Сокіл злетів, Кременчук здає позиції: чим запам'ятався регулярний сезон чемпіонату України
Здавалося, що 8 жовтня, коли відбувся перший матч чемпіонату України з хокею сезону-2025/26, було не так уже й давно. Але ось на календарі – 4 березня.
Весна – це не лише чудова пора року, а й час кульмінації хокейних чемпіонатів у країнах Європи. Україна – не виняток.
Кожен із п'яти колективів, що вийшли на старт, провів відведені 28 поєдинків регулярного чемпіонату. Тепер – плейоф. Час, коли значення має кожна зміна, кожен кидок і кожна помилка.
Розповідаємо, чим запам'яталися виступи клубів, які події визначили перебіг сезону і чого очікувати від нокаут-раунду національної першості.
Сокіл. Складний старт, але клас – це клас
Початок сезону для киян вийшов відверто провальним. "Соколята" програли обидва матчі Кременчуку в Кубку України – 0:5 на груповому етапі та 0:6 у фіналі. Далі – лише 7 очок у перших чотирьох турах регулярки, поразка "всуху" від того ж Кременчука – 0:2, а також драматична невдача зі Штормом – 2:3 в овертаймі.
Утім, після турбулентного старту почався справжній зліт. Команда поступово вийшла на пік форми, а Олег Шафаренко знайшов оптимальний баланс у ланках і спецбригадах. Сокіл додав у швидкості, агресії в пресингу та дисципліні в обороні.
У наступних 24 матчах кияни зазнали лише однієї поразки – чинний чемпіон України здолав столичний клуб із рахунком 4:1 за тиждень до нового року.
У 2026 році Сокіл взагалі не знає гіркоти поразок – 14 перемог у 14 матчах за різниці шайб 77:20. Показник, який свідчить не лише про атакувальний потенціал, а й про системність гри.
Фундаментом успіху стала надійність воротарів і структурована оборона. Лідерські функції в захисті виконували ветерани українського хокею – Олексій Янішевський (6+20 у 27 матчах) та Всеволод Толстушко (2+10 у 25 поєдинках). Вони забезпечили баланс між креативом і холоднокровністю у своїй зоні.
21-річний Микита Полоницький довів, що готовий до гри в першій парі, проте з приходом Євгена Ратушного (1+7 за Сокіл) наприкінці чемпіонату саме збірник сформував дует із Янішевським – тренерський штаб зробив ставку на досвід у вирішальний відрізок сезону.
Воротарський дует також працював стабільно. 32-річний Олег Петров і 24-річний Данило Макаренко отримали майже однакове навантаження – 883 проти 814 хвилин відповідно. Показники сейвів – 92,1% у Петрова та 90,9% у Макаренка – підтверджують високий рівень конкуренції та надійності останнього рубежу.
В атаці головною ударною силою стали Вадим Мазур – 28 шайб і Віктор Захаров – 22. Подолати позначку в 20 голів серед інших клубів зміг лише Гліб Кривошапкін. Це тріо закономірно регулярно отримує виклики до національної збірної навіть із рідної ліги, яка точно поступається за конкурентністю іншим країнам, де є збірники.
Серед плеймейкерів окремо варто відзначити Микиту Олійника – 32 результативні передачі. Його бачення майданчика та вміння працювати в більшості залишаються однією з ключових опцій киян. За два попередні сезони у складі Київ Кепіталз Олійник віддав 60 асистів у 55 матчах – стабільність найвищого рівня.
У розпорядженні Шафаренка також Денис Бородай, Святослав Тимченко, Денис Жеребко. Яскраво влився в команду Ілля Крикля – 1+9 у п'яти матчах. Тож за всіх компліментів обороні не варто забувати – варіативність і глибина атаки роблять Сокіл найбільш збалансованою командою регулярного чемпіонату.
Кременчук. Нестабільний сезон стабільного клубу
Незважаючи на війну, ХК Кременчук протягом останніх років гідно кидав виклик Соколу і Київ Кепіталз. Два чемпіонства і один фінал за три попередні сезони – показник стабільності в ці буремні часи.
На старті нинішнього чемпіонату здавалося, що команда Андрія Срюбка проведе один із найпереконливіших сезонів. У жовтні спрогнозувати дев'ять поразок протягом регулярки було практично неможливо. Але ресурс команди виявився обмеженим – і насамперед через кадрову структуру.
Половина складу – гравці 2005 року народження і молодші. Частина хокеїстів паралельно виступає і за основу, і за команду МХЛ. Особливо це позначилося на грі в обороні, де Денис Матусевич набрав майже стільки ж очок, скільки решта захисників разом узяті.
