Заборонена гра: чому снюс стає новим викликом у світі спорту
Сучасний спорт усе частіше стикається із проблемами, що виходять за межі футбольного поля чи легкоатлетичної доріжки. Однією з таких нових загроз є снюс – нікотиновий продукт, який стрімко набирає популярності серед спортсменів.
Що змушує молодих атлетів вдаватися до цієї небезпечної звички? Чому снюс вважається не менш шкідливим, ніж допінг? І як ця тенденція може вплинути на їхню кар'єру?
Редакція сайту Чемпіон вирішила розібратися в проблемі та звернулася за експертною думкою до відомого українського спортивного лікаря Миколи Ліневича. Лікар, який має багаторічний досвід роботи у клубах Німеччини та України, поділився своїм баченням впливу нікотинових продуктів на здоров'я спортсменів та пояснив, чому навіть ті, хто прагне досягти висот у професійному спорті, не застраховані від цієї небезпечної пастки.
Снюс – це не просто модна примха чи альтернатива курінню. Це прихований ворог, який маскується під "нешкідливий" продукт, але насправді несе серйозну загрозу для здоров'я, особливо для спортсменів.
Снюс – це вид бездимного тютюнового виробу, який зазвичай виглядає як маленький пакетик із тютюновою сумішшю, що кладуть під верхню чи нижню губу. Замість звичного процесу вдихання диму, нікотин із снюсу всмоктується безпосередньо через слизову оболонку рота.
На перший погляд, снюс може здатися "безпечнішою" альтернативою сигаретам – без диму, без запаху, без кашлю після кожної затяжки. Але саме ця оманлива простота і робить його настільки популярним серед молоді та спортсменів, які хочуть уникнути негативних наслідків паління для легень. Утім, медики одноголосно застерігають: небезпека снюсу криється не в його формі, а в кількості нікотину, який він містить.
"Людина отримує дозу нікотину безпосередньо у кров, а нікотин відноситься до групи наркотиків, які викликають звикання та пристрасть. У невеликих дозах нікотин стимулює, покращує увагу, зосередженість, людина відчуває себе більш бодрішою. Якщо доза нікотину підвищується, то навпаки приходить розслабленість, що інколи сприяє кращому відновленню", – пояснює спортивний лікар Микола Ліневич.
Нікотин із снюсу починає діяти миттєво. Він швидко проникає в кровоносну систему, впливаючи на роботу серця, мозку та нервової системи. У спортсменів такий різкий удар по організму може призвести до серйозних порушень серцевого ритму, підвищення артеріального тиску та навіть до зниження когнітивних функцій. Але що робить снюс особливо небезпечним для професійних атлетів, так це те, що він не вважається класичним допінгом, тому його вживання часто залишається непоміченим.
Снюс, на перший погляд, може здаватися безпечнішим за традиційні сигарети чи інші форми вживання тютюну. Він не потребує вогню, не викликає диму, і тому зберігає ілюзію меншої шкоди для здоров'я. Проте снюс значно жорстокіша річ, що приховує в собі приховану небезпеку. Вживання снюсу, що здебільшого спостерігається серед молоді та спортсменів, не лише є спробою знайти швидке задоволення, але й стає частиною складної психофізіологічної гри, де бажання "підтримати форму", "покращити результат" чи просто "відчути себе краще" поєднуються з ризиком для здоров'я.
Перш за все, снюс використовують з метою стимуляції. Це – звичайний рефлекс на бажання підвищити рівень енергії або зосередженість. Тютюнові продукти містять нікотин, який, потрапляючи в організм, викликає моментальне підвищення рівня адреналіну, що дозволяє людині відчути короткочасний приплив сил та підвищену увагу. Для спортсменів, особливо в умовах високих навантажень, це може здаватися легким способом збільшити витривалість або зосередженість, не прибігаючи до більш "важких" засобів, таких як стимулятори чи допінг.
Ще одна причина використання снюсу – це соціальна складова. Як і в будь-яких субкультурах, так і серед молоді, що захоплюється спортом, існує прагнення до наслідування, бажання бути частиною колективу, що використовує цей продукт. Нікотинова залежність здатна формувати так званий "замкнений цикл": потреба в додатковій дозі стимуляції підкріплюється постійною потребою в нових порціях снюсу, що стає нормою поведінки в певних середовищах.
Однак цей швидкий підйом не може бути без наслідків. Як і будь-який інший наркотичний продукт, снюс має свою цілу низку негативних ефектів на організм. Зокрема, він значно підвищує ризик серцево-судинних захворювань, впливає на нервову систему, може викликати залежність і навіть вивести з ладу шлунково-кишковий тракт. Для спортсменів, чиї організми постійно піддаються великим фізичним та емоційним навантаженням, це ще одна точка у складній картині загроз, що виникають через споживання снюсу.
"Проблема снюсу – це відкладений вплив на організм. Усі проблеми значно посилюються, коли людина протягом довгого часу вживає його. Через те, що наркоманія, яка викликана нікотином, є дуже стійкою і позбавитися від неї доволі складно, то люди зазвичай під час кар’єри та по її завершенню і надалі приймають цей наркотик. Вплив його працює таким чином, що він звужує судини рефлекторно, і сприяє розвитку такого захворювання, як "артросклероз". За думкою багатьох вчених, ця хвороба починає свій розвиток з 25-30 років. Спочатку у стінці судини з’являються жирові відкладення, а потім з’являється асифікація, проте проблема полягає у тому, що судинна система дуже сильно страждає. Артросклероз, на жаль, розвивається лише в одному напрямку і його "розвиток" не можна зупинити, хіба що сповільнити".
