Домінування Вінгегора в Каталонії, подарунок для Ван дер Пула на E3 Saxo Classic. Підсумки тижня
Гонки тижня
23 – 29 березня: Тур Каталонії (Іспанія)
Від Туру Каталонії всі чекали, перш за все, дуелі між Йонасом Вінгегором і Жоау Алмейдою в загальному заліку – вже за півтора місяці їм битися за перемогу на Джиро д'Італія. Проте тут дуелі не вийшло – Вінгегор переконливо забрав обидва гірських етапи та перемогу в загальному заліку. Станом на кінець березня в активі лідера Visma Lease a Bike вже є перемоги в двох престижних багатоденках Світового туру (раніше він виграв Париж – Ніцца) – настільки сильно данець не розпочинав сезон ще ніколи.
Алмейда поборотися за перемогу на Турі Каталонії не зумів через падіння на спуску на 5 етапі. Окрім нього в тому завалі постраждали також Йорген Нордхаген, Брендон Макналті та третій призер Париж – Ніцца Георг Штайнхаузер. Жоден із них у підсумку поборотися за високе місце на Турі Каталонії не зумів.
Алмейда після того завалу зумів повернутися в пелотон, проте почувався не кращим чином, програвши на фініші 2 хвилини. Після цього лідер UAE Emirates доїжджав Тур Каталонії в економ-режимі.
На тому ж спуску з Кольяда Собірана дуже неприємно впав Том Підкок, який уже на тому етапі програв 29 хвилин, а наступного дня зійшов із гонки. Падіння британця не потрапило в трансляцію, проте було дуже серйозним. У лідера Pinarello Q36.5 виявлено невеличкі стресові переломи, пошкодження зв'язок і набряк правого коліна, а також травма зап'ястя. Тепер арденська класична кампанія для віцечемпіона Мілан – Сан Ремо під великим питанням.
Завершуючи тему травм – вже на 3 етапі зійшов із гонки Джей Вайн. Загалом для гонщика UAE Emirates це вже 22-ге задокументоване падіння в гонках за останні 5 років. Статистика, яка найбільш красномовно характеризує величезні проблеми талановитого австралійця з навиками управління велосипедом.
Ну а другим у підсумковому загальному заліку став Ленні Мартінес, який нарешті повною мірою проявив ту прекрасну форму, яка була в нього ще на Париж – Ніцца. Топ-3 замкнув Флоріан Ліповітц, який у горах був на рівних із французом, і програв йому тільки через боніфікації.
Двояке враження залишив виступ на Турі Каталонії Ремко Евенепула. З одного боку, бельгієць знову виявився нездатним боротися з найкращими у високих горах. З іншого – Ремко став п'ятим у загальному заліку, при цьому сумлінно попрацював на Ліповітца, коли це було потрібно, а також проявив свій вражаючий індивідуальний хід на рівнині.
Йдеться про 3 етап, на якому менш ніж за 30 км до фінішну в пелотоні з'явилася загроза створення ешелонів. Найактивніше працювала Visma Lease a Bike, проте згодом Евенепул вийшов вперед і з першої позиції на рівнині скинув із колеса цілий поїзд грегарі Visma Lease a Bike! Вінгегор вчасно зреагував на це та встигнув перестрибнути на колесо бельгійцеві.
Удвох вони втекли від пелотону, проте ніякої допомоги він Йонаса гонщик Red Bull Bora не дочекався, і сильно цьому обурювався. Тим не менш, цей дует стараннями одного Евенепула цілком міг не підпустити пелотон і забрати перемогу на етапі. Проте трішки більше ніж за 1 км до фінішу Ремко, перебуваючи на першій позиції, несподівано перелетів через руль і впав.
Вінгегор самотужки втриматися під натиском пелотону не зумів, проте після фінішу стверджував, що підпустив основну групу свідомо – мовляв, не хотів перемогти за рахунок падіння компаньйона по втечі, якому він взагалі не допомагав.
Самому Евенепулу дали нейтралізацію відставання в загальному заліку, хоча згідно з оновлених правил UCI, які набули чинності з нинішнього сезону, не мали цього робити. За оновленою версією правил, на рівнинних етапах зона нейтралізації розширена з 3 до 5 км, проте нейтралізація не поширюється на випадки, коли відбувся не масовий завал, а падіння одного гонщика з його власної провини. Проте Ремко нейтралізацію все ж отримав: журі дійшло висновку, що причиною його падіння стала яма на асфальті, а не технічна помилка самого бельгійця.
