Вкрадений у Ман Сіті тренер, найдовший склад і дуже багато терпіння. Як Арсенал став чемпіоном
Нічия Манчестер Сіті у південному Борнмуті поклала край очікуванню, яке в певний момент здавалося нескінченним. Лондонський Арсенал став чемпіоном Англії вперше з 2004 року!
"Чемпіон" розповідає, що до цього призвело.
Довіра до тренера
Влітку 2021 року в стандартному опитуванні вболівальників "Кого ви вважаєте найкращим тренером Прем'єр-ліги?" Мікель Артета посів "почесне" передостаннє місце. Вище були оцінені таланти не тільки Клоппа і Гвардіоли, але навіть таких майстрів, як Дін Сміт, Стів Брюс, Шон Дайч.
Артета виглядав як двієчник у великому й престижному університеті – людина, яка отримала своє місце завдяки походженню, але й близько не тягне до рівня.
Він грав за "канонірів", був їхнім капітаном – і запрошення до тренерського штабу Арсенала виглядало абсолютно безглуздою ставкою на колишні заслуги. По-перше, ставки на легенд у сучасній АПЛ – як на Лемпарда в Челсі – виправдовуються дуже рідко, а по-друге, Мікель і легендою "канонірів" не був. Всього три сезони в основному складі, у найпохмуріші часи, коли Арсенал боровся за четверті місця...
Зараз, звичайно, це рішення виглядає соломоновим.
Артета, перш за все, і в статусі гравця виділявся інтересом до тактики. Він любив говорити про тактику з тренерським штабом, розбирати сильні та слабкі сторони опонентів – і, головне, вчитися. Мікель знає шість мов – і, звичайно, футбольна кар'єра у нього цікава, але не настільки, щоб вивчити італійську та португальську. Він вивчив їх, щоб краще розуміти партнерів!
Навіть капітанська пов'язка виглядає цікавим штрихом до портрета. Чому Венгер віддав її футболісту, який перейшов в Арсенал лише у 29 років, якому навіть близько не було гарантовано місце в основному складі і який навіть в Англії більше асоціювався з Евертоном? Мікель умів виконувати роль тренера на полі, йому ще десятки років тому делегували чемпіонські повноваження.
І бажання вчитися стало для Артети приводом не йти шляхом найменшого опору. Колись він заміняв Хосепа Гвардіолу, який набирав форму після травми в дублі Барселони – і, ледь-ледь повісивши бутси на цвях, пішов працювати в Ман Сіті його асистентом. У фан-базі "канонірів" свого часу сентиментально відзначали, що Мікель не святкував голи у ворота Арсенала, коли працював у "містян"...
Чому ж такого тренера п'ять років тому оцінювали так низько? Річ у тім, що Мікель довго випробовував терпіння вболівальників. Безумовно, він розпочав свою роботу з виграшу трофеїв – Кубка та Суперкубка Англії – але також вперше у XXI столітті "звільнив" Арсенал від єврокубків. Сезон-2020/21, перший повноцінний під керівництвом Артети, лондонський клуб закінчив на восьмому місці.
Але клуб терпів, давав час. Ідеї в Артети, безумовно, були, але склад їм не відповідав. Він прийшов у грудні 2019-го – і вже у перше трансферне вікно під його керівництвом клуб придбав найважливішого для майбутньої боротьби за титули гравця.
Це був Габріель Магальянш, центральний захисник неймовірного класу та потенціалу – через рік клуб посилився Мартіном Едегором, через два – залишив Вільяма Саліба (раніше захисник був на контракті, але їздив в оренду), через три підписав Деклана Райса, Давида Райю та Кая Гаверца.
Щасливий клуб, який може собі дозволити не жити сьогоднішнім днем – і Арсенал, який нарешті розплатився за "Емірейтс", саме такий. Нещодавно я писав про Фрайбург, який за останні 35 років тренували всього п'ять осіб – але "каноніри" за останні 30 років наймали всього трьох головних тренерів. Це спонукає сказати кілька добрих слів і про боса, як би він не любив триматися в тіні.
Стенлі Кренке цілком може претендувати на звання головного спортивного магната сучасності. Баскетбольна команда "Денвер Наггетс", що належить йому, виграла НБА у 2023 році, хокейна "Колорадо Евеланш" – НХЛ у 2022-му, а клуб з американського футболу "Лос-Анджелес Ремс" – НФЛ у 2021-му. Тепер дійшла черга і до футбольного активу.
Баскетболісти саме під керівництвом Кренке досягли своєї вершини вперше в історії, решта перервали більш ніж 20-річну паузу без чемпіонств. Зробивши статок у сфері нерухомості, Кренке не любить поспіху, дає час і на довгій дистанції виводить клуби на новий рівень.
