Чи зможуть Евенепул і Сейксас кинути виклик Погачару? Прев’ю Льєж – Бастонь – Льєж
В останню неділю квітня за традицією завершується сезон весняних класик. Як і зазвичай, останньою великою одноденкою весни буде четвертий із п'яти Монументів сезону – Льєж – Бастонь – Льєж. Як і Італія, Бельгія проводить одразу два Монументи. Якщо Тур Фландрії відбувається у однойменній північній частині Бельгії, то Льєж – Бастонь – Льєж – головна гонка Валлоні, південної та франкомовної частини країни.
Льєж – Бастонь – Льєж – найстаріший із п'яти Монументів і в цілому друга найстаріша з нині існуючих гонок. За це четвертий Монумент сезону отримав прізвисько "Ля Доєнн", що у перекладі з французької означає "стара леді".
Льєж – Бастонь – Льєж є заключною частиною трилогії арденських класик, які названі на честь Арденнів – пагорбів, розташованих на території Бельгії та Нідерландів. Всі вони відбуваються протягом 8 днів: минулої неділі, 19 квітня, в Нідерландах уже відбулася Амстел Голд Рейс, а у середу, 22 квітня, в Бельгії визначився переможець Флеш Валлонь.
Головною особливістю арденських класик є долання частоколу коротких, проте зазвичай дуже крутих пагорбів. Без довгих та високих гір, проте водночас і майже без рівнини. Шалена аритмія, яка є ідеальною територією для гонщиків такого вимираючого амплуа, як панчер. Ще одна характерна особливість арденських класик – їхня небезпека. Дана місцевість характерна вузькими дорогами з різкими поворотами та великою кількістю розділювачів – ідеальні умови для великої кількості падінь і масових завалів. Саме тому на арденських класиках не можна ні на секунду втрачати пильність.
Лише двом гонщикам у історії вдалося взяти своєрідний "великий шолом" арденських класик – виграти в один сезон Амстел Голд Рейс, Флеш Валлонь і Льєж – Бастонь – Льєж. Це італієць Давіде Ребеллін у 2004 році та бельгієць Філіпп Жильбер у 2011.
Історія та факти
– Вперше Льєж – Бастонь – Льєж була проведена у 1892 році, що робить її другою найстаршою існуючою на даний момент велогонкою. Старішою є лише Мілан – Турин, яка вперше була проведена у 1876 році. Організатором гонки була місцева газета L'Expresse.
Втім, рання історія "Ля Доєнн" не була безперервною: після перших трьох розіграшів у 1895 – 1907 роках гонка не проводилася, як і у 1910 році, а також у роки Першої та Другої світових війн. Саме тому, попри статус найстаршої, у 2026 році Льєж – Бастонь – Льєж пройде "лише" в 112-й раз, у той час, як, наприклад, Париж – Рубе проводилася уже 124 рази.
– Перші три розіграші Льєж – Бастонь – Льєж, до перерви 1895 – 1907 років, завершилися перемогами бельгійця Леона Уа. Тоді гонка проводилася за маршрутом Спа – Бастонь – Спа. У перші два роки Льєж – Бастонь – Льєж проводилася лише для любителів, у 1894 році до старту допустили і професіоналів, що не завадило Уа перемогти втретє поспіль.
– Найуспішнішим гонщиком у історії Льєж – Бастонь – Льєж є легендарний бельгієць Едді Меркс, який вигравав гонку 5 разів – у 1969, 1971, 1972, 1973 і 1975 роках. По чотири рази перемагали італієць Морено Арджентін (1985, 1986, 1987 і 1991 роки) та іспанець Алехандро Вальверде (2006, 2008, 2015, 2017).
– Найчастіше Льєж – Бастонь – Льєж вигравали господарі, бельгійці – 61 раз. 12 перемог на рахунку представників Італії.
– Представники України на Льєж – Бастонь – Льєж у топ-10 не фінішували жодного разу. Найкращий результат – 12 місце Андрія Чміля у 1995 році. Окрім нього, у топ-20 потрапив лише Андрій Гривко в 2006 році – 17 місце.
– Найлегендарніше видання Льєж – Бастонь – Льєж відбулося у 1980 році. Гонка відбувалася за жахливих погодних умов: мінусових температур і снігопаду. В підсумку до фінішу дістався лише 21 гонщик. Легендарний Бернар Іно здобув сольну перемогу атакою за 80 км до фінішу та у підсумку виграв у найближчого переслідувача, Хенні Куйпера, 9 хвилин і 24 секунди.
