Вечірка у Вегасі, або четверта корона Макса Ферстаппена
На останньому Гран-прі Формули-1, у Лас-Вегасі, Макс Ферстаппен достроково оформив свій четвертий титул чемпіона світу. За кількістю виграних сезонів "СуперМакс" зрівнявся з великим "професором" Аленом Простом, а позаду залишилося багато легендарних гонщиків, включаючи тестя нідерландця – Нельсона Піке-старшого. І розкішні заклади Вегаса є одним із найкращих місць для свята на честь чергового здобутого трофея найвищого рівня.
Чотири суперники
У всіх чотирьох чемпіонських сезонах нашого героя йому протистояли різні пілоти.
Першим суперником Макса Ферстаппена в боротьбі за чемпіонський титул став Льюїс Гамільтон у 2021 році. Навіть через три роки, досі в пам'яті залишаються яскравими спогади про протистояння двох домінантних гонщиків – минулого і майбутнього. Битва двох чемпіонських характерів супроводжувалася безліччю грандіозних скандалів і найтонших інтриг.
Свою роль відігравали й дії суддів, які більшу частину сезону відверто допомагали британцю, але в останній момент таки повернули нідерландцю борги та дали йому шанс повернути собі законний титул на останньому колі останнього етапу. А відео битви Макса та Льюїса на останніх п'яти кілометрах чемпіонату й досі дуже активно переглядаються глядачами та публікуються в соціальних мережах.
Макс Ферстаппен та Льюїс Гамільтон
Другим опонентом Ферстаппен став Шарль Леклер 2022-го. Після перших трьох гонок монегаск випереджав нідерландця на цілих 46 очок і складалося враження, що це його сезон. Але швидко оговтавшись від шоку після двох сходів у трьох перегонах, Макс взяв справу у свої руки і почав стрімко скорочувати відставання від суперника, а пізніше вийшов у лідери та оформив чемпіонський титул за чотири перегони до закінчення сезону.
Темп болідів Ред Булл та Феррарі був приблизно рівним. Проте щоразу Макс вигравав гонки, здобувши рекордні на той момент 15 перемог за сезон. Що ж до Леклера – він не мав ні характеру, ні достатнього досвіду, щоб боротися з Ферстаппеном за чемпіонство. Боротьба на трасі між претендентами була лише в окремих перегонах, але в рамках чемпіонату нідерландець був недосяжний.
Сезон 2023 року став роком відвертого і тотального домінування Макса Ферстаппена. На початку сезону за ним намагався наздогнати його напарник – Серхіо Перес, який раніше виконував лише роль зброєносця. Після перших чотирьох етапів на рахунку обох пілотів Ред Булл було дві перемоги. Але далі Макс узяв повністю справу у свої руки та оформив рекордну серію з 10 перемог поспіль. А в Катарі Ферстаппен став першим пілотом, який здобув чемпіонський титул після спринтерських перегонів.
Цікавий факт: Ще в сезонах 1952-1953 Альберто Аскарі встановив рекорд за кількістю перемог поспіль – 9. І саме у Монці, на рідній трасі італійського героя минулих років, Макс Ферстаппен перевершив це досягнення, здобувши десяту перемогу поспіль.
І четвертим суперником, у теперішньому сезоні, для Макса став Ландо Норріс. На початку, чемпіонат здавався легкою прогулянкою, проте пізніше, проблеми, викликані відходом Едріана Ньюї, дуже сильно сповільнили болід Ред Булл. І Ферстаппену довелося складати справжній іспит на чемпіонський характер.
Дві третини сезону, на слабшій машині, нідерландцю доводилося боротися за кожне очко. Труднощі призвели до того, що Макс перетворився на розлюченого звіра, який піде до останнього, щоб стримати свого суперника. А Норріс, навіть попри домінуючий болід Макларена, виявився просто не готовим до серйозного бою за титул із Максом.
Чотири траси
Ще одним цікавим фактом є те, що всі чотири рази Макс Ферстаппен ставав чемпіоном світу на різних трасах.
