Погачар взяв реванш у Ван дер Пула на Турі Фландрії. Підсумки тижня у велоспорті
Гонки тижня
2 квітня – Дварс доор Фландерен (Бельгія)
Заключною репетицією Туру Фландрії була інша бельгійська класика, Дварс доор Фландерен. І вона подарувала надзвичайно несподівану та навіть курйозну розв’язку.
До останнього гонка складалася повністю за сценарієм Visma Lease a Bike. Більш ніж за 70 км до фінішу нідерландська команда атакувала з пелотону на рівнині зусиллями Воута Ван Арта, Маттео Йоргенсона та Тіша Беноота. Це тріо працювало дуже потужно та злагоджено, і дуже швидко переклалося у відрив дня, який на момент атаки мав менш ніж хвилину переваги.
Гонщики Visma Lease a Bike продовжували працювати в групі лідерів, і поступово просіяли її – селекцію зумів пройти лише Нілсон Паулесс. Саме він разом із тріо гонщиків нідерландської команди і розіграв перемогу в гонці.
Доволі несподівано гонщики Visma Lease a Bike не намагалися атакувати американця по черзі, реалізовуючи свою чисельну більшість, а просто розвозили на фініш Ван Арта. Склалося враження, що метою Visma Lease a Bike було не просто здобути перемогу в Дварс доор Фландерен, а влаштувати все так, щоби виграв саме Ван Арт.
Бельгієць після високогірного тренувального збору явно набирає форму, і після дуже слабкого виступу на Гент – Вевельгем провів Дварс доор Фландерен дуже сильно. Враховуючи, який складний період у кар’єрі переживає Воут, ця перемога була йому дуже потрібна з психологічної точки зору.
Проте ефект вийшов рівно протилежний. Visma Lease a Bike розвезла Ван Арта під фінішний спринт, а бельгієць абсолютно сенсаційно програв Нілсону Паулессу, який після фінішу сам не міг повірити в свою перемогу. Варто сказати, що опинившись наодинці проти трьох гонщиків Visma Lease a Bike, американець цілком міг би не виходити на зміни: мовляв, вас тут більше, у вас найсильніший спринтер у групі, я брав участь у ранньому відриві – значить вам працювати.
Гонщик EF Education EasyPost працював на те, щоби здобути в підсумку хоч якесь місце у топ-4, яке не світило би йому, якби цю групу наздогнав пелотон. І за свою сумлінність Паулесс отримав винагороду – навіть більшу, ніж ту, на яку розраховував.
Ну а Visma Lease a Bike справила на цій гонці максимально суперечливі враження. З одного боку – демонстрація величезної сили та прекрасної форми, з іншого – такий гучний тактичний провал. Безумовно, той факт, що пелотон програвав лідерам менш ніж одну хвилину, не давав змогу жовто-чорній команді занадто рано починати по черзі атакувати Паулесса з усіх сторін, проте принаймні за 5 км до фінішу вони цілком могли би почати реалізовувати цю тактику. І шанси на успіх були би дуже високими. Проте склалося повне враження, що завдання було не просто виграти гонку, а принести її саме Ван Арту.
Що це було у виконанні самого Воута? Важко сказати. Можливо, у нього просто ще не було необхідної різкості після виснажливого високогірного збору, а можливо – свій потужний фінішний спринт він втратив остаточно і безповоротно. Сам Воут пояснив свій провал судомами на останніх кілометрах. Якщо винести за дужки провалений спринт, Ван Арт провів дуже сильну гонку, було видно, що фізична форма бельгійця перед Туром Фландрії та Париж – Рубе росте. Проте така поразка – дуже важкий психологічний удар, оговтатися від якого буде непросто.
Чи була цілеспрямована робота саме на перемогу Ван Арта вибором Visma Lease a Bike, чи наполягав на цьому сам бельгієць? Складно сказати. Другий варіант цілком можливий, враховуючи те, скільки разів Воут сам жертвував власними амбіціями заради інтересів команди. І гонщики екстра-класу повинні володіти твердістю характеру, щоби наполягати на таких рішеннях. Але після цього вони не мають права програвати в таких ситуаціях, коли команда приносить перемогу на блюдечку.
Пелотон весь час знаходився неподалік від групи лідерів, проте організувати достатньо ефективного переслідування для того, щоби наздогнати втікачів, так і не зумів. Фініш за п’яте місце із основної групи виграв Мадс Педерсен, який вирішив не тратитися перед Туром Фландрії та не наважився на таку ж ранню атаку, як на Гент – Вевельгем.