Самому Іно та перемога далася дуже нелегкою ціною. Від відморозив собі два пальці на правій руці, і після того протягом трьох тижнів не міг ними нормально рухати.
– Найскандальнішою стала Льєж – Бастонь – Льєж 2010 року. До фінального кілометру в якості лідерів дістався дует Олександр Вінокуров+Алєксандр Колобнєв. Легендарний казахстанський гонщик на заключному пагорбі в Ансі випередив свого російського суперника.
Згодом у ЗМІ з'явилася інформація про те, що Вінокуров "купив" перемогу у Колобнєва, пообіцявши росіянину 100 тисяч євро за те, що той не боротиметься з ним у фінішному спринті. При чому, за однією з версій, Колобнєв обіцяних грошей так і не отримав. Обидва гонщики були на допиті в суді, проте довести їхню провину так і не вдалося.
Маршрут
До 1991 року включно Льєж – Бастонь – Льєж фінішувала в центрі Льєжа, проте у 1992 році фініш перенесли у його передмістя, Анс. Ключовою в гонці стала зв'язка з підйомів Кот де Сан-Ніколя (вершина – на 7 км до фінішу) та фінішний підйом у самому Ансі.
Проте в 2019 році фініш повернули в центр Льєжа, прибравши два заключні підйоми. Організатори пояснили своє рішення тим, що через наявність заключної зв'язки з підйомів Кот де Сан-Ніколя та фінішного пагорбу в Ансі гонщики здебільшого не наважувались на ранні атаки та відкладали вияснення стосунків до останніх кілометрів дистанції.
Попри те, що без цієї зв'язки маршрут став дещо простішим, організатори вважали, що нова версія Льєж – Бастонь – Льєж без двох підйомів у самому кінці стимулюватиме активність на більш ранніх стадіях гонки. І практика подальших 6 років довела, що в цілому задум організаторів спрацював.
Якщо винести за дужки фінальну зв'язку з двох підйомів, то основна частина маршруту Льєж – Бастонь – Льєж залишилася практично тією ж. На більш ранніх стадіях гонщики долатимуть більш довгі та пологі пагорби на кшталт Кот де ля От Леве (3 км з середнім ухилом у 6,4%) та Коль ду Розьє (4,5 км, 5,7%), ближче до фінішу – коротші та крутіші Кот де ля Редут (1,6 км, 8,8%) та Кот де ля Рош-о-Фокон (1,3 км, 11,5%).
Після переформатування маршруту саме Кот де ля Редут і Кот де ля Рош-о-Фокон стали вирішальними пагорбами. Після Редуту в маршрут у 2019 році додали підйом Кот де Форж (1,3 км, 7,8%). Варто зазначити, що і Рош-о-Фокон на карті Льєж – Бастонь – Льєж з'явився відносно недавно – лише у 2008 році.
Сумарно дистанція Льєж – Бастонь – Льєж у 2026 році складе 259 км, з яких шлях до Бастоні займе всього 97 км, а зворотна (гонщики не повертаються до Льєжу тією самою дорогою) – 162 км.
Дійові особи
Фаворит
У статусі чинного чемпіона та головного фаворита до старту Льєж – Бастонь – Льєж підходить Тадей Погачар. Словенець після 2 місця на Париж – Рубе взяв двотижневу паузу, пропустивши попередні арденські класики. Що не завадить йому бути головним претендентом на перемогу в "Ля Доєнн": поряд із Ломбардією, це той Монумент, на якому обіграти словенця майже неможливо.
Якщо висмоктувати з пальця якісь аргументи проти перемоги Погачара, то варто відзначити певні кадрові проблеми в команді: через травми не буде в складі UAE Emirates Ісаака Дель Торо та Джонатана Нарваеса. Втім, і Тіма Велленса, Бенуа Конефруа та Павла Сівакова має бути достатньо для контролю за гонкою та селекції.
Головні суперники
Суперником №1 для Погачара повинен стати Ремко Евенепул, який після 3 місця на Турі Фландрії виграв Амстел Голд Рейс, проте пропустив Флеш Валлонь. Бельгієць двічі вигравав Льєж – Бастонь – Льєж у домінуючому стилі, проте робив це не в очній боротьбі з Погачаром: у 2022 році словенець гонку пропускав за сімейними обставинами, в 2023 – рано зійшов через перелом зап'ястя.
