Не дивовижне єднання: коли Ребров та вся збірна – над прірвою. 4 інтриги матчу Албанія – Україна
Збірна України готується провести заключний матч групового раунду Ліги націй. Суперником колективу Сергія Реброва буде Албанія. Матч відбудеться 19 листопада. Початок поєдинку – о 21:45 за київським часом. Гру прийме місто Тирана.
Чемпіон традиційно виділяє головне перед стартовим свистком у важливому матчі для української дружини. Чому гра має екзистенційне значення для майбутнього команди та її головного тренера? Які кадрові зміни можуть відбутися у складі гостей? Повз які слова Реброва не можна проходити? Про це та інше – в нашому матеріалі.
Україна вилетить у Лігу С?
Слова, які перед стартом ЛН-2024/25 виглядали не інакше як нерозумний злий жарт, тепер можуть стати реальністю вже за лічені години. Будь-який інший результат, крім перемоги, "синьо-жовтих" не влаштує. "Маленька" перешкода в тім, що ця команда давно розучилася (не вміла?..) грати з позиції сили чи не з будь-яким суперником, а слова "характер" та "воля" в нинішнього підбору виконавців, схоже, асоціюються зовсім не з тлумаченням зі словника. У Лізі С Україна може стати командою з, без сумніву, найсильнішим підбором виконавців. Однак факту можливої неймовірної ганьби покоління, яке зовсім недавно небезпідставно виглядало потенційно найсильнішим в історії національної команди, це аж ніяк не відміняє.
Задля справедливості скажемо й про інший бік можливого підсумку зусиль гостей. Перемога дозволить Україні не тільки зберегти обличчя й частково врешті дати достойну відповідь усім "доброзичливцям", а й відкриває перед "синьо-жовтими" відносно непогані перспективи.
На які зміни піде тренерський штаб?
Зважаючи не тільки на історичне "уміння" збірної України грати спарені матчі й особливо – другі за ліком ігри, а й на очевидну енергозатратність протистояння із Грузією, виглядає так, що заміни в складі – неминучі. Крім того, такому розвитку подій "сприяє" й стан окремих футболістів – є вірогідність, що той же Артем Довбик взяти участь у грі не зможе.
Проте які ж позиції, як виглядає, потребують ротації з точки зору необхідності правильного підбору гравців "під" конкретного суперника, та в ім'я підсилення тактичних спроможностей "синьо-жовтих"? У першу чергу, напрошується вихід того ж Романа Яремчука, який вдало вийшов з лави запасних у Батумі. Зважаючи на більш ніж імовірний сценарій з великою кількістю боротьби, не варто виключати появу з перших хвилин Івана Калюжного, який у цьому аспекті гри виглядає сильнішим, ніж Володимир Бражко. Вкотре не переконав Олександр Зубков, а от його тезка Назаренко міг би отримати шанс і на правому фланзі атаки. Нарешті, вистачає питань до Георгія Судакова, який не провів гру з грузинами на належному рівні з точки зору креативної складової – свого шансу зачекався Єгор Ярмолюк.
"Випадкові" коментарі, які давно стали осоружними: Ребров підстилає соломку заздалегідь?
Напередодні протистояння наставник "синьо-жовтих" вкотре здивував оцінкою потенціалу суперника. Виявляється, нинішня Албанія – ні багато ні мало, а ціла… "топкоманда"! Очевидно, самі найкращі футболісти цієї балканської країни не могли й сподіватися на такі приємні слова від суперника, який свого часу протистояв дійсно провідним гравцям на своїх позиціях та тим високомайстерним командам, які доводили свій статус не тільки регулярною участю у великих змаганнях, а й перемогами у фіналах таких турнірів, що карбовані в пам'яті зовсім не попередніх поколінь уболівальників.
Чи знає Ребров про участь Албанії у двох першостях Європи та вильоті цієї команди на групових стадіях обох змагань як найвищого досягнення суперника на сьогоднішній день? Чи розуміє значення заїждженої "топовості" як визначення, що подекуди приплітається усіми, кому не лінь, де треба, а де – не дуже? Насправді обидва питання зайві. Однак це не відміняє бажання головного тренера збірної надати шанувальникам "синьо-жовтих", журналістам та фахівцям – виберемо м'яке формулювання – інформацію, яка не виглядає достовірною.
Нинішній керманич проведе останній матч на чолі головної команди країни?
Ребров очолив збірну України у непростий час, коли в червні 2023-го "синьо-жовті" перебували у розібраному стані з точки зору цілісності гри та вельми загрозливому – у сенсі турнірних перспектив у кваліфікації першості Європи. Стабілізувати ситуацію новий тренер зумів, як зумів у найважчій групі відбору з Англією та Італією набрати однакову з діючим чемпіоном континенту кількість очок, і заслужити право посперечатися за участь у змаганні в плей оф.
Та в подальшому заслуги екснаставника Динамо та Ференцвароша неповільно й вельми впевнено почали танути, мов та Шагренева шкіра. Україна проповзла на Євро-2024, здолавши більш ніж скромні Боснію та Ісландію за рахунок не очікуваного класу, а надзусиль їм рівного суперника. Те ж, що сталося на самому турнірі кращих збірних континенту, виявилося справжнісіньким шоком. Україна розчарувала не тільки за грою та результатом, а й відношенням до справи, яка, як нас невпинно запевняли, стосується усієї воюючої країни. Як показала практика матчів у Лізі націй, починаючи з вересня, жодних реальних висновків головний тренер не зробив (не захотів?..), а становище "синьо-жовтих" в ієрархії збірних Старого Світу невпинно погіршується. То ж чи стане остання гра "синьо-жовтих" у 2024 році заключною біля штурвалу колективу й для самого Реброва? Чекати недовго.