Яспер Філіпсен за відсутності Матьє Ван дер Пула був головною ставкою Alpecin Deceuninck, проте випав із пелотону доволі рано. Врятував команду від провалу Тібор Дель Гроссо, який фінішував одразу за Педерсеном – шосте місце.
6 квітня – Тур Фландрії (Бельгія)
Тур Фландрії всі розцінювали як чергову серію дуелі між Тадеєм Погачаром і Матьє Ван дер Пулом. Завершилась гонка сольною перемогою словенця з перевагою в більш ніж хвилину над групою переслідувачів. Дуелі не вийшло? Та ні, вона була, проте фінішний протокол не повною мірою це відображає.
Як і два тижні тому на Мілан – Сан Ремо, більш агресивним і атакувальним був Погачар, який пішов у атаку за 51 км до фінішу, під час другого з трьох проходжень Оуде Кваремонта. Після цього вони з Матьє прискорювалися на кожному хеллінгені, та практично на кожному відривалися від усіх переслідувачів, демонструючи свою перевагу над рештою суперників.
При чому, Ван дер Пул, здавалося, закривав атаки Погачара доволі впевнено та з запасом. Наприклад, під час першої атаки капітана UAE Emirates на Кваремонті нідерландець був не на перших позиціях у пелотоні, зловив просвіт, але дуже швидко та візуально легко закрив його.
Тривалий час здавалося, що ми побачимо повторення сценарію Мілан – Сан Ремо: Ван дер Пул закриє всі атаки Погачара, після чого виграє у нього фінішний спринт або навіть атакує сам – наприклад, під час останнього проходження Патерберга. Проте під час останнього проходження Оуде Кваремонта словенець знову атакував, і цього разу гонщик Alpecin Deceuninck у певний момент буквально став, далеко та назавжди відпустивши Тадея та підпустивши до себе переслідувачів – Воута Ван Арта та Мадса Педерсена.
Враховуючи те, наскільки впевнено Матьє закривав усі попередні атаки Погачара, така міні-криза нідерландця була дуже несподіваною. Візуально здавалося, що Ван дер Пула зловили судоми, проте сам гонщик Alpecin Deceuninck після фінішу нічого про це не говорив.
Після Оуде Кваремонта Ван дер Пул опинився в одній групі з Воутом Ван Артом, Мадсом Педерсеном і його партнером по Lidl Trek Яспером Стуйвеном. Саме цей квартет і розіграв останні два місця на подіумі. І Матьє в спринті програв лише Педерсену, якого ще тиждень тому більш ніж впевнено обіграв на E3 Saxo Classic. Хороша ілюстрація тому факту, що на Турі Фландрії Ван дер Пул не показав усього, на що здатен, і що на Оуде Кваремонті з ним відбулося щось не зовсім нормальне.
Як би там не було, Матьє піднявся на подіум Туру Фландрії вшосте поспіль – рекорд гонки. Якщо брати всі Монументи, то більш тривалою була лише подіумна серія Костанте Джирарденго на Мілан – Сан Ремо: у 1917 – 1926 роках він фінішував у топ-3 десять разів поспіль.
Друге місце Педерсена означає, що на подіум піднялися чинний та два колишніх чемпіони світу. Це перший такого роду випадок на Монументах з часів Париж – Рубе-1967, коли трьома кращими стали ексчемпіони Ян Янссен і Рік Ван Лоой і чинний на той момент чемпіон світу Руді Альтіг.
Друге місце Педерсена – це мабуть, максимум того, що данець міг здобути на Турі Фландрії за присутності Погачара та Ван дер Пула. За тиждень на Париж – Рубе шансів поборотися за перемогу в нього буде значно більше.
Як би там не було, в цьому успіху данця є велика заслуга його партнера по команді Яспера Стуйвена, який замкнув топ-10 і видав, можливо, свій найсильніший виступ на Монументах у кар’єрі. Так, у 2021 році він сенсаційно виграв Мілан – Сан Ремо, проте та перемога була перш за все тактичною, здобутою за рахунок фактору несподіванки. З точки зору чистої сили кращого Монументу у виконанні бельгійського ветерана згадати важко.
Четвертим зайвим у боротьбі за подіум виявився Воут Ван Арт. В цілому він підтвердив те враження, яке склалося після Дварс доор Фландерен: форма у бельгійця хороша, проте сильний фінішний спринт після минулорічної травми зник.
Тур Фландрії став для Ван Арта гонкою смертей і відроджень. Неодноразово на хеллінгенах він випадав з колеса не лише Ван дер Пула та Погачара, а й Педерсена, проте щоразу повертався – не в останню чергу завдяки своїм партнерам по команді, Маттео Йоргенсону та Тішу Бенооту: на вирішальних стадіях гонки саме Visma Lease a Bike була в чисельній більшості в групі лідерів. Бенооту це в підсумку принесло шосте місце, а ось Йоргенсон на останніх кілометрах дистанції буквально став і в підсумку фінішував лише 47-м.
