Вихід з тіні. Хто такий Новіков, і чому програш Беленюка у півфіналі позбавив Олімпіаду ще однієї епічної битви
Україна чекала Беленюка в фіналі олімпійського турніру з греко-римської боротьби. Не склалося. Жан боротиметься за бронзу.
Однак у цьому турнірі була прихована інтрига. Борцівський світ чекав не просто Беленюка у фіналі, а й у сутичці з конкретним опонентом — уже колишнім українцем, харків’янином Семеном Новіковим, який нині представляє Болгарію.
Про історію взаємовідносин цих двох борців можна знімати фільм, і не факт, що в Голлівуді не думали над цією ідеєю. Чому?
Щоб дати відповідь на це запитання, потрібно повернутись на кілька років назад, до попереднього олімпійського циклу. Саме тоді розгортався конфлікт між двома борцями, які тоді ще були представниками однієї збірної.
Беленюк — багаторічний лідер збірної України з греко-римської боротьби у вазі до 87 кг. Семен Новіков же тривалий час був номером два в команді, чекав свого часу і ніяк не міг вийти з тіні Жана.
Проблема полягала в тому, що у греко-римській боротьбі на міжнародних змаганнях в одній ваговій категорії може виступати лише один представник від держави. І майже завжди це був саме Беленюк.
Така ситуація тривала до 2020 року, коли Жан пропустив чемпіонат Європи. За його словами, щоб дати практику молодому Новікову. Семен своїм шансом скористався сповна — взяв золото.
І тут почалось. Новіков став говорити, що саме він має бути номером один, і поїхати на Олімпіаду в Токіо. Аргументація харків’янина була в тому, що з моменту останньої сутички з Беленюком на той момент пройшло понад рік, тож потрібно провести додатковий поєдинок, щоб визначити, хто поїде на Олімпіаду.
Беленюк з такою думкою не погоджувався, і називав претензії Новікова некоректними.
"Семен поїхав на чемпіонат Європи лише за моєї доброї волі та мого тренера. Саме я мав би їхати на ЧЄ, але, оскільки він хлопець молодий та талановитий, то нехай він представить нашу країну. Коли ти даєш людині палець, а він хоче відгризти тобі руку, це не по-нашому, не в наших традиціях.
Якби була спірна ситуація, я був би готовий до такої сутички. Але вважаю, що Семену в подібній ситуації некоректно вимагати таких поєдинків. У таких випадках тренер не буде замість перевіреного спортсмена відправляти молодого, тому що окрім спекуляцій на цій темі, це нічого не дасть", – говорив Беленюк в інтерв’ю ISport.
Водночас сам Новіков розповідав, що ніяких домовленостей не було і через свої соцмережі скаржився на "несправедливий відбір" у збірній.
У тій ситуації проблема для Семена була не тільки в незгоді Беленюка на сутичку, а й у тому, що Федерація греко-римської боротьби та тренерський штаб доволі чітко стали на сторону Жана. Мотивація — він виконав усі критерії відбору і сам виборов ліцензію для України.
Врешті на Олімпіаду в Токіо поїхав Беленюк. І виграв єдине для України золото. Примітно, що спаринг-партнером для Жана в Токіо був саме Новіков, і впродовж Ігор якихось заяв не робилось.
Точніше не так, робилося. Семен в ЗМІ активно підтримував Жана, і казав, що його особиста мета — золото Парижа-2024.
Після Олімпіади в Токіо Беленюк взяв паузу, і Новіков міг отримати черговий шанс. Він мав поїхати на чемпіонат світу, однак через травму плеча його замінили на ветерана Юрія Шкрюбу.
Здавалося б, олімпійський конфлікт вичерпаний, і у Новікова знову буде шанс. Однак через кілька тижнів після чемпіонату світу Семен раптово знову здійснює випад у бік НОК і тренерського штабу збірної. Претензії все ті ж.
Чому Новіков вирішив знову вирити "сокиру війни" стало зрозуміло через місяць. Тоді у ЗМІ вперше спливла інформація про переговори борця з Болгарією на предмет зміни громадянства. Цікаво, що сам Семен у коментарі Суспільне.Спорт все заперечував, хоча й говорив, що подумає, якщо надійде цікава пропозиція.
Радше за все, Новіков лукавив, бо менш ніж через місяць після спростувань болгарські ЗМІ повідомили, що він отримав паспорт Болгарії.
В Україні на ситуацію реагували нервово. Тренер збірної Володимир Шацьких підкреслював, що Україна робила все, щоб утримати Семена, однак той вирішив, як вирішив.
"Це його рішення, його вибір. Може, воно й на краще, що він переїхав виступати за Болгарію. Якщо людина так легко змінює громадянство, то щось з ним не так. Вчинок, який він зробив, нехай залишається на його совісті", — зазначав Шацьких в інтерв’ю все тому ж Суспільне Спорт.
Втім, просто змінити громадянство мало, треба, щоб твоя нова країна отримала дозвіл тебе заявити. А оскільки Україна дозволу на перехід не дала, то за тодішніми правилами Новіков мав почекати три роки після останнього офіційного виступу, щоб виступати за нову батьківщину.
Паспорт він отримав у грудні 2021 року, і якщо провести нескладні арифметичні розрахунки, то на цю Олімпіаду Новіков не мав потрапити. Однак шанс на Олімпіаду-2024 Семену подарувала Міжнародна федерація боротьби, яка змінила правила, скоротивши "карантин" з 3 до 1,5 року.
У січні 2023 року Новіков виграє чемпіонат Болгарії. Принагідно в спілкуванні з болгарськими ЗМІ він вчергове заявляв, що чекає на сутичку з Беленюком і знову скаржився на ігнорування його інтересів з боку вже колишньої збірної, на що в Україні його вчинок прямим текстом назвали зрадою.
А що ж Беленюк? Жан напрочуд спокійно коментував конфлікт з Новіковим, і був не настільки критичним в коментарях, як представники тренерського штабу.
Після чемпіонату світу 2023 року спортсмени навіть поспілкувалися одне з одним, і Жан достатньо прихильно розповідав про Новікова.
"У мене точно немає до нього жодних претензій, ми нормально поспілкувалися, я його можу зрозуміти – він амбітний молодий хлопець, який хоче себе реалізувати на міжнародній арені.
У нього є що реалізовувати, а у нашому виді спорту лише одна людина представляє свою країну на тих чи інших чемпіонатах. Але я не менш амбітна людина. У цьому й була проблема. Боротися за своє я вмію, не лише на килимі, але й поза ним. Якщо хтось намагався відібрати в мене те, що по праву належить — то цього не буде. Єдине олімпійське золото в Токіо було завойоване саме мною.
Ми домовилися, що зустрінемося з ним у фіналі в Парижі й будемо боротися за олімпійське золото", — говорив Беленюк.
Але, на жаль, такої очікуваної зустрічі на килимі не сталося. Зрештою Беленюк в Парижі завоював бронзу та завершив кар’єру, зібравши весь комплект медалей, а Новіков здійснив свою мрію про олімпійське золото. Щоправда, не під прапором України, з якою він і далі продовжує себе асоціювати.