Молодість – це швидкість і азарт, але й ризик помилок. Обрізи в середній зоні, втрати позиції на п'ятаку – все це коштувало команді очок. Едуард Захарченко не раз рятував у критичних моментах. 91,1% відбитих кидків і 501 сейв у 22 матчах – красномовне підтвердження обсягу роботи і класу воротаря.
Після несподіваного відходу Кирила Кучера його бекапом став 16-річний Федір Колповський. І тут статистика має навіть парадоксальний вигляд – 2,13 пропущеної шайби в середньому за шість матчів чемпіонату України проти 3,5 у молодіжній лізі. У МХЛ загальна результативність вища, а конкуренцію, крім Сокола, створює домінуючий херсонський Дніпро.
Колповський провів блискучий матч проти Одещини (3:0) – 42 сейви. Втім, уже потім від тієї ж Одещини пропустив вісім шайб за 39 кидків. Ця нестабільність – природний етап дорослішання.
В атаці все традиційно зав'язано на капітані Віталії Ляльці та Глібові Кривошапкіну. Найкращий сезон у кар'єрі проводить Михайло Геворкян – 15+20. Владислав Брага, Борис і В'ячеслав Андрущенки, Дмитро Попережай, Євгор Безуглий підтвердили свій рівень. А далі – знову молодь.
Артем Целогородцев у чемпіонському плейоф–2025 став найкращим бомбардиром команди – 7 шайб у 13 матчах. Цього сезону він майже не грав за представника Полтавщини, а на початку лютого перейшов на Одещину, де одразу став одним із лідерів – 3+3 у шести поєдинках.
Школа працює – і це незаперечний плюс. Молоді гравці поступово інтегруються в основу і підміняють ветеранів. Але процес вийшов надто різким і подекуди розбалансованим. Будь-яке пошкодження або дискваліфікація когось із лідерів – і Кременчук одразу стає вразливим.
Тим паче, дискваліфікації з лідерами вже відбувалися. Віталій Лялька проти Шторму досить агресивно побив молодого захисника зі стану суперників.
Одещина. Постійні метаморфози в пошуку прогресу
Одещина починала сезон повною протилежністю Кременчуку. Невдалі виступи проти грандів у Кубку України, змазаний старт у чемпіонаті. Причини були об'єктивні – колектив фактично формувався в останні дні перед початком офіційних матчів.
Протягом сезону одесити не боялися експериментувати – підписували новачків, розривали контракти з легіонерами, активно варіювали поєднання в п'ятірках. Загалом у складі команди на лід виходили 35 хокеїстів – найбільший показник серед усіх клубів ліги. Це свідчить про постійний пошук оптимального балансу, але водночас – про відсутність стабільного кістяка на старті.
Лідером став Сергій Бабинець. Ексфорвард збірної України поєднує роль гравця та функції менеджера. Попри річну паузу в кар'єрі, він продемонстрував високий рівень – 32 очки (10+22) і ключову роль на льоду. Лише Микола Дворник (8+14) та Расім Абдулаєв (10+10) також перетнули позначку у 20 набраних балів за системою "гол+пас".
На окрему увагу заслуговує Абдулаєв. Захисник виконав 93 кидки по воротах за сезон – показник, гідний топових оборонців атакувального плану. Він активно підключається до атаки, ефективно працює в спецбригадах і додає мобільності переходу з оборони в напад.
І при цьому – перебуває в оренді з Кременчука. Можливо, на старті сезону чинний чемпіон не розраховував на нього як на ключову фігуру, але з огляду на нинішній розвиток подій він точно не був би зайвим у складі полтавців.
Перед фінішем регулярного чемпіонату Одещина знову посилилася. Окрім Артема Целогородцева, прийшли кілька виконавців зі Шторму. Особливо варто відзначити Микиту Сидоренка та його тезку Гордюшина. Перший додав креативу в позиційній атаці та варіативності в розіграші більшості, другий – нав'язав серйозну конкуренцію Радеку Хаасу за місце у воротах.
Одещина перших тижнів і Одещина навесні – це дійсно різні команди. Зараз це структурований, більш глибокий колектив, здатний нав'язати боротьбу фаворитам, хоча остання гра сезону проти Крижинки вийшла досить непереконливою.
Шторм. Коли назва відповідала змісту – і навпаки
Шторм розпочав свій шлях ще 2020 року, утім, тривалий час виступав на обласному та всеукраїнському аматорському рівнях.
У 2024-му клуб набув професійного статусу і вже в дебютному сезоні був близький до фіналу. Здавалося, що й цього року команда залишатиметься стабільною бойовою одиницею з чіткою ігровою ідентичністю.
