Йохауг проти шведок, останній танець Ріібера. Прев’ю лижного ЧС-2025
Уже в середу, 26 лютого в норвезькому Тронхеймі стартує чемпіонат світу 2025 року з північних дисциплін лижного спорту – стрибків з трампліна, лижних гонок та двоборства. В змаганнях, які триватимуть до неділі, 9 березня, братимуть участь понад 2000 спортсменів із більш ніж 60 країн світу.
В Тронхеймі буде розіграно 25 комплектів нагород: 12 – у лижних гонках, 7 – у стрибках з трампліна та 6 – у двоборстві. Порівняно з попереднім чемпіонатом, який відбувся у 2023 році в словенській Планіці, з’явився один новий вид програми: жіночий масстарт у двоборстві. У чоловічій програмі північної комбінації особистий Гундерсен на нормальному трампліні замінили на новий формат, компакт, який з’явився на Кубку світу лише у минулому сезоні.
Що стосується лижних гонок, то мундіаль у Тронхеймі буде першим, на якому і чоловіки, і жінки бігтимуть рівні дистанції. На Кубку світу цю реформу впровадили ще з сезону-2022/23, проте попередній чемпіонат у Планіці відбувався ще за старим форматом. Внаслідок цих реформ дистанція розділки для чоловіків скоротилася з 15 км до 10, а довжина марафону для жінок зросла з 30 км до 50.
Якщо дистанція скіатлону раніше становила 30 і 15 км для чоловіків і жінок відповідно, то тепер представники обох статей бігтимуть 20 км. Схожа ситуація і з естафетами: якщо раніше дистанція етапу для чоловіків складала 10 км, а для жінок – 5 км, то тепер усі бігтимуть по 7,5 км.
Історія та факти
– Чемпіонат світу 2025 року стане 44-м в історії. Вперше лижний мундіаль був проведений рівно 100 років тому, у 1925 році в чеських (на той час – чехословацьких) Янске Лазне. На перших 6 чемпіонатах світу розігрувалися лише по 4 комплекти нагород.
– До Другої світової війни чемпіонати світу відбувалися щороку. При цьому, в олімпійські сезони на Іграх одночасно розігрувалися медалі й Олімпіад, і чемпіонатів світу.
Починаючи з першого повоєнного чемпіонату 1948 року в швейцарському Санкт-Моріці, медалі чемпіонатів світу стали розігрувати раз над два роки у парні роки. При цьому, в олімпійські сезони на Іграх і надалі розігрувалися одночасно і нагороди чемпіонатів світу, й Олімпіад. Тобто "чисті" лижні чемпіонати світу відбувалися раз на чотири роки.
Починаючи з 1985 року, лижні чемпіонати світу перейшли на сучасну періодичність проведення: раз на два роки у непарні роки.
– Найчастіше чемпіонат світу з лижних видів спорту приймав фінський Лахті – одразу 7 разів, востаннє – у 2017 році. Шведський Фалун проводив мундіалі 5 разів, і в 2027 році проведе змагання вшосте.
– Тронхейм прийме світову першість вдруге в історії. Вперше це норвезьке місто проводило мундіаль доволі недавно за історичними мірками – у 1997 році. Тоді на аренах лижного центру "Граносен" виблискували такі зірки як Бьорн Делі, Янне Ахонен і Масахіко Харада.
– Найуспішнішою нацією в історії лижних чемпіонатів світу з величезною перевагою є Норвегія, представники якої сумарно завоювали 425 нагород, із яких 171 – золота. Друге місце в медальній таблиці всіх часів посідає Фінляндія: 205 нагород, з них 63 – золоті.
– Збірна України в медальній таблиці всіх часів посідає 27 місце. Представники нашої держави завоювали дві бронзові нагороди. У 1999 році в австрійському Рамзау Ірина Тараненко-Тереля завоювала бронзу в комбінованій гонці переслідування 5+10 км, яка згодом перетворилася на той вид програми, який наразі називається скіатлоном. У 2009 році в чеському Лібереці бронзу в 30-кілометровому марафоні вільним стилем завоювала Валентина Шевченко.