Ще один зірковий потенційний генеральщик Red Bull Bora, Джей Хіндлі, за високі місця в загальному заліку не боровся. Австралієць знову задовольнився роллю елітного грегарі. Найстрашніше те, що він, схоже, починає звикати до такого статусу.
Четвертим у загальному заліку став Валентен Паре-Пентр, який на обох гірських етапах виявився трішки слабкішим за Ліповітца та Мартінеса. Активним у горах був і ще один гонщик Soudal Quick Step, Мікель Ланда, проте було видно, що баск від оптимальної форми ще далекий.
На 5 етапі в ранню атаку на фінальному підйомі Коль де Паль разом із Ландою пішов Фелікс Галль, проте, як і на лютневому Турі ОАЕ, така тактика успіху австрійцеві не принесла. А на 6 етапі у нього знову проявилися проблеми з проходженням спусків. Він відстав від групи лідерів і в підсумку програв на тому етапі більше 2 хвилин. У загальному заліку Фелікс фінішував шостим.
Lidl Trek приїхала на Тур Каталонії одразу з 4 потенційними генеральщиками. Проте вже на першому ж етапі наполеонівські плани команди почали розсипатися: Джуліо Чікконе, Тао Геогеган Харт і Дерек Джі відстали від пелотону та програли 1 хвилину і 46 секунд. І це при тому, що буквально перед цим Lidl Trek працювала попереду, сподіваючись на перемогу Чікконе в спринті з просіяної групи.
У подальшому італійцеві вдалося перезавантажитися та включитися в боротьбу за перемогу на етапі. Досягнути цієї мети Джуліо не вдалося, проте він зумів завоювати майку гірського короля. З чим пов'язане фіаско на першому етапі? Можливо, зі втомою після Мілан – Сан Ремо: на відновлення у Чікконе було менше 48 годин.
Ну а Джі та Геогеган Харт ознак життя у подальшому не почали подавати, та навіть не дісталися фінішу багатоденки. Якщо до провалів Геогеган Харта всі уже звикли, то від Джі після переходу в Lidl Trek чекали значно більшого. Єдиною надією команди в загальному заліку залишився Маттіас Ск'єлмосе, який у підсумку посів 7 місце.
Кіан Уйтдебрукс провів типову для себе зразка дебютного сезону в професіоналах багатоденку: блідо, пасивно, проте стабільно та без кризових днів. Як підсумок – 8 місце в загальному заліку. Для бельгійця це перше потрапляння у топ-10 багатоденки Світового туру з часів Тіррено – Адріатико-2024.
Багаторічний капітан Movistar Енрік Мас гонку провалив, посівши у загальному заліку лише 24 місце. Утім, він приїхав на Тур Каталонії лише з 3 гоночними днями в сезоні – іспанець готується до свого дебюту на Джиро д'Італія.
Топ-10 загального заліку доповнили Меттью Ріккітелло та Річард Карапас. Еквадорець з точки зору фізичної готовності виглядав не кращим чином, проте на 6 етапі поїхав у відрив дня, а згодом зумів зачепитися за групу лідерів, у якій на спуску та рівнині працював Евенепул. Саме це і дозволило олімпійському чемпіону Ріо фінішувати у топ-10.
Варто відзначити, що на Тур Каталонії помітно вплинули погодні умови. Через сильні вітри та ризики сходження лавин на 4 етапі повністю прибрали фінальний підйом на Вальтер, а на 5 етапі довелося прибрати останні 2 км підйому на Коль де Паль.
Загалом схожі проблеми з погодою виникають на Турі Каталонії досить регулярно. Що не дивно для високогірної багатоденки, яка проходить у березні. З точки зору календаря хорошим рішенням було би поміняти Каталонію та Тур Країни Басків місцями. Для Ітцулії, де високих гір і так немає, це не стало би проблемою, а високогірному Туру Каталонії зайві два тижні точно би не завадили.
