Помилки Реброва? Кого недорахувалася збірна України на жовтневі матчі
Збірна України готується до матчу з Грузією в межах Ліги націй. А вже за 3 дні колектив Сергія Реброва проведе ще один "домашній" поєдинок із Чехією. Та ще перед протистоянням із Георгі Мамардашвілі та компанією національна команда зіштовхнулася з небувалими кадровими втратами.
Пригадати настільки значні пробоїни в підборі виконавців головної команди України перед спаркою з двох важливих матчів важкувато. Звісно, в цьому контексті завдання тренерського штабу з формування навіть не складу на матч, а викликаних на збір футболістів, суттєво ускладнюється. До того ж, вибір тренерського штабу знову не може не викликати дискусій. Перед невдалими іграми з Албанією та Чехією у вересні ми вже складали міні-список із гравців, які на думку Чемпіона, збірній України не те що не завадили б – могли можливості "синьо-жовтих" посилити. Цього разу в фокусі нашої уваги – інші вже 6 футболістів, які в ситуації кадрового цейтноту зайвими у національній команді аж ніяк не були б.
Артем Смоляков
У резервному складі збірної є інший лівий захисник Олександр Мартинюк, однак ми дозволимо собі не погодитися з паном Ребровим і тут. Так. представник Олександрії проводить непоганий відрізок, як і вся його команда. Однак за відсутності Віталія Миколенка та безальтернативності Богдана Михайліченка в сенсі наявності в тренерського штабу саме профільних лівих беків, для національної команди є кращий вибір.
Артем Смоляков – 21-річний бек Полісся, який своєю грою з початку сезону заслуговує найприскіпливішу увагу. В останньому турі Смоляков забив м'яч туру, коли завдав фантастичного удару по воротам Ворскли, але головними чеснотами його футболу є грамотна позиційна гра та вміння однаково ефективно проявляти себе у обороні та на полі суперника.
Борис Крушинський
22-річний одноклубник Смолякова виграв конкуренцію в команді Імада Ашура в центрі поля. Крушинський може бути корисним, як у ролі "вісімки", так і "шістки". Зважаючи на відсутність Тараса Степаненка, Володимира Бражка та Олександра Зінченка, а також, нехай і в меншій мірі, Олександра Піхальонка та Руслана Малиновського, можливість використання Крушинського як опції для ведення позиційного наступу не викликати бодай мінімальний подив не може.
Крушинський вирізняється умінням вести ефективну боротьбу за рахунок габаритів, і водночас просувати м’яча завдяки навичці протискання суперника. Крім того, хавбек Полісся відомий своєю грою на другому поверсі. Так, інколи цей футболіст надто захоплюється конструюванням на половині суперника, але зважаючи на його вік та чесноти, назвати таку хибу "невиліковною" аж ніяк не можна.
Єгор Ярмолюк
Єдиний легіонер у нашому імпровізованому "хіт-параді" міг би стати альтернативою не тільки вибулим Піхальонку та Малиновському, а й найбільш вірогідним опціям Реброва вище опорної зони Георгію Судакову та Миколі Шапаренку. Так, у Ярмолюка лише 292 хвилини за Брентфорд із початку сезону. Але на користь молодого півзахисника говорять одразу кілька факторів.
По-перше, Ярмолюку лише 20. Поза тим, його прогрес не підлягає сумніву. За останні 1,5 роки він перетворився на повноцінного футболіста першої команди найсильнішої ліги світу. "По-друге" випливає з першого. Середовище, у якому перебуває, тренується та покращує свої навички та уміння Ярмолюк – точно більш конкурентне, ніж сукупність умов, до яких нині змушені підлаштовуватися футболісти усіх без винятку клубів УПЛ на його позиції.
Микола Михайленко
Внаслідок аномальної кадрової ситуації в головній команді країни позиція опорного хавбека тепер виглядає однією з найбільш вразливих. І хто б не закривав цю позицію в двох найближчих матчах – Дмитро Криськів чи більш "чистокровний" футболіст для цієї ролі Іван Калюжний – зона руйнівника як один з найбільш відповідальних плацдармів на полі в збірній України як закрите питання наразі аж ніяк не виглядає.
Саме тому небажання Реброва та його помічників звернути свій погляд на 23-річного хвилеріза з Динамо дещо дивує. Фактичний дублер Бражка з початку сезону, Михайленко провів уже 8 матчів. Так, награв лише 321 хвилину, але у тих іграх, де Олександр Шовковський йому довіряв, каші не псував. Головною ж перевагою Михайленка є те, що опорна зона – саме його звична стихія, й "перевчати" футболіста для потреб у грі у відборі аж ніяк не треба.
Денис Антюх
Луганська Зоря з початку розіграшу-2024/25 не вражає. Команда поки Младена Бартуловича не вирізняється стабільністю, й узагалі давно перетворилася на міцного середняка, який про боротьбу за єврокубки поки може забути. Спроби ж повернути колишній статус однієї з провідних сил УПЛ поки далекі від ефективності. Однак навіть у такій команді світлі плями є.
Денис Антюх – один з лідерів "чорно-білих". Вінгер Зорі ще не забивав, і взагалі загрожує воротам опонентів луганців не так часто. Однак його роль та покликання на полі наразі інші, й свою нішу Антюх, схоже, знайшов. Він – найкращий асистент УПЛ, який уміє віддати кинджально точну й своєчасну передачу з флангу. Антюх – це про простоту на половині поля суперника, якої збірній України подекуди так не вистачає. І якої той же Михайло Мудрик дати подекуди не в змозі. Олександр Назаренко та Олексій Гуцуляк як альтернативи Віктору Циганкову, Андрію Ярмоленку і, можливо, тому ж Мудрику – це добре, та чи достатньо конкурентними та дійсно кращими ці хлопці є просто зараз? Владислав Кабаєв у збірній не вразив, подібна характеристика цілком доречна й стосовно Олександра Зубкова.
Олександр Філіппов
На матчі з Грузією та Чехією Ребров уже традиційно викликав 3 центрфорвардів. І якщо позиції Артема Довбика сумнівів не викликають, то нинішня форма Владислава Ваната і, особливо, Романа Яремчука, залишити поза дужками питання футболістів вістря атаки аж ніяк не дозволяє.
У подібному матеріалі перед вересневими іграми ми відзначали гру Ігоря Краснопіра. І навіть якщо нападник Руха в око Реброву не впав, на щастя, в УПЛ ефективні центральні нападники не перевелися. Олександр Філіппов наразі є одним із кращих на своїй позиції в чемпіонаті України. На користь Філіппова говорять не тільки нинішні показники, а й досвід. А головне – профайл футболіста, який Україні Реброва цілком "підходить". Філіппов – це про якість у силовій боротьбі, ефективність у грі на випередження та клас на другому поверсі.