Керлінг – "шахи на льоду": придумали шотландці у Середньовіччі, а дебютував на Олімпійських іграх у 1998-му
Попри те, що офіційна церемонія відкриття XXV зимових Олімпійських ігор 2026 року відбудеться 6 лютого, а перші медальні старти пройдуть наступного дня – уже 4 лютого розпочинають змагання майстри керлінгу.
Календар і детальний розклад Олімпійських ігор 2026
Програма "шахів на льоду", так часто називають керлінг, розтягнута на усі 18 змагальних днів, а глядачі Євроспортів чи не кожної миті будуть натрапляти на трансляцію. Загадкового, незрозумілого для більшості українських уболівальників виду, відомого у нас здебільшого величезною кількістю мемів.
Чого вартує лише згадка від команди "Загорецька Людмила Степанівна" з телепроєкту "Ліга сміху".
Історія ж керлінгу походить із пізнього Середньовіччя, є надзвичайно цікавою, а сам вид спорту – інтелектуальним і захопливим.
Розповідаємо історію керлінгу, правила та тонкощі гри, про світових лідерів і фаворитів Олімпійських ігор. А також чи існує цей вид спорту в Україні.
Після цього матеріалу ви точно по-іншому почнете сприймати керлінг, а трансляції дивитиметесь з інтересом і розумінням базових принципів.
Лід і полум'я камінь. Історія виникнення
Керлінг (від англійського "curl") є одним із найдавніших зимових командних видів спорту. Його виникнення пов'язують із Шотландією XVI століття. Найдавніші письмові згадки про гру на льоду з камінням датуються 1511 роком.
Археологи знаходили камені з ручками, які використовувалися для ковзання по замерзлих водоймах. Спочатку керлінг був народною розвагою селян і ремісників, які змагалися на природному льоду річок і озер.
З часом гра набула більш впорядкованого характеру. У XVIII столітті в Шотландії почали створюватися перші клуби керлінгу, а також з'явилися письмові правила. У 1838 році був заснований Королівський клуб керлінгу, який відіграв ключову роль у стандартизації гри.
Саме завдяки британським емігрантам керлінг поширився до Канади, США та інших країн. У Канаді він швидко став національно улюбленим видом спорту. У ХХ столітті керлінг вийшов на міжнародний рівень і поступово перетворився на професійну спортивну дисципліну.
Складні й одночасно прості. Правила керлінгу
Керлінг є командною грою, у якій беруть участь дві команди по чотири гравці. Метою гри є набрати більше очок, ніж суперник, закидаючи спеціальні камені на крижане поле з мішенню, яка називається "дім". Гра складається з ендів – зазвичай їх вісім або десять. Іноді енди називають інінгами.
Кожен гравець у команді виконує по два кидки в одному енді, тобто загалом команда запускає вісім каменів. Під час руху каменя по льоду двоє гравців можуть натирати лід щітками, змінюючи швидкість і напрям руху.
Ведучий (Lead) – кидає перші два камені (часто захисні/гарди) і активно підмітає.
Другий (Second) – виконує третій-четвертий кидки, фокусується на тейкаутах (вибиванні каменів суперника).
Третій (Third/Vice-skip) – кидає п'ятий-шостий камінь, допомагає скіпу, командує свіпінгом, поки скип кидає.
Скіп (Skip) – капітан команди, кидає останні (7-8) вирішальні камені, визначає стратегію та керує командою.
Очки нараховуються після завершення енду. Команда отримує одне очко за кожен свій камінь, який розташований ближче до центру дому, ніж найближчий камінь суперника. Якщо жоден камінь не знаходиться в "домі", очки не зараховуються. Перемагає команда з найбільшою кількістю очок після завершення всіх ендів. Велику роль у керлінгу відіграють тактика, точність і командна взаємодія.
Інвентар для гри та види дисциплін
Основний інвентар у керлінгу включає одяг, камені, щітки та спеціальне взуття.
Одяг керлінгістів має бути зручним, теплим і не сковувати рухів. Зазвичай це спортивні штани, куртка або кофта, а також рукавички. Особливу увагу приділяють взуттю – один черевик має ковзку підошву (слайдер), а інший – гумову, щоб відштовхуватися від льоду.
Головним елементом гри є керлінговий камінь. Він виготовляється з особливого граніту, який добувають лише в кількох місцях у світі, найвідоміше з яких – острів Айлса-Крейг у Шотландії. Вага каменя становить приблизно 19,96 кг. Камені бувають двох кольорів – зазвичай червоні та жовті. Колір потрібен для того, щоб відрізняти камені однієї команди від іншої.
Ще один важливий інвентар – це щітки, які іноді називають "палицями". Ними гравці інтенсивно труть лід перед каменем, щоб змінити швидкість та траєкторію його руху. Сучасні щітки виготовляють з легких матеріалів і синтетичних волокон.
