Підручний та Джима ціляться на Мілан, Норвегія без братів Бо. Прев’ю непередбачуваного олімпійського сезону
Незвичайний сезон постукав у двері. Таким він буває раз в чотириріччя, бо він олімпійський. І саме присутність в календарі Олімпіади-2026 переводить його в статус особливого. Питання не лише в статусності, а в змінах підготовки, задач та пріоритетів на весь сезон – від листопада до березня. Адже вистрелити саме на Іграх – мрія чи не кожного спортсмена.
Але при цьому етапи Кубку світу, а це основний біатлонний котел, в якому варяться атлети, ніхто, не скасовував, так саме як і боротьбу за призові місця та підсумкові рейтинги. Бо олімпіада помпезно відшумить, а життя продовжиться.
Внутрішня боротьба за місце в олімпійському складі, економія сил, налаштування до головного старту, загальний мандраж від олімпійських очікувань – все це буде в Особливому. Тому й буде дуже цікаво та насичено.
Яким потенційно може бути сезон 2025/2026 – прогнозуємо, аналізуємо, інформуємо.
Північний експрес з Естерсунда до Холменколена з пересадкою в Антгольці
Старт сезону майже традиційно візьме старт в шведському Естерсунді. Тут біатлоністи відчують кліматичну зиму. Й частково Олімпіаду. Адже перший етап КС розтягнутий в часі та має майже повний набір дисциплін. Хоча своє тіло ще ніхто на повну не відчує, бо це лише початок довгого шляху після тривалої виснажливої підготовки.
Далі - класика грудневої частини – етапи в Гохфільцені та Ансі. В австрійських Альпах в цей час зазвичай казкова сніжна зима, а у Франції з цим традиційні проблеми. І це вже класичний виклик.
Післяноворічні етапи традиційно прихистять німецький Обергоф та Рупольдинг. І там погода може бути екстремальною. Добра нагода підзагартуватись перед Олімпіадою, але не хотілося б, щоб хтось захворів чи травмувався.
Передуватиме Іграм етап в чеському Нове-Место, який, зазвичай, був у календарі пізніше. Така його переверстка - норма для олімпійського сезону.
Ще не кінцева зупинка, але вузлова - італійський Антгольц-Антерсельва, відома в світі біатлонна високогірна локація прийматиме Олімпіаду-2026 з 8 до 22 лютого. Зазвичай, погода в Доломітових Альпах по біатлонному ідеальна - з морозцем та яскравим сонцем. Але бувають і сюрпризи, в біатлоні це неабияк впливає на результат. Хоча це стосується кожних Ігор.
А вже після них, березневий завершальний триместр розпочнеться з фінського Контіолагті, продовжиться в естонському Отепяя (саме там в 2027 нагадаємо вперше відбудеться світова першість). Підбиття підсумків, роздача кришталевих глобусів, сльози радості та розчарувань – все це традиційно в норвезькому Холменколені ближче до кінця березня.
Особливість календаря – відсутність словенської Поклюки. В олімпійський сезон дві високогірні локації - занадто. І це враховують.
Повний календар сезону 2025/2026 з переліком всіх дат та змагальної програми - тут:
В прицілі – олімпійський пік
Загалом, на які тренди сезону можемо розраховувати? Переважно ті, що й раніше, але з багатьма нюансами. Світові лідери будували підготовку так, щоб і на етапах КС бути на рівні, і на Олімпіаді продемонструвати максимум. Передсезонні табори багатьох команд верстались так аби мати достатньо саме високогірної підготовки. Адже Антгольц – це близько 1600 м над рівнем моря!
Тому й влітку там, і не лише, стояла черга з бажаючих тренуватись. І українські збірні там провели по декілька зборів.
Український біатлон в олімпійський рік зазвичай йде дещо іншим шляхом – функціональна готовність підв`язана саме під Олімпіаду! Так робиться щороку з прицілом і на чемпіонати світу, але в олімпійський сезон це проявляється ще більше. Хоча це й зовсім не гарантує високого місця на Олімпіаді.
Чекати можливих злетів на перших етапах можна, але не варто втомлювати себе очікуваннями. Хіба, як кажуть самі ж спортсмени, комусь вдасться вискочити на "свіжака", тобто, скористатись відносною свіжістю організму на початку сезону. Те ж саме можна сказати і про господарів Олімпіади, італійців, чи про команди другого ешелону – Україна, Чехія, Фінляндія, Австрія, Швейцарія, Словенія. Хоча це абсолютно не значить, що хтось з їхніх представників десь не проскочить на подіум до чи після Ігор. Бо це біатлон.
