Юлія Стародубцева: Не кажіть мені, з ким я граю у другому колі
Четверта ракетка України Юлія Стародубцева вже має досвід успішних виступів на Ролан Гаррос. Минулого сезону тенісистка дійшла до третього кола змагань.
Після перемоги у стартовому матчі нинішнього турніру Стародубцева поділилася з журналістом "Чемпіона" Ігорем Грачовим деталями вдалого матчу проти "нейтральної" Анни Блінкової та нюансами підготовки до виступів.
– Юліє, ми перетнулися ще вранці на стадіоні. Твоя концентрація буквально зашкалювала. Ти вже тоді була повністю в матчі?
– У матчі я була ще три дні тому. На попередньому турнірі в мене був дуже поганий поєдинок, і це лише ускладнювало ситуацію. Що більше думаєш – то більше накопичується стрес. Але після першого кола він нарешті відпустив. Мені дуже потрібно було пройти далі, тому зараз почуваюся значно краще.
– До матчу ми ще повернемося. Як ти відреагувала на жеребкування? Адже з Анною Блінковою в тебе негативний баланс особистих зустрічей.
– Скажу відверто – певний тиск був. Але водночас було й розуміння, що, попри поразку в останньому матчі, ти можеш обіграти цю суперницю. Треба було зосередитися на своїй грі й робити те, що вмієш найкраще. Хоча, на мою думку, ані в мене, ані в неї не все вийшло.
– Поясни. будь ласка.
– Думаю, у ключові моменти я просто зіграла ефективніше. Рахунок це не дуже відображає, але матч був доволі рівним.
– Ти вже добре знаєш Блінкову. З якою стратегією виходила на матч?
– Вона – більше хардова гравчиня. А мені, своєю чергою, подобається ґрунт. Люблю грати з висотою, обертанням, рухати суперницю по корту. І, здається, саме це створює їй дискомфорт. Якщо трохи привідкрити завісу – я намагалася підіймати м'яч вище й змушувати її більше бігати.
– У другому сеті в суперниці були шанси повернутися в гру. Такі побоювання тебе теж не полишали?
– Думаю, вони виникають майже в усіх (сміється). І я не виняток.
– Після матчу у вас був розбір із тренером Еріком Хехтманом?
– Ми дійшли висновку, що сьогодні був дуже нервовий день. Я, м'яко кажучи, грала не надто добре. Але в нас і раніше був план, як вигравати не зі своєю найкращою грою. Перемагати не за рахунок А-гейму, а за рахунок В-гейму. Тобто коли в тебе багато чого не виходить, але ти все одно знаходиш спосіб перемогти завдяки запасному плану.
– Тобі потрібно захищати минулорічний вихід у третє коло. Це додає тиску?
– До речі, не кажіть мені, з ким я граю у другому колі. Я поки не знаю й не хочу знати (сміється). А щодо тиску – він був перед стартовим матчем. Зараз його майже немає. Навіть у разі поразки я не втрачу багато позицій у рейтингу.
– Ти згадувала про стрес останніх днів. Це настільки вплинув виступ у Рабаті?
– (Після паузи) Ну… так, є таке. У Римі теж був поганий матч. Такі речі впливають на загальну впевненість.
– Невже поразки настільки важко відпускаєш?
– Насправді – навпаки. Але вони все одно не зникають безслідно. Ці думки тихенько сидять десь у голові, у закутках. Наче й не чіпляють тебе напряму, але ти знаєш, що вони поруч.
– Попереду в тебе два дні відпочинку. Плануєш влаштувати собі справжній вихідний?
– Так, і дуже цього хочу. Останні дні були напрочуд напруженими. Завтра приділю годину тенісу, а потім планую провести час із сім'єю. Сюди приїхала моя тітка з двоюрідними братом і сестрою. Я не бачила їх два роки, тому для мене це буде чиста радість.
– Хочу завершити нашу розмову трохи нестандартним питанням.
– Добре, давайте.
– Блінчики любиш?
– Після сьогоднішнього дня – ще більше (сміється). Якщо з варенням, то обов'язково з шовковиці. Не впевнена, що багато хто його куштував. У нас у Новій Каховці воно було дуже популярним. Далі – абрикосовий джем. Але безумовне перше місце – зі згущеним молоком.
Ігор Грачов, спеціально для "Чемпіона" з Парижа