З урахуванням зникнення з маршруту 4 етапу підйому на Вальтер, а також пасивного проходження інших горбистих етапів, спринтери на цьогорічному Турі Каталонії отримали незвично багато шансів – одразу 5. Імовірно, якби фінішери наперед знали, як складеться гонка, спринтерський склад міг би зібратися значно сильніший.
А так – по одному етапу виграли Магнус Корт, Ітан Вернон і Бреді Гілмор, який потішив співвласника NSN, Андреса Іньєсту, перемогою на заключному етапі в Барселоні. Сам легендарний хавбек спостерігав за 7 етапом у фінішній зоні. Одразу дві перемоги здобув Доріан Годон. Враховуючи ще 2 других місця, француз впевнено забрав спринтерський залік Туру Каталонії.
Загалом же Годон став одним із відкриттів старту нинішнього сезону та дуже вдалим трансфером для Ineos Grenadiers. Виступи британської команди у поточному сезоні поки що залишають максимально суперечливе враження. З одного боку – станом на кінець березня у них уже 13 перемог: лише одного разу за 17-річну історію проєкту було більше.
З іншого – левова частка з цих перемог були здобуті на скромних гонках. У той час як більшість топових гонок Ineos Grenadiers провалює. Тур Каталонії також не можна занести їм в актив. У Карлоса Родрігеса з точки зору загального заліку знову нічого не вийшло, а Оскар Онлі посів лише 12 місце. Британець, на підписання якого були потрачені дуже серйозні кошти, поки що відверто розчаровує. Можливо, причина в тому, що він приєднався до команди досить пізно, коли передсезонна підготовка вже завершувалася.
25 березня: Тур Брюгге (Бельгія)
З усіх весняних фламандських одноденок Світового туру Тур Брюгге, напевно, найпростіша за маршрутом – жодного пагорба, лише три сектори бруківки та абсолютно рівнинний фініш. Проте цього року погода всіляко намагалася ускладнити життя гонщикам, компенсуючи простоту маршруту.
Злива вранці перед стартом, сильні вітри – все це робило гонку значно складнішою. Протягом усієї дистанції раз за разом утворювалися ешелони. Чергова спроба за 70 км до фінішу, здавалося би, буде результативною. Попереду опинилися чимало зіркових гонщиків із партнерами по команді, і в певний момент перевага цього формування досягала хвилини.
Проте втримати її таки не вдалося: на користь групи переслідувачів зіграла її більша чисельність, і за 40 км до фінішу два формування об'єдналися. А через 10 кілометрів трапилася ще одна подія, яка вплинула на хід гонки: через екоактивіста, який всівся на трасі перед гонщиками прямо на заключному секторі бруківки, трапився завал, в якому постраждав, зокрема, і штатний спринтер UAE Emirates, Хуан Себастьян Молано.
Втім, ні ешелони, ні завали не стали на заваді найбільш прогнозованому сценарію боротьби за перемогу на Турі Брюгге – масовому спринту з пелотона. Цей спринт перетворився на дуель зіркових Яспера Філіпсена та Ділана Груневегена, яка завершилася на користь останнього. Ключовим фактором стало те, що бельгійця надто рано виставили на першу позицію.
Ну а Груневеген приніс скромній Unibet Rose Rockets першу в історії перемогу на гонці Світового туру. Враховуючи ще й вайлд-кард на Джиро д'Італія, якого Unibet Rose Rockets точно не отримала би без наявності у складі зіркового нідерландського спринтера, уже зараз можна говорити про те, що підписання Груневегена себе повністю виправдало.
Схоже, що вдалим кроком цей трансфер став і для самого Ділана, який переживає свою другу молодість. Тур Брюгге став для нього третьою поспіль виграною бельгійською одноденкою за 7 днів. Утім, дві попередні перемоги все ж були здобуті на доволі слабкому полі суперників. Тому істинний рівень Груневегена на даний момент ми зможемо оцінити лише на Джиро.
До слова, завал імені Молано та екоактивіста був далеко не єдиним на цьогорічному Турі Брюгге. Дещо раніше неприємно впав Вінченцо Альбанезе, і спринтер EF Education EasyPost отримав подвійний перелом правої руки.
