Довгоочікувана перемога Шиффрін, десяте золото Клебо. Підсумки лижного дня на Олімпіаді
Гірські лижі
Старт дня:
Гірськолижну програму Олімпіади-2026 закривав жіночий слалом. Беззаперечним фаворитом №1 на папері була Мікаела Шиффрін. Проте, пам'ятаючи про невдачі зіркової американки на цих і попередніх Іграх, сумнівів у її перемозі, насправді, було багато.
Проте у вирішальний момент Шиффрін зуміла впоратися з хвилюванням, і не просто перемогла, а розгромила суперниць. Півтори секунди переваги над усіма – це дуже багато в будь-якому випадку, а тим більше – на такій простій трасі, де розриви загалом були незначними.
Завдяки цій перемозі Мікаела стала авторкою унікального досягнення. Вона – перша спортсменка в історії зимових Олімпіад, яка зуміла двічі виграти одну й ту ж дисципліну з перервою аж у 12 років. Попереднього разу вона брала олімпійське золото в слаломі ще у 2014 році в Сочі в статусі 18-річного вундеркінда.
Боротьба за срібло та бронзу вийшла драматичною. Після першої спроби в чільній трійці йшли Лена Дюрр і Корнелія Елунд, проте обидві зійшли з дистанції. При чому, німкеня зачепила прапорець буквально в перших же воротах – нічим, окрім хвилювання, пояснити таке неможливо.
Хронічна проблема Дюрр із другими спробами знову далася взнаки. Чотири роки тому в Пекіні Лена взагалі лідирувала після першої спроби слалому, проте відступила на четверте місце. А скільки невдач у неї бувало в других спробах на Кубку світу…
Елунд після своєї невдачі розплакалася. Проте, на відміну від досвідченої Дюрр, для неї це лише перша Олімпіада – шанси на медалі ще будуть. Та й, відверто кажучи, в першій спробі молода шведка стрибнула вище голови.
Завдяки невдачі Елунд бронзу завоювала ще одна представниця Швеції, Анна Свенн Ларссон. Головний успіх у кар'єрі прийшов до неї у далеко не найкращий сезон. Загалом же вона – єдина з чотирьох шведок, хто дістався фінішу. Ханна Аронссон Елфман зійшла ще у першій спробі, а срібна призерка гіганту Сара Хектор – у другій. До слова, напередодні свого успіху в гіганті вона перенесла харчове отруєння. Серед іменитих невдах першої спроби також варто відзначити молоду латвійку Дженіферу Германе, для якої це був єдиний старт на нинішній Олімпіаді.
Срібло ж завоювала чинна чемпіонка світу в слаломі, Каміль Раст. Таким чином, вона зуміла врятувати жіночу збірну Швейцарії він фіаско – швейцарки могли покинути Олімпіаду-2026 без єдиної медалі. Втім, єдине срібло теж видатним результатом не назвеш. Особливо на фоні чоловічої команди, яка взяла 4 золота з 5 можливих.
У слаломі Швейцарія загалом виступила вдало. Найобразливіше, четверте місце, посіла Венді Холденер. Сьомою стала Мелані Мейяр, для якої поточний сезон загалом складається значно гірше, ніж попередній.
Ослаблена травмою Катаріни Лінсбергер збірна Австрії до подіуму не дотягнулася. Втім, провальним виступ австрійок не назвеш – у топ-6 потрапили Катаріна Труппе та Катаріна Хубер. Німкеня Емма Айхер, яка на нинішній Олімпіаді двічі була в кроці від золота, цього разу на медалі не претендувала – 9 місце. Її підвела невдала друга половина першої спроби.
Жіночий слалом цілком міг завершитися подвійною перемогою збірної США, якби не груба помилка Поли Мольцан на нижній частині першої траси. Американка йшла за дуже хорошим графіком, і підтвердила свій великий потенціал у другій спробі. Там вона видала найкращий чистий час заїзду, привізши 0,58 секунди самій Шиффрін! Це дозволило Полі здійснити рейд на 20 позицій вгору та фінішувати восьмою.
Лара Кольтурі лише розділила 10 місце з француженкою Кетлін Макфарлейн. Зрінка Лютіч через грубу помилку в середині другої спроби відступила з 16 місця на 26-те. Втім, зважаючи на результати хорватки у поточному сезоні, несподіваним такий провал точно не назвеш.
20-ю стала Петра Влхова, яка піднялася на 9 позицій в другій спробі. Чесно кажучи, після важкої травми від зіркової словачки можна було чекати слабкішого виступу. Втім, на Кубку світу, де у топових збірних ширші квоти, вона цілком могла би залишитися за бортом другої спроби.
Лижні гонки
Старти дня:
Командний спринт, вільний стиль, жінки
Хвороба Лінн Сван не завадила збірній Швеції завоювати золото командного спринту – впоралися Майя Дальквіст і Йонна Сундлінг, які бігли і 4 роки тому в Пекіні. Тоді шведки були не менш явними фаворитками, проте сенсаційно поступилися Німеччині.
Цього разу ніяких сенсацій не було. Сприяв цьому і важкий рельєф спринтерського кола у Валь ді Ф'ємме, який дав змогу не доводити все до розбірок у фінішному спринті. Вже на третьому етапі Сундлінг пішла в атаку та скинула своїх суперниць. Дальквіст зусилля партнерки по команді розвинути не змогла, проте і не розгубила цей запас.
