Домінування Погачара та Сейксаса в Арденнах. Підсумки тижня
Гонки тижня
22 квітня: Флеш Валлонь (Бельгія)
За відсутності Тадея Погачара та Ремко Евенепула Поль Сейксас був беззаперечним фаворитом №1 Флеш Валлонь. Втім, потужність фінішного панчу юного француза викликала певні сумніви, тому були сподівання, що він захоче піти в ранню атаку чи, принаймні, зробити її максимально селективною, щоби виснажити суперників.
Проте ці сподівання не справдилися. Сейксас вирішив не тратити зайвих сил перед Льєж – Бастонь – Льєж і виграти Флеш Валлонь малою кров'ю. І йому це вдалося, при чому візуально перемога здалася легкою. Так, можливо, це не було таке ж декласування суперників, як у виконанні Погачара минулого року, проте сумнівів стосовного того, хто ж був найсильнішим, не залишилося жодних.
Чи можна списати це на відносно слабке поле суперників? У жодному разі. Про це говорить хоча би те, що Сейксас показав третій найкращий результат сходження на Мюр де Уї, програвши лише 2 секунди показникам Жуліана Алафіліппа зразка 2021 року та Алехандро Вальверде у 2014-му. І значно випередивши того ж минулорічного Погачара.
Безумовно, тут частково далися взнаки і вітрові умови, і пасивний хід гонки, який дозволив спортсменам підійти до заключного підйому свіжішим. Але цифри показові у будь-якому випадку. Як би там не було, Сейксас став наймолодшим переможцем Флеш Валлонь у історії.
Другим став Мауро Шмід. Сенсація? Та ні, зважаючи на прекрасний виступ швейцарця на Амстел Голд Рейс, де гонщик Jayco AlUla став шостим. А ось третє місце Бена Тулетта на сенсацію таки тягне: беззаперечно найгучніший успіх у кар'єрі 24-річного британця із Visma Lease a Bike.
Після подіуму на Амстелі четвертим на Флеш Валлонь став Бенуа Конефруа. І це при тому, що формально він лише четверта людина в ієрархії UAE Emirates на арденські класики – після Погачара і травмованих Ісаака Дель Торо та Джонатана Нарваеса.
Дещо розчарував Маттіас Ск'єлмосе, який лише замкнув топ-5. Так, можна сказати про те, що біля підніжжя Мюр де Уї він опинився на доволі далекій позиції. Проте той же Мауро Шмід зумів вибратися вперед і з більш скрутного становища.
Чогось більшого, ніж восьме місце, можна було чекати від Ленні Мартінеса. Француз із Bahrain Victorious – один із тих гонщиків, які постраждали від того, що гонка виявилася пасивною та недостатньо селективною.
13 місце віцечемпіона попередніх двох видань Флеш Валлонь, Кевіна Воклена, також можна назвати невдачею. Проте все ж слід враховувати обставини: менш ніж за 20 км до фінішу він спіймав прокол колеса та був змушений доїжджати гонку на велосипеді партнера по команді Акселя Лоранса. Чогось більшого ніж 9 місце після яскравого виступу на Амстелі чекали і від Ромена Грегуара.
Продовжує вражати своєю другою молодістю в прощальний сезон кар'єри Йон Ісагірре, який посів 7 місце. А ось Леннерт Ван Етвелт знову розчарував – лише 22 місце. Вкотре провалилася Tudor. Марк Хірші впав і зламав ключицю, а Жуліан Алафіліпп зійшов із гонки навіть без будь-яких падінь. Виступи легендарного француза у поточному сезоні – це просто якась ганьба. І найстрашніше те, що сам Алафіліпп, схоже, змирився з роллю живого маскота.
26 квітня: Льєж – Бастонь – Льєж (Бельгія)
Ну а останньою у триптиху арденських класик за традицією була Льєж – Бастонь – Льєж: четвертий (і останній весняний) Монумент сезону. На ньому всі очікували очну дуель топ-фаворитів: Тадея Погачара, Ремко Евенепула, Поля Сейксаса і, можливо, Тома Підкока.
Проте спершу здавалося, що ніякої боротьби не буде. Доволі рано сформувався масовий відрив із понад 50 гонщиків, у якому опинився Евенепул. У певний момент перевага цієї групи досягала 4 хвилин.
Варто зазначити, що формування цього відриву не потрапило у телетрансляцію – вона розпочалася приблизно через півтори години після старту гонки. Несолідно як для гонки такого високого статусу, і, сподіваємося, що цьогорічний досвід змусить організаторів уникати подібних прорахунків у майбутньому.