Так, команду покинув збірник Гліб Варава, але основний кістяк зберігся. Проблеми почалися ще до старту чемпіонату – значна частина вболівальників болісно сприйняла переїзд колективу з Одеси до Вінниці.
По ходу сезону ситуація ускладнилася. Один із букмекерських партнерів спочатку припинив співпрацю з клубом, а потім узагалі зник із ринку. Це спричинило фінансову турбулентність. Частина гравців публічно натякала на затримки виплат і в підсумку змінила клубну прописку. Деякі пішли в Сокіл у рамках обміну, деякі – на інших умовах. Особливо скандально вийшло з Сергієм Стецюрою і Микитою Гордюшиним, яких звинувачували в привласненні/крадіжці майна клубу.
Шторм зразка початку сезону і Шторм навесні – це дві різні величини. Але, на відміну від Одещини, трансформація відбулася не в бік поліпшення. Команда втратила глибину складу, варіативність у нападі та стабільність у воротарській лінії.
Окремо варто згадати інформаційне тло – численні звернення та скарги до ФХУ додали чемпіонату медійної напруги. Дійшло навіть до призупинення виступів у чемпіонаті. Однак очевидно одне – сезон для Шторму вийшов занадто бурхливим навіть для клубу з такою назвою.
Крижинка. Не розтанула протягом зими
Сезон Крижинки-Кепіталз теж виявився непростим і в певному сенсі символічним. "Старший брат" остаточно перебрався до Латвії, а захищати бренд залишилися ті, хто не виїхав за кордон, разом із молодими талантами.
Був епізод, коли команда оголосила про зняття з чемпіонату на знак протесту, проте пауза тривала лише кілька днів – Крижинка повернулася до змагань.
За підсумками регулярки саме цей колектив мав найменшу кількість закинутих і найбільшу кількість пропущених шайб. Десять очок – об'єктивно скромний доробок. Щоправда, набраних балів могло бути більше. Звісно, були відверті провали, але траплялися й матчі, де команді не вистачало глибини складу або банального везіння.
Нинішній плейоф не побачить Ярослава Панченка та Сергія Черненка. Останній у свої 42 роки довів, що навіть у такому віці може залишатися ефективним виконавцем для амбітних колективів – 7 шайб і 17 асистів говорять самі за себе.
Водночас позитив очевидний – 18-20-річні гравці отримали безцінний досвід стабільної гри на дорослому рівні. Для українського хокею в нинішніх умовах це стратегічно важливо. Крижинка не розтанула – і, можливо, саме ця зима стала для неї точкою зростання.
Детальна статистика команд
| Команда | Очки | ЗШ | ПШ | КК | КС | SO | PP | PK | FOW | FOL |
| Сокіл | 74 | 146 | 45 | 938 | 528 | 8 | 107 (27,1%%) | 81 (84%) | 924 | 679 |
| Кременчук | 59 | 150 | 70 | 1085 | 730 | 3 | 112 (26,%) | 121 (88,4%) | 897 | 804 |
| Одещина | 35 | 74 | 123 | 811 | 1053 | 3 | 104 (12,5%) | 136 (75,7%) | 768 | 872 |
| Шторм | 32 | 89 | 121 | 744 | 820 | 1 | 79 (26,6%) | 59 (71,2%) | 771 | 799 |
| Крижинка | 10 | 46 | 146 | 526 | 976 | 1 | 90 (11,1%) | 95 (72,6%) | 630 | 834 |
- ЗШ – закинуті шайби
- ПШ – пропущені шайби
- КК – кількість кидків
- КС – кількість кидків від суперника
- SO – шатаут
- PP – power play та відсоток реалізації
- PK – penalty killing
- FOW – виграні вкидання
- FOL – програні вкидання
Прогноз на плейоф
Пари 1/2 фіналу чемпіонату України
- Сокіл – Шторм
- Кременчук – Одещина
У першій парі фаворит більш явний, тому сумнівів у виході Сокола в головну серію немає. З огляду на форму киян і всі негаразди їхніх опонентів, не здивує навіть "свіп".
Чинний чемпіон під кінець сезону трохи здав, а одесити, навпаки, додали і розширилися. Утім, клас і зіграність основної п'ятірки Кременчука та перевага власного льоду дасть їм змогу четвертий рік поспіль бути у фіналі. Щоправда, віриться, що суперники щонайменше одну гру заберуть собі в актив.
Де дивитися матчі плейоф чемпіонату України з хокею
Трансляції поєдинків доступні на ютуб-каналі Федерації хокею України. Матчі також транслюються на радіо "Champion".