Небувала хімія Марченка та Завацької, або В листопаді ми хоч і не всеможні, але непереможні

Україна зберегла близькість до еліти, вирвавши важку перемогу у скромної Австрії.

Минулими вихідними, 17-18 листопада, жіноча національна збірна України в рамках Кубку Біллі Джин Кінг у вольовому стилі обіграла Австрію – 3:2. Таким чином, українки уникнули падіння до євроафриканських джунглів, і у квітні 2025 року на етапі "кваліфайєрс" боротимуться за право пробитися до елітного раунду.

Зазначимо, що неофіційний чемпіонат світу знову трохи змінив формат, але детальніше про це поговоримо після жеребкування, коли визначиться наш наступний суперник.

А поки повернемося до хардового покриття залу Мак-Кінні, де протягом двох днів розгорталася справжня драма. Програючи з рахунком 1:2, Україна у вольовому стилі перевернула хід поєдинку й здобула надважливу перемогу (3:2). Востаннє наші дівчата вибиралися з такого скрутного становища у далекому 2011 році, коли Ольга Савчук і Леся Цуренко вирвали перемогу в Австралії.

Через 13 років сценарій повторився, а несподіваною героїнею стала левиця в формі збірної України – Катарина Завацька. Чому несподіваною? Ще кілька тижнів тому важко було припустити, що Катя зрештою зіграє три матчі за два дні.

Катаріна Завацька

Фонд Еліни Світоліної

Справа в тому, що запланований склад на листопадову зустріч змінився майже в останню мить. Під шквал знаків оклику потрапила Марта Костюк, яка після канікул на Мальдівах опублікувала суху відмову візиту до Далласа.

Закрити топовий слот в екстреному порядку майже неможливо, тому дебютанту на капітанському містку Іллі Марченку довелося викручуватися тими силами, які були задекларовані заздалегідь. Роль туза перейшла до досвідченої Лесі Цуренко, а на ґрунтовичку Завацьку майже безальтернативно випав тягар другої лідерки.

До того ж у штабі "жовто-синіх" стався ще один форс-мажор: довикликана дебютантка Анастасія Лопата зламала руку й вибула зі складу потенційних джокерів у колоді Марченка. Втім, треба віддати належне 19-річній тенісистці, яка залишилася в розташуванні команди й, без сумніву, отримала незабутній досвід за ці два емоційні змагальні дні.

Склад збірної доповнили досвідчена Надія Кіченок і ще одна дебютантка – Анастасія Соболєва, яка лише цього сезону почала вдихати аромат турнірів Grand Slam.

Перший день завершився обміном перемогами: Цуренко витягнула непростий матч у колишньої 26-ї ракетки світу Таміри Пашек, а Завацька у дуже тонкому трисетовому поєдинку поступилася Сіньї Краус – 1:1.

Серйозні хвилювання почалися після розгромної поразки Цуренко в увертюрі другого ігрового дня (1:6, 1:6).

Леся Цуренко

Фонд Еліни Світоліної

Вибір складу на четвертий матч мав платинове значення. І якщо Марченко не сумнівався у Завацькій, то відома в минулому тенісистка Маріон Маруска зробила заміну та зробила ставку на Юлію Грабхер, формально – 523-тю ракетку світу. Щоправда, ще минулого року вона займала 54-те місце у світовому рейтингу, тоді як Катя навіть на тиждень до топ-100 ще не потрапляла.

Дивно, але рівень тенісу Завацької у складі збірної значно відрізняється від її індивідуальних виступів. А тут ще й на користь спрацювала якась невидима хімія між Марченком і Катею – їхній гармонії можна лише дивуватися. Але головне – 6:2, 7:5, і Україна залишається у гонці за матч. 2:2!

До того ж Катаріна перервала серію з чотирьох поразок поспіль у складі збірної (з урахуванням "мертвого" парного матчу з Японією).

