Погачар завершив сезон історичною перемогою на Ломбардії. Підсумки тижня
Гонка тижня
11 жовтня – Ломбардія (Італія)
Сезон великого велоспорту за традицією завершувався Ломбардією, і фінальний акорд вийшов максимально прогнозованим – гонка завершилася переконливою перемогою Тадея Погачара. Ще перед "класикою опалого листя" багато говорилося про те, що її маршрут схожий за складністю з груповими гонками чемпіонатів світу та Європи, і ми можемо втретє поспіль побачити аналогічний сценарій та результат. Так у підсумку і склалося. Погачар здобув чергову домінуючу перемогу, а Ремко Евенепул знову впевнено забрав друге місце – максимально банальний і прогнозований підсумок.
Як і очікувалося, словенець пішов у вирішальну атаку на передостанньому і найважчому підйомі дня, Пассо ді Ганда (9,3 км, 7,1%). І те, що видав словенець на цьому підйомі, було чимось неймовірним. На вершині він вигравав у всіх переслідувачів на чолі з Евенепулом уже більше хвилини.
Пассо ді Ганда з’являється у маршруті Ломбардії строго раз на два роки. Цього року Погачар подолав цей підйом за неймовірні 21 хвилину та 21 секунду. У 2023 році Тадей подолав цей підйом за 23:07. Таким чином, капітан UAE Emirates подолав цей підйом на 1 хвилину та 46 секунд швидше – просто колосальна різниця як для зусилля на трохи більше ніж 20 хвилин. Різниця, яка найкращим чином ілюструє той неймовірний прогрес, якого Погачар досягнув за міжсезоння між сезонами 2023 і 2024 років. Ще два роки тому Тадей був беззаперечно гонщиком №1 у світі, проте навіть з того височенного рівня зумів дуже помітно додати та під крилом нового особистого тренера, Хав’єра Соли, перетворився на непереможного монстра.
На фініші Погачар виграв у Евенепула 1 хвилину та 48 секунд – значно менше, ніж ті неймовірні 3:16, які були минулого року. Проте ця перемога словенця також була домінуючою та безапеляційною – ні про яке успішне переслідування з боку Ремко мова не йшла. Найбільш показовим було те, що Тадей нарощував свою перевагу навіть на рівнинній ділянці між завершенням спуску з Пассо ді Ганда та початком підйому на Колле Аперто.
Виступ Евенепула знову гідний компліментів та, водночас, співчуття – можна лише уявити, який фантастичний послужний список уже був би у Ремко, якби йому пощастило народитися в інший час і не натрапити на епоху феноменального Погачара. Як уже було сказано вище, капітан Soudal Quick Step програвав словенцеві один-на-один навіть на рівнинних ділянках. Проте на спуску з Пассо ді Ганда Евенепул декілька секунд у словенця все ж відіграв.
Так, можна говорити про те, що Погачар, маючи комфортну перевагу, не надто ризикував. Просто спуски ніколи не були сильною стороною Ремко, тому такий перфоманс в будь-якому випадку гідний аплодисменів. Тим більше на Ломбардії, з якою у бельгійця пов’язані просто жахливі спогади. В 2020 році на спуску з Муро ді Сормано Евенепул зазнав жахливого падіння в 15-метрову прірву. Воно виглядало настільки жахливо, що спершу були величезні побоювання навіть не за кар’єру, а за життя бельгійця. І після таких кошмарів так впевнено та ризиковано проходити небезпечні ломбардійські спуски зміг би далеко не кожен.
Сам Евенепул на Пассо ді Ганда зумів скинути всіх потенційних конкурентів у боротьбі за друге місце. Найдовше тримався Майкл Сторер, який у підсумку фінішував третім – головна сенсація гонки. Австралійський гірник і до Ломбардії проводив непогану осінню італійську компанію – перемога на Меморіалі Марко Пантані, 2 місце на Джиро делла Тоскана та сьоме – на Джиро дель’Емілії. Проте сильним одноденником Сторер усе ж ніколи не вважався і досягнув, безумовно, свого головного успіху на одноденних гонках.