За великим рахунком, Льєж – Бастонь – Льєж – це Монумент, який Евенепулу підходить найкраще. Проте проблема в тому, що про Погачара можна сказати те саме. Подіум Туру Фландрії говорить про те, що лідер Red Bull Bora цього року готувався з більш явним прицілом під класичні одноденки, і це дає якісь підстави сподіватися на те, що він зможе нав'язати боротьбу словенському гегемону. Проте будьмо відвертими: надії на це не дуже реалістичні.
Ще один потенційно небезпечний для Погачара суперник – Поль Сейксас, який у середу впевнено виграв Флеш Валлонь. Французький вундеркінд уже мав одну очну зустріч із Погачаром цього року – на Страде Б'янке, де для лідера Decathlon CMA CGM усе завершилося другим місцем без будь-яких шансів на перемогу.
Втім, Сейксас зараз у такому віці, що додає буквально з кожним днем: у цьому можна було переконатися як на Турі Країни Басків, так і на Флеш Валлонь. Цілком можливо, що на Льєж – Бастонь – Льєж він буде ближчим за рівнем до Погачара, проте обіграти словенського гегемона? Навряд чи.
Тим більше, що Монументи – це свою специфіка. І здатність на топовому рівні їздити гонки дистанцією в 250+ км – навик, який зазвичай у гонщиків прокачується найпізніше. Навіть якщо йдеться про таких феноменальних талантів, як Сейксас. Саме тому, призове місця Поля нікого не здивує, проте обігрувати Погачара тут і зараз він навряд чи вже готовий.
На папері ще одним небезпечним суперником для словенця є Том Підкок, який зумів нав'язати йому рівну боротьбу на Мілан – Сан Ремо та програв лише у фінішному спринті. Втім, аргументів проти британця достатньо. Перший – це те, що Льєж – Бастонь – Льєж значно складніша за рельєфом, і тут втриматися на колесі у Тадея буде набагато складніше.
Викликає чимало запитань і поточна форма Підкока. Лідер Q36.5 наприкінці березня отримав дуже неприємні травми внаслідок падіння на Турі Каталонії. Арденська класична кампанія була під загрозою, проте британець усе ж встиг відновитися. При цьому, від участі у Амстел Голд Рейс і Флеш Валлонь від відмовився, вирішивши готуватися до Льєж – Бастонль – Льєж через Тур Альп.
І на австро-італійській багатоденці Підкок залишив вельми суперечливе враження. З одного боку – перемога на етапі, з іншого – нездатність терпіти важкий рельєф і, як наслідок, провал у загальному заліку. При чому, Том зізнавався, що не відмовлявся від боротьби за генеральну класифікацію свідомо – у нього просто не було ноги. Тому не варто дивуватися, якщо його виступ на Льєж – Бастонь – Льєж завершиться провалом.
Інші претенденти
З решти претендентів на високі місця варто виділити дует із Lidl Trek – Маттіас Ск'єлмосе та Джуліо Чікконе: вони (особливо, данець) залишаються небезпечними навіть попри невдалий виступ на Флеш Валлонь. Також варто виділити Мауро Шміда з Jayco AlUla. Чинний чемпіон Швейцарії проводить дуже сильну арденську кампанію: шосте місце на Амстелі та друге – на Флеш Валлонь.
Visma Lease a Bike привезла на Льєж – Бастонь – Льєж доволі скромний склад учасників, проте варто виділити Бена Тулетта, який дещо несподівано піднявся на подіум Флеш Валлонь. Невдало виступив на своїй улюбленій гонці Кевін Воклен, проте француз із Ineos Grenadiers залишається вкрай небезпечним суперником. Тим більше, що його невдача на Флеш Валлонь багато в чому зумовлена тим, що він завершував гонку не на своєму велосипеді.
Лише 9 місце Ромена Грегуара на Флеш Валлонь після дуже яскравого виступу на Амстелі дещо розчарувало, проте його списувати з рахунків також не варто. Двох претендентів на високі місця привезла Bahrain Victorious – це Ленні Мартінес і Пельо Більбао. Шанси француза видаються вищими. Розчаровує у поточному сезоні талановитий бельгієць Леннерт Ван Етвелт із Lotto Intermarche. Можливо, саме на Льєж – Бастонь – Льєж він зуміє реабілітуватися. Також не забуваємо про ветерана Йона Ісагірре із Cofidis, який у свій прощальний сезон у кар'єрі переживає справжню другу молодість.