У певний момент здавалося, що цей відрив доїде, і Евенепул здобуде легку перемогу. Проте в певний момент пелотон на чолі з UAE Emirates по-справжньому включився, і трохи менш ніж за 100 км до фінішу дві групи об'єдналися. Як би там не було, наявність такого відриву стимулювала ураганно високу швидкість від самого початку. У підсумку це призвело до того, що середня швидкість склала 44,4 км/год – покращення рекорду аж на 2,5 км/год. Просто космічні показники для 260-кілометрової гонки з набором висоти у понад 4000 м.
Вирішальні події розпочалися за 35 км до фінішу на Кот де ля Редут. Погачар видав шалену атаку, проте Поль Сейксас зумів на неї відповісти. Але тільки він. Після цього французький вундеркінд не відмовлявся від парної роботи та добросовісно виходив на зміни. За перших же своїх кроків у дорослому велоспорті Поль демонструє, що стиль і реноме великого чемпіона для нього важливіші за раціональну тактичну доцільність тут і зараз.
Погачар явно був здивований тим, що 19-річний тінейджер зумів відбити його атаки на Редуті, проте продовжував методично реалізовувати свій план на гонку, і на Кот де ля Рош-о-Фокон пішов у атаку знову. Сейксас на неї знову відповів, проте надто високою ціною, залізши глибоко в резерви власному організму. Ближче до вершини гонщик Decathlon CMA CGM потрапив у кризу та випав із колеса Погачара навіть попри те, що словенець прискорень більше не робив.
Тадей помчався за своєю третьою поспіль і сумарно четвертою перемогою на Льєж – Бастонь – Льєж, а Сейксас впевнено зберіг друге місце. Феноменальний перфоманс для 19-річного хлопця. Друга очна зустріч для Поля з Погачаром у поточному сезоні – і знову 2 місце, як і на Страде Б'янке. Проте цього разу француз був явно ближчим за своїм рівнем до гегемона. Сейксас прогресує просто неймовірними темпами, і лише питання часу, коли він буде здатний боротися зі словенцем на рівних.
Третій виграний Монумент у сезоні для Погачара, і на своїй улюбленій Ломбардії він може стати абсолютним рекордсменом за цим показником. Втім, одному Богові відомо, на якому рівні буде Сейксас наприкінці сезону і чи не перерве він переможну серію словенця на "Класиці опалого листя". Цей феномен прогресує буквально на очах.
Ну а Погачар піднявся на подіум в 11-му Монументі поспіль – просто феноменальна серія. Жодному іншому гонщику в історії не вдавалося видати серію з більш ніж 5 подіумів на Монументах.
Ну а що ж Ремко Евенепул? Він виявився явнім третім зайвим і втрутитися в боротьбу за перемогу не зумів. На Коль де ля Редут він випав із групи лідерів ще перед атакою Погачара, коли UAE Emirates завершувала своє розвезення під ривок словенця. У підсумку лідер Red Bull Bora на подіум таки піднявся, забравши 3 місце у фінішному спринті.
Варто визнати, що спринт у виконанні Евенепула був дійсно вражаючим. Ремко розпочав його дуже рано, проте швидкісної витривалості йому вистачило, і бельгієць третє місце нікому не віддав. Евенепул у поточному сезоні дійсно дуже додав у фінішному спринті, проте в контексті Льєж – Бастонь – Льєж для нього це слабка втіха.
Ремко явно розраховував бути в боротьбі з Погачаром і Сейксасом за перемогу, проте виявився від необхідного рівня безнадійно далеким. За великим рахунком, лідер Red Bull Bora не був навіть третім за силою гонщиком у пелотоні в цей день, проте скористався тим, що група переслідувачів на останніх кілометрах зібралася. Хоча і сам Ремко зробив чимало для того, щоби це трапилося. Єдине пояснення такій слабкості Евенепула, яке можна знайти – це те, що він напрацювався у ранньому відриві.
Ну а третім за силою гонщиком у пелотоні був Маттіас Ск'єлмосе. Саме він був єдиним, хто намагався зачепитися за двома дуелянтами на Кот де ля Редут, і на вершині підйому був між небом і землею – приблизно на рівній відстані і від Погачара з Сейксасом, і від групи переслідувачів.
Згодом данець атакував на Кот де ля Рош-о-Фокон, проте самотужки не зумів втриматися під натиском групи переслідувачів на чолі з Евенепулом. Сил на фінішний спринт уже не вистачило – лише 17 місце. Результат, який взагалі не відображає реального рівня гонщика Lidl Trek на цій гонці.