– Найтитулованішою спортсменкою в історії чемпіонатів світу є легендарна норвезька лижниця Маріт Бьорген, яка й період з 2003 до 2017 року завоювала 26 нагород, із яких 18 – золоті. Її співвітчизниця Тереза Йохауг є найуспішнішою з чинних спортсменок: 19 медалей, з яких 14 – найвищого гатунку.
– Серед чоловіків найтитулованішим є норвезький лижник Петтер Нортуг, який з 2007 до 2015 року завоював 13 золотих і 3 срібні медалі. "Червоний убивця" відновив свою спортивну кар’єру перед початком поточного сезону, проте не зумів відібратися до складу збірної Норвегії на чемпіонат світу.
– З учасників ЧС-2025 найтитулованішим є інший норвежець, Йоханнес Клебо: 12 медалей, із яких 9 – золоті. Теоретично він має шанси обійти Нортуга вже у Тронхеймі.
Дійові особи
Стрибки з трампліна
У стрибках з трампліна в статусі головного фаворита до чемпіонату світу підходить збірна Австрії, яка домінує на Кубку світу в поточному сезоні. Команда Андреаса Відхьольцля – беззаперечний фаворит чоловічого командного турніру, хоча у міксті можливі варіанти, пов’язані, перш за все, із Німеччиною та Словенією.
Даніель Чофеніг на початку січня в драматичному стилі виграв Турне чотирьох трамплінів, і з того часу не збавляє обертів, упевнено рухаючись до свого першого Великого кришталевого глобусу. Саме він і буде головним фаворитом особистих стартів у Тронхеймі. Яну Хьорлю не вистачає стабільності, хоча за своїм максимальним потенціалом він не поступається Чофенігу та у вдалий для себе день цілком може його обіграти.
Форма легендарного Штефана Крафта в останній місяць рухалася за низхідною траєкторією, проте супертитулований австрієць прекрасно вміє підводитися до головних стартів сезону. У вдалі для себе дні можуть поборотися за особисті медалі й одне із відкриттів сезону, молодий Максімільян Ортнер, та ветеран Міхаель Хайбьок, який проводить свій прощальний сезон у кар’єрі. Втім, рівень конкуренції в збірній Австрії зараз такий, що комусь із них доведеться залишитися поза складом.
Господарі чемпіонату, збірна Норвегії, підходить до домашнього мундіалю в непоганому стані. У міжсезоння команда змінила головного тренера – конфлікт Александера Штокля з підопічними вийшов у публічну площину, і продовження співпраці стало неможливим.
Складно сказати, чи пішло це на користь команді загалом, проте особисто головному заколотнику, Йоханну Андре Форфангу, точно допомогло, і до чемпіонату він підходить у статусі чи не головної загрози австрійській гегемонії. Додав і Крістоффер Еріксен Сундал, а ось Маріус Ліндвік під керівництвом Магнуса Бревіга явно не може реалізувати весь свій величезний потенціал.
Збірна Німеччини на стартовому відрізку сезону боролася майже на рівних із Австрією, проте у січні та лютому потрапила у дуже глибоку кризу. Жодних симптомів виходу з цієї кризи не було, хоча головний тренер Бундестіму, Штефан Хорнгахер, вміє виводити команду на пік форми до титульних турнірів.
П’юс Пашке на старті сезону домінував: п’ять перемог на етапах і лідерство в загальному заліку Кубку світу. Втім, 34-річний ветеран вкотре підтвердив своє реноме "декабриста", і після нового року потрапив у функціональну яму. Виступ на етапі в Саппоро показав, що навіть пропуск змагань у Лейк Плесіді заради додаткових тренувань не допоміг із цієї ями вибратися. Андреас Веллінгер на старті сезону не виблискував настільки яскраво, як Пашке, проте і спад форми у Анді виявився менш різким.