Загалом, в олімпійський сезон не поспішайте списувати з рахунків своїх фаворитів, якщо вони не будуть феєрити, наприклад, в першій частині. Бо найцікавіше буде далі. А після Олімпіади й взагалі можуть бути гойдалки. Виснажені морально та фізично зірки підсядуть, а це шанс для тих хто був у затінку.
А ще й не забуваймо, що Олімпіади завжди багаті на сюрпризи. Поцікавтеся при бажанні іменами переможців та призерів – там чимало імен без імені. І це теж одна з особливостей цього сезону. Думаєте, українці не мають шансів на олімпійську медаль? Мають! Так саме як і багато інших.
Лідери – ставка на перевірених, але молодь не спить
Хто буде претендувати на те аби світитись на подіумах протягом сезону? Гадаємо, що загалом, ті ж самі. І серед чоловіків, і серед жінок. "Вискочки" будуть, але особливої погоди вони не зроблять. Норвегія, Франція, Швеція, Німеччина, де інде Італія – представники цих біатлонних держав будуть серед найсильніших в особистих та командних дисциплінах.
Норвегія навчилась жити без легендарних братів Бо, які завершили кар'єру. Перемог стане менше, але їх буде все ще багато. Замінити легенд непросто, але життя триває. Переможець минулого сезону Стурла Легрейд буде вести команду за собою. У жінок команда не така обнадійлива, але рівень потужний.
Франція має суттєве підсилення в особі Еріка Перо, він був третів в загальному заліку КС і неймовірно виглядав у міжсезонні. В обоймі вже "віковий" та зірковий Кантен Фійон Майе та Емільєн Жаклєн, які поступово йдуть слідами братів Бо, але їх запас міцності ще досить високий – обидва завершили сезон в чільній десятці.
Жіноча команда переповнена зірками, які у віковому піці, але й піке команда в міжсезонні пережила неабияке. Скандали, пов'язані з Жулією Сімон та іншими біатлоністками, очевидно, вплинуть на командний дух, але що там в роздягальні знають лише вони.
Швеція торуватиме шлях тими ж зірками. Себастьян Самуельсон, Мартін Понсілуома, сестри Ханна та Ельвіра Еберг. Шведи - великі майстри підвестись під Олімпіаду.
В Італії після майже всього пропущеного сезону повертається титулована Ліза Віттоцці.
Це додасть конкуренції і без того непередбачуваному жіночому біатлону. І звісно підсилить італійську команду. В змішаній естафеті - це сила!
Німецька чоловіча команда зараз без яскравих зірок, але це потужність за замовчуванням. Бренд жіночої команди Франциска Пройс, саме вона прибрала до своїх рук останній Великий Кришталевий глобус. Чи вистачить її на весь сезон, чи підганяє форму суто під Олімпіаду – покажуть лише старти. В міжсезоння Пройс мала травму руки.
Міжнародна федерація біатлону, до речі, в своєму прев'ю до сезону як потенційних лідерів виокремлює згаданих Пройс та Вітоцці, Лу Жанмоно з Франції (2 номер рейтингу сезону 2024/2025) Ельвіру Еберг зі Швеції та призерку чемпіонату світу Суві Мінкінен з Фінляндії. Боротьба за кубок націй (рейтинг збірних), який в минулому сезону серед чоловіків та жінок виграла Франція, гадаємо, буде ще гарячішою.
Українські команди, нагадаємо, синхронно фінішували восьмими. Але за потенціалом мають шанси бути вище. Хоча заскочити в топ-5 і ще збільшити квоту учасників (кількість учасників на гонку визначається підсумковим місцем в кубку націй) – вкрай непросто. Та й з десятки не повинні випасти.
Україна: чоловіча естафета – потенційна ракета
Українська жіноча та чоловіча команди, знаємо, що зараз не серед світових лідерів. Хто в біатлоні глибше – до цього звикли. Хто планує опанувати його під Олімпіаду, то мають розуміти, що кадрового потенціалу бути лідерами наразі немає. Накладаємо сюди і війну. Хоча, підготовку обидвом командам фінансують на рівні.