Що стосується Ван Арта, то його виступ залишив дуже двоякі враження. Попри те, що Воут неодноразово випадав із групи лідерів на хеллінгенах, він не вів гонку виключно від оборони та декілька разів атакував сам – наприклад, біля підніжжя останнього сходження на Оуде Кваремонт.
Також дуже кидалося в очі те, що на пологих хеллінгенах типу того ж Кваремонта Ван Арт виглядав значно сильніше, ніж на крутих типу Коппенберга чи Патерберга. І це дуже хороший симптом з точки зору його шансів на Париж – Рубе.
Ну а Погачар став сьомим гонщиком в історії, який виграв Тур Фландрії у веселковій майці чемпіона світу. При чому, чотири таких випадки трапилися за останні 20 років – Том Боонен (2006 рік), Петер Саган (2016) і Ван дер Пул (2024). Це восьмий виграний Монумент у кар’єрі Тадея – за цим показником він випередив Ван дер Пула та таких титанів, як Джино Барталі, Фабіан Канчеллара та Том Боонен.
Словенець зрівнявся з Ріком Ван Лоойєм і тепер ділить з ним шосте місце в історії. Враховуючи, що Тадею всього 26 років, то обійти другого у цьому all-time рейтингу, Роджера де Фламінка з 11 Монументами йому точно під силу. А ось Едді Меркс із його 19 перемогами – дуже важкий бар’єр, підкорити який буде вкрай складно навіть настільки геніально обдарованому гонщику, як Погачар.
Ще один фаворит першого-другого ешелонів, Філіппо Ганна, на Турі Фландрії відверто розчарував. Хоча у певний момент гонка складалася для італійця за дуже хорошим сценарієм. Приблизно за 100 км до фінішу італієць атакував із пелотону разом із Маттео Трентіном, Дааном Хооле та Кентеном Хермансом.
Доволі швидко вони переклалися у відрив дня, де у Ганни був партнер по Ineos Gremadiers Коннор Свіфт. Це формування працювало досить ефективно, і тривалий час трималося на відриві у 1:10 – 1:20 від пелотону. Проте Ганна виявився не готовим до боротьби за перемогу, і на хеллінгенах випадав з колеса навіть своїх партнерів по відриву.
Тому, в момент вирішальних атак Погачара відповісти словенцеві йому було нічим. Філіппо вдалося не розсипатися остаточно, і він виграв спринт із пелотону за восьме місце. Непоганий результат, проте не дуже переконливий виступ за змістом. Втім, на Париж – Рубе разом із Магнусом Шеффілдом і Джошуа Тарлінгом Ineos Grenadiers і Ганна будуть грізною силою.
Варто зазначити, що на ранніх стадіях гонки в пелотоні стався доволі масовий завал, в який потрапили і багато гонщиків команд двох головних фаворитів – UAE Emirates і Alpecin Deceuninck. При чому, якщо особисто Погачар падіння зумів уникнути, то Ван дер Пул – ні, хоча і виявилося воно не надто серйозним.
Проте на повернення у пелотон Матьє довелося докласти певні додаткові зусилля. Падіння, зусилля на повернення у пелотон, можливі судоми на Оуде Кваремонті – у Ван дер Пула було достатньо способів пояснити свою поразку, проте, до честі нідерландця, жодною з них він не став користуватися. А ось один із спортивних директорів Alpecin Deceuninck після гонки заявив, що на тижні перед Туром Фландрії нідерландець протягом трьох днів був змушений пити антибіотики.
Варто зазначити, що UAE Emirates вцілому провела далеко не найкращу гонку. Ранній завал суттєво понизив потенціал команди і вивів із ладу. Alpecin Deceuninck у атакувальну групу Ганни вдалося делегувати свого гонщика, Кентена Херманса, тому переслідувати втікачів після цього довелося саме UAE Emirates.
Абсолютно невдалим вийшов дебют на Турі Фландрії Леннерта Ван Етвелта. Лідер Lotto ще на ранніх стадіях зловив два проколи та одну поломку велосипеда, та у підсумку до фінішу не дістався.
Наступний тиждень
7 – 12 квітня – Тур Країни Басків (Іспанія)
Уже в понеділок стартує ще одна іспанська багатоденка Світового туру – Тур Країни Басків, або, як його називають самі місцеві жителі, Ітцулія. Цього року маршрут доволі звичний – мало шансів для спринтерів (якщо точніше – лише один) та частоколи класичних баскських коротких і крутих підйомів.