Перший титул Макс здобув на останньому колі останньої гонки сезону 2021 року в Абу-Дабі на трасі Яс-Маріна. При чому, перед стартом фінального заїзду, Ферстаппен і Гамільтон мали рівну кількість очок. Раніше подібне траплялося лише один раз – у сезоні 1974 по 52 очки мали Емерсон Фініпальді та Клей Регаццоні.
Вдруге чемпіоном Макс став у дощовому Гран-прі Японії 2022 року, за чотири етапи до кінця сезону. При чому сталося це вже після закінчення заїзду. Річ у тім, що Шарль Леклер грубо зрізав останній поворот перегонів, за що постфактум отримав штраф у п'ять секунд, який коштував монегаску однієї позиції. І саме ці три втрачені Леклером очки стали вирішальними для того, щоб боротьба за титул остаточно була закінчена в «Країні сонця, що сходить».
На Гран-прі Катару 2023 року Ферстаппен не лише достроково оформив чемпіонство, але ще й став першим гонщиком в історії Формули-1, який зробив це у спринтерському заїзді. І цей факт спричинив статистичні розбіжності – до кінця сезону залишалося ще 6 гонок, але лише 5 Гран-прі. Через що спірним залишається питання, чи Макс зрівнявся з рекордом Міхаеля Шумахера 2002 року: тоді "Червоний Барон" став чемпіоном за шість етапів до кінця.
І в минулий вікенд, четвертий титул Макс здобув на вуличній трасі в Лас-Вегасі. Місто гріхів дає великі можливості для того, щоб відзначити цей результат яскравою вечіркою.
Чотири послуги від партнера
Формула-1 завжди була командним видом спорту. І щоразу у вирішальній гонці свій внесок у чемпіонство Макса Ферстаппена робив його напарник – Серхіо Перес.
Найбільшу роль зіграв "Чеко" у Гран-прі Абу-Дабі 2021 року. Якщо наступні рази, дії мексиканця лише прискорювали процес здобуття чемпіонства нідерландцем, то дії Серхіо вплинули те що, що Макс взагалі зміг виграти титул.
На 20-му колі, який уже зробив свій піт-стоп Льюїс Гамільтон, наздогнав Переса, який ще не зупинявся. За такої різниці за свіжістю гуми "Чеко" здавався легкою здобиччю. Проте мексиканець двічі успішно контратакував британця на прямий, рахунок чого залишився попереду на ціле коло. На повільній частині траси, Серхіо як міг, уповільнював Льюїса, внаслідок чого Гамільтон втратив цілих 7 секунд своєї переваги над Ферстаппеном.
Серхіо Перес стримує Льюїса Гамільтона на Гран-прі Абу-Дабі 2021
Далі, болід Мерседеса із "ракетним двигуном" знову продовжив відриватися. Але в кінці гонки саме цих 7 секунд не вистачило Льюїсу, щоб зробити піт-стоп, через що він змушений був залишитися на старих покришках, що дало Максу шанс завоювати титул на останньому колі.
У сезоні 2022, як я вже писав вище, титул був розіграний достроково, на Гран-прі Японії. Розклад перед початком заїзду був таким: щоб залишити "Країну сонця, що сходить" дворазовим чемпіоном, Ферстаппену потрібно було перемагати, за умови, що Леклер фінішує не вище третього місця.
Макс впевнено їхав першим мокрою трасою і без особливого опору довів справу до перемоги. Шарль починав останнє коло другим, що дозволяло йому ще вчепитися за математичні шанси до наступного етапу. Але на останніх колах Перес наблизився до Леклера і почав його атакувати. Пресинг з боку мексиканця призвів до того, що монегаск просто помилився в останній зв'язці поворотом і грубо зрізав шматок траси. Саме за це Шарля покарали п'ятисекундним штрафом і він відкотився на третю позицію.
У спринті Гран-прі Катару 2023 року відбулася єдина "послуга", яку "Чеко" не спеціально, а випадково. Штампуючи перемоги одну за одною, Макс впевнено відривався від решти учасників чемпіонату. До моменту старту заїзду Перес залишався єдиним суперником, який ще мав формальні математичні шанси. При чому розклади, за яких чемпіонство Ферстаппена відклалося б до основної гонки, були вкрай малоймовірними, тому спочатку вже всі готувалися вітати нідерландця вже в суботу.