Але головне – у спорті, як у будь-якій діяльності, що вимагає максимальної концентрації та фізичної витривалості, важливим є не лише фізичне здоров’я, а й психологічний стан. Снюс, на перший погляд, може дати "тимчасову перевагу" – певний емоційний підйом чи стимулювання мозкової активності, однак він формує залежність і порушує природний баланс організму. Замість того, щоб працювати з реальними можливостями тіла і розуму, спортсмен починає залежати від синтетичних засобів, що лише віддаляє його від справжнього розвитку.
Узагалі, снюс виступає певною ілюзією того, що результат можна отримати без зусиль, через обхід природних механізмів досягнення. Але ці короткочасні переваги часто обертаються серйозними довгостроковими наслідками, які можуть бути фатальними не лише для здоров'я, а й для кар'єри спортсмена.
"Використання снюсу значно підвищує ризик отримати седцево-судинне ускладнення в районі 50-60 років. Крім того, снюс викликає так звану "толерантність до інсуліну". Це стан, коли організм перестає нормально реагувати на виділення інсуліну. В свою чергу інсулін є одним із основних регуляторів вуглеводного обміну. Натомість вуглеводний обмін та глюкоза є основним енергетичним ресурсом людського організму. Тобто вживання снюсу деякі вчені напряму пов’язують із розвитком цукрового діабету другого типу. І все це в купі значно скорочує життя людини".
Важливо зрозуміти, що використання снюсу в спорті є не просто індивідуальним вибором, а радше частиною ширшої культурної та соціальної тенденції, що охоплює спортивні середовища, де надмірна конкуренція, стрес та високі вимоги до фізичної форми створюють осередок для вживання таких засобів.
До прикладу, у багатьох видах спорту, де потрібна концентрація та витривалість, снюс почав використовуватися як "швидка допомога" для стимуляції центральної нервової системи. Футболісти, тенісисти, хокеїсти, а також легкоатлети, відчуваючи потребу у додатковій енергії або швидкому відновленні після інтенсивних тренувань, використовували снюс для того, щоб підвищити свою витривалість або залишатися у фокусі під час важливих матчів чи змагань. Введення нікотину в організм через слизову оболонку рота дозволяє швидко отримати збудливий ефект – адреналін стрімко підвищується, а разом з ним зростає й увага та фізична енергія.
Одним із найбільш відомих прикладів є використання снюсу серед шведських спортсменів. Швеція, де снюс є доволі популярним і доступним продуктом, вже давно стала країною, в якій спортивні досягнення поєднуються з цією непомітною, але все ж таки дуже впливовою практикою. Чимало професійних спортсменів у Швеції, починаючи від хокеїстів до футболістів, використовують снюс, вважаючи його своєрідним стимулятором, що допомагає у боротьбі з втомою, а іноді – і з нервовим перенапруженням, яке неминуче супроводжує важливі змагання. І хоча снюс не потрапляє під прямий контроль антидопінгових організацій, він все одно створює для спортсменів певну "психологічну опору" і є деякою формою самозаспокоєння в стресових ситуаціях.
"Коли людина займається спортом, в неї м’язова система знаходиться у дуже активному стані і багато цих процесів вона не помічає. Людина використовує лише "позитивні" якості цього наркотику, проте віддалений результат обов’язково прийде".
Також не можна не згадати про використання снюсу серед важкоатлетів, зокрема пауерліфтерів і бодібілдерів. Ці спортсмени шукають способи підвищити свою фізичну витривалість, навіть якщо це означає використання засобів, що викликають залежність. Деякі атлети вживають снюс перед тренуваннями або змаганнями, сподіваючись отримати додатковий прилив енергії та концентрації, що дозволяє досягти кращих результатів. Вплив нікотину на організм може тимчасово збільшити витривалість і зменшити відчуття втоми, але його негативні наслідки, як правило, ігноруються через короткочасний ефект.
Найвідоміші приклади використання снюсу – футболісти АПЛ. В Англії гравці не грішать "закидуватися" прямо під час матчу, сидячи на лаві для запасних. Любителями цього є Маркус Решфорд, Джеймі Варді, Аарон Рамсдейл і багато інших. Якось вінгер мюнхенської Баварії Лерой Сане, який не так давно грав за Манчестер Сіті, під час інтерв’ю "скинув" снюс прямо на поле, просто відвернувшись від камери.
"Снюс дуже поширений в Англії. Гравець Лестера Джеймі Варді під час переможного сезону-2025/16 в АПЛ вживав снюс перед камерою. І це теж, певною мірою, працювало в якості реклами, тому зараз англійці у своїй лізі ведуть активну боротьбу із цим".
На жаль, багато спортсменів використовують снюс через недооцінку його довгострокових ризиків. Вони сприймають цей продукт як "мінімально інвазивний", особливо в порівнянні з іншими, більш забороненими засобами допінгу. У такому випадку снюс стає частиною "чорної зони" спортивної культури, де певні методи стимуляції вважаються прийнятними, навіть якщо вони, на перший погляд, здаються не настільки небезпечними.
Попри це, все більше спортивних федерацій і організацій звертають увагу на вживання снюсу серед атлетів, визнаючи його потенційну загрозу не лише для здоров’я, а й для честі та принципів спортивної боротьби. Дискусії навколо цього продукту стають все більш актуальними, адже зрозуміло, що "швидкі" методи, які здавалося б допомагають спортсменам досягти кращих результатів, насправді можуть обернутися трагедією для їхнього здоров'я та кар'єри. Тому важливо розуміти, що снюс, як і будь-які інші стимулятори, має свою ціну – і ця ціна може бути надто високою для тих, хто хоче досягти вершин у спорті.