Блискуче повернення Бротена та фіаско Швейцарії в Зольдені. Підсумки лижного тижня
Гірські лижі
Старти тижня:
Субота, 26 жовтня
Зольден (Австрія), гігантський слалом, жінки
Неділя, 27 жовтня
Зольден (Австрія), гігантський слалом, чоловіки
Перемога Бріньоне, провал Швейцарії
Новий сезон Кубку світу за традицією стартував жіночим гігантом у Зольдені. У зв’язку з доволі ранньою датою проведення першого етапу, змагання на Реттенбахському льодовику часто є проблемними с точки зору погоди. Так було і цього разу. В Зольдені панувала занадто тепла погода, і організатори вирішили скасувати обидві сесії вільного катання, щоб поберегти снігове покриття для змагань. Втім, за таких температур стан траси апріорі не міг бути ідеальним.
Це мало значний вплив на підсумкові результати, але не на боротьбу за перемогу – всі головні претендентки в обох спробах були у більш-менш рівних умовах. Тріумфально відкрити сезон вдалося Федеріці Бріньоне. Після першої спроби вона йшла третьою, відстаючи на 0,40 секунди, але видала блискучий другий заїзд.
Друга перемога італійки в Зольдені. Перша відбулася 9 років тому, і це – чудова ілюстрація спортивного довголіття 34-річної Бріньоне. Ще на початку минулого сезону вона встановила рекорд жіночого Кубку світу як найбільш віковий переможець гіганту в історії, і після цього вже не вперше оновлює власне досягнення. Була вона близькою до перемоги в Зольдені й рік тому, проте тоді програла всього 0,02 секунди Ларі Гут-Бехрамі.
Федеріка Бріньоне
Інша зіркова італійська гігантистка, Марта Бассіно, розпочала новий сезон так, ніби минулий і не завершувався – чергова невдача. Після першої спроби володарка Малого кришталевого глобуса (МКГ) у цій дисципліні йшла п’ятою, нехай і на відчутному відставанні від лідерів. Проте у другому заїзді Бассіно відступила аж на 13-ту підсумкову позицію. Окрім Марти та Бріньоне, набрати очки з італійок зуміла лише Ася Дзенере – 20 місце. Що стосується Соф’ї Годжі, то вона продовжує набирати форму після травми стопи і взагалі не відомо, чи планує виступати в гіганті у новому сезоні.
Другою стала Еліс Робінсон. Таку ж позицію вона займала і за підсумками першої спроби, з тією тільки різницею, що на першій позиції замість Бріньоне була Мікаела Шиффрін. Новозеландка давно відома тим, що завжди сильно розпочинає і завершує сезон, і при цьому може провалити всю його середину. Проте минула зимова кампанія у неї вперше в кар’єрі була досить рівною, тому, не виключено, що у новому сезоні Еліс вперше в кар’єрі всерйоз втрутиться в боротьбу за МКГ в гіганті.
Що стосується Шиффрін, то вона обидві спроби пройшла без надмірної агресії. І якщо у першому заїзді по чистій трасі така тактика спрацювала, і Мікаела захопила лідерство, то у другій спробі це призвело до провалу. Легендарна американка відступила з першого місця аж на п’яте, показавши при цьому передостанній, 27-й час серед всіх спортсменок, які дісталися фінішу обох спроб. Навіть її зірковий бойфренд, Александер Омодт Кілде, визнав, що Мікаела пройшла другий заїзд занадто обережно. Така тактика прослідковувалась у американки й у минулому сезоні, проте часто цьому передував розгром суперниць у першій спробі.
Шиффрін знову доволі блідо розпочинає сезон, проте цього разу це відбулося на фоні блискучого виступу її партнерок по збірній США. Головною сенсацією Зольдена стала 24-річна Кеті Хенсін – четверте місце! Вона дебютувала на Кубку світу ще у далекому 2017 році, проте за попередні 39 стартів лише 6 разів набирала очки і жодного разу не піднімалась вище 18 місця. Але у Зольдені ще у першій спробі здійснила маленький спортивний подвиг, показавши 17-й результат з 47-м стартовим номером: враховуючи те, наскільки швидко розбивалося снігове полотно в таких теплих погодних умовах, зробити це було вкрай непросто. У другій спробі вона здійснила рейд ще на 13 позицій вверх і зупинилася за крок від подіуму.
Мікаела Шиффрін
Сьомою стала Ніна О’Браєн – спортсменка, давно знана своїми високими швидкостями і нестабільністю: вона завжди їздить дуже ризиковано, і тому часто помиляється та сходить з дистанції. Проте цього разу їй також вдався вражаючий рейд з 21-го на сьоме місце у другій спробі. Повторення найкращого результату О’Браєн в кар’єрі на Кубку світу, при тому, що раніше вона добиралася до сьомого місця лише у 2021 році на фіналі сезону в Ленцерхайде в паралельному виді, який заведено виносити за дужки, тим більше зараз, коли його з календаря прибрали.
