Стародубцева: Жодної насолоди. Вмикаю рибку Дорі – я це вмію
Якщо вилітати з турніру — то тільки так: із персональним рекордом на турнірах Grand Slam, на центральному корті "Філіп Шатріє" та від гравчині, якій симпатизуєш. Саме з таким "багажем" Юлія Стародубцева завершила виступ в одиночному розряді Ролан Гаррос-2025, поступившись фіналістці минулорічного турніру Жасмін Паоліні — 4:6, 1:6.
По гарячих слідах журналіст "Чемпіона" Ігор Грачов підбив підсумки виступу чарівної Юлії Стародубцевої, поспілкувавшись із нею вже за пів години після завершення матчу. Поки що — найбільшого у її кар’єрі.
— Юліє, які емоції залишились після матчу?
— Якщо чесно — не сподобалося, що я показала. Жодного задоволення від гри. Звісно, засмучуватися надто сильно не варто, але точно могла завершити турнір на кращій ноті.
— Початок матчу був досить обнадійливим: 1:0, 2:1... Такий сценарій ти й очікувала?
— Так, впевненості мені не бракувало. Я справді вірила, що можу її сьогодні обіграти. І саме тому зараз так прикро — бо зіграла гірше, ніж могла. Старт був більш-менш нормальним, але у вирішальних моментах треба було діяти сміливіше. А я, чомусь, стримувала себе. Паоліні — гравчиня топового рівня, вона своє забирає.
— У першому сеті було багато ключових розіграшів. Ти обирала опцію "потерпіти"?
— (Після паузи). Краще скажу так: те, що я намагалася зробити, могло спрацювати проти гравчині десь із топ-80. Але не проти тенісистки топ-5. У моїх ударах було замало якості. Замість повного розмаху — обережність, скутість. А треба було грати рішуче.
— Один із таких моментів — за рахунку 4:5, 30:15?
— О, останнім часом я почала забувати рахунок у найнапруженіші моменти (усміхається). Це, мабуть, не дуже добре, правда? Буду з цим працювати. Але здається, тоді вона просто добре зіграла, а я занадто "пом’якшила" удар.
— Скутість — це завжди реакція на щось. Можливо, тиск? Стадія?
— Можливо. Просто треба бути хоробрішою у вирішальні моменти. Але все окей — це новий досвід, з якого я зроблю висновки.
— Але передматчеве хвилювання ти, здається, приборкала?
— По-своєму. Хвилювання було, але не таке сильне, як могло б бути. Як я тобі казала минулого разу — я люблю великі арени. Але от насолодитися грою на "Шатріє" мені не вдалося так, як хотілося б…
— У другому сеті, якщо чесно, твого тенісу майже не було. Погоджуєшся?
— Так, погоджуюсь. У голову полізло забагато зайвих думок — і це вибило з концентрації. Теніс просто "зник" сам собою. Не тому, що я опустила руки — я хотіла грати й далі. Але буває таке — потік думок некерований. Чомусь я почала шукати відповіді на запитання "чому все так погано", замість того, щоб зосередитися на позитивному й на тому, що можу зробити тут і зараз.
— Що сказали на короткому брифінгу після матчу Пірс Долан, який став твоїм постійним тревел-коучем, та Ерік ван Харпен?
— Сказали, що в мене були шанси в першому сеті. Але загалом — задоволені. Раді, що я провела такий хороший турнір. Гордяться мною й дивляться в майбутнє ще з більшим оптимізмом. У мене зараз найвищий рейтинг у кар’єрі, і наступна мета — стабільно потрапляти в основні сітки турнірів категорії WTA 1000.
— Чи потрапить цей матч у твій особистий топ?
— Точно ні. Я ще трохи подумаю над тим, що саме пішло не так і чому, а потім просто "відпущу" цей матч. Не буду зациклюватися — і це, до речі, дуже корисна риса для тенісиста. Коротка пам’ять — як у рибки Дорі (усміхається). У мене вона є.
— Турнір для тебе почався з драми, а завершився найбільшим матчем у кар’єрі. З яким настроєм залишаєш одиночний розряд?
— Все сталося так, як і мало статися. Не більше й не менше. Зараз — змішані емоції через сьогоднішній поєдинок, але я намагаюся трохи відсторонитися від нього й переправити фокус на матч із Потаповою в другому колі — ось він справді вдався.
Загалом, я дуже вдячна за кожну мить, яку прожила на цьому турнірі. Якщо дивитися на підсумок — Ролан Гаррос-2025 точно йде в "плюс".
Ігор ГРАЧОВ для Чемпiона з Парижа