Дар'я Снігур: За рахунку 3:6, 3:5 відпустила напругу на прогулянку
24-річна киянка Дар'я Снігур створила одну з найбільших сенсацій першого дня Ролан Гаррос, обігравши в першому у своїй кар'єрі матчі основної сітки турніру 21 ракетку світу Клару Таусон із Данії.
Одразу після історичної перемоги "Чемпіон" ексклюзивно поспілкувався з тенісисткою.
– Дашо, вітаю з гарною перемогою. І поясни: наскільки нормально робити апсет на покритті, яке ти майже ненавидиш, та ще й у дебютному матчі в основі турніру?
– Ох, не знаю, наскільки це нормально. Але ще до гри я розуміла, що реально можу нав'язати боротьбу. Бачила її невпевнені результати на ґрунті. Тобто відчувала, що мінішанс існує, і мені залишалося лише чіплятися за будь-яку можливість.
– 3:6, 4:5 на користь Таусон, яка подає на матч, і подача до того моменту їй дуже допомагала. Що пішло не так для Клари?
– На початку другого сету я програла власну подачу. Потім у мене був потрійний брейк-пойнт, який я не реалізувала. За рахунку 3:5 я відпустила напругу на прогулянку. Сказала собі: окей, я програю, але все одно залишуся задоволеною другим сетом, тому що почала грати краще, ніж у першому. А коли забрала її подачу й зробила 5:5, то побачила, що здатна її надломити.
– Вперше на турнірі тебе супроводжує Давид Цельт. Що він сказав після матчу?
– Якщо коротко, то після привітання запитав: "Чому ти не грала так, як наприкінці другого сету, весь матч?"
– І чому?
– Нервувала. Все-таки дебют на Ролан Гаррос. Знову ж таки – некомфортне покриття, старт турніру. Суперниця не грала ідеально від самого початку, і коли це бачиш, тиск ще більше дається взнаки. Але щойно вдалося вибратися із зони психологічного дискомфорту, все змінилося. Вважаю, що в третьому сеті взагалі все було супер.
– Я так розумію, затяжний гейм за рахунку 2:1, коли ти зробила брейк, став вирішальним?
– Так. У той момент з'явилася думка, що цей матч я вже не віддам. Я дуже хотіла зробити брейк одразу на старті партії, бо вона грала розіграші в один-два удари. Практично не рухалася по корту. Важливо було забрати її подачу якомога раніше. І як тільки це сталося – далі все пішло як по маслу.
– До матчу ходили чутки, що вона грає з травмою. У тебе були такі відчуття?
– Про це мені говорили багато людей. Дівчата, яких я знаю, в один голос казали, що вона грає через біль. Можливо, так і було. Я цього не виключаю. Хоча б тому, що сьогодні вона не показувала свій найкращий теніс. Загалом вона значно сильніша.
Що я точно відчувала – вона дуже не хотіла заходити в третій сет. І я її розумію. У таких ситуаціях за рахунку 6:3, 5:3 матч потрібно закривати. Я рада, що втягнула її у вирішальну партію. Фізично я була готова краще. Суперниця почала просідати, а в третьому сеті просіла остаточно.
– Узагалі-то в тебе доволі стриманий характер на корті. Як ти оціниш свій емоційний стан у цьому матчі?
– Був момент, коли я гиркнула в бік тата. Так би мовити, спорожнила емоційний кошик, який уже був переповнений. І ще був момент, коли я вдарила себе по нозі. Тоді я відчувала, що можу забрати її подачу, якщо втягну суперницю в довгі розіграші. Така близькість до брейку теж накладає відбиток на емоції. Це нормально.
– Відчуваєш плюси від присутності тренера в боксі?
– Безумовно. Навіть під час сьогоднішнього матчу я підходила до нього й питала, що робити в окремих епізодах: куди краще подавати, куди приймати. На початку матчу було трохи незвично, що поруч із татом є ще хтось, хто підбадьорює. До цього теж треба звикнути, бо я ще не повністю адаптувалася. Але Давид у цій перемозі відіграв велику роль. Тактика, підтримка – усе було топ.
– До речі, я забув запитати в нашому недавньому інтерв'ю: якою мовою ви спілкуєтеся?
– Польською. Ще в листопаді сказала собі, що вивчу цю мову. І це логічно, бо я тренуюся з польською командою. Давид каже, що в мене вже є прогрес в комунікації на багато тем.
– Я знаю, що вперше сюди приїхала твоя мама, яка живе в Києві. Чи вплинули на тебе новини про нічне бомбардування столиці?
– Якби мами не було поруч, було б набагато важче. І я навіть не уявляю, наскільки. Думками я б точно не була повністю в матчі. Навіть попри те, що з нашими близькими все гаразд після обстрілів, ми зранку всією сім'єю довго читали й дивилися новини. І добре, що разом, бо дивитися на цей жах без болю неможливо.
– У другому колі – Пейтон Стернс.
– Вона добре грає на ґрунті, але саме на повільному. Торік, наприклад, грала у фіналі Рима. І я не знаю, чим би завершився матч із Таусон, якби ми грали на такому покритті, як в Італії. У Римі я відчула максимальний дискомфорт через дуже повільний відскок.
Мабуть, саме тому мені поки вдаються Мадрид і Париж – тут швидший ґрунт, і це мені підходить. Подивимося, що можна буде зробити. Давид допоможе мені розібрати суперницю. У нас є два повноцінні дні для підготовки. А зараз – найкращий момент, щоб просто насолодитися. Дуже крутий день вийшов: усі українські дівчата сьогодні виграли свої матчі.
Ігор Грачов, спеціально для "Чемпіона" з Парижа