E3 Saxo Classic, яка вважається головною репетицією Туру Фландрії, вийшла дуже напруженою. Матьє Ван дер Пул за відсутності Тадея Погачара та Воута Ван Арта вважався беззаперечним фаворитом №1. І свій статус почав виправдовувати ще за 60 км до фінішу, пішовши у несподівано ранню атаку, ще до вирішальної зв'язки хеллінгенів Патерберг/Оуде Кваремонт.
Нідерландець швидко наздогнав і пройшов наскрізь відрив дня та за 46 км до фінішу пішов за сольною перемогою. Відставання пелотону в певний момент перевищувало хвилину. На Патербергу та Оуде Кваремонті у пелотоні пішли атаки з усіх боків – здавалося би, в боротьбі лише за друге місце.
У підсумку втекти від основної групи зуміло тріо у складі Флоріана Вермеєрша, Пера Странда Хагенеса та Йонаса Абрахамсена. Вони проковтнули залишки відриву дня, і за це тріо зумів зачепитися один із його учасників, Стен Девулф.
Це тріо (Девулф, хоч і був там присутнім, на зміни практично не виходив через надмірну втому) працювало доволі ефективно. І в певний момент почали творитися абсолютно несподівані речі: вони стали поступово відігрувати час у Ван дер Пула. При чому, причиною цього була саме втома Матьє, оскільки і пелотон, який їхав трохи позаду, наближався до лідера приблизно в тому ж темпі, що і квартет переслідувачів.
Тривалий час шанси на те, що Ван дер Пул таки втримається, його проковтне квартет переслідувачів, і на те, що перемога буде розіграна з пелотону, видавалися практично рівними. Втім, на останніх кілометрах стало зрозуміло, що третій варіант відпадає.
А ось квартет переслідувачів невпинно наближався, і за 1,2 км до фінішу опинився на відстані витягнутої руки до Ван дер Пула. Вермеєрш видав чергову потужну зміну – і до Матьє залишалося буквально якихось 10 метрів.
Проте саме в цей момент у групі переслідувачів, як говорять у велоком'юніті, "трапився велоспорт". Абрахамсен, який мав виходити на зміну слідом за Вермеєршем, вирішив, що справу вже зроблено, і почав тактичні ігри перед фінішним спринтом, відмовившись працювати попереду. Хагенес і Девулф також не видали тієї однієї-єдиної зміни, якої бракувало для того, щоби таки наздогнати Ван дер Пула.
Темп у групі різко впав, Матьє скористався подарунком і таки вигриз перемогу в E3 Saxo Classic. Ну а група переслідувачів, здійснивши, без перебільшення, ідіотську тактичну помилку, розігрувала тільки друге місце. І є якась вища справедливість у тому, що Абрахамсен, чия доля провини в цьому театрі абсурду найвища, виявився найповільнішим, програвши спринт навіть втомленому Девулфу – лише 5 місце. Ну а два місця на подіумі розібрали Хагенес і Вермеєрш.
Гонка виявилася неймовірно напруженою, перемога Ван дер Пула – по-своєму епічною. Проте Матьє також провів далеко не бездоганну гонку з точки зору тактичних рішень. Навіщо лідер Alpecin Premier Tech пішов у атаку настільки рано, ще до Патерберга та Оуде Кваремонта – важко зрозуміти. Вочевидь, свої сили він переоцінив.
Ван дер Пул втретє поспіль виграв E3 Saxo Classic, проте не показав якоїсь надлюдської сили та готовності кидати виклик Погачару на Турі Фландрії. Як би це парадоксально не звучало, проте після такого виступу Матьє на E3 Saxo Classic оптимізму щодо його шансів на Турі Фландрії стало не більше, а, навпаки, менше. Не виглядає зараз Ван дер Пул готовим обігрувати Погачара, і те, що трапилося на Мілан – Сан Ремо, вочевидь, не було випадковістю.
Ну а спринт із пелотону за шосте місце виграв Тобіас Лунд Андресен, який випередив Крістофа Ляпорта та Мадса Педерсена. Команда останнього, Lidl Trek, поряд із Red Bull Bora, найактивніше працювала в переслідуванні лідерів, включався у цю роботу і сам Педерсен. Мадс виглядав не настільки сильним, як на Мілан – Сан Ремо, проте, враховуючи його мінімальний набір гоночних кілометрів у поточному сезоні, такі перепади цілком зрозумілі.