Втім, ні він, ні Карл Гайгер у лютому не виглядали претендентами на медалі. Хоча обидва є великими майстрами 90-метрових трамплінів, і там здатні боротися за найвищі місця навіть у далеко не оптимальній формі. Непоганим потенціалом володіє молодий Філіпп Раймунд, хоча у німця виникають проблеми з тим, щоби реалізувати його в змагальних умовах.
Тімі Зайцу потрібно буде захищати свій чемпіонський титул на великому трампліні, хоча словенцеві зараз не вистачає стабільності, як і його партнеру по команді Домену Превцу. Тому головною надією команди Роберта Хрготи буде Анже Ланішек.
Зірковий японець Рьою Кобаясі проводив вкрай невдалий за своїми мірками сезон, проте несподівано оформив переможний дубль на етапі Кубку світу в Саппоро. Рьою раптово набрав пікову форму чи це просто фактор домашнього трампліна? Дізнаємося вже у Тронхеймі, проте своїх суперників Кобаясі-молодший налякав не на жарт. Здатен боротися за високі місця й другий номер збірної Японії, Рен Нікайдо.
Дуже невдалий сезон проводить збірна Польщі, чиї ветерани вже не здатні тягнути команду на собі. Тому від Пьотра Жили захисту чемпіонського титулу на нормальному трампліні чекати не варто. Чи не єдиною світлою плямою команди Томаса Турнбіхлера є Павел Вонсек, і йому під силу боротися за топ-5 в особистих стартах. Свій найкращий сезон у кар’єрі проводить Грегор Дешванден, хоча у лютому форма швейцарця, схоже, пішла на спад.
Що стосується жінок, то чемпіонат світу може перетворитися за словенсько-німецьку дуель. В статусі лідера Кубку світу підійшла до мундіалю Ніка Превц, більш досвідчена Ема Клінец зараз знаходиться в тіні своєї партнерки по команді.
Надії Німеччини пов’язані зі ще однією представницею стрибкової сім’ї, Селіною Фрайтаг, а також з Катаріною Шмід (у дівоцтві – Альтхаус). Австрійці розраховують на Еву Пінкельніг і Жаклін Зайфрідсбергер. Честь господарів, збірної Норвегії, відстоюватимуть Ейрін Марія Квандал, Тея Міньян Бьорнсет і Анна Одін Стрьом. Не списуємо з рахунків також легендарну японку Сару Таканасі та подругу Чофеніга, канадку Александрію Лутітт.
Лижні гонки
У лижних гонках збірна Норвегії підходить до домашнього чемпіонату світу в статусі беззаперечного фаворита. Відсторонення російських лижників на чолі з Олександром Большуновим зробило Йоханнеса Клебо абсолютним гегемоном Кубку світу. Ще два роки тому на мундіалі в Планіці багато хто очікував побачити абсолютний бенефіс Клебо та 5-6 золотих медалей від нього.
Проте завершилося все стандартним набором із трьох золотих нагород – особистий та командний спринти, а також естафета. З таким же багажем Йоханнес покидав і два попередніх чемпіонати світу 2019 і 2021 років, коли рівень опозиції був значно вищим.
В колекції Клебо досі немає жодного золота в дистанційних гонках ні на чемпіонатах світу, ні на Олімпіадах, і Йоханнес сподівається змінити ситуацію в своєму рідному Тронхеймі. Якщо ж норвежцеві не вдасться виконати навіть свою "обов’язкову програму" з перемог у двох спринтах і естафеті, то це буде вважатися провалом.
Варто сказати, що профіль лижного стадіону в Тронхеймі, таке враження, просто створений для Клебо. Крутий спуск і різкий поворот перед фінішем дозволять йому максимально реалізовувати свої видатні технічні навики та вміння проходити швидкісні спуски. Все це робить вкрай малоймовірною поразку Йоханнеса в спринтах, а також значно підвищує його шанси в скіатлоні та марафоні, якщо вони виявляться не надто селективними, і норвежцеві вдасться висидіти в пелотоні до фінішу.