Одинадцятою стала багаторічний другий номер збірної США, Пола Мольцан. У першій спробі вона допустила доволі помітну помарку, і в підсумку до десятого місця їй не вистачило всього 0,04 секунди. Чотири американки у топ-10 – історичне досягнення було на відстані витягнутої руки.
У боротьбі за подіум випередити Хенсін зуміла Юлія Шайб, яка також здійснила рейд – з 14 місця після першої спроби. Перший подіум в кар’єрі 26-річної австрійки, яка раніше жодного разу не піднімалась вище п’ятого місця. В цілому, збірна Австрії виступила доволі солідно. Восьмою стала Катаріна Лінсбергер, до топ-15 також потрапила Стефані Бруннер, хоча вона після першої спроби взагалі замикала топ-6.
Цього року в Зольдені приємно здивувала збірна США, хоча зазвичай це роблять норвежки. Втім, і цьогорічний їхній виступом також провалом не назвеш: Теа Луїза Стьєрнесунд замкнула топ-6, а Міна Фюрст Хольтманн стала дев’ятою.
А ось для збірної Швейцарії відкриття сезону сталу відверто невдалим: жодної спортсменки у топ-10. Найкращою стала Каміль Раст – 12 місце. Лише 22-й результат показала Мішель Гізін, хоча вона могла бути набагато вище, якби не припустилася грубої помилки у другому заїзді. Венді Холденер у першій спробі показала лише 29-й результат, проте це означало, що у другому заїзді вона вийде на старт другою – дуже вагома перевага в умовах високих температур, коли траса дуже швидко розбивається. Проте Холденер своїм шансом не скористалась і піднялась лише на чотири позиції вгору – і то, багато в чому, завдяки сходу з дистанції двох суперниць.
Лара Гут-Бехрамі
Провал збірної Швейцарії значною мірою обумовлений і тим, що на старт не вийшла лідер команди, Лара Гут-Бехрамі. Вона прибула до Зольдена і планувала виступити, проте буквально за годину до початку гонки вирішила не виходити на старт через біль у коліні. Зазначимо також, що Гут-Бехрамі мала виступити у шоломі без спонсорського логотипу. За декілька днів до старту сезону її контракт з багаторічним особистим спонсором, швейцарською кондитерською фірмою Ragusa, було розірвано. Тепер на Лару чекають пошуки нового комерційного партнера, хоча, можна не сумніватися в тому, що така зірка без спонсорської підтримки не залишиться.
Десятою стала Лена Дюрр. Востаннє зіркова німецька слаломістка потрапляла до топ-10 у гіганті ще 13 років тому – в листопаді 2011 року в Кіллінгтоні. Відзначимо також 24 місце її партнерки по команді Фабіани Доріго, яка у своїй сьомій у кар’єрі гонці на Кубку світу нарешті дісталась до перших очок. При чому, мова йде не про молоду спортсменку – Фабіані вже 26 років.
Не може занести собі в актив відкриття сезону збірна Швеції. Лідер команди, Сара Хектор, лише замкнула топ-15. Окрім неї, очки набрала тільки одна шведка – Естель Альфан, яка посіла 23 місце. Талановита Ханна Аронссон Елфманн у першій спробі стартувала лише під 55-м номером, і до топ-30 прорватись не зуміла – 42-й результат.
Зіркові повернення та бенефіс Норвегії
Старту чоловічого Кубку світу цього року всі чекали з набагато більшим нетерпінням. Причини тому очевидні – зіркові повернення Лукаса Бротена та Марселя Хіршера. Камбек норвежця під бразильським прапором вийшов, без перебільшення, блискучим. Незважаючи на пізній, 43-й, стартовий номер, він зумів у першій спробі видати 19-й результат в умовах теплої погоди, коли траса швидко розбивалася – нехай навіть у неділю ситуація зі сніговим полотном і була кращою, ніж підчас жіночої гонки у суботу.
В другій спробі Бротен, навіть незважаючи на те, що стартував 12-м по порядку і також йшов далеко не по чистій і цілій трасі, видав із запасом найкращий чистий час заїзду і прорвався аж на четверте підсумкове місце! Блискучий результат, і склалося таке враження, що, якби не пізній стартовий номер, Лукасу було б цілком під силу перемогти в першій же гонці після річної паузи в кар’єрі. Тепер Бротен почне поступово підніматись у рейтингу і в той же час сподіватись, що наступні етапи будуть відбуватися за нижчих температур, і фактор пізнього стартового номера буде в меншій мірі сковувати його можливості.
Що стосується Хіршера, то він повернувся не настільки феєрично, але від нього більшого навряд чи хтось чекав. У першій спробі Марсель йшов під 34-м стартовим номером (австро-нідерландець стартував раніше за Бротена за рахунок того, що отримав вайлд-кард, а не йшов згідно зі своїм місцем у рейтингу), і показав 28-й результат. Це створювало йому прекрасні умови для рейду в другій спробі, на яку він виходив лише третім по порядку. Хіршер у другому заїзді відверто не вразив, ніякого відчутного рейду вверх не вийшло – лише на п’ять позицій, що дало йому підсумкове 23 місце. Нічого вражаючого, проте і найгірші очікування теж не виправдались: менш ніж за два тижні до старту сезону з табору 8-разового володаря ВКГ доносилися дуже песимістичні чутки, після яких взагалі були побоювання стосовно того, що Марсель виявиться абсолютно не конкурентоздатним на рівні Кубку світу а-ля пізня Джулія Манкузо.