Але навіть у такій ситуації Серхіо зміг надати Максу послугу і зробити його на 8 кіл раніше, ніж очікувалося: Перес потрапив в аварію і застряг у гравії. Сход Переса з дистанції означав чемпіонство Ферстаппена.
У чемпіонаті 2024 року, ми все менше спостерігали за "Чеко" в лідируючій групі. Його останній подіум був ще на п'ятому етапі – в Китаї. З того часу Серхіо навіть в очки приїжджає далеко не в кожній гонці. І бачимо ми його, як правило, десь серед пілотів другого ешелону.
Проте у Лас-Вегасі, Перес зумів ненадовго потрапити в об'єктиви телекамер. Відтягнутий піт-стоп дозволив мексиканцеві на якийсь час опинитися попереду пілотів топкоманд. Приблизно півкола Серхіо "плутався під ногами" у пари британських пілотів, що щільно їхала: Гамільтон-Норріс.
Говорити, що саме це завадило Ландо наздогнати Макса було б дуже великою натяжкою. Втрати британця навряд чи більше однієї секунди. Проте суто формально послугу напарнику було надано. Тим більше, що відразу після цього, в Ред Булл покликали в бокси свого другого номера, що говорить про те, що "заради цього все й писалося".
Чемпіонський характер
У тих чи інших варіаціях дуже часто можна почути таку думку: легко бути швидким пілотом, коли твоя машина їде. Набагато важче бути найкращим, коли твій болід відверто слабший.
І в момент, коли Ред Булл втратив швидкість, Макс показав, чому саме його багато глядачів та експертів вважають найкращим гонщиком наших днів. Нідерландець використав будь-який шанс, який йому давали суперники. Найкращим прикладом цього стала перемога у дощовій Бразилії після старту з 17 позиції.
Гран-прі Бразилії, 2024
Але й суха погода не обіцяла опонентам легкого життя. Навіть суттєва перевага у швидкості не дозволяла так просто пройти Ферстаппена на трасі. Коли справа доходить до боротьби за титул, "СуперМакс" перетворюється на справжнього звіра, який не гребує і видавити суперника з траси, щоб зберегти свою позицію.
Так, подібні методи часто викликають засудження певної частини глядачів. Але якщо подивитися історію Формули-1, то можна помітити, що так і діяли багаторазові чемпіони.
Льюїс Гамільтон відправив самого Макса у стіну на Гран-прі Великобританії 2021 року, а до цього витісняв на траву Ніко Росберга та Феліпе Массу. Міхаель Шумахер двічі таранив своїх суперників у фінальній гонці сезону і 1994 року це допомогло йому зберегти в руках заслужений титул.
Навіть "Професор" Ален Прост, який славився ідеально точним розрахунком, здобув свій третій титул, коли на Гран-прі Японії 1988 року "поставив на місце" Айртона Сенну: бразилець компенсував свою нестачу точності пілотажу неймовірною агресією і славився підходом до боротьби. , або ми стикаємося ", а француз відступати не став і погодився на аварію, яка була йому вигідна з точки зору турнірної таблиці.
Саме вміння "піти до кінця" у процесі боротьби і відрізняє і Макса від більшої частини суперників. Хтось ненавидить Ферстаппена за це, хтось захоплюється. Але що далі, то менше глядачів залишаються байдужими до нідерландського чемпіона.
У футболістів є приказка – "гра забувається, а результат – залишається". Цей самий принцип застосовний і в автоспорті. А в боротьбі за титул вирішальним може стати кожне очко.
Чемпіон без кубка конструкторів
Починаючи з 1958-го року, у Формулі-1, крім звання чемпіона серед пілотів, також розігрується командний трофей – "кубок конструкторів". Як показує практика, зазвичай обидва трофеї опиняються в руках одного колективу. Однак бувають і винятки з цієї закономірності.