Як і торік, розпочнеться Ітцулія з рівнинної розділки. Цього разу її дистанція складе 16,5 км зі стартом і фінішем у Вікторії-Гастеїц. Втім, більша частина гонки проходитиме за межами міста, тому важкою з технічної точки зору вона не буде.
Другий етап від Памплони до Лодоси – той самий єдиний шанс для спринтерів. А уже з третього етапу починаються гірські баталії. Хоча головні складнощі рельєфу на 157-кілометровій дистанції з Сараутца до Беасаїна зосереджені на першій половині дистанції. У розв’язці – лише короткий і крутий (1,4 км з середнім градієнтом у 9,6%) підйом Ласкаоменді. Спринтери тут, звісно, не виживуть, проте і вирішальних розривів у загальному заліку чекати теж не варто.
На четвертому етапі все буде навпаки: головна складність етапу буде розташована під кінець. Йдеться про традиційний для Туру Країни Басків перевал Ісуа (3,5 км, 9,6%), вершина якого розташована в 11 км він фінішу в Маркіна-Хемеїн. Перша реальна битва грандів загального заліку може відбутися саме тут.
П’ятий етап з Ордуньї до Герніки-Лумо буде простішим за два попередніх з точки зору сумарного набору висоти. Проте підйом Салобанте (4,9 км, 6,4%) за 14 км до фінішу може внести суттєві корективи в підсумкову генеральну класифікацію.
Вирішальним буде заключний, шостий етап зі стартом і фінішем у Ейбарі з 6 перевалами, 3 із яких – першої категорії складності. Втім, етап спроектований не надто вдало, і заключним буде далеко не найскладніший перевал третьої категорії Тракабуа – 3,3 км, 6,9%. Тим більше, що його вершина розташована за 19 км до фінішу.
Такий маршрут покликаний стимулювати ранні атаки, проте може викликати зворотній ефект. Відверто кажучи, класичний варіант із фінішем в Аррате, від якого відмовилися в останні три роки, виглядає значно більш вдалим рішенням.
Тур Країни Басків знаний тим, що часто збирає такий склад учасників серед генеральщиків, якому може позаздрити будь-який Гран Тур. Цього року стартлист Ітцулії дещо слабкіший, ніж зазвичай. Жодної з суперзірок на кшталт Тадея Погачара чи Йонаса Вінгегора ми не побачимо. Втім, це може зробити гонку навіть цікавішою: на нас чекає дуже рівна та непередбачувана битва грандів другого ешелону.
Дуже сильний склад на Тур Країни Басків привезла Red Bull Bora: у них за високе місце в загальному заліку може поборотися ледь не кожен. Головною ставкою команди буде німецький ексбіатлоніст Флоріан Ліповітц, який місяць тому став віцечемпіоном Париж – Ніцца. Свої перші гоночні дні в сезоні проведе переможець Ітцулії 2022 року Дані Мартінес, який готується до Джиро д’Італія.
На пагорбах середньої довжини прекрасно повинен почувати себе Максім Ван Гілс, для якого стартові місяці кар’єри в Red Bull Bora виявилися змазаними через проблеми зі здоров’ям. Також можуть поборотися за високі місця герой початку сезону Фінн Фішер-Блек і Олександр Власов, хоча останній у поточному сезоні поки що виглядає відверто слабко.
Капітаном UAE Emirates буде Жоау Алмейда, який нечасто отримує повну свободу дій. Серед його свити будуть такі люди, як Марк Солер, Брендон МакНалті та Ісаак Дель Торо. Враховуючи, що суперниками Алмейди по загальному заліку будуть в основному доволі слабкі роздільники, фактор 16-кілометрової індивідуальної гонки в перший день може стати серйозним козирем у руках португальця.
Ще одним фаворитом загального заліку буде Маттіас Ск’єлмосе із Lidl Trek, який у березні втратив потенційно призове місце на Париж – Ніцца через неприємне падіння на передостанньому етапі. За окремі горбисті етапи можуть поборотися Андреа Баджолі та Тібо Ніс. Талановитий бельгієць в Іспанії проведе свої перші гоночні дні на шосе з серпня минулого року.
Завжди небезпечний на іспанських дорогах Енрік Мас. Капітан Movistar наприкінці березня став третім у загальному заліку Туру Каталонії, програвши лише таким грізним суперникам, як Хуан Аюсо та Прімож Рогліч. Жодного з них цього року на Турі Країни Басків не буде. Фактор рідних доріг допомагатиме баскам – Пельо Більбао із Bahrain Victorious і Йону Ісагірре, який вигравав Ітцулію в 2019 році. Його партнер по Cofidis Алекс Аранбуру може поборотися за перемогу на окремих, не найскладніших за рельєфом етапах.