17 місце посів Тібор Дель Гроссо, з яким пов'язана комічна ситуація, що трапилася за кілька днів до старту. Директор гонки Жак Куссенс дуже здивував усіх заявою про те, що на E3 Saxo Classic виступить Ісаак Дель Торо. Проте наступного дня виявилося, що він мав на увазі Дель Гроссо.
29 березня: Гент – Вевельгем (Бельгія)
Сценарій Гент – Вевельгем чимось був схожим на E3 Saxo Classic. За 57 км до фінішу Воут Ван Арт пішов у атаку під час другого проходження Кеммельберга, зачепитися за нього зуміли лише Матьє Ван дер Пул і Флоріан Вермеєрш. Згодом це тріо переклалося до раннього відриву дня та почало потроху нарощувати свою перевагу.
За 36 км до фінішу, коли Кеммельберг штурмували востаннє, в атаку пішов уже Ван дер Пул, і зачепитися за його колесо – і то не без проблем – зумів лише Ван Арт. Удвох вони працювали доволі злагоджено, проте пелотон був неподалік і у певний момент почав скорочувати своє відставання. Як і на E3 Saxo Classic, до останнього шанси на перемогу втікачів і переслідувачів були 50 на 50.
Проте в цьому випадку переслідувачі таких безглуздих помилок таки не припустилися, і за 1 км до фінішу наздогнали лідерів, до яких за 4 км до цього ще встиг самотужки перекластися Алек Сегарт. Дуже вагомим фактором у переслідуванні став Філіппо Ганна, проте робота зіркового італійця нічого його команді не принесла: жоден із гонщиків Ineos Grenadiers не потрапив у топ-10.
Вермеєрш після останнього проходження Кеммельберга тривалий час висів приблизно на 15 секундах відставання від Ван дер Пула та Ван Арта, проте наздогнати їх так і не зумів, хоча у певний момент відставання скоротилося лише до 9 секунд.
Хтозна, можливо дует лідерів припустився тактичної помилки. Якби в той момент, коли Вермеєрш знаходився на відстані лише 9 секунд, Ван Арт і Ван дер Пул його підпустили, то, можливо, втрьох вони б і зуміли втриматися під натиском пелотону.
Як би там не було, Вермеєрш показав дуже класний індивідуальний хід. А Воут із Матьє, хоч і провели досить гідну гонку, проте показали (Ван дер Пул – вдруге поспіль), що кидати виклик Погачару на Турі Фландрії на даний момент вони навряд чи готові. Відверто кажучи, на Ван Арта сподівань більше: все ж, він проводить свої перші гоночні дні після січневого перелому щиколотки, і його форма має йти лише в набір.
Після фінішу Ван Арт заявив, що, на його думку, на останніх кілометрах Ван дер Пул почав вкладати у роботу попереду менше зусиль, оскільки позаду в пелотоні у Alpecin Premier Tech був інший топовий шанс на перемогу – Яспер Філіпсен. І він таки спрацював – саме бельгієць у спринті здобув перемогу в Гент – Вевельгем.
Другим став Тобіас Лунд Андресен, який видав черговий топовий перфоманс і все міцніше затвердився у статусі елітного чи, принаймні, навколоелітного спринтера. Свої запасні варіанти були і у Visma Lease a Bike – йдеться про Меттью Бреннана та Крістофа Ляпорта. І якщо юний британець пройти селекцію та втриматися у пелотоні не зумів, то Ляпорт став у підсумку третім. Перед цим він посів 4 і 7 місця на Омлоопі та E3 Saxo Classic відповідно: схоже, що після тривалого спаду через проблеми зі здоров'ям француз повертається на свій піковий рівень.
Четвертим став Арно Де Лі. Ставка лідера Lotto Intermarche на пропуск Мілан – Сан Ремо заради фламандських класик поки що не працює. Відзначимо також 6 місце Маттео Трентіна. Італійський ветеран намагався зачепитися за колеса Ван Арта та Ван дер Пула під час другого проходження Кеммельберга, та у підсумку непогано проявив себе у фінішному спринті.
