Два українські чемпіони за ніч: важко передати вболівальницькі емоції
З двох протилежних боків земної кульки в цю ніч відбулися дві боксерські події, що точно не дали українським вболівальникам заснути. В Саудівській Аравії пройшов поєдинок за абсолютне чемпіонство в надважкій вазі (від 90.7 кг) між Олександром Усиком та Тайсоном Ф'юрі. В американському ж Сан-Дієго ще один українець, Денис Берінчик, зустрівся з мексиканцем Емануелем Наваррето в бою за чемпіонство за версією WBO в легкій ваговій категорії (до 61.2 кг).
Обидва українці стали чемпіонами! Обидва матчі завершилися роздільними рішеннями суддів! Обидва поєдинки стали справжньою прикрасою цього боксерського року!
Між цими боями можна проводити багато паралелей. І післяматчевий аналіз неможливий без емоцій, особливо одразу після подій.
Враження від перемоги Усика
На відміну від Берінчика Усику букмекери давали непогані шанси на перемогу. І з перших раундів стало зрозуміло, що бій буде проходити на зустрічних курсах, як і пророкували експерти.
Як би нам не хотілося бачити впевнені дії українця, відзначимо, що британець боксував розумно, використовуючи власні переваги:
"Мавпячий" коефіцієнт. Протягом всього поєдинку Ф'юрі вдало користувався довжиною рук – тримав Олександра на дистанції джебом, інколи заряджаючі потужні аперкоти. Усик постійно перебував у небезпеці, що змушувало нашого боксера почуватися скуто і не давало проявити весь технічний та швидкісний потенціал.
Робота по корпусу. "Циганський король" регулярно пробивав по нижньому поверху опонента. Було помітно, що ці удари наносять українцю значну шкоду.
Швидкість рук при зустрічі супротивника. Ф'юрі доволі вдало зустрічає Олександра, що особливо помітно в першій половині бою. В цьому аспекті треба передивитися 6-й раунд, коли дійсно стало тривожно не лише за підсумок бою, але й за фізичний стан українського спортсмена.
Наступні фрази можуть прозвучати парадоксально, але саме Усик в цьому бою трохи розчарував. Протягом всього поєдинку він вдало проводив удари в корпус, оверхенди лівою. Але, особисто мені, не вистачило того самого "Кота", який працює серійно і надсилає по три-чотири удари супернику з несподіваних напрямів і кутів. До речі, тренер постійно наголошував на необхідності серійної роботи. Навіть протягом раундів були чутно, як з кута Олександра доноситься вимога "трійочки". Здавалося, що набрана вага і "надмірний" атлетизм трохи заважали українцю. Хотілося більше швидкості та комбінаційності.
Але легко просто очікувати від спортсмена певних вдалих дій. Є ще й опонент, який теж максимально небезпечний і вміє жорстко зустріти. Не дивно, що справжнього "Кота" Усик зміг ввімкнути лише в одному раунді. Дев'ята трихвилинка могла стати, а може й стала, вирішальною. Олександр нарешті відпрацював серійно і Тайсон пропустив одразу декілька важких ударів. Британець поплив, відходив і в стані гроги повис на канати.
По зігнутих і підкошених довжелезних ногах британця було видно, що наступний удар Усика може стати останнім. Однак рефері зупинив бійку і розпочав відлік нокдауну. Чи вірно він це зробив? Правила бокса виправдовують його вчинок, хоча нам, українським вболівальникам, закономірно здалося, що британця навмисно врятували від нокауту.
А вже в 10 раунді Олександр знову неприємно здивував, коли замість накручування темпу з метою добити деморалізованого опонента знову діяв в доволі розміреній, спокійній манері. Так і пройшли останні три чемпіонських раунди, в яких доволі віддалено відчувалося, що все могло завершитися ще в дев'ятій трихвилинці.
Нарешті настав момент оголошення суддівських записок. 115-112 – Усик, 114-113 – Ф'юрі… Зрозуміло, що відбулося дуже близьке розділене рішення, а отже результат може бути будь-яким. Декілька миттєвостей очікування балів від третього судді – чи не найнапруженіший момент всього аравійського вечора боксу. 114-113 – перемога українця! Все було дуже близько… Але завдяки цьому бій і виглядає як поєдинок принаймні десятиліття у надважковиків!