34-річний Дмитро Підручний йде до своєї останньої Олімпіади в якості біатлоніста. Очевидно, що спробує віддати всі сили саме в Італії. Чи залишиться він лідером, чи зможе цей статус перебрати на себе молодий амбітний Віталій Мандзин – сезон покаже. Досвідчені Антон Дудченко, Богдан Цимбал та дебютант КС Богдан Борковський такими бути зараз не можуть.
В обоймі команди є й Тарас Лесюк, він провів підготовку окремо, разом з Підручним під крилом Юрая Санітри (більшу частину команди тренує Надія Бєлова), і навіть перемагав на відкритій першості Швейцарії. Це ще не показник, але непогана ознака.
Чоловіча сила та потенціал – естафета
Слідкувати за виступом українського квартету буде дуже цікаво. Важливо мати якісну конкуренцію за місце в четвірці – від цього команда лише виграє. Слідкуємо за Борковським – він має непритаманну українцям швидкість, але ще треба звести її зі стрільбою та набратись досвіду. Гадаємо, що в цьому сезоні саме естафета допоможе здобути результат. Медалі Підручного та Мандзина в особистих гонках теоретично можливі, але за такої конкуренції малоймовірні. Раді помилитися.
Україна: жінки хочуть та можуть більше
У жіночій команді ситуація майже ідентична. Різниця лише в тому, що третій та четвертий номери команди – молодші. Лідерка збірної Юлія Джима, як і Підручний прямує до останньої Олімпіади.
Насторожує, що вона вибула зі складу вже на перший етап КС через травму руки. Через це недовиконала стрілецькі об'єми, сподіваємось надолужить. Але збої в олімпійському сезоні не бажані.
Все ближче до свого можливого піку 26-річна Христина Дмитренко. Разом з Джимою вони серед найкращих снайперок минулого сезону. Христина малу травму ноги в міжсезоння, але всі ніби минулося.
Суто теоретично, обидві мають шанси здобути медаль в індивідуальній гонці – там вирішує саме стрільба. Звучить, можливо, й дещо фантастично, але доволі реально. Відносно високе місце в спринті – це завжди можливість в переслідуванні. І тут для дівчат теж є певні можливості. Хоча й багато залежить від суперниць, і це також наші реалії.
Вчорашні юніорки Олександра Меркушина та Олена Городна – якісне підсилення. Певного досвіду вже набралися, хоча, можливе ще й недостатньо. Призерка чемпіонатів світу Анастасія Меркушина – ще одна бойова одиниця команди. Дарина Чалик та Валерія Дмитренко хотілося б, щоб активніше тиснули на основу в плані конкуренції.
В естафетах результат команди має бути кращим, для цього є потенціал та певні шанси. Щоправда, кадровий потенціал все ще не такий як би хотілося, а конкуренція в команді, здається, недостатня.
Тренерський штаб в обидвох збірних залишається без змін. Перед Олімпіадою ніхто різких рухів робити не буде, та й причин на те немає. Сервісний штаб посилився іноземним фахівцем. Якщо під час сезону частіше будуть вгадувати з підготовкою лиж – буде великий плюс. Це теж частина змагального процесу, а "дрібниці" вирішують багато.
Снігу все менше, грошей все більше
Звіти та стратегія міжнародного біатлону свідчать про хороші фінансові показники. І це при тому, що кліматичні зміни даються взнаки все більше, різних викликів також додається (лінк). Але в цей сезон його організатори дивляться з оптимізмом. І якщо порівняти з попереднім олімпійським (2021/22), то загальний фонд призових збільшився на 56 відсотків! У такий спосіб урівнюють призові з тими сезонами, де біатлоністи беруть участь також у ЧС. Адже Олімпіада – це не комерція, а точніше, дещо інший її прояв.
Як і у попередні роки, призові розподілять між спортсменами з-поміж топ-30 в гонці.
Переможці особистих стартів отримають 20 тисяч євро. А далі – по нисхідній.
Загалом, загальний фонд сезону 2025/26 збільшиться на 1.6 млн. євро.
В Україні показувати біатлон як і раніше буде Суспільне. "Чемпіон" буде традиційно проводити онлайн-трансляції, забезпечувати вас оперативними звітами, статистикою, коментарями та інтерв'ю і різноманітною цікавою інформацією зі світу біатлону. Олімпійський сезон постукав у двері - відчиняйте!