Ще одним топ-фаворитом вважався Том Підкок, проте його реальних можливостей на цій гонці ми так і не отримали змогу перевірити. За 110 км до фінішу, ще коли погоня пелотону за відривом Евенепула була в самому розпалі, британець отримав прокол. Повернутися в пелотон Том так і не зумів – на жаль для гонщика Pinarello Q36.5, після того, як дві групи об'єдналися, темп гонки не впав. Як би там не було, 5 місце Егана Берналя свідчить про те, що стратегія підготовки до Льєж – Бастонь – Льєж цілком життєздатна.
Четверте місце несподівано посів маловідомий широкій публіці Еміл Верстрінге з Alpecin Deceuninck. 24-річний бельгієць провів дуже потужну арденську кампанію – тижнем раніше на Амстелі він замкнув топ-5.
Мауро Шміду трохи не вистачило для того, щоби завершити всі три арденські класики в топ-10 – на Льєж – Бастонь – Льєж він посів 11 місце. А ось Ремену Грегуару це таки вдалося – у Льєжі він фінішував сьомим. Француз із Groupama FDJ – єдиний гонщик у поточному сезоні, який проїхав усі головні весняні горбисті класики: Страде Б'янке, Флеш Брабансонн і арденський триптих. При чому, на на всіх він фінішував у топ-10, а на Страде Б'янке, Флеш Брабансонн і Амстел Голд Рейс взагалі зупинявся за крок від подіуму.
Наступний тиждень
28 квітня – 3 травня: Тур Романдії (Швейцарія)
Уже у вівторок, 28 квітня, стартує багатоденка Світового туру Тур Романдії. Цьогорічний маршрут не назвеш традиційним для цієї гонки. Вперше з 1988 року в програмі не буде повноцінної довгої розділки, лише пролог на 3,2 км у Віллар-сюр-Глан.
А ось групові етапи – цілком звичні для Туру Романдії: чимало гір, проте лише один фініш у підйомі. Найважчий підйом цьогорічного видання трапиться на шляху гонщиків уже на другий день. На першому етапі (пролог у нумерацію етапів традиційно не включається) на гонщиків чекають 171 км зі стартом і фінішем у Мартіньї, який у 2020 році мав стати столицею чемпіонату світу, проте через строгі антиковідні обмеження той мундіаль перенесли в італійську Імолу.
Маршрут етапу буде здебільшого рівнинним, проте на останній третині дистанції на гонщиків чекає дуже важкий перевал Овронназ: 8,9 км із середнім градієнтом у 9,8%. Його вершина розташована за 35 км до фінішу, проте підйом настільки важкий, що різницю тут можна і потрібно робити. На таких етапах часто вирішальним стає те, хто в які групи пооб'єднується на спуску та рівнині.
Другий етап буде найпростішим на цьогорічному Турі Романдії. Втім, рівнинною 173-кілометрову дистанцію з Ру до Вушерена не назвеш: постійні пагорби. Територія для панчерів та спринтерів широкого профілю.
Третій етап за конфігурацією буде схожим на перший: здебільшого рівнинний маршрут із відчутним перевалом на останній третині. Втім, Коль ду Моллендруз, вершина якого розташована за 33 км до фінішу, все ж відчутно простіший за Овронназ: 9 км із середнім градієнтом у 6,1%.
На четвертому етапі на гонщиків чекають 149 км з Брока до Шарме. Головна складність дня – потрійне проходження перевалу Яунпасс, при чому всі три рази – з різних сторін. Останнє з них – за 16,5 км до фінішу.
Вирішальним же стане заключний, п'ятий етап: 183 км з Люсенса до гірського фінішу Лейсен. Надто складним заключний підйом не назвеш: 14,3 км, 5,9%. Проте йдеться про заключний етап – тут уже ніхто не берегтиме сили, варто чекати максимально відкритої боротьби.
Що стосується складу учасників, то він буде доволі специфічним. З цього року UCI ввела правило, згідно з яким кожна команда елітного дивізіону має право пропустити одну багатоденку Світового туру на вибір. І на Тур Романдії не приїдуть UnoX, Lotto Intermarche, Decathlon CMA CGM, Pinarello Q36.5 і Alpecin Deceuninck. Такий бойкот можна пояснити, перш за все, близькістю Джиро д'Італія та специфічним маршрутом, який не дає шансів чистим спринтерам.