На своєму заключному етапі Йонна збільшила перевагу над суперницями, після чого Майя довела справу до перемоги. Друге олімпійське золото в кар'єрі Сундлінг та перше – для Дальквіст. Дуже радісно за Майю – бодай одне золото Ігор своєю кар'єрою вона точно заслужила.
Срібло дещо несподівано завоювали швейцарки – Надя Келін і Надін Фендріх. І, знову ж таки, незаслуженим цей успіх ніхто не назве. Келін дуже приємно вразила ще у скіатлоні, де сенсаційно посіла 4 місце. Тепер же молода швейцарка претендує на звання одного з головних відкриттів Олімпіади-2026.
Ну а Фендріх видала просто розкішний заключний етап. Її атака в останній підйом не просто забезпечила Швейцарії срібло: Надін атакувала настільки потужно, що, якби пагорб імені Дзорці був трішки довшим – проблеми могли би виникнути навіть у Дальквіст.
Головними претендентками на бронзу тривалий час здавалися фінки. Ясмі Йонсу провела гонку просто блискуче. Найбільше вона вразила тим, що з кожним наступним забігом вона не виглядала слабкішою, як це у неї зазвичай буває у особистих спринтах, де паузи між забігами значно довші.
Проте напарниця Йонсу, Ясмін Кахара, до призового рівня не дотягувала. На останньому колі вона розгубила весь запас у боротьбі за медаль, який створила їй Йонсу, а на останньому спуску – взагалі впала, фінішувавши у підсумку лише дев'ятою. Утім, навіть без цього падіння фінки, найімовірніше, все одно залишилися би без медалі.
Ну а бронзу завоювали чемпіонки Пекіну в цьому виді програми – німкені Лаура Гіммлер і Колетта Ридцек. Хоча тоді успіх кували інші спортсменки – Катаріна Хенніг і Вікторія Карл. Успіх Німеччини теж не повинен нікого дивувати – напередодні чемпіонату світу на схожій за складністю трасі в Гомсі вони виграли командний спринт вільним стилем у рамках Кубку світу.
Збірна Норвегії фінішувала четвертою. Тренерський штаб команди зробив ставку не на спринтерок, а на дистанційниць, проте прогадав – вочевидь, норвезькі фахівці трохи переоцінили селективність спринтерського кола у Валь ді Ф'ємме. Топ-5 замкнула збірна США. Джессіка Діггінс, на відміну від тієї ж Йонсу, не зуміла правильно розподілити сили по трьох своїх забігах, і занадто виклалася на першому етапі.
Командний спринт, вільний стиль, чоловіки
У чоловіків норвежці були настільки ж беззаперечними фаворитами командного спринту, як і шведки. Тренерський штаб збірної Норвегії ухвалив доволі суперечливе рішення – поставити в пару до Йоханнеса Клебо не Харальда Остберга Амундсена, а Айнара Хедегарта. Так, за результатами на Олімпіаді Хедегарт випереджав Амундсена, проте у ексбіатлоніста був дуже малий досвід виступів у командних спринтах – лише на етапі Кубку світу в Гомсі наприкінці січня.
Хедегарт відверто слабко пробіг свій етап у кваліфікації, після чого почалися навіть розмови про те, що можлива сенсація. Проте її не трапилося. Айнар у підсумку свою роботу виконав якісно, а Клебо впевнено довів справу до перемоги.
Зазначимо, що у чоловіків командний спринт виявився значно менш селективним, ніж у жінок, і доля його вирішувалася на заключному етапі, де змагатися з Клебо було практично нереально. Можливо, якби знайшлися бажаючі зробити непарні етапи більш селективними, у Хедегарта й виникнули б якість проблеми. Але цього ми вже не дізнаємося ніколи.
Десяте олімпійське золото для Клебо, друге для Хедегарта. Йоханнес всього в одному кроці від повторення свого супердосягнення зразка минулорічного чемпіонату світу, де він виграв 6 гонок із 6 можливих.
Завдяки непереконливому виступу Хедегарта в кваліфікації, її виграв американський дует Бен Огден/Гас Шумахер, яких небезпідставно вважали передстартовими фаворитами №2. Свій статус американці довели й у фіналі, завоювавши срібло.
Катастрофічно не везло в цій гонці збірній Франції, точніше – її новому лідеру, Матесу Деложу, який біг першим. Він двічі ламав палицю – на своїх передостанньому та останньому етапах. Як підсумок – замість боротьби за медалі Франція фінішувала лише на 12 місці.
Втім, є великі сумніви в тому, що без двох зламаних палиць Франція піднялася би на подіум. Оскільки гонка вийшла не надто селективною, Деложу було би важко створити якийсь солідний запас для свого напарника, Жюля Шаппаза.
Ну а бронзу в підсумку завоювали господарі, збірна Італії. Елія Барп на своїх етапах захищався на відмінно, після чого Федеріко Пеллегріно приніс команді третє місце. Друга медаль для Італії в лижних гонках на нинішній Олімпіаді – напевне, це максимум того, на що реально можна було розраховувати.