Далеко не найсильніший склад привезла на Тур Країни Басків Visma Lease a Bike. У статусі капітана зможе спробувати себе Сепп Кусс, хоча американець розпочав сезон відверто слабко. Не виключено, що головною ставкою нідерландської команди стане не він, і Вілко Келдерман – вагомим аргументом на користь нідерландця стане розділка на першому етапі.
За відсутності Ремко Евенепула лідерами Soudal Quick Step будуть Максімільян Шахманн та Ілан Ван Вілдер, хоча обидва на старті сезону не вражають. А ось капітан EF Education Бен Хілі в процесі підготовки до арденських класик може здивувати. Тим більше, що ще місяць тому він був у класній формі, посівши четверте місце на Страде Б’янке.
Цікавий склад привезла на гонку Groupama FDJ. На високі місця в загальному заліку можуть претендувати досвідчений новачок команди Гійом Мартен і, можливо, Ромен Грегуар, який сильно проявив себе на Мілан – Сан Ремо, намагаючись зачепитися за Погачаром після його атаки на Чіпрессі. Цікаво буде поспостерігати за ще одним французом, Віктором Лафеєм із Decathlon Ag2r, для якого минулий сезон вийшов невдалим через важку травму.
Дуже сильний склад привезла Tudor Cycling: виступлять на Турі Країни Басків два зіркових новачки команди, Марк Хірші та Жуліан Алафіліпп, які готуються до сезону арденських класик. Втім, останній перебуває не в оптимальних кондиціях: француз через хворобу пропустив Тур Фландрії. Може поборотися за перемогу на окремих етапах Клеман Шампуссен із XDS Astana. В березні на Париж – Ніцца він уже був дуже близьким до успіху. В топ-10 загального заліку в складі команди Олександра Вінокурова може заїхати Харольд Техада.
Дайджест новин
– Менеджмент Lotto продовжує шукати причини проблем Арно Де Лі. Команда наполягла на тому, щоби чемпіон Бельгії припинив співпрацю зі своїм особистим тренером Гаетаном Білле. В Lotto вважають, що тренувальна програма, яку він давав своєму підопічному, була занадто легкою.
– Відновлення Йонаса Вінгегора після травм, отриманих на Париж – Ніцца, йде із випередженням графіку. В Visma Lease a Bike планують появу данця на одній із багатоденок ще до червневого Критеріума Дофіне. Ймовірно, йдеться про Тур Романдії наприкінці квітня – на початку травня. Також не виключений виступ Вінгегора на Флеш Валлонь або Льєж – Бастонь – Льєж.
– Точно виступить на Турі Романдії інша суперзірка світового велоспорту, Ремко Евенепул. Для нього це буде перша багатоденка після важких травм, отриманих у грудні минулого року на тренуванні. До цього він планує виступити на чотирьох арденських одноденках – Флеш Брабансонн, Амстел Голд Рейс, Флеш Валлонь і Льєж – Бастонь – Льєж.
– Колишній лікар Найро Кінтани Фреді Александер Гонсалес Торрес отримав умовний тюремний термін та штраф у 15 тисяч євро за володіння та постачання допінгу під час Тур де Франс-2020. Нагадаємо, сам Кінатна на Турі-2020 виступив слабко. Зате у 2022 році Найро замкнув топ-6 загального заліку "Великої петлі", після чого його результат було анульовано через вживання трамадолу під час гонки.
– Q36.5, яка отримала вайлд-кард на Джиро д’Італія-2025, підтвердила участь у гонці Тома Підкока.
– Soudal Quick Step на рік продовжив контракт з одним із головних талантів команди, французьким спринтером Полем Маньє.
– У маршрут заключного етапу Тур де Франс-2025 внесені зміни. Гонщики тричі долатимуть вкритий бруківкою підйом Монмартр (0,9 км, 6,4%), який був ключовою точкою маршруту групової олімпійської гонки Ігор 2024 року. Традиційний фініш на Єлисейських полях залишиться без змін.
Ідея включити Монмартр в маршрут останнього етапу Туру виникла давно, проте організаторам не вдавалося домовитися з місцевою владою Парижу про перекриття цієї частини міста. Добитися дозволу вдалося лише після втручання президента Франції Еммануеля Макрона. У будь-якому випадку, поява Монмартра може порушити концепцію "етапу дружби" та території для спринтерів.