На Ломбардію Сторер приїхав лише третім номером своєї команди, Tudor Cycling: лідерами вважалися Жуліан Алафіліпп і Марк Хірші, які в підсумку фінішували лише в третьому десятку. При чому, Алафіліпп у звичному для себе стилі намагався якомога довше триматися попереду, створюючи видимість боротьби за високі місця, проте заліз у резерв своєму організму та почав дуже різко відставати від суперників. Француз випав з пелотону на початку підйому на Пассо ді Ганда разом із Еганом Берналем, проте капітан Ineos Grenadiers заїхав у підсумку восьмим, а Алафіліпп – лише 23-м.
Ще однією сенсацією гонки стало четверте місце Квінна Сіммонса. Чемпіон США брав участь у доволі сильному відриві дня, де, окрім нього, були присутні такі люди як Філіппо Ганна, Пельо Більбао та Майкл Меттьюз. Сіммонс у цьому відриві був найсильнішим, і зумів фінішувати у підсумку четвертим. Жоден інший представник відриву дня не потрапив навіть у топ-20.
Трохи розчарував Ісаак Дель Торо, який не втримався за Евенепулом і Сторером на Пассо ді Ганда та у підсумку лише виграв спринт за 5 місце. При цьому, мексиканець ніякої роботи на Погачара не виконував. Схоже, 21-річному вундеркінду поки що трохи не вистачає витривалості на супердовгих гонках. Окрім нього, в топ-10 фінішував ще один представник UAE Emirates, Джей Вайн – 9 місце.
У фінішному спринті з невеликої групи Дель Торо випередив не лише Берналя, а й Тома Підкока та Поля Сейксаса, які посіли 6 і 7 місця відповідно. Для Підкока гонка розпочиналася не надто вдало – з падіння на спуску з першого перевалу дня, Мадонна дель Гізалло. Ну а Сейксас, який став наймолодшим учасником у історії Ломбардії та наймолодшим гонщиком у топ-10 на Монументах за останні 108 років, видав черговий вражаючий виступ у боротьбі з найкращими серед еліти та довів, що головним талантом нового покоління його вважають недарма.
Доволі несподівано замкнув топ-10 Кіан Уйтдебрукс. Мало того, що талановитий бельгієць ніколи не вважався сильним одноденником, так ще й проводив свою прощальну гонку за Visma Lease a Bike – як уже повідомлялося минулого тижня, він переходить у Movistar.
Лише 22-м фінішував Прімож Рогліч, який, як і Алафіліпп, тривалий час тримався на межі потрапляння в топ-10, проте дуже багато програв на останніх кілометрах. Як би там не було, словенцеві не вдалося реабілітуватися за доволі невдалий сезон.
Провалила гонку EF Education. Бен Хілі випав з пелотону ще на Дзамбла Альта та у підсумку зійшов з дистанції. Річард Карапас доволі неприємно впав на спуску з Пассо ді Ганда – на щастя, обійшлося без серйозних травм. У будь-якому випадку, еквадорець на момент падіння не претендував на щось серйозніше, ніж місце наприкінці топ-10.
Ну а Погачар завдяки своїй перемозі на Ломбардії встановив цілий ряд історичних досягнень. Словенець наздогнав легендарного Фаусто Коппі за кількістю перемог на "Класиці опалого листя" – по 5. При цьому, капітан UAE Emirates виграв 5 поспіль. Більше того: Погачар на Ломбардії в прямому сенсі непереможний: 5 участей у гонці – 5 перемог.
Серія Тадея з 5 перемог поспіль – найдовша в історії не лише Ломбардії, а й будь-якого Монумента. Сумарно це вже десятий виграний Монумент для словенця – він лише третій гонщик у історії, який досягнув двозначного числа перемог на серії найпрестижніших одноденок. 11 перемог у Роджера Де Фламінка, 19 – у Едді Меркса.
Також Погачар став другим гонщиком у історії, який за один сезон виграв три Монументи (раніше це вдавалося Мерксу, при чому, аж чотири рази – в 1969, 1971, 1972 і 1975 роках), та першим, хто за один сезон піднявся на подіум усіх 5 Монументів: окрім перемог на Турі Фландрії, Льєж – Бастонь – Льєж і Ломбардії, на рахунку словенця також 3 місце на Мілан – Санремо та друге – на Париж – Рубе. Після суботньої перемоги Тадей уже заявив, що саме дві останні гонки, яких йому досі не вистачає для кар’єрного "Великого шолома" на Монументах, і будуть його головними цілями на наступний сезон.