Склад вирішальної пари залишав кілька варіантів. Хто ефективніше доповнить Надію Кіченок? Цуренко, яка відновилася? Дебютантка Соболєва? Чи Завацька, яка витратила чимало сил, але перебувала на емоційному підйомі?

Вибір припав на Катю, і, анітрохи не применшуючи заслуг Надії (без неї, припущу, все завершилось би сумно), саме Катя видала ураганну кінцівку третього сету. У підсумку – 5:7 (який тиск у цей момент!), 6:2, 6:4 – фууух. Перемога!

Катаріна Завацька та Надія Кіченок

Фонд Еліни Світоліної

Факти і цифри

Насамперед зазначимо, що Україна в листопаді не програє: три матчі, три перемоги. І всі вони припали на останні три роки.

Матч з Австрією став 103-м в історії незалежної жіночої збірної України, яка провела свій прем’єрний поєдинок 10 травня 1993 року.

Рахунок очних зустрічей із австрійками качнувся на нашу користь:

• 0:1 – Австрія – Україна (3:0, 1994 рік);
• 1:1 – Україна – Австрія (2:1, 2014 рік);
• 2:1 – Україна – Австрія (3:2, 2024 рік).

Про величезну повагу до Лесі Цуренко через її професійне ставлення до справи я вже не раз говорив, тому тут варто залишити черговий реверанс – без Лесі цієї перемоги не було б. У 35 років, в ендшпілі непростого для неї сезону, вона простягнула рятівну руку Україні, не давши їй потонути в болотах Африки та Європи.

Леся Цуренко, загинаємо пальці:

• Виграла 13-й одиночний матч у складі збірної, поступаючись за цим показником лише Олені Татарковій (17), Альоні Бондаренко та Еліні Світоліній (по 15);
• Провела 20-ту матчеву зустріч – зрівнялася з Юлією Бейгельзимер і поступається лише Татарковій (27) і Савчук (25);
• І найяскравіше – вийшла на друге місце за кількістю матчів, зіграних за збірну, зрівнявшись із сестрами Катею та Альоною Бондаренко (по 34). Орієнтиром залишається Олена Татаркова (38).

Про серйозний внесок Надії Кіченок ми вже говорили, зазначимо лише, що вона закріпилася у топ-10 найдосвідченіших тенісисток збірної (поділяє 9-те місце з Мартою Костюк, зігравши 14 матчів). Зустріч із Австрією стала для Надії 13-ю матчевою (8-ме місце у загальному реєстрі).

Топ-гравці збірної України за кількістю виграних матчів:

1. Олена Татаркова – 27;
2. Катерина Бондаренко – 23;
3. Альона Бондаренко – 22;
4. Ольга Савчук – 21;
5. Юлія Бейгельзимер – 18;
6. Леся Цуренко – 17;
7. Еліна Світоліна – 15;
8. Тетяна Перебийніс – 10;
9. Марта Костюк – 10

...

12. Надія Кіченок – 7;
16. Катаріна Завацька – 6.

Головна героїня дуелі Катаріна Завацька вперше здобула два очки в одній матчевій зустрічі. Тепер на її рахунку 11 окремих поєдинків (шість перемог і п’ять поразок). Хоча жодна цифра не передасть ваги її неймовірного виступу, який тримав уболівальників у напрузі до третьої години ночі!..

Окремо варто відзначити найскладніший дебют на посаді капітана жіночої збірної Іллі Марченка. Якби він програв дебютний поєдинок скромній Австрії, від хвилі критики його навряд чи б врятував навіть Фонд імені Світоліної, під егідою якого вперше відбувся матч національної команди. Ба більше – можемо припустити, що цю перемогу можна назвати саме тренерською. Усі складні рішення Марченка в підсумку принесли позитивний результат, а синтез із Завацькою вже занесений до зразкових прикладів.

Ігор Грачов, для Чемпіона
Відповідальний редактор – Микола Дендак