Наразі лише 11 разів завойовував титул пілот, чия команда програла боротьбу за "кубок конструкторів". А єдиним гонщиком, який опинився в такій ситуації, двічі є Нельсон Піке-старший.
Але Ферстаппен дуже близький до того, щоб повторити досягнення свого тестя. У сезоні 2021 року Макс став чемпіоном вперше, але командний трофей тоді забрав Мерседес. Цьогоріч боротьба за "кубок конструкторів" усе ще триває. Чисто формально, Ред Булл усе ще зберігає шанси. Однак, з огляду на слабкі результати другого пілота – Серхіо Переса, вкрай малою є ймовірність того, що за 2 роки, що залишилися, "бики" відіграють 53 очки відставання від Макаларена.
Нічний чемпіон
Вже 15 сезон у Формулі-1 присутні нічні перегони. Заїзди в темний час доби не тільки дозволяють створити надзвичайно красиву картинку штучного освітлення, але ще й впливають на стан траси: через відсутність сонячного світла, траса поступово остигає, що найважливішим чином позначається на роботі з гумою. Ідеї висвітлювати автодром прожекторами були давно, але реалізувати задумане вперше змогли лише на скандальному Гран-прі Сінгапуру 2008 року.
З тих пір поступово почала збільшуватися кількість треків, обладнаних штучним освітленням. Нині вже чверть перегонів проходять у темний час доби (6 із 24). Однак Макс є єдиним гонщиком, який оформляв титул у повністю нічних заїздах. До того ж, зробив він це двічі – у 2023 та 2024 роках.
До цього 4 пілоти (включно з самим Ферстаппеном) оформляли титул у вечірній гонці Абу-Дабі, яка традиційно починається під природним світлом вечірнього сонця і потім іде в ніч.
2009 та 2024: подібність та відмінність
Фанати Формули-1 із великим стажем можуть пам'ятати чемпіонат 2009 року та історію Браун GP. Сезони 2009 та 2024 мають дуже чітку паралель: на початку сезону одна команда будує гарну машину, а її перший пілот починає з упевненої серії перемог. Але лише після третини етапів, суперники роблять оновлення, з яким не тільки порівнюються у швидкості, а й впевнено виходять уперед. А питання титулу залежить від того, чи вистачить відриву, здобутого на початку.
Проте є між цими історіями та ключова різниця. Браун, зрозумівши, що його боліди вже далеко не найшвидші, згуртував команду і весь колектив працював як годинник у боротьбі за кожен заліковий бал. І геніальна стратегія Роса періодично приносила додаткові очки його пілотам.
Ред Булл у середині сезону поринув у справжній хаос – усі головні особи команди звинувачували одна одну у всіх проблемах. Фактично, Макс залишився один у своїй боротьбі за титул. передчасно зазивали Ферстаппена на піт-стоп і тим самим підставляли нідерландця на завершальній стадії гонки під атаки суперників, які зупинилися пізніше і внаслідок цього мали свіжіші покришки.
Трохи про переможця гонки у Вегасі:
Гран-прі Лас-Вегаса став третьою перемогою у кар'єрі Джорджа Рассела. І ось що цікаво: щоразу британець опинявся поза центром уваги. У всіх трьох перегонах відбувалися події, які обговорювалося глядачами набагато більше, ніж володар верхньої сходинки подіуму.
Бразилія 2022: скандал між пілотами Ред Булл
Австрія 2024 року: зіткнення Макса Ферстаппена і Ландо Норріса
Лас-Вегас 2024: четвертий чемпіонський титул Макса Ферстаппена
Статистика довгих серій
На даний момент в історії Формули-1 є шість серій з двох чемпіонських титулів поспіль, чотири серії з чотирьох безперервних чемпіонств, а один пілот - Міхаель Шумахер - не залишав трон п'ять років.
При цьому немає жодної серії, яка б складалася рівно з трьох титулів. У всіх гонщиків, яким вдавалося вибороти три чемпіонства поспіль, серія продовжувалася щонайменше до чотирьох.
Макс Ферстаппен святкує четверте чемпіонство у Формулі-1