У керлінгу існує кілька дисциплін. Класична командна дисципліна – це змагання збірних із чотирьох гравців. Також популярний дабл-мікст – дуети, що складаються з чоловіка та жінки. Рідше зустрічаються одиночні формати, які використовують переважно для тренувань або показових ігор.
Канада, США, але й інші не відстають. Країни, де популярний керлінг
Найбільш популярним керлінг є в Канаді, де його вважають одним із національних видів спорту. Саме канадські спортсмени домінують на чемпіонатах світу та Олімпійських іграх. Також керлінг широко розповсюджений у Шотландії, Швеції, Норвегії, Швейцарії та Великій Британії загалом. У цих країнах існує розгалужена система клубів і національних ліг.
Серед найвідоміших зірок керлінгу варто згадати канадця Кевіна Мартіна, який здобув олімпійське золото і ставав чемпіоном світу. Ще одна легенда – Рейчел Хоман, одна з найуспішніших керлінгісток сучасності. Вона тричі вигравала чемпіонат світу.
Зі Швеції відома Анна Хассельборг – олімпійська чемпіонка та лідерка однієї з найсильніших жіночих команд світу. Ці спортсмени зробили значний внесок у популяризацію керлінгу.
Керлінг і Україна
Керлінг в Україні є відносно молодим, але спортом, який поступово розвивається. Всеукраїнська федерація керлінгу була заснована для підтримки та популяризації цього спорту, а українські гравці звернули увагу на себе вже на міжнародній арені.
Україна офіційно приєдналася до Всесвітньої федерації керлінгу (World Curling Federation) ще у 2003 році, що стало важливим кроком для участі в міжнародних змаганнях. Згодом федерація після перерви відновила членство у 2013 році.
Перший національний чемпіонат України відбувся у 2015 році у Києві, де взяли участь кілька чоловічих і жіночих команд.
Керлінг в Україні представлений як традиційною командною дисципліною, так і адаптованими видами спорту. Наприклад, турніри з керлінгу на візках для спортсменів з обмеженою рухливістю відбуваються у Києві за участю місцевих клубів та організацій, зокрема КМЦ "ІНВАСПОРТ".
Українські збірні вже здобувають результати на міжнародних змаганнях. Зокрема, чоловіча збірна виграла чемпіонат Європи у дивізіоні C у 2023 році, що дозволило піднятися до вищого дивізіону B. Гравцями цієї команди були Едуард Ніколов, Ярослав Щур, Артем Сугак, Владислав Коваль та Артем Гасинець під керівництвом естонського тренера Ерккі Лілли. Жіноча збірна у цьому ж дивізіоні виборола бронзові медалі ЧЄ.
Україна також бере участь у мультиспортивних заходах, таких як Ігри Нескорених і Дефлімпіада, де українські спортсмени демонструють свої навички у керлінгу на кріслах колісних та серед глухих спортсменів. На чемпіонаті світу з керлінгу 2025 року українські дефлімпійці здобули кілька медалей у різних категоріях.
Крім традиційних клубів, частина українських керлінгістів через війну тренується та виступає за кордоном – наприклад у Перті (Шотландія), де знайшла умови для змагань та відточення навичок.
Олімпійські ігри і чемпіонати світу
Керлінг офіційно став олімпійським видом спорту у 1998 році на зимових Олімпійських іграх у Нагано. До цього він кілька разів був представлений як показовий вид спорту.
Чемпіонати світу з керлінгу проводяться щороку. Чоловічі чемпіонати світу регулярно організовуються з 1959 року, жіночі – з 1979-го, а згодом були започатковані й змішані та парні змагання.
Де дивитись змагання з керлінгу в Україні
В Україні трансляція турнірів доступна на Суспільне Спорт та місцевих каналах Суспільного.
Словник термінів
Енд – це ігровий відрізок матчу, під час якого обидві команди по черзі кидають усі свої камені та набирають очки.
Камінь – це важкий гранітний снаряд із ручкою, який гравці ковзають по льоду у напрямку "дому".
"Дім" – це мішень у вигляді концентричних кіл на льоду, куди намагаються поставити каміння.
Ті – це центральна точка "дому", від якої вимірюють відстань до каменів для визначення очків.
Хог-лайн – це лінія, яку камінь повинен повністю перетнути після кидка, інакше його знімають з гри.
Свіпінг – це підмітання льоду перед камнем щітками для контролю його швидкості та траєкторії.
Скіп – це капітан команди, який визначає тактику та показує, куди і як кидати камінь.
Хаммер – це перевага останнього кидка в енді, яка дає тактичну перевагу команді.
Гард – це камінь-захист, поставлений перед "домом", щоб ускладнити супернику доступ до цілі.
Тейк-аут – це кидок, спрямований на вибивання каменів суперника з гри.
Фріз – це ситуація, коли камінь зупиняється впритул до іншого каменя, ускладнюючи його вибивання.
