Кращий з гірших. Якою буде Рома з Раньєрі, та чому Довбика очікують непрості часи
Поки лікарі визначають питання участі Артема Довбика в заключних матчах збірної України в Лізі націй, його клуб знову змінив наставника. Замість Івана Юрича, який досягти вдалих результатів на чолі Роми за майже два місяці перебування на посаді так і не зміг, керманичем команди став патріарх тренерського цеху Клаудіо Раньєрі.
Чемпіон вже розмірковував над темою безпосереднього "начальника" Артема Довбика в недавньому матеріалі. Цього ж разу настав час поговорити про нового головного на лаві "вовків" у фокусі події, що вже відбулася. Чому призначення Раньєрі виглядає черговою авантюрою керівництва римлян? Який фон цього рішення Дена Фрідкіна? Що не так з діями людей, які визначають обличчя сьогоднішніх "джаллороссі"? Про це та інше — в нашому матеріалі.
Не перший вибір
У спробах знайти нового тренера після звільнення хорватського фахівця керівництво Роми здивувало щонайменше своїм підходом. Про бажання звернутися до рекрутингового агентства ми розповідали у недавньому матеріалі, присвяченому темі буремних змін на тренерській лаві "вовків". Стратегія босів римлян вкотре виявилася помилковою хоча б тому, що на виході досягти бажаного не вдалося.
Массіміліано Аллегрі, Мауріціо Саррі, Ерік тен Хаг, Роберто Манчіні, Вінченцо Монтелла. Усі ці наставники, в яких Ден Фрідкін бачив перспективу більш-менш тривалого співробітництва, Ромі з різних причин відмовили. Здебільшого – через небажання пов'язувати себе з клубом, в якому першу скрипку відіграє пан Хаос. І лише у випадку з Манчіні та Монтеллою на першому плані були фінансові причини. Раньєрі ж виник на обрії лише тоді, коли основна маса бажаних спеціалістів сказали Ромі своє категоричне "ні". Й саме тема грошових знаків дозволяє сказати, що фінанси вирішальним фактором для заохочення приходу на тренерський місток "вовків" класних спеціалістів уже аж ніяк не є. У міжсезоння клуб з Вічного міста витратив на купівлю нових футболістів майже 100 мільйонів євро. Для будь-якого клубу нинішньої Серії А, й тим паче – для далеко не найпотужнішої в цьому аспекті Роми, це більш ніж серйозна сума. Однак, як показала практика, у випадку "джаллороссі" готовність витрачатися мала зовсім не заохочувальний, а зворотній ефект.
Політичне рішення: Раньєрі як рятівник Фрідкіна
Призначення мастодонта тренерського цеху не тільки Італії, а й усього світу, очікувано підтримала значна кількість (будьмо обережними у формулюваннях) вболівальників Роми. І не тому, що синьйор Клаудіо виграв для клубу хоча б один трофей – титулів на чолі "вовків" у Раньєрі якраз нема. Хоча за відсотком набраних очок посідає більш ніж пристойне 3-4 місце в історії Роми серед тих наставників, які попрацювали з "вовками" хоча б протягом двох ігор.
Причина, в першу чергу, в типології фахівця. Раньєрі належить до тих "своїх дядьків", не любити яких неможливо. Що, власне, й відбувалося з ним чи не у всіх командах, в яких він працював. Звісно, в Лестері він став вічним пам’ятником ще за життя, в інших же 19-ти(!) командах, які він тренував, шана та вдячність шанувальників місцевих колективів були незмінними супутниками його трудових буднів. Клаудіо – це практично гарантовано гарні стосунки з уболівальниками, до забаганок яких він ставиться підкреслено уважно, а у спілкуванні не відмовляє. Крім того, Раньєрі звик ставити своїм командам не "нудну" гру, й узагалі той футбол, який подобається оку. Нарешті, як не можна не любити корінного римлянина, який не тільки не раз зізнавався у любові до "джаллороссі" (6 матчів за першу команду в ранзі професійного футболіста), а й у червні цього року підкреслив наступне:
"Про що я шкодую? Я не зміг виграти скудетто зі своєю Ромою. Вже зараз ви отримаєте моє зізнання: так, я б погодився обміняти титул чемпіона Англії з Лестером на перше місце з Ромою".
Ну хіба не легенда?..
Тренер вчорашнього дня?
Власне, такі, слова, які сподобалися точно не всім уболівальникам Лестера, й зробили фігуру Раньєрі серед "лисиць" дещо менш популярною, були сказані вже після офіційного оголошення на той момент 72-річним тренером про завершення кар'єри. Не приховує свого відходу від активних футбольних справ дон Клаудіо й сьогодні, вже після третього пришестя на посаду наставника "вовків".
"Хотів би одразу сказати. Я закінчив тренувати. Кажу це не заради того, щоб просто сказати. Мав чимало пропозицій, але всім відмовив. Я міг повернутися лише в двох випадках – якби покликали до Роми чи Кальярі. Я хотів просто дивитися футбол. Але доля захотіла, щоб я знову був у Ромі. Я починав тут як гравець, завершу я теж тут".
Тут не може не виникати питання "А чи є Раньєрі тим тренером, який ще здатен щось дати футболу в розрізі сьогодення?". Й із приємною для "джаллороссі" відповіддю не можуть не виникати сумніви. Шкодування Клаудіо щодо втраченого скудетто відсилають нас до сезону-2009/10 (друге місце в боротьбі з Інтером аж до останнього туру), а після чемпіонства з Сіті у 2016-му він не тільки не зумів виграти бодай ще один титул, а й не відзначився навіть посередніми результатами на чолі клубів, які тренував. Лише 9-те місце з Сампдорією можна вважати більш-менш вдалим результатом зусиль. Не вважати ж таким перемогу з Кальярі в боротьбі за підвищення в Серію А, яку Раньєрі тріумфально виграв?..
І знову про "серйозний проєкт", який… себе вичерпав
Людина, що вже зіграла в житті Артема Довбика вагому роль, а ми про агента нападника збірної України Олексія Люндовського, підняла на вуха усю футбольну громадськість країни, оголосивши Рому амбіційним проєктом. Як відомо, на відміну від практично регулярного учасника Ліги чемпіонів та головного конкурента Реала й Барселони в Ла Лізі мадридського Атлетико.
Наразі "проєкт" очолює вже третій алленаторе з початку сезону, позаду третина кампанії, а "вовки" займають "серйозну" 12-ту позицію в Серії А, виглядаючи абсолютно розібраною командою. Погані новини для ексфорварда Дніпра полягають щонайменше в тому, що нинішній сезон Фрідкіни явно бачать у формі хіба що "жертвопринесення", яким мають бути списані очевидні помилки топменеджерів у керуванні клубом. Звісно, в кар'єрі Раньєрі вистачає епізодів, коли він виступав у ролі ефективного кризового менеджера, проте сподіватися на повторення такого ж фокусу в розбалансованій команді важкувато. Втім, на ігрові хвилини українського нападника така реальність вплине навряд чи. Раньєрі надає перевагу тактичним побудовам 3-5-2 або ж 4-4-2, й ефективному центрфорварду, яким до приходу 73-річного фахівця себе зарекомендував Довбик, у його схемах місце є завжди.