Дар'я Снігур: "Через обстріли Києва довелося готуватися до турніру не вдома"
Українка Дар'я Снігур, як мінімум, повторила свій торішній заплив у Мельбурні, послідовно обігравши Еміліану Аранго (3:6, 7:5, 6:3), Барбору Паліцову (6:3, 1:0, відмову), Ребеку Масарову (7:5, 6:2) і вдруге поспіль виступить в основній сітці Australian Open.
Журналіст "Чемпіона" Ігор Грачов зв'язався з 22-річною переможницею кваліфікації одразу після фінального матчу.
22-річна киянка розповіла про:
- підготовку до сезону;
- кваліфікації до першого року турніру серії Grand Slam;
- нового тренера із загальнофізичної підготовки;
- чому не любить грати на центральних кортах;
- чому стиль суперниці у першому колі AO їй підходить.
Однак перше питання було присвячене ще свіжішим емоціям – результатам жеребкування основи, оприлюдненим за лічені хвилини до початку розмови.
– Дашо, 10 ракетка турніру Даніель Коллінз – не найприємніший виклик?
– Так, але й засмучуватися не стану. Перед жеребкуванням я дивилася на потенційних суперниць і не хотіла потрапити насамперед на Паоліні чи Чжен Циньвень. Американка, звичайно, також не подарунок, але її стиль мені підходить. Тим більше у мене в запасі, навіть у гірших розкладах, є три дні на відновлення. Навряд чи відчуватиму якийсь додатковий тиск у першому колі, адже позаду успішно пройдено важкий кваліфікаційний шлях.
– Поговорімо про цей шлях детальніше. На старті тобі випала колумбійка Еміліана Аранго, і в другому сеті ти була не просто у двох м'ячах від поразки – здавалося, ти вже пакувала валізи...
– Справді, це виявився найскладнішим матчем кваліфікації. По-перше, суперниця виявилася для мене набагато складнішою, ніж могло здатися. Вона грає в ґрунтовий теніс – фізичний, в'язкий, з довгими розіграшами, тобто абсолютно полярним моєму стилю. По-друге, я цілий день до самого вечора провела на кортах, і якоїсь миті навіть промайнула думка, що можу не витримати. Через дощ матч перенесли, і зараз можна про це сказати – моя поразка не стала б для мене великим сюрпризом.
– Виходи до сітки, дропшоти (укорочений удар із льоту. – ред.) – рідкісне від тебе явище.
– Шукала варіанти, бо основний план не спрацював, і доводилося імпровізувати, шукати шляхи перемоги. Ризик, хай і не завжди виправданий, вселяв надію на те, що ще можна повернути контроль над поєдинком, що вислизає.
З іншою суперницею я б точно до сітки не бігала. Зізнаюся, я досі не до кінця розумію, як опинилася у третьому сеті.
– Ще одна особливість, що впадає в очі, – твоя фізична форма. Ти просто літала кортом, намотавши величезний кілометраж без видимої втоми.
– Аранго стала для мене справжнім тестом на фізичний стан. І я його здала. Розуміла, що шлях до перемоги лежить через довгі розіграші, але яким же стало приємним здивуванням, що у третьому сеті "фізика" підсіла якраз у суперниці.
– У тебе новий тренер з ЗФП?
- Зі мною працює Павло Онопрієнко, тренер з ОФП футбольного "Шахтаря" (U-19).
– Як почалося ваше співробітництво?
– Раніше він працював у Міжнародній тенісній академії, де я тренувалася. Три роки ми не спілкувалися, але потім списалися та почали працювати разом.
– Доречно запитати про твою передсезонну підготовку.
– Ще пів року тому, під час Вімблдону, я говорила в нашій розмові з тобою, що ніде не почуваюся так комфортно, як у Києві. Однак через систематичні обстріли та перебої з електрикою я була змушена залишити будинок, щоб якісно підготуватися до початку сезону. Тиждень я провела у Варшаві, а основну підготовку – у Братиславі.
– Твоє навчання на заочному відділенні у Польщі – на фінішній прямій?
– Час летить швидко: я закінчила Інститут фізкультури у Любліні й тепер дипломований спеціаліст – тренер з тенісу.
– Перенесемося знову на Зелений континент. У матчі другого кола з Барборою Паліцовою ти одразу зрозуміла, що вона не у своїй тарілці?
– Так, одразу, бо знаю її потенціал. Ми з нею двічі зустрічалися і часто тренувалися разом. Спочатку я подумала, що вона просто нервує. На переходах помітила у неї сильну задишку, зрозуміла, що з нею щось не так. Після першого сету вона взяла туалетну паузу і повернулася у сльозах. Як виявилось, у неї піднялася температура, тому вона виступала далеко не в оптимальних кондиціях. Після стартового гейму другої партії припинила боротьбу.
– Дозволю собі припустити, що перед фіналом проти Ребеки Масарової, яка змінила прапор з іспанської на швейцарську, ти не виглядала фаворитом. Згодна?
– Цілком. Тим більше я їй тоді ще іспанці програла три роки тому саме тут, у кваліфікації АО-2022. Тільки зустрічалися ми у другому колі. Зараз якось усе склалося ідеально: під час гри я увійшла до свого ритму і не відпускала його.
– Ще під час кваліфікації у мене виникло це питання: потрапляння в посів відіграє важливу роль, але чи в цьому випадку можна його назвати визначальним у твоєму виході в основну сітку?
– Однозначно. Старт будь-якого турніру має дуже тонкий характер. Що вже казати про "Великий шолом"? Ще наприкінці минулого сезону я навмисно добирала очки, щоб опинитись тут у посіві. Таким чином, ти відразу виключаєш 31 гравця, з яким точно не зустрінешся у першому колі.
– Зустріч з топовою Даніель Коллінз залишає шанс зіграти на одному із центральних кортів "Мельбурн Парку". Як тобі така перспектива?
– Я, як і раніше, не люблю бути в центрі уваги. Енергія вболівальників на великих аренах не підживлює мене так, як більшість гравців. На маленьких кортах мені легше утримувати концентрацію, і я почуваюся набагато затишніше.