Дайджест новин
– Israel Premier Tech таки здалася під тиском пропалестинських активістів і пішла на ребрендинг проєкту. Слово "Israel" зникне з назви команди, реєстрація більше не буде ізраїльською, а Сільвен Адамс відійде він управління командою, зосередившись на своїх обов’язках глави Всесвітнього єврейського конгресу. Чи врятує саме цей крок світовий велоспорт від подальших акцій протесту? Є великі сумніви. Акції протесту якщо і припиняться, то через зміну геополітичної ситуації.
– Гірський король Джиро д’Італія-2025 Лоренцо Фортунато продовжив свій контракт із XDS Astana ще на два роки – до кінця 2027 року.
– Злиттю команд Lotto та Intermarche Wanty заважають борги останньої, які становлять 2,5 мільйона євро. Наразі Intermarche Wanty активно займається продажем своїх активів, включно з командними автобусами. Також обидві команди скорочують свій персонал, те саме буде і з гонщиками – ростер не резиновий. Проблема в тому, що завершити процес злиття потрібно до 15 жовтня – часу залишилося зовсім обмаль.
– Слідом за Александером Крістоффом про завершення кар’єри оголосили ще два відомих спринтери його покоління – Арно Демар і Елія Вівіані.
– На шляху до трансферу Дерека Джи з Israel Premier Tech у Ineos Grenadiers виникла серйозна фінансова перешкода: ізраїльська команда вимагає 30 мільйонів євро компенсації за дострокове розірвання контракту, який діяв до кінця 2028 року.
Наприкінці серпня канадець розірвав угоду в односторонньому порядку, проте контракт із Ineos Grenadiers досі не підписав. Джи мотивував розірвання контракту побоюваннями щодо власної безпеки на фоні протестів проти Israel Premier Tech, проте Дерек явно лукавить: інформація про його переговори з Ineos Grenadiers з’явилася у ЗМІ ще задовго до Вуельти, на якій і спалахнули протести проти команди.
– А тим часом Ineos Grenadiers нарешті оголосив про інше гучне підписання – Кевіна Воклена із Arkea, яка, вочевидь, припиняє своє існування. Контракт розрахований на три роки – до кінця 2028 року. Поява Воклена в британській команді – це явна ознака певної зміни вектору проєкту в французьку сторону після появи Total у якості другого спонсора.
– Едвард Планкарт не перейде в Soudal Quick Step, а залишиться у своїй нинішній команді, Alpecin Deceuninck, навіть попри те, що ще на початку серпня про перехід було оголошено офіційно. За словами самого 30-річного бельгійця, під час Вуельти він відчув, що хоче залишитися в нинішній команді. Soudal Quick Step на переході не наполягає, і зараз сторони працюють над розірванням контракту.
– Глава RCS Sport Урбано Кайро офіційно підтвердив інформацію, яка з’явилася ще на початку серпня: Джиро д’Італія-2026 стартує в Болгарії, чий уряд виділив на проведення гонки 12,5 мільйона євро. Перший етап відбудеться в Бургасі в суботу, 9 травня. А це означає, що додаткового дня відпочинку, який часто ставлять на Джиро коли гонка стартує за межами Італії, цього разу не буде. Повністю маршрут Джиро-2026 буде презентовано в середині листопада.
– Кріс Фрум оголосив про повернення до тренувань після важких травм, отриманих наприкінці серпня на тренуванні у Франції. Нагадаємо, тоді 40-річний британець отримав переломи 5 ребер і поперекового хребця, а також пневмоторакс. Що до травми багато хто прогнозував, що Фрум завершить кар’єру наприкінці поточного сезону, проте, схоже, навіть після таких важких травм Кріс ще хоче продовжувати виступи. Навіщо? Якій команді він ще буде потрібен? Питання, на які важко знайти відповіді.
– Picnic PostNL оголосила про підписання контракту з британським гірником Soudal Quick Step Джеймсом Ноксом.