Підручний: Бронза – це не випадковість, а результат нашої праці
Лідер та капітан збірної України з біатлону Дмитро Підручний в ексклюзивному флеш-інтерв'ю "Чемпіону" прокоментував бронзову медаль у чоловічій естафеті на сьомому етапі Кубку світу, що проходить у чеському Нове-Мєсто.
– Дмитре, які емоції від медалі?
– Позитивні, дуже хороші. Нарешті всі команди спрацювали чітко. І це вивелося в дуже хороший результат. Вся команда віддалася на максимум. Сервіс сьогодні добре попрацював, і тренери, і хлопці.
Суперники дали шанс і ми ним скористалися. Але це була нелегка медаль і боротьба була дуже запекла з досить сильними командами. Тому я б сказав, що це не випадковість, а результат нашої праці.
– З якими відчуттями ти приїжджав на останню стрільбу, коли якраз вирішувався розподіл нагород?
- З відчуттями, що просто роби те, що ти вмієш. Я не думав про те, що я борюся за третю медаль, за третє місце. Я думав, що мені треба показати те, що я вмію, а як складеться, чи зможу я поборотися за медаль - вже було інше питання.
Бачимо, що суперники дали шанс, хоча і я також не бездоганно відпрацював на останньому рубежі, але я це все зробив швидко. Справа була в тому, що треба на останньому колі потерпіти й не підпустити до себе суперників. Хоча, чесно кажучи, коли виходив на останнє коло і розумів, що за мною в кількох секундах німець, і знав, що Горн дуже сильний на останньому колі. Мені згадувалася естафета в Ленцергайде, коли він витягнув команду на третє місце. Він на останньому колі був дуже швидкий. Я думав, що зараз кілька сотень метрів і він не дожене, але в той же момент намагався зробити все для того, щоб його не підпустити до себе.
Не знаю, де в мене взялась сила, але потерпів і дотримав цю позицію, яка в нас була. Також цьому є велика заслуга сервісу. Лижі працювали дуже добре. Якби не лижі, то втримати цей результат було б дуже важко.
– Сьогодні твоя дружина, мабуть, була у ролі тренера. Які відчуття, коли твоя дружина веде тебе до відповідальної гонки?
– Так, мій особистий тренер Юрай Санітра через сімейні причини не зміг бути на етапі в Нове-Мєсто. Відчуття нормальні. Якщо чесно, пристрілка була дуже нервова у всієї команди, тому що вітер змінювався то справа, то зліва і важко було пристрілятися. Але дружина мене вже не вперше пристрілює, вона, буває, приїжджає до мене на збори, коли я без тренера.Відчуття нормальні. Якщо чесно, пристрілка була дуже нервова у всієї команди, тому що вітер змінювався то справа, то зліва і важко було пристрілятися. Але дружина мене вже не вперше пристрілює, вона, буває, приїжджає до мене на збори, коли я без тренера.
Це було перед новим роком. Вона мене пристрілювала, вона знає мою поведінку на стрільбі. Вона працює тренером біатлону, вона сама біатлоністка, тому розуміє специфіку цього всього. З її допомогою сьогодні вдалося в цей вітер чітко відстрілятися.
– Яка медаль важливіша: ця чи нагорода пʼятирічної давнини?
– Тоді були одні емоції, зараз схожі, практично такі самі. Схожа боротьба. Все вирішилося на останньому рубежі, на останньому колі. Тому важко їх порівнювати.
Вони обидві дуже важливі для нас, для нашої команди. Що тоді, що зараз. Це результат нашої важкої праці, праці нашої команди, праці тих, хто нам допомагає, насправді, дуже багато людей за нами, тому дуже приємно переживати ці емоції разом з ними.
Зазначимо, що Україна вперше за 5 років виграла бронзу в чоловічій естафеті на Кубку світу. Попереднього разу українця були на п'єдесталі у цій дисципліні також на етапі в Нове-Мєсто, проте в березні 2020 року. Тоді разом із Підручним срібними призерами стали Артем Прима, Сергій Семенов та Руслан Ткаленко.
Також це перша медаль України на Кубку світу з біатлону (якшо враховувати всі дисципліни) від початку повномасштабного воєнного вторгнення Росії.