наступні суперниці, Тімеа Бабош та Луїза Стефані, є досвідченими парницями, однак ви їх уже обігрували напередодні Вімблдону, в Бад-Гомбурзі. Уже знаєте, як проти них варто грати?
– Так, але якщо в них гарний день, то вони здатні грати в дуже гарний теніс. Тому будемо настроюватись, будувати тактику. Матч буде у понеділок, тож час є.
– Незабаром у вас день народження (20 липня – прим.), вже вирішили, де будете святкувати?
– Чесно кажучи, поки ні. Напевно, в Братиславі, там будемо тренуватися перед американською серією.
– Разом з сестрою будете святкувати?
– Мабуть…, а хоча ні, вона планує грати в Гамбурзі та Празі. Минулого року ми разом святкували.
– У вас йде 18 офіційний сезон у дорослому тенісі. Плануєте покращити до круглої цифри, наприклад, 20?
– Та ні, я планую грати, поки вдається.
– Чи ви слідкуєте за статистикою своїх матчів? Скільки виграно, скільки програно?
– Ні, взагалі не слідкую.
– В рідному Дніпрі коли востаннє були? З рідних там хтось залишився?
– О, це ще до повномасштабного вторгнення, десь за рік. Там живе рідний брат тата та його родина, а сам тато – у Києві.
– Після Вімблдону де плануєте грати?
– Відпочину декілька днів, а потім зіграю в Монреалі та Цинциннаті.
– Один тренер розповідав, що їм на Вімблдоні дається по 40 фунтів на день, і йому не вистачає. А спортсмени отримують по 80. Ваш чоловік і тренер не жалівся, йому вистачає грошей?
– Мені здається, мені на день нараховують 109 або 110 фунтів. А тренерам – дійсно, 40. Стасу (Хмарському, чоловіку Людмили – прим.) не вистачає. Він мене просить: "Скинь свою фотку акредитації" (сміється).
– Наскільки я знаю, тут виплачуються гроші на проживання, так? Ви живете в готелі?
– Так, виплачуються, але ми живемо на квартирі. Я завжди намагаюся десь жити на квартирі, бо тенісисти кожен тиждень одні й ті самі. Я не хочу йти постійно з одними й тими ж людьми на сніданок. 18 сезон все-таки (сміється). Тому намагаюсь жити окремо.
– А тільки гроші видають чи можуть надати якісь апартаменти?
– Зазвичай на турнірах є тільки офіційний готель. А на "Шоломах" можна вибирати: або готель, або гроші. До речі, британці з початку повномасштабної війни українцям сплачують вдвічі більше, ніж всім іншим.
– Привідкрийте завісу, куди інвестували зароблені призові за 18 років?
– Поки нікуди. Квартиру ми орендуємо у Братиславі. Зараз я вивчаю напрямки, куди можна інвестувати.
