Шантаж заради мрії: як олімпійський чемпіон із лижних перегонів домігся другого шансу в біатлоні
Ейнар Гедеґарт ризикнув кар’єрою біатлоніста, поставивши ультиматум федерації, і зрештою отримав бажаний компроміс.
Переходом із лижних гонок у біатлон вже давно нікого не здивуєш: історій про те, як лижники ставали біатлоністами дуже багато на різних рівнях. Натомість перехід із біатлону в лижні гонки трапляється значно рідше, особливо серед спортсменів високого класу. Це пояснюється передусім тим, що біатлоністи зазвичай біжать слабше за лижників – їхньою сильною стороною є стрільба.
Норвежець Ейнар Гедеґарт – чи не найяскравіший виняток із цього правила. У 2023-му він став чемпіоном світу з біатлону серед юніорів в естафеті, а також здобув дві особисті срібні медалі на тій планетарній першості. Ці успіхи дозволили талановитому спортсмену дебютувати на Кубку світу у віці 21 року.
У першій же гонці на топ-рівні Гедеґарт потрапив до залікової зони – посів 28 місце, закривши всі 10 мішеней. Підсумковий результат міг бути ще кращим, якби не 103-й стартовий номер – коли Ейнар вийшов на дистанцію, траса була вже не надто придатною для бігу.
Гонка переслідування після такого багатообіцяючого виступу пройшла не найкращим чином: три промахи та фініш на 40-й позиції. І хоча для майже будь-якої іншої збірної це був би чудовий дебют, у норвезькій команді все вийшло навпаки, бо Гедеґарт у персьюті став найслабшим у складі "вікінгів".
Конкуренція у збірній Норвегії просто зашкалює. Навіть аби вибороти право стартувати на Кубку IBU треба пройти надзвичайно жорсткий відбір. Тому не дивно, що Гедеґарта після 77 місця у спринті на чемпіонаті Європи 2024, де він залишив незакритими половину мішеней, більше не відправляли на міжнародні старти.
Молодий біатлоніст показував гарну швидкість на дистанції, однак був нестабільним у стрільбі. Саме тому в певний момент перед Гедеґартом і постало жорстке запитання: чи варто й далі боротися за місце в біатлоні, якщо найсильніша якість спортсмена – це якраз те, що в лижних гонках цінується найбільше? Відповідь поступово ставала очевидною.
Ейнар спробував – і успіхи не змусили на себе довго чекати. У березні 2025-го, у другій гонці в кар'єрі в лижних гонках, Гедеґарт фінішував другим на 10-кілометрівці вільним стилем. Після цього багато людей заохочували його зосередитися на кар'єрі лижника. Але Ейнару складно було відпустити дитячу мрію стати біатлоністом, і він взяв час на роздум.
Незабаром Гедеґарт виграв гонку з масовим стартом на чемпіонаті Норвегії з біатлону. Однак і цього виявилося недостатньо для потрапляння до основної команди, тому спортсмен все ж вирішив провести повноцінний сезон у лижних гонках, адже на носі були Олімпійські ігри 2026, і тренерський штаб норвезької збірної покладав на нього сподівання. І не дарма!
Сезон-2025/26 вийшов для Гедеґарта казковим: він взяв участь у 6 гонках, у кожній з яких піднявся на подіум, здобувши 4 перемоги. Та головними успіхами стали два "золота" Олімпіади – в естафеті та командному спринті. Ба більше, на 10 км вільним стилем Ейнар здобув особисту "бронзу" Мілана-Кортіни-2026.
Ці успіхи не могли залишитись непоміченими. Ейнар сподівався, що тренери біатлонної збірної тепер самі відкриють перед ним усі двері, однак у реальності йому запропонували лише місце в резервній збірній, яка вже не відповідає амбіціям висхідної зірки. Відтак, Гедеґарт вирішив діяти з позиції сили, вдавшись до шантажу.
"Моя пропозиція така: федерації біатлону варто відійти від усіх встановлених правил, зробити виняток і взяти мене сьомим спортсменом. Я знаю, що це була б безпрограшна ситуація для всіх.
Я оберу біатлон, якщо потраплю до основної збірної. Якщо ні – залишуся в лижних гонках. І тоді це будуть лижі до кінця кар'єри. Я так для себе вирішив. Шляху назад не буде", – заявив 24-річний норвежець.
Коли ж тренерський штаб відмовився надавати йому бажані гарантії, той оголосив про остаточний перехід у лижні гонки.
"Моя дитяча мрія зруйнована... Ця мрія зникла", – констатував Гедеґарт.
Як виявилося, категоричне "ні" не було остаточним. Можливо, велику роль зіграло те, що Ейнара підтримали легендарні норвезькі біатлоністи Йоганнес Бо та Уле Айнар Бйорндален, які висловили думку, що норвезькій федерації варто було піти на поступки.
"Треба було спробувати дати йому шанс. Він же найкраще у світі бігає вільним стилем. У команді з найкращими біатлоністами світу він міг би стати дуже сильним", – сказав Йоганнес Бо в коментарі NRK.
Бйорндален навіть брав участь у переговорному процесі між федерацією та талановитим спортсменом.
"Я залучений у діалог, але не маю тут великого впливу. Все висить на дуже тонкій нитці. Допоки залишатиметься хоча б маленька ниточка, я намагатимусь вплинути на неї, щоб вона стала трохи міцнішою. Але це вибір, який Ейнар має зробити сам", – зазначив Бйорндален у розмові з Nettavisen.
Після додаткових перемовин із федерацією сторони змогли знайти компроміс, який ще нещодавно здавався неможливим. Гедеґарт погодився повернутися у біатлон – але вже на інших, кращих умовах.
Ключовий момент – зміна підходу до підготовки. Якщо раніше його не влаштовував статус у команді, то тепер вирішальним стало те, що федерація погодила індивідуальні деталі тренувального процесу. Зокрема, можливість працювати з потрібним тренером і отримати програму, яка реально допоможе підтягнути стрільбу, – головну слабкість Ейнара.
До речі, стати тренером Гедеґарта зі стрільби готовий Тарей Бо, старший брат Йоганнеса, який також виграв у біатлоні майже все, про що можна мріяти.
У підсумку Ейнар прийняв пропозицію і проведе наступний сезон у складі другої (резервної) команди Норвегії. Ще кілька днів тому саме цей варіант здавався для нього неприйнятним – але після корекції умов став компромісом, на який спортсмен пішов заради дитячої мрії.
"Це було досить важко. У понеділок я ухвалив рішення (про завершення кар'єри біатлоніста – прим.). Але потім федерація знову вийшла на зв'язок зі мною. І ми змогли внести деякі корективи.
Я переконаний, що вже наступного сезону можу виграти окрему гонку – і повністю беру відповідальність за ці слова. Але за два роки матиму більше часу, щоб стати стабільнішим у стрільбі й, сподіваюся, суттєво збільшити кількість стартів та поборотися за перемогу в загальному заліку", – цитує спортсмена Nettavisen.
Чи вдасться Гедеґарту досягти висот у біатлоні – покаже час. Та все ж, за умови покращення стрілецької підготовки, він має достатній потенціал для того, щоб поповнити історичний перелік спортсменів, які здобули олімпійські медалі у двох різних видах спорту.