Марсель Хіршер
Розпочалася недільна гонка з невеликого шоку. Під першим номером стартував головний фаворит і чинний чемпіон Марко Одерматт, і в середині дистанції він зійшов. Враховуючи ще й фінал минулого сезону в Заальбаху, швейцарець вдруге поспіль не дістається фінішу в гіганті. Втім, робити з цієї локальної невдачі якісь глобальні висновки точно не варто. На момент сходу Одерматт встиг подолати дві контрольні відсічки, і на середині дистанції показував із запасом найкращий графік. Форма у Марко є, а, враховуючи його запас класу над усіма суперниками, навряд чи цей схід у Зольдені сильно вдарить по його перспективах у загальному заліку.
Тим не менше, через схід Одерматта збірна Швейцарії перший старт сезону провалила. Лоїк Мейяр, який виграв гігант на фіналі минулого сезону та вважався фаворитом №2 у Зольдені, в останній момент відмовився виходити на старт, пославшись на біль у спині, який він відчув підчас розминки. Міг врятувати швейцарців від провалу Томас Тумлер, який ішов четвертим після першої спроби, проте у другому заїзді він відступив аж на 14 позицію. У підсумку, найкращим у складі збірної Швейцарії став Джино Кавіцель – дев’яте місце.
Чоловічий гігант перетворився на бенефіс збірної Норвегії, яка окупувала весь подіум. Свою другу в кар’єрі перемогу на Кубку світу (і першу в гіганті) здобув Александер Стеен Ольсен. При чому, виграв дворазовий чемпіон світу серед юніорів впевнено, випередивши найближчого переслідувача на 0,65 секунди.
Другим став Хенрік Крістофферсен, який, схоже, розібрався зі своїми проблемами з налаштуванням лиж Van Deer, які сковували його можливості минулого сезону. Топ-3 замкнув Атле Лі Макграт, який, за іронією долі, не пустив на подіум свого найкращого друга, Бротена. Ще один норвежець, Тімон Хауган, після першої спроби йшов 22-м, проте зумів здійснити рейд на 10 позицій вверх.
Хенрік Крістоффесрен
Невдало виступила в Зольдені й збірна Франції, яка не могла розраховувати на багаторічного лідера команди, Алексі Пінтуро. За його відсутності найкращим із французів став Тібо Фавро – лише 15 місце. Вийшов на старт новий лідер французької команди, швидкісник Сіпрієн Сарразен, який свого часу ходив гігант регулярно. Як показала практика, свої навики Сіпрієн у значній мірі розгубив і посів у підсумку лише 28 місце – найгірший результат серед усіх, хто дістався до фінішу обох спроб.
Втім, інший зірковий швидкісник, який періодично пробує свої сили у гіганті, Вінсент Кріхмайр, виступив ще гірше: 38 місце. Збірна Австрії в цілому виступила непогано – Рафаель Хаазер і Патрік Фойрштайн посіли сьоме та восьме місця відповідно. Хоча спочатку для австрійців попахувало черговим фіаско: в першій спробі зійшли з дистанції Штефан Бреннштайнер і Мануель Феллер. Залишається лише сподіватися, що до найкращого слаломіста минулого сезону не повернулась його давня проблема з нестабільністю та великою кількістю сходів.
Солідно виступила і збірна Італії. Алекс Вінатцер у другій спробі прорвався з 13 місця на п’яте, а Лука Де Аліпрандіні став десятим. Дві людини у топ-10 – непоганий результат для "Скуадри адзурри", у якої з технічними дисциплінами уже багато років не все гаразд.
Другий найкращий час другої спроби показав Вільям Ханссон, йому це дозволило прорватися з 30 місця на 18-те. Найкращий результат у кар’єрі 23-річного шведа та в цілому лише друге потрапляння до очків на Кубку світу. 22 місце у зіркового слаломіста Лінуса Штрассера, який з гігантом ніколи особливо не дружив: німець набрав очки у цій дисципліні лише втретє у 25 стартах на Кубку світу. Сюрпризом першої спроби став його 25-річний партнер по команді Йонас Штокінгер, який з 39-м стартовим номером показав 18-й результат. У другій спробі він відступив на 25 місце, проте і це стало його найкращим результатом і загалом лише другим потраплянням до залікової зони у дев’яти гонках на Кубку світу за кар’єру.
Міг розбавити норвезьку компанію на подіумі Філіп Зубчіч, який після першої спроби йшов другим з відставанням всього у 0,02 секунди від Стеен Ольсена. Проте у другому заїзді зірковий хорват занадто агресивно кинувся перемагати, допустив помилку і зійшов з дистанції. Враховуючи домінацію Одерматта у гіганті, важко сказати, коли у Філіпа наступного разу буде настільки реальний шанс здобути перемогу.