Партнером Клебо по потенційно золотому дуету в командному спринті, найімовірніше, буде Ерік Вальнеш – другий за силою спринтер-класист сучасності. В коньковому особистому спринті завоювати медаль йому буде значно важче, там норвежці також зможуть розраховувати на Ховарда Солоса Таугболя та Ансгара Евенсена. Що стосується Вальнеша, то останніми роками він значно додав як дистанційник, і матиме шанси на медалі в розділці класикою та скіатлоні.
Втім, у дистанційних гонках у Норвегії будуть і кращі варіанти. Наприклад, Харальд Остберг Амундсен, який перетворився на абсолютного універсала, який може поборотися за призові місця практично в будь-якій гонці. Втім, на спринтерські дистанції його, найімовірніше, не поставлять, і це навіть зіграє на руку Харальду – до дистанційних гонок він підійде свіжішим.
В скіатлоні та коньковому марафоні серед топ-фаворитів буде Сімен Хегстад Крюгер. У поточному сезоні він дещо розчаровує, проте норвежець прекрасно вміє підводитися до головних стартів сезону. На старті сезону не злазив із подіумів дистанційних гонок на Кубку світу Мартін Льовстрьом Ньєнгет, але в другій половині зимової кампанії його форма помітно просіла. Зворотна динаміка у ветерана Пола Гульберга. Також претендуватимуть на медалі дистанційних гонок Івер Тільдхейм Андерсен і відкриття нинішнього сезону, Андреас Фьорден Реє.
Що стосується інших збірних, то варто звернути увагу на нову зірку збірної Швеції, Едвіна Ангера. Він може поборотися за подіум у спринті, у вдалі дні – й у дистанційних гонках. Не списуємо з рахунків також Єнса Бурмана та Вільяма Поромя, а також багаторічного лідера команди, ветерана Калле Халварссона.
Ще зовсім недавно головним фаворитом розділки вважався Іво Нісканен, проте зірковий фін перед чемпіонатом світу захворів. Він точно пропустить скіатлон, і участь у його улюбленій розділці також під питанням. У збірної Франції основні шанси пов’язані зі спринтом, де на медалі претендуватимуть Лука Шанава і Рішар Жув, хоча найкращі роки обох, схоже, залишилися позаду. В дистанційних гонках основні надії – на Уго Лапалю.
В спринтерських гонках також не списуємо з рахунків італійського ветерана Федеріко Пеллегріно. Його дует із Сімоне Мочелліні в командному спринті виглядає доволі конкурентоздатним, якщо останній розбереться зі своїми проблемами зі здоров’ям. Небезпечною темною конячкою в спринті буде американець Бен Огден, який поки що виблискує здебільшого в кваліфікаціях, проте при правильному розподілі зусиль може дістатися до фіналу. В дистанційних гонках, перш за все, контактних (скіатлон і марафон) варто звернути увагу на австрійця Міку Вермюлена.
У жінок із національним розмаїттям усе значно краще. Тереза Йохауг після повернення у великий спорт не виглядає тим непереможним домінатором, якому можна заздалегідь вішати на шию золото усіх трьох дистанційних гонок. Також господарі можуть розраховувати на ще двох ветеранок – Хейді Венг і Астрід Слінд, яка проводить свій найкращий сезон на Кубку світу. Для обох найкращим шансом буде марафон, хоча той факт, що він проводитиметься коньковим стилем, Слінд точно не на руку.
У спринті у Норвегії лише одна надія, проте дуже вагома – Крістін Шістад, якій, як і Клебо, конфігурація фінішної розв’язки на стадіоні в Тронхеймі підходить дуже добре. Боротися їй доведеться із шведською армадою: усіх п’ятьох шведок можна вважати реальними претендентами на медаль особистого спринту.
