Лаги, проблеми з картинкою та упереджений коментатор: що не так із трансляцією бою Усика на Київстар ТБ

Бій між Олександром Усиком та Ріко Верховеном біля пірамід Гізи в Єгипті став однією з найочікуваніших спортивних подій року. Український чемпіон здобув перемогу технічним нокаутом в 11-му раунді, переламавши хід непростого поєдинку після важких стартових відрізків.
Але якщо сам бій подарував уболівальникам емоції та драму, то його трансляція в Україні викликала зовсім інші почуття – роздратування, злість і розчарування.
Вперше за багато років великий бій Усика показував не MEGOGO. Права на трансляцію придбав Київстар ТБ, і це мало стати демонстрацією того, що на ринку з'являється конкуренція. Насправді ж вийшло навпаки – глядачі отримали продукт, який за багатьма параметрами виявився гіршим за те, що було раніше.
Соцмережі буквально вибухнули скаргами вже з перших хвилин ефіру.
У когось постійно падала якість зображення. В інших зависав стрім. Дехто скаржився на розсинхрон звуку та картинки. Частина глядачів взагалі не могла нормально подивитися вихід боксерів на арену через постійні технічні проблеми.
Ось лише кілька реакцій користувачів:


І найгірше тут навіть не окремі технічні збої. Помилки трапляються у всіх. Проблема в тому, що вони повторюються практично під час кожного великого боксерського шоу незалежно від того, хто володіє правами.
Ситуація з трансляціями великих боїв в Україні нагадує дивну гру в пінг-понг. Права тепер переходять від одного сервісу до іншого. Кожен новий власник прагне захопити фанатів своєю картинкою, якістю, стабільністю, а практиці ж глядачі знову стикаються з технічними проблемами, обмеженнями та незручностями.
І що найцікавіше – після кожного такого провалу майже ніколи не йдеться про покращення сервісу чи роботу над помилками. Натомість наступного разу аудиторії просто пропонують заплатити ще більше.
У результаті вболівальники отримують дивну ситуацію: ціни ростуть, а якість залишається предметом постійних дискусій.

Особливо дивно це виглядає на фоні міжнародних платформ. Той самий Netflix за співставні гроші пропонує стабільний сервіс, високу якість картинки та величезну бібліотеку контенту без необхідності окремо купувати доступ до кожної великої події.
І головне – користувачі не сидять із думкою, чи не зависне все в найважливіший момент вечора.
Втім, навіть технічні негаразди не стали головним розчаруванням трансляції. Найбільше питань викликала робота коментатора Володимира Кобелькова.
Ні для кого не секрет, що він давно товаришує з Усиком. Сам по собі цей факт не є проблемою. Але проблема виникає тоді, коли особисті симпатії починають впливати на об'єктивність під час ефіру.
Протягом значної частини бою Верховен виглядав дуже конкурентним. У перших раундах нідерландець багато працював джебом, пресингував, нав'язував свій темп і, на думку багатьох глядачів, забирав чимало відрізків поєдинку.
Проте в коментарі це відчувалося далеко не завжди. Коли Усик проводив одну вдалішу серію, звучали фрази на кшталт:
"Усик вбиває цвяхи у Верховена".
А після окремих влучань українця під час загалом невдалих для нього раундів можна було почути:
"Верховен накрутив собі бігуді".
І це при тому, що сам перебіг бою часто виглядав значно складнішим і рівнішим. У підсумку виникало враження, що коментатор не аналізує події на рингу, а просто вболіває за свого фаворита в прямому ефірі.
Звичайно, українські коментатори мають право підтримувати українських спортсменів. Це нормально. Але підтримка і відверта необ'єктивність – різні речі.
Найкращий приклад – трансляції легкої атлетики на Суспільному. Під час стрибків у висоту коментатор безумовно переживає за Ярославу Магучіх чи Юлію Левченко. Це чути і відчувати. Але водночас він однаково ретельно розповідає про суперниць, пояснює їхні сильні сторони, наводить цікаві факти та створює інтригу.
Глядач отримує повну картину змагань, а не лише набір емоційних вигуків після кожної вдалої спроби українки. Саме так і працює професійне спортивне коментування.
Ти можеш уболівати. Можеш симпатизувати спортсмену. Але насамперед маєш залишатися журналістом і аналітиком.
Підсумовуючи усе, що написано вище, бій Усик – Верховен заслуговував на якісну трансляцію. Заслуговував на стабільну картинку, хороший звук і професійний коментар.
Натомість значна частина українських уболівальників отримала технічні проблеми, затримки, лаги та ефір, у якому емоції подекуди повністю витіснили об'єктивність.
І якщо організатори та правовласники хочуть, щоб фанати й надалі платили за великі спортивні події, їм варто почати не з підвищення цін, а з простого запитання:
Чи справді продукт, який вони продають, відповідає очікуванням глядачів?