Конкретно в Арсеналі він став мажоритарним власником у 2018-му році, саме після прощання Венгера – промахнувся з Емері, натерпівся критики, але тепер ділить славу з Артетою.
Нескінченний склад
Давайте поглянемо на склад матчу, який став для Арсенала золотим. На матч проти Бернлі Артета міг собі дозволити залишити в запасі таких гравців:
– найкращий бомбардир команди Віктор Дьокереш, за якого влітку виклали 66,9 млн євро;
– іспанський диспетчер атак, чемпіон Європи Мартін Субіменді;
– одна із зірок чемпіонського Баєра П'єро Інкап'є;
– класнючий вінгер, за якого влітку заплатили 56 млн Челсі, Ноні Мадуеке;
– ще один класний вінгер, який гратиме на ЧС за саму Бразилію – Габріель Мартінеллі;
– ексбомбардир Манчестер Сіті та збірної Бразилії – Габріель Жезус;
– найдорожчий воротар в історії футболу! Кепа Аррісабалага;
– вихованці академії Арсенала, які вже дуже яскраво заявили про себе: Майлз Льюїс-Скеллі та Макс Доуман.
Хтось скаже, що Бернлі можна обіграти й неоптимальним складом, але річ у тім, що в такій ситуації Арсенал може виставити дуже сильних 11 гравців.
Амбітні дублери, які в цьому випадку отримали шанс: це гравець збірної Бельгії Леандро Троссар, один з найкращих захисників Ла Ліги минулого сезону Крістіан Москера, один з лідерів Болоньї, яка виходила в ЛЧ, Рікардо Калафьорі.
Конкуренція – в принципі обов'язкова для перемог у тривалих турнірах умова, але Арсенал вивів її на новий рівень. У цій команді складно потрапити навіть на лаву запасних: Крістіан Нергор, який так класно грав за Брентфорд, після переходу до "канонірів" зовсім не виходить на поле.
Важливо розуміти: створення такої команди коштує дуже, дуже дорого. Арсенал не тільки дорого купує, але й зовсім не продає. Найдорожчий продаж в історії клубу: досі Окслейд-Чемберлен, який за скромні 38 млн євро переходив в Ліверпуль 9 років тому.
На другому місці – взагалі продаж Анелька в Реал з минулого століття за 35. Артеті потрібен найглибший склад, з цього клубу йдуть, в основному, вільними агентами – але ця команда здатна пройти сезон без спадів.
Чит-код з кутовими
Тут я просто направлю вас на окремий матеріал про Ніколя Жовера, який домігся від стандартних положень Арсенала рекордної результативності. Символічно, що чемпіонський гол теж прийшов з кутового.
Найсильніший захист у світі
Перехід двох людей зі схожими прізвищами, Райї та Райса, остаточно зробив оборону Арсенала монолітом, який дуже складно пробити. "Каноніри" пропускають набагато менше за всіх у лізі: 26 голів у 37 матчах.
З останніх 12 матчів Арсенал лише в одному (!) забив більше одного разу, але сам відрізок навіть складно охарактеризувати як спад: шість перемог, дві стратегічно необхідні нічиї в ЛЧ... Найкращий бомбардир команди, Дьокереш, забив у АПЛ лише 14 м'ячів, але й цього, як бачимо, вистачило.
Райя прийшов як один з найкращих воротарів світу за грою ногами, але на "Емірейтс" зміг навіть додати. Тепер він ще й рятує – наприклад, найважливіша перемога на полі Вест Гема багато в чому його заслуга.
Більше, звичайно, заслуга нескінченних "нулів" у захисників – заміна безглуздих Сократіса і Мустафі на Габріела і Саліба якраз і стала початком прогресу – але у вирішальні моменти рятує воротар.
Що далі?
Арсенал чотири роки блукав навколо чемпіонського трофея. Три попередні сезони він закінчив на другому місці, бувало, що програвав відрив Ман Сіті – але тепер, нарешті, досяг мрії. Досяг у ситуації, коли немає часу на гучні святкування: всього через тиждень у "канонірів" фінал Ліги чемпіонів проти ПСЖ.
Так буває: зовсім недавно на Артеті, Сака, Саліба було клеймо невдах, а найближчим часом вони можуть закріпитися в статусі найсильнішої команди в історії клубу. Але навіть важливіше за це, на мій погляд, скинутий з плечей тягар очікувань.
Ті самі 22 роки без титулу сильно тиснули на гравців, які стабільно провалювали весну. Тепер, у статусі чемпіонів, "канонірам" має бути простіше – і вони можуть сформувати нову команду-династію на зразок венгерської.