Що стосується шведок, то саме Лінн Сван виграла спринт на останньому етапі Кубку світу в Фалуні в очній боротьбі з Шістад. Чи достатньо цього, щоби вважати Лінн головним фаворитом на чемпіонаті світу? Сказати важко, враховуючи, що Йонна Сундлінг домашній етап пропускала. Майя Дальквіст наприкінці січня у Коні здобула свою першу за більш ніж три роки перемогу на Кубку світу, і також може поборотися за медалі, як і Емма Рібом і Йоханна Хагстрьом.
У дистанційних гонках головна загроза Йохауг також іде з боку шведок. Перш за все, мова йде про Фріду Карлссон, яка у поточному сезоні не просто перемагала, а громила Терезу в очних протистояннях і на даний момент здається найсильнішою за потенціалом дистанційницею світу. Проблема Фріди лише в неймовірній схильності до потрапляння у форсмажорні ситуації та вмінні промахуватися з підготовкою до головних турнірів сезону. Протягом останнього місяця Карлссон у змаганнях не з’являлася, тому якість її підготовки до Тронхейма залишається загадкою.
Ебба Андерссон проводила невдалу зимову кампанію, проте нещодавно у Фалуні нарешті здобула першу в сезоні перемогу на Кубку світу. Максимальний потенціал Андерссон трохи нижчий, ніж у Карлссон, проте Ебба – величина більш стабільна та прогнозована.
Джессіка Діггінс у поточному сезоні знову зробила ставку на загальний залік Кубку світу, тому в Тронхеймі її форма може бути не настільки такою вогняною, як у суперниць, які готувалися до мундіалю цілеспрямовано. Проте клас у американки настільки високий, що у особистому спринті, скіатлоні та марафоні її точно слід розглядати як претендентку на перемогу чи хоча б медаль. А ось її досвідчена партнерка по команді Розі Бреннан нинішній сезон провалює. І якщо тренувальний збір у США не допоміг виправити ситуацію – то це серйозний удар по амбіціях збірної США в естафеті.
Олімпіада-2022 показала, що збірна Німеччини вміє прекрасно підводитися до титульних турнірів і приємно дивувати весь світ. Тому Катаріну Хенніг і Вікторію Карл також слід розглядати як небезпечних темних конячок.
Головна надія збірної Фінляндії – Кертту Нісканен, яка буде однією із головних фавориток розділки. Ясмі Йонсу наразі лідирує в спринтерському заліку Кубку світу, проте, як і Бен Огден, зберігає реноме королеви кваліфікацій, яка значно слабше виступає в контактній боротьбі на стадії плейоф. Більш небезпечною суперницею для шведок і Шістад у спринті буде швейцарка Надін Фендріх, тим більше, що у Тронхеймі спринт проводитиметься її улюбленим вільним стилем. У скіатлоні та марафоні боротиметься за високі місця Тереза Штадлобер, яка, попри відсутність потужного спринтерського ривка, полюбляє саме контактні гонки.
Двоборство
У двоборстві основна увага буде прикована до Ярла Магнуса Ріібера. Для головної зірки сучасності в цьому виді спорту домашній чемпіонат світу стане свого роду "останнім танцем" – ще місяць тому норвежець оголосив про завершення кар’єри наприкінці сезону. До Тронхейму Ріібер підходить у статусі фаворита №1, проте впевненості у тому, що "останній танець" для Ярла стане тріумфальним, немає ніякої. Все ж, проблеми зі здоров’ям у поточному сезоні сильно сковують можливості 27-річного спортсмена, перш за все, у лижній гонці. Тому в компакті його поразка цілком можлива.
Окрім Ріібера, збірна Норвегії на домашньому чемпіонаті світу може також розраховувати на Єнса Луроса Офтебро, який у поточному сезоні є найкращим за швидкостями на трасі. Невдалий сезон проводить Йорген Гробак, проте ветеран прекрасно вміє підводитися до головних стартів сезону, чотири олімпійських золота у колекції – найкраще тому підтвердження.
Збірна Німеччини зуміла подолати кризу перехідного минулого сезону, та у поточному сезоні в плані загального командного рівня виглядає сильніше за Норвегію. Тому фаворитом командного старту можна вважати саме Бундестім – їхня четвірка найбільш збалансована. В особистих стартах головною надією буде Вінценц Гайгер. Зі швидкостями на трасі у нього завжди був порядок, а на останньому етапі Кубку світу в Отепя він ще й демонстрував, напевно, найкращу в кар’єрі форму на трампліні.
Також може поборотися за медалі Юліан Шмід, хоча зазвичай йому для перемог не вистачає потужного фінішного спринту. На початку сезону блискуче виглядав і ветеран Йоханнес Ридцек, проте по ходу зимової компанії його форма лише погіршувалася.
Збірна Австрії після блискучого минулого сезону опинилася в тіні Німеччини та Норвегії. Це стосується й лідерів команди – героя ЧС-2021 Йоханнеса Лампартера та братів Штефана і Томаса Реттенеггерів. Втім, їхні здібності сумнівам не підлягають, тому за умови вдалої підготовки у Тронхеймі вони можуть боротися за медалі. Наявність Мартіна Фрітца та Франца Йозефа Рерля робить австрійців небезпечними суперниками для Німеччини та Норвегії в командних змаганнях.
Із представників інших збірних варто виділити, перш за все, фіна Ілкку Херолу. Його багаторічний напарник, Еро Хірвонен, стартову частину сезону пропустив через погану стрибкову форму, проте у січні доволі непогано повернувся на Кубок світу. Не скидаємо з рахунків і Крістьяна Ілвеса, хоча естонець проводить найгірший сезон за останні декілька років.
Українці
Збірна України привезла у Тронхейм склад із 18 спортсменів: 4 стрибунів, 5 двоборців та 9 лижників. Найбільш реальні надії пов’язані, звісно ж, з іменем Євгена Марусяка, який продовжує прогресувати та проводить свій найкращий сезон у кар’єрі. На минулому чемпіонаті світу в Планіці на нормальному трампліні він посів 17 місце, і в Тронхеймі українцеві під силу оновити свій особистий рекорд. Тим більше, що місцевий трамплін йому вже приносив успіхи. Минулого року на Кубку світу він посів тут 25 місце. Для Марусяка це були перші в кар’єрі очки на Кубку світу на 120-метрових трамплінах.
Наявність у складі постійного напарника Євгена, Віталія Калініченка, а також Тетяни Пилипчук і Жанни Глухової, дозволить збірній України виступити в міксті.
Окрім Марусяка, очки на Кубках світу в поточному сезоні також набирали лижник Олександр Лісогор і двоборці Дмитро Мазурчук і Олександр Шумбарець. Втім, такі успіхи пов’язані, перш за все, із розширенням залікових зон: у двоборстві – до 40 чоловік, у лижних гонках – взагалі до абсурдних 50. Але за рахунок вкорочених квот для топзбірних на чемпіонаті світу наші спортсмени можуть розраховувати на більш високі місця, ніж ті, за які вони боряться на Кубку світу.
Відсутні
У Тронхеймі ми, на жаль, не побачимо декілька дуже гучних імен. Наприклад, головну зірку норвезької стрибкової збірної, Халвора Егнера Гранеруда, який за тиждень до домашнього (у максимально буквальному сенсі – він проживає поряд із трамплінним комплексом "Граносен") чемпіонату світу травмувався на тренуванні в Ліллехаммері. Важкий удар по шансах норвежців у командному турнірі – з лавою запасних у скандинавів зараз не все гаразд.