Після бою британець заявив, що насправді він виграв більшість раундів. Можна оцінювати й так, але 9-й вирішив майже все, враховуючи, наскільки близькими були суддівські оцінки.
Враження від перемоги Берінчика
У Дениса проти мексиканського "Ковбоя" бій був зовсім іншим. По-перше, він виходив у ринг в якості явного аутсайдера. По-друге, враховуючи вагу і стилістичні особливості боксерів, очікувався зовсім інший тип поєдинку – справжня заруба. В перших раундах було видно, що Наваррете провокував Берінчика на жорсткі обміни, викидаючи розмашисті свінги.
Він продовжить їх застосовувати протягом всіх 12 раундів, але українець вдало рватиме дистанцію і в більшості випадків рукавички мексиканця летітимуть по широких траєкторіях у пустоту.
На відміну від Усика, Берінчик показує все найкраще, що від нього очікувалося:
вдало зустрічає суперника;
коли треба, в'яже;
проводить серійні контратакуючі комбінації;
не віддає ринг, не притискається до канатів.
вдало зустрічає суперника;
коли треба, в'яже;
проводить серійні контратакуючі комбінації;
не віддає ринг, не притискається до канатів.
"Ковбой" має деякий успіх, але протягом всього поєдинку видно, що не зовсім виконує план дій. Десь з 8-9 раундів помітно, що йому стало важко дихати. Це й витікло в те, що перша чемпіонська трихвилинка залишилася за українцем. Денис вдало відпрацював в корпус і голову опонента, провівши декілька комбінацій. Дійти до кута після 10 раунду Емануелю було зовсім не просто.
Однак Наваррете – справжній мексиканець. Йому вистачило невеличкої перерви, щоб відновитися. 11 і 12 раунди пройшли на зустрічних курсах, кожен з суперників мав певні успіхи. Загалом кінцівка виявилася рівною.
Чесно кажучи, оголошення суддівських рішень тут очікувалося не з таким напруженням, ніж по Усику з Ф'юрі. Все-таки мексиканець виступав на своїй території. Та й бій, за статистикою ударів, був рівний, навіть з мізерною перевагою Наваррете. Тому оголошення перших результатів трохи здивувало: 115-113 – Берінчик.
Здалося, що роздільне рішення на користь Наваррете вже буде певним успіхом для Дениса. Тим більше другий суддя віддав суттєву перевагу мексиканцеві – 116-112. Треті записки: 116-112 – тривала пауза – чемпіон WBO в легкій вазі Денис Берінчик! Треба було бачити вираз обличчя нашого боксера, коли він почув такий підсумок!!!
Місцева публіка була не дуже задоволена і глядацькі місця швидко спустіли. Наваррете висловився дуже коректно і взагалі, боксери поводили себе максимально по-джентельменськи.
Що далі?
Два вікенди поспіль ми спостерігаємо боксерські бої найвищого гатунку за участю українців. Буквально за два тижні маємо трьох чемпіонів, один з яких – абсолют в надважкій вазі. Які подальші плани наших бійців? Згадаємо, що Ломаченко ухилився від відповіді на це запитання.
В Усика одразу запитали про матч-реванш із Ф'юрі. Зрозуміло, що Олександр відповів впевнено, адже цей варіант прописаний у контракті. Попередньо, бій-відповідь планується на жовтень.
Цікаво, що у Берінчика запитали про те, чи не хоче він провести наступний поєдинок проти Василя Ломаченка. Денис дипломатично уникнув прямої відповіді, перерахувавши імена інших претендентів у легкій вазі, яких дійсно вистачає і без української "Матриці".
Які б не були плани наших хлопців, відзначимо, що зараз свої чемпіонські амбіції реалізують наші "Отамани", за яких ми вболівали десятиріччя тому. Кожному зі згаданої чемпіонської трійки вже під сорок. В такому віці важко тримати максимальну форму, яка просто необхідна для захисту титулів.
І якщо в Усика опонент доволі зрозумілий і перебуває в тій же віковій категорії, то перед Ломаченком і Берінчиком можуть постати доволі непередбачувані виклики. Перед нами ж, як вболівальниками, постає питання, за кого ми будемо вболівати через років 4-5, коли покоління "Отаманів" відійде на заслужений відпочинок.
Але не будемо забігати настільки наперед. Сьогодні вистачає позитивних емоцій, адже ніч видалася надзвичайною для українських поціновувачів боксу!