Не щастило на Гент – Вевельгем Soudal Quick Step. За 72 км до фінішу трапилася поломка велосипеда у штатного спринтера та головної ставки команди, Поля Маньє. Він був змушений двічі зупинятися для зміни велосипеда. Спершу свій байк йому віддав Берт Ван Лерберге, а потім француз пересів на свій запасний. Наздогнати пелотон Маньє у підсумку так і не зумів, фінішувавши 58-м. Незабаром після Маньє прокол колеса спіймав Ів Лампарт. У підсумку головною надією Soudal Quick Step став Яспер Стуйвен, який замкнув топ-10.
Не пощастило і лідеру Red Bull Bora Йорді Меусу. Він благополучно дістався фінішу в пелотоні та був готовий боротися за найвищі місця в спринті, проте у момент початку фінішного ривка у нього педаль відстебнулася від веловзуття, і всі шанси було втрачено.
Наступний тиждень
1 квітня: Дварс доор Фландерен (Бельгія)
Заключною пробою сил перед Туром Фландрії буде Дварс доор Фландерен, яка цього року пройде в ювілейний, 80-й раз. У статусі головних фаворитів до гонки підходять Воут Ван Арт і Мадс Педерсен. Утім, у бельгійця з Дварс доор Фландерен пов'язані не найкращі спогади. У 2024 році він на цій гонці впав і отримав серйозні травми, а минулого року відверто підвів команду, не вигравши спринт за перемогу в Нілсона Паулесса в максимально сприятливій ситуації. Втім, можливо, ті невдачі лише додадуть Ван Арту спортивної злості.
Запасними варіантами для Visma Lease a Bike будуть Меттью Бреннан, який невдало виступив на Гент – Вевельгем, і Крістоф Ляпорт, який у неділю фінішував третім. Кондиції Педерсена залишаються загадкою, враховуючи, що з Гент – Вевельгем він знявся через застуду. Другою опцією для Lidl Trek буде Джонатан Мілан, який на Гент – Вевельгем не зумів поборотися за перемогу через механічні проблеми з велосипедом на останніх кілометрах. Утім, пройти селекцію пагорбами Дварс доор Фландерен італійцеві буде непросто.
Більше шансів у його співвітчизника Філіппо Ганни, який цього разу буде головною ставкою Ineos Grenadiers. Буде вмотивований Арно Де Лі, який дуже багато поставив на фламандську класичну кампанію та поки що не досягнув нічого серйозного. Безумовно, буде серед числа топфаворитів і Тобіас Лунд Андресен. Запасним варіантом на випадок більш селективної гонки для Decathlon CMA CGM стане досвідчений Олівер Насен.
За відсутності Матьє Ван дер Пула головною ставкою Alpecin Premier Tech буде Яспер Філіпсен. Одразу три претенденти на високі місця у Soudal Quick Step – Ів Лампарт, Поль Маньє та Ділан Ван Баарле. Бельгійська команда сподівається, що невезіння, яке переслідує їх останнім часом, нарешті відступить.
EF Education EasyPost за відсутності минулорічного переможця Паулесса розраховуватиме на ексчемпіона Туру Фландрії Каспера Асгрена та спринтера Мадіса Міхкельса. UAE Emirates за відсутності Погачара сподіватиметься на Нільса Політта та одного з головних героїв Гент – Вевельгем, Флоріана Вермеєрша. Потрібно реабілітовуватися за провальний старт сезону Біньяму Гірмаю з NSN. Red Bull Bora ставить на братів Міка та Тіма Ван Дейке. Також не списуємо з рахунків Матея Мохоріча та Джона Дегенкольба.
Дайджест новий
– Ян Крістен із UAE Emirates внаслідок свого падіння на початку Мілан – Сан Ремо отримав перелом ключиці. Сезон весняних класик для нього на цьому завершено, мета – відновитися та набрати форму до Джиро д'Італія.
– Імовірність участі Поля Сейксаса у цьогорічному Тур де Франс стрімко наближається до 100%. Остаточне рішення буде ухвалене наприкінці квітня, після завершення сезону арденських класик.
– Партнер Сейксаса по Decathlon CMA CGM Олав Коой лише минулого тижня відновив аутдорні тренування на велосипеді після важкого вірусного захворювання наприкінці січня. Після цього він тривалий час тренувався лише у приміщенні. Проте навіть зараз тренування Коойя повноцінними не назвеш: він працює з низькою інтенсивністю не більше 2-3 днів на день.