Не виступлять на чемпіонаті світу й Каміль Стох і Норіакі Касаї, втім, вони просто не відібралися до складів своїх збірних. Наставнику збірної Польщі довелося викидати когось із трьох своїх легендарних ветеранів, і вибір припав на найбільш титулованого із них. Жилу повезли багато в чому через його персональну квоту як чинного чемпіона на нормальному трампліні, а Давіда Кубацкі наставник команди Томас Турнбіхлер розцінив як кращий вибір, ніж Стох.
Що стосується Касаї, то він впродовж поточного сезону непогано виглядав на Континентальному кубку. Втім, отримавши шанс на домашньому етапі Кубку світу в Саппоро, 52-річний ветеран скористатися ним не зумів.
Петтер Нортуг перед стартом поточного сезону відновив кар’єру саме з метою поборотися за місце в складі на домашній чемпіонат світу. Проте конкуренція в збірній Норвегії просто шалена, і шансів у "Червоного вбивці", за великим рахунком, не було. Повторно йти на пенсію Нортуг поки що не хоче: він всерйоз розглядає можливість зміни спортивного громадянства на австрійське заради можливості виступити на Олімпіаді-2026.
Розклад змагань
Середа, 26 лютого
14:30 – лижні гонки, 7,5 км, класика, кваліфікація, жінки
16:30 – лижні гонки, 7,5 км, класика, кваліфікація, чоловіки
Четвер, 27 лютого
13:30 – лижні гонки, спринт, вільний стиль, чоловіки/жінки
16:00/18:00 – двоборство, жінки, 5 км/HS 105, масстарт
21:30 – стрибки на лижах з трампліна, жінки, нормальний трамплін HS 105, кваліфікація
П’ятниця, 28 лютого
13:00/17:05 – двоборство, змішаний командний турнір, нормальний трамплін HS 105
15:00 – стрибки на лижах з трампліна, жінки, нормальний трамплін HS 105, особистий турнір
Субота, 1 березня
13:00/17:00 – двоборство, чоловіки, HS105/7,5 км, компакт
15:00 – лижні гонки, скіатлон 10+10 км, чоловіки
18:00 – стрибки на лижах з трампліна, жінки, нормальний трамплін HS 105, командний турнір
21:30 – стрибки на лижах з трампліна, чоловіки, нормальний трамплін HS 105, кваліфікація
Неділя, 2 березня
13:00/17:00 – двоборство, жінки, HS105/5 км, особистий Гундерсен
15:00 – лижні гонки, скіатлон 10+10 км, жінки
18:00 – стрибки на лижах з трампліна, чоловіки, нормальний трамплін HS 105, особистий турнір
Вівторок, 4 березня
14:00 – лижні гонки, розділка, 10 км, класика, чоловіки
16:30 – лижні гонки, розділка, 10 км, класика, жінки
Середа, 5 березня
15:30 – лижні гонки, командний спринт, класика, чоловіки/жінки
17:00 – стрибки на лижах з трампліна, змішаний командний турнір, великий трамплін HS 138
Четвер, 6 березня
12:00/17:00 – двоборство, чоловіки, командний турнір, великий трамплін
13:30 – лижні гонки, естафета, 4х7,5 км, чоловіки
17:20 – стрибки на лижах з трампліна, командний турнір, чоловіки, великий трамплін HS 138
21:30 – стрибки на лижах з трампліна, жінки, великий трамплін HS 138, кваліфікація
П’ятниця, 7 березня
13:15 – стрибки на лижах з трампліна, чоловіки, великий трамплін HS 138, кваліфікація
15:00 – лижні гонки, естафета, 4х7,5 км, жінки
17:15 – стрибки на лижах з трампліна, жінки, великий трамплін HS 138, особистий турнір
Субота, 8 березня
10:30/15:30 – двоборство, чоловіки, HS138/10 км, особистий Гундерсен
12:30 – лижні гонки, марафон, 50 км, вільний стиль, чоловіки
16:45 – стрибки на лижах з трампліна, чоловіки, великий трамплін HS 138, особистий турнір
Неділя, 9 березня
12:30 – лижні гонки, марафон, 50 км, вільний стиль, жінки