Як би там не було, на старт Туру Романдії-2026 вийдуть лише 105 гонщиків, які представлятимуть 15 різних команд. Не зважаючи на доволі бідний з кількісної точки зору стартовий протокол, в якісному аспекті він буде досить вражаючим. Вперше приїде на цю багатоденку Тадей Погачар, який цього року хоче поповнити свій пальмарес перемогами одразу в обох головних швейцарських багатоденках: у червні словенець готуватиметься до Тур де Франс через Тур Швейцарії. Що стосується Романдії, то тут і говорити нічого – Тадей буде головним фаворитом, і зупинити на шляху до перемоги його може, напевно, лише форс-мажор.
Дуже сильний склад привезла Red Bull Bora – на старт вийдуть Прімож Рогліч, Флоріан Ліповітц і Дані Мартінес. Для словенця ця гонка стане останньою перед "літньою сплячкою": згідно з планом, після цього ми побачимо його в гонках лише наприкінці серпня на старті Вуельти. Тим не менше, головною надією команди Ральфа Денка в загальному заліку, найімовірніше, буде Ліповітц. Як би там не було, у Red Bull Bora є шанси навіть на два місця на подіумі – проте навряд чи на перше.
Головним суперником тріо з Red Bull Bora у боротьбі за подіум буде лідер Ineos Grenadiers Оскар Онлі, якому треба реабілітовуватися за доволі слабку стартову частину сезону. Три потенційних генеральщика і у Bahrain Victorious – це Ленні Мартінес і два італійці, Дам'яно Карузо та Антоніо Тібері. При чому останній цього року пропускатиме Джиро, а ось Карузо вже далеко не вперше готуватиметься до "Корса роза" саме через Тур Романдії.
Такий же план і у Лоренцо Фортунато з XDS Astana. Цілком імовірно, що Романдію він поїде в режимі полювання за окремими етапами. А ось за загальний залік може поборотися Серхіо Ігіта. Лідером Jayco AlUla буде Люк Плапп, а ось Мауро Шмід, який щойно провів дуже сильну арденську кампанію, може поборотися за окремі етапи.
Лідером EF Education EasyPost буде Георг Штайнхаузер, який у березні заїхав на подіум Париж – Ніцца. Не варто забувати і про Лукаса Неруркара, хоча він у нинішньому сезоні поки що розчаровує. Movistar робитиме ставку на Пабло Кастрільо, а Visma Lease a Bike – на талановитого норвежця Йоргена Нордхагена. Groupama FDJ продовжує вірити у Давіда Годю, а його партнер по команді Ремі Каванья буде одним із головних фаворитів прологу.
Дайджест новин
– Ineos Grenadiers перед стартом Джиро д'Італія оголосить про появу нового титульного спонсора, яким стане данська ІТ-компанія Netcompany. Очікується, що після ребрендингу команда виступатиме в темно-зеленій формі.
– Гонщик UAE Emirates Жоау Алмейда, який мав бути фаворитом №2 Джиро д'Італія, перший Гран тур сезону пропустить. Навесні він багато хворів, через що підготовка до "Корса роза" пішла шкереберть. Таким чином, лідерами UAE Emirates на Джиро будуть Адам Єйтс і Джей Вайн.
– Ремко Евенепул підписав пожиттєвий особистий контракт із виробником велосипедів Specialized. Безпрецедентна ситуація, і таке становище значно звужуватиме для бельгійця ширину маневрів на трансферному ринку. Ну а підписання такого контракту також можна розцінювати як спростування чуток про вихід Specialized із ринку шосейного велоспорту.
– Талановитий партнер Евенепула по Red Bull Bora Лоренцо Фінн зламав зап'ястя на третьому етапі Туру Альп. Дуже шкода – до сходу італійський талант виглядав дуже непогано.
– Війна на Близькому сході починає впливати на світ велоспорту. У Bahrain Victorious були затримки з виплатами зарплат. Цю проблему вже вирішено, проте немає жодних гарантій того, що вони не виникнуть знову в майбутньому. Тому команда розпочала пошуки нового крупного спонсора та сподівається знайти його до старту Тур де Франс.
– Українець Андрій Пономар, який проводить свій другий сезон у мексиканській команді Petrolike, 26 квітня посів 4 місце на італійській одноденці Джиро дель Апеннніно. Топ-3 на цій гонці замкнув іменитий ветеран Доменіко Поццовіво, який нещодавно повернувся у великий спорт і досить